Первинні реєстрації в Україні вживаних легкових автомобілів, ввезених із-за кордону, в січні-квітні 2021 року становили 126,5 тис. од., що вчетверо більше за продажі нових легкових авто за цей період, повідомив “Укравтопром”.
При цьому в квітні вперше зареєстровано 38,8 тис. імпортованих авто з пробігом, що на 11% більше, ніж у березні поточного року (у квітні минулого року сервісні центри МВС в умовах карантину не реєстрували вживані авто).
При цьому в квітні машини з пробігом охопили понад 79,5% первинного ринку легкових авто (в березні – 79%).
Найпопулярнішою моделлю серед розмитненого секонд-хенду став Renault Megane – 2370 реєстрацій, другий результат у Volkswagen Golf із 2015 зареєстрованих машин, на третьому місці Volkswagen Passat – 1986 од. Продовжує список Skoda Octavia, власниками цієї моделі стали 1845 українців, а завершує п’ятірку лідерів Ford Focus із результатом 1508 авто.
Як повідомлялося, в 2020 році в Україні зареєстровано 353,4 тис. од. уживаних легкових іномарок – у 4,1 разу більше за реалізацію нових машин (85,5 тис. од.).
Фармацевтична компанія “Фармак” (Київ) за підсумками 2020 року наростила частку експорту до 29,6% у загальному обсязі продажу.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, експортні поставки за підсумками року зросли на 40%.
“Фармак” експортує продукцію до країн ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії тощо – загалом 35 країн світу.
Як зазначають у компанії, з початком пандемії у всьому світі різко зріс попит на лікарські засоби, які використовують у комплексній терапії пацієнтів із COVID-19. Зокрема, йдеться про кортикостероїди, релаксанти, анальгетики, антибіотики, а також препарати для наркозу і седації, що потрібні під час підключення хворих до апаратів ШВЛ.
“Низку таких препаратів компанії “Фармак” було експортовано до Ізраїлю, Великої Британії, Швеції, Франції, Німеччини, Польщі, Австралії, Нової Зеландії, Мексики та Сінгапуру, а також відправлено для цілей використання ВООЗ”, – повідомили в компанії.
Виробничі лінії “Фармак”, окрім національних, мають європейські сертифікати GMP (належна виробнича практика). Це дає змогу реалізовувати продукцію в країнах з особливо жорсткими регуляторними вимогами.
“Зараз ми готуємося до проходження інспекції FDA для виходу на ринок США. Наша стратегічна мета – наростити частку експорту в загальному обсязі продажу до 40%”, – повідомив виконавчий директор компанії Володимир Костюк, слова якого наводить прес-служба.
Як повідомлялося, “Фармак” у 2020 році збільшив капітальні інвестиції на 78% порівняно з 2019 роком – до 1,3 млрд грн. Витрати компанії на дослідження і розробки сягнули 448 млн грн.
За підсумками 2020 року “Фармак” отримав чистий прибуток у розмірі близько 1,138 млрд грн, що майже на 7,8% більше, ніж у 2019 році (1,056 млрд грн), дохід від реалізації сягнув 7,5 млрд грн.
“Фармак” – лідер фармринку України – виробляє лікарські засоби в усіх 14 терапевтичних групах. Щорічно виводить на ринок близько 20 нових складнокомпонентних сучасних препаратів. Нині в розробці – близько 100 лікарських засобів.
АТ “Фармак” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб і осіб-підприємців, кінцевим бенефіціарним власником АТ “Фармак” є голова наглядової ради Філя Жебровська (80% акцій).
З 18 по 23 травня 2021 року в Одесі вперше відбудеться міжнародний проєкт Odessa Wine Week – низка заходів, що фокусують увагу на ключових напрямках розвитку винного ринку та еногастрономічного туризму.
Odessa Wine Week об’єднує зусилля української винної спільноти, що спрямовані на популяризацію й просування бренду «українське вино», на створення винної візитівки України, на інтеграцію України в світову винну спільноту.
Події Odessa Wine Week зберуть в залах Premier Hotel Odesa провідних фахівців винної галузі, науковців, енологів, виноробів, представників влади, національних та іноземних винних асоціацій, туристичної галузі, HoReCa та ритейлу, сомельє, винних трейдерів, виробників супутніх товарів і технологій, маркетологів, винних експертів, журналістів.
В програмі – заходи різної спрямованості: галузеві, крос-галузеві, просвітницькі, масові.
Формати заходів: офлайн, онлайн, гібридні (офлайн+онлайн); прямі трансляції.
Спікери Odessa Wine Week представляють Україну, Францію, Італію, Іспанію, Австрію, США, Аргентину, Китай. Зокрема, в програмі беруть участь імениті винороби Ленц Мозер («Chateau Changyu Moser XV»), Фредерик Френк («Dr. Konstantin Frank Winery»), Рикардо Ф. Нуньес («Vinos de La Luz»), Роберто Чипрессо («Winecircus»), Ольга Буссінелло (Консорціум з охорони вин Вальполічелла), провідні французькі науковці – енологи та мікробіологи Стефан Баде, Жан-Філіпп Робі, Гіл’єрме Мартінс.
Активну участь в програмі беруть партнери Odessa Wine Week – провідні українські галузеві бренди та організації: компанія «SHABO», ТМ «Коблево», JMJ Oak Alternative, ТМ ODESSA шампанське України, проєкт «Дороги вина і смаку», Асоціація виноградарів і виноробів Одеської області, Фрумушика-Нова.
Заходи Odessa Wine Week:
Всеукраїнський дегустаційний конкурс «Odessa Wine & Spirit Awards»
Офлайн з прямою трансляцією на Youtube-каналі.
Нагороди конкурсу: Золота медаль (86-95,5 балів); Срібна медаль (82-85,99 балів); Диплом учасника конкурсу.
Переможцям конкурсу надається право розміщення логотипу отриманої нагороди на товарній етикетці продукту.
Wine Future Forum
Панелі:
▪ Wine talks «Майбутнє вина: погляд виноробів». Зустрічі з відомими виноробами, гостями і партнерами OWW.
▪ Державні, грантові, банківські програми підтримки виноробства. Інвестиції в виноробство. Досвід Аргентини, Італії.
▪ Digital wine marketing та соціальні медіа.
▪ Просування бренду «українське вино». Створення винної візитівки України.
Конференція «Еногастрономічний туризм – драйвер розвитку туристичних дестинацій»
Панелі/теми:
▪ Еногастрономічний туризм – зростаючий сектор світового туристичного ринку:
– Кейси Міст гастрономії ЮНЕСКО.
– Вино – драйвер розвитку регіону. Досвід Бордо.
▪ Одеська кухня – туристичний магніт регіону.
▪ Вино і туризм: кращі приклади локальних проєктів. Презентації винних та еногастрономічних локацій.
▪ Вплив ЗМІ на створення позитивного туристичного іміджу регіону. Еногастрономічна журналістика.
▪ Грантові проєкти в сфері еногастрономічного туризму.
Конференція «Інноваційні інструменти у виноградарстві в умовах зміни клімату»
Топ-тема:
Забезпечення сталого виноградарства, актуальні проблеми та шляхи їх вирішення.
Міжнародний симпозіум 2021 OENOVITI International Network
Онлайн (Zoom). «Виклики у виноградарстві та енології: географічні зазначення вин та винний туризм, автентичність, інновації».
Учасники – науковці з 15 країн світу.
OENOVITI International Network (OIN) – унікальна міжнародна спільнота дослідників у сфері виноградарства та виноробства.
Україну в цій престижній науковій інституції з 2015 року представляє Одеська національна академія харчових технологій.
Проєкт «Best Riedel glass for Odessa Black variety»
Підбір оптимального келиха Riedel для локального вина Одеський чорний/Odessa Black.
Проєкт спрямований на просування бренду «українське вино», формування іміджу вина Одеський чорний/Odessa Black як візитівки українського виноробства у світі – за аналогією з Сапераві (Грузія), Фетяска (Молдова), Мальбек (Аргентина), Карменер (Чилі), Шираз (Австралія) та ін.
Перший етап відбувся 22 квітня: конкурсний відбір вин, дегустація 32 зразків. До другого етапу пройшли 10 вин.
Другий етап – 20 травня: підбір оптимального келиха Riedel для вина Одеський чорний/Odessa Black, робота експертної комісії.
Авторські та кругові дегустації
▪ У кругових дегустаціях представлені вина учасників Всеукраїнського дегустаційного конкурсу «Odessa Wine & Spirit Awards» та фіналістів проєкту «Best Riedel glass for Odessa Black variety».
▪ Авторські дегустації проводять гості і партнери Odessa Wine Week.
Експозона OWW
Обладнання та технології для виноробної та алкогольної промисловості; експозиції виноробних компаній.
Церемонія нагородження переможців дегустаційного конкурсу «Odessa Wine & Spirit Awards» та учасників і переможця проєкту «Best Riedel glass for Odessa Black variety»
Заради розповсюдження інформації про кращі українські вина нагородження відбуватиметься в формі видовищної урочистої церемонії за участю національних та регіональних ЗМІ, винної та бізнес-спільнот.
«Повітряна дегустація»
Авіаподорож з дегустацією на борту літака МАУ топ-5 українських вин – переможців Всеукраїнського дегустаційного конкурсу «Odessa Wine & Spirit Awards», а також кулінарних спеціалітетів одеської та бессарабської кухні.
Спільний проєкт Odessa Wine Week та авіакомпанії МАУ для просування бренду «українське вино».
XI гастрономічний фестиваль «Таки да, вкусно»
Дводенний фестиваль, учасники якого представляють фірмову кулінарну продукцію та винні бренди. Основу фестивального меню складають страви і напої локальної одеської кухні. Фестиваль супроводжується програмою розваг для всієї родини.
Локації Odessa Wine Week:
Premier Hotel Odesa (конференц-зали «Сапфір», «Онікс», «Аквамарин»; ресторан Mare DiVino; Roof Bar);
Лабораторія сенсорного аналізу Одеської національної академії харчових технологій;
Одеська кіностудія.
Онлайн-платформи: Facebook, Youtube.
Детальніше про кожен захід та умови відвідування: https://odessawineweek.com/
Новини проєкту https://www.facebook.com/odessawineweek/
Генеральний новинний партнер Odessa Wine Week: Інтерфакс-Україна
***
Автори концепції Odessa Wine Week:
Компанія «Експо-Юг-Сервіс»
Одеська національна академія харчових технологій
Організатори Odessa Wine Week:
Компанія «Експо-Юг-Сервіс»
Одеська національна академія харчових технологій
Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ
Офіційна підтримка
Одеська обласна державна адміністрація
Одеська міська рада
Генеральний партнер: компанія «SHABO»
Офіційний готель-партнер: Premier Hotel Odesa
Інноваційний партнер: компанія «АГСОЛКО Україна»
Партнери:
ТМ «Коблево»
JMJ Oak Alternative
ТМ ODESSA шампанське України
Проєкт «Дороги вина та смаку»
Асоціація виноградарів і виноробів Одеської області
Фрумушика-Нова
Науковий партнер: ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова»
Генеральний медіапартнер: комунікативна медіа-група Drinks+
Digital партнер: Gustoslife
Інформаційні партнери:
Проєкт «Винний гід України»
Медіа-група «Технології та інновації»
Проєкт: open4business.com.ua
Мультимедійний партнер: «Серцевина»
Поліграфічний партнер: друкарня «Альфа Прес»
Організатор конференції «Еногастрономічний туризм – драйвер розвитку туристичних дестинацій»: Департамент культури та туризму Одеської міської ради.
Організатори проєкту «Best Riedel glass for Odessa Black variety»:
Компанія RIEDEL;
Корпорація MIRS – офіційний дистриб‘ютор RIEDEL в Україні;
Одеська Національна академія харчових технологій;
IKPMG Limited, Марія Каленська.
Організатори симпозіуму OENOVITI International Network:
Одеська Національна академія харчових технологій, Україна;
OENOVITI International Network, Бордо, Франція.
Організатор конференції «Інноваційні інструменти у виноградарстві в умовах зміни клімату»: громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ.
На думку політолога Данила Богатирьова в останні тижні Міжнародні відносини характеризуються наростанням конфронтації між різними центрами сили.
За словами експерта-міжнародника, для сучасної геополітичної обстановки в світі характерний початок не однієї, а двох холодних воєн: між Росією і США в Східній Європі і між Китаєм і США в Південно-Східній Азії.
“Наприклад, недавня зустріч представників Держдепартаменту США і МЗС КНР на Алясці тільки посилила протиріччя між країнами. За підсумками зустрічі прозвучали недвозначні конфронтаційні заяви. Американська сторона висловила китайській претензії про порушення прав людини в Гонконзі і Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі, зростаючому тиску на Тайвань. Китайці, у свою чергу вказали США на факти порушення прав людини в самій Америці під час придушення протестного руху BLM”, – заявив Богатирьов.
На думку політолога, аналогічний рівень конфронтації також досягнутий між США і Російською Федерацією.
“На сьогоднішній день ми бачимо спроби ліквідації в Росії і Білорусі внутрішньої опозиції. Так, російською владою запущений процес з визнання структури Олексія Навального (Фонд боротьби з корупцією – ред.) екстремістською організацією. У Білорусі також не випадково саме зараз розкрили так звану змову опозиційної інтелігенції”, – вважає експерт.
Як зазначив політолог, всі ці процеси в майбутньому можуть привести до утворення феномену “великих просторів” в різних регіонах світу, які будуть по суті зонами безпосереднього впливу тієї чи іншої великої держави.
“Ми входимо в світ “великих просторів”, в світ зон впливу, де між ними буде розгоратися холодна війна і в майбутньому не виключені серйозні обмеження пересування громадян і будь-який інший транскордонної діяльності. Подібні речі будуть можливі тільки в рамках свого великого простору, тобто це призведе до опускання справжнісінької “залізної завіси”, як це було в минулу холодну війну”, – підсумував Богатирьов.
Повне відео ви можете подивитися на YouTube-каналі “Клуб експертів“.
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут
АТ “Укрпошта” з 5 травня поточного року збільшило ліміти на видачу готівки втричі до 15 тис. грн.
Тепер ліміт видачі готівки з платіжної картки через POS-термінал становить від 50 грн до 15 тис. грн за одну операцію, водночас зняття готівки з карток безоплатне з боку “Укрпошти”, проте комісію за зняття коштів може знімати банк-емітент.
“Укрпошта” входить до топ-7 компаній-еквайєрів за кількістю POS-терміналів. На відміну від інших із цього списку, а це банки, POS-термінали “Укрпошти” розміщені, зокрема, у відділеннях у невеликих населених пунктах із чисельністю від 2 тис. осіб, де немає банкоматів. І термінали “Укрпошти” – чи не єдиний спосіб зняти готівку з картки”, – наведено слова заступника генерального директора “Укрпошти” з розвитку мережі Дмитра Поліщука в повідомленні на сайті компанії в четвер.
У планах компанії на 2021 рік розширення мережі POS-терміналів, зокрема для відділень у селах.
POS-терміналами обладнані автоматизовані відділення “Укрпошти” в кількості 3,2 тис. відділень у всій Україні.
За даними компанії, за перший квартал 2021 року послугою зняття готівки через POS-термінали клієнти “Укрпошти” скористалися понад 207 тис. разів на загальну суму 287 млн грн.
Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) у ніч на четвер затвердила проект вартістю $200 млн, спрямований на надання підтримки уряду України щодо поліпшення ефективності, якості й прозорості системи вищої освіти.
“Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” сприятиме поліпшенню якості у сфері вищої освіти, підвищенню рівня її відповідності потребам ринку праці, стійкості освітньої системи і безперервності навчального процесу в ситуації пандемії COVID-19″, – ідеться в прес-релізі СБ в четвер.
Згідно з ним, у межах проекту будуть профінансовані проекти, спрямовані на модернізацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних лабораторій; цифрова інфраструктура для організації навчання у вищих навчальних закладах для забезпечення безперервності навчального процесу за допомогою методів дистанційного навчання; підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі. Ще одним завданням проекту є покращення рівня прозорості в освітньому секторі в Україні за допомогою модернізації Автоматизованої системи управління вищою освітою, впровадження Національного опитування студентів і Єдиної інформаційної системи з фінансування дослідницької діяльності вишів на конкурентній основі.
“У міру відновлення України після пандемії ми готові надати підтримку в забезпеченні найкращого технічного і цифрового оснащення системи вищої освіти для організації навчального процесу, що зазнав зміни після COVID-19”, – наведено в релізі слова регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Арупа Банерджі.
Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” впроваджуватиметься протягом п’яти років Міністерством освіти і науки України (МОН), яке відповідатиме за його загальну координацію.
У документах до проекту зазначено, що мережа з 231 державного вишу (загалом в Україні 327 вишів) занадто велика і неефективна з урахуванням населення, яке скорочується, і створює проблеми і для фінансової стійкості, і для якості послуг. Майже 60% академічних вишів навчають менше ніж 5000 студентів. В Україні також понад 300 державних коледжів і технікумів, в яких у середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (орієнтовно 75%) юридично підпорядковані МОН.
Світовий банк зазначає, що уряд визначився з необхідністю створення стимулів для оптимізації величезної мережі вишів із використанням підходу “знизу-вгору”, й останніми роками їх кількість скоротилася на 25%, включаючи коледжі та технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що належить зробити. Зокрема, потрібна подальша агрегація університетів із диференціацією і диверсифікацією їх типів (таких як дослідні, професійні, викладацькі) та оптимізація їх географічної зони охоплення. Для того щоб ефективно провести такі заходи із залученням самих вишів, необхідні інституційні аудити для кожного з них.
СБ також відзначає низьку прозорість системи і поганий зворотний зв’язок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти і результатах працевлаштування, залишаючи студентів і їхні сім’ї у невіданні під час прийняття важливого рішення щодо переходу до вищого освіти.
СБ нагадує, що портфель його інвестиційних проектів в Україні нині становить понад $3 млрд у межах дев’яти проектів та Програми заради результатів і зросте приблизно до рівня $3,6 млрд уже протягом наступних двох місяців. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості основних державних послуг в інтересах всього населення: водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання, постачання електроенергії, енергоефективність, дороги, соціальний захист, охорона здоров’я, розвиток приватного сектора.
Загалом із 1992 року банк виділив Україні в межах приблизно 70 проектів і програм близько $13 млрд.
