Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”, Київ) з 29 квітня відновлює рейси за маршрутом Київ – Кишинів – Київ, які було призупинено через пандемію COVID-19, повідомляється на сайті авіаперевізника.
Зазначено, що рейси Київ – Кишинів виконуватимуться щопонеділка, щочетверга та щоп’ятниці, рейси Кишинів – Київ – щопонеділка, щовівторка та щоп’ятниці.
Як повідомлялося, у зв’язку з пандемією коронавірусу в Молдові запроваджено надзвичайний стан на період із 1 квітня до 30 травня.
У Києві лікарі вперше за 13 років здійснили трансплантацію кісткового мозку дорослому пацієнту від родича, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.
“Вперше за останні 13 років українські лікарі пересадили кістковий мозок дорослій людині від родича. Пацієнтом став 18-річний Олександр Цимбалюк із Прикарпаття. Сьогодні, 23 квітня, після успішної операції його виписали з Київського центру ТКМ”, – зазначено в повідомленні в соцмережі Facebook.
Як повідомляється, у грудні 2020 року у пацієнта діагностували важку форму апластичної анемії. Єдиним варіантом лікування була трансплантація кісткового мозку. Донором став його 20-річний брат.
“Забір клітин відбувся 16 березня 2021 року в Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”. 17 березня після 13-річної перерви відбулася операція з трансплантації кісткового мозку дорослому пацієнту від донора. 23 квітня, на 36 день після операції, Олександра Цимбалюка виписали з Київського центру ТКМ”, – повідомляють у МОЗ.
Зазначається, що Київський центр трансплантації кісткового мозку – єдине місце в країні, де робили такі операції. З 2003 року їх зробили шість, останню – у 2008 році. Після цього через відсутність специфічного обладнання змушені були припинити. Відтоді дорослі українці з раком крові та апластичними анеміями, навіть маючи донора серед родичів, були змушені їхати за кордон.
У 2020 році коштом Міністерства охорони здоров’я України за кордон для трансплантації кісткового мозку відправили 138 дорослих пацієнтів. Вартість однієї операції становила понад 3,5 млн грн.
Наразі трансплантації в Україні повністю оплачує МОЗ. Вартість трансплантації кісткового мозку в Київському центрі ТКМ становила 1 млн 360 тис. грн.
Державний і гарантований борг України після зростання минулого року з 50,3% ВВП до 60,8% ВВП у 2021 році знизиться до 55,8% ВВП, такий оновлений прогноз міститься в інфляційному звіті Національного банку.
“Дотримання зваженої фіскальної політики в умовах зростання економіки та низької волатильності обмінного курсу дасть змогу відновити зниження рівня державного та гарантованого державою боргу, а також утримувати його нижче 60% ВВП”, – зазначає НБУ.
Згідно з його оцінками, за перші два місяці цього року борг уже знизився до 58,4% ВВП і становить в абсолютному вираженні 2,55 трлн грн (36,5% – у нацвалюті й 63,5% – в іноземній валюті).
Нацбанк наголошує, що поточного року уряд усе ще зберігатиме значний дефіцит бюджету (за оцінками НБУ – 4% ВВП, 200,2 млрд грн) для пожвавлення економіки і подолання пандемії.
“Однак у подальшому в умовах стійкого зростання економіки державні стимули зменшаться, що дасть змогу поступово покращувати боргову позицію. Відповідно у 2022-2023 роках очікується скорочення дефіциту до 3% ВВП (165 млрд грн у 2022 році й 181,9 млрд грн у 2023 році)”, – зазначено у звіті.
Згідно з ним, Нацбанк не очікує у найближчі три роки фінансування НАК “Нафтогаз України” і докапіталізації держбанків. А обсяги надання держгарантій, за його оцінками, скоротяться із 80 млрд грн цього року до 34,4 млрд грн у наступному і 36,8 млрд грн – у 2023 році.
У зв’язку з підвищеним попитом “Укрзалізниця” запустить додаткові рейси на період великодніх і травневих свят, повідомляє прес-служба компанії.
“Зокрема, у відповідь на численні прохання пасажирів додаткові рейси отримають Чернівці, Одеса, Ужгород і Волинь з Рівненською областю”, – зазначається в повідомленні.
Отже, до списку додаткових рейсів на свята увійшли:
№ 249/250 Київ – Чернівці: Відправлення з Києва 30.04, 3.05, 7.05, з Чернівців 1.05, 4.05, 9.05;
№ 202/201 Ковель – Київ: з Ковеля 29.04, 4.05, 9.05, з Києва 30.04, 5.05, 10.05.
№ 248/247 Одеса-Ковель: з Одеси 30.04, з Ковеля 02.05;
№ 148/147 Одеса – Київ: з Одеси з 29.04 по 27.05 по непарних, з Києва з 30.04 по 28.05 по парних;
№ 242/241 Одеса – Дніпро: з Одеси 29.04, з Дніпра 30.04;
№ 26/25 Одеса-Ужгород: з Одеси 30.04, 02,08. 05, з Ужгорода 1, 3, 9.05;
№ 207/208 Київ-Ужгород: 30.04 з Києва;
№ 235/236 Ужгород – Львів: 01.05 з Ужгорода.
Крім того, було змінено графік руху поїзда №7088/7087 сполученням Харків – Костянтинівка, який з 29 квітня до 10 травня курсуватиме щодня. Відправлення з Костянтинівки – о 6.00, повернення з Харкова – о 15:55.
“Укрзалізниця” закликає пасажирів правильно носити маски, користуватися антисептиком і утриматися від подорожей у разі симптомів хвороби або недавніх контактів із хворими.
Корпорації “Богдан” у консорціумі з чеською компанією Tram For Envi поставить шість нових тролейбусів з автономним ходом для транспортної компанії м.Їглава (Чехія) за підсумками тендера, в якому Консорціум було визнано переможцем майже рік тому, повідомляється на сторінці корпорації в Facebook у суботу з посиланням на чеські ЗМІ.
“Українському виробнику вперше вдалося зайти на ринок Чехії з новими тролейбусами. Підписання контракту випливає з даних у реєстрі договорів. Контракт було підписано майже через рік після того, як транспортна компанія “Їглава” оголосила асоціацію переможцем. Купівля фінансуватиметься за рахунок європейської субсидії”, – цитує “Богдан” чеське видання Zdopravy.cz.
Згідно з контрактом, тролейбуси Bogdan T70120 мають бути адаптованими до вимог чеського ринку, зокрема електрообладнання до них має бути поставлено чеською компанією Cegelec. Термін поставки – 14 місяців.
Чеське видання зазначає, що до цього протягом багатьох років тільки Škoda Electric вигравала контракти на поставку тролейбусів, а прихід інших виробників призвів до суттєвого зниження цін.
Як повідомлялося, в травні 2020 року чесько-український Консорціум було визнано переможцем тендера на поставку тролейбусів для транспортної компанії м.Їглава, в якому він конкурував з Škoda Electric. Консорціум запропонував тролейбуси за 71,4 млн чеських крон (тоді близько EUR2,64 млн – ІФ) або 11,9 млн крон за один тролейбус (EUR440,3 тис.) за орієнтовної суми закупівлі 82,74 млн крон (EUR3,06 млн).
Водночас Škoda Electric запропонувала ціну 82,17 млн крон (EUR3,04 млн) або майже 13,7 млн крон за тролейбус.
Однак потім в українській Федерації роботодавців повідомили про скасування тендера, але, за даними чеського видання, тендер не було скасовано, а відбулося вивчення всіх обставин місцевим управлінням із захисту конкуренції.
Корпорація “Богдан” близько 10 років тому мала досвід співпраці з чеською Cegelec і представляла спільний тролейбус мерії чеської Острави. Серед великих поставок продукції корпорації в ЄС-поставка в 2013 році спільно з польською Ursus 38 електробусів в Люблін.
Покращити умови вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси – ціль законопроєктів, які розробило Держенергоефективності спільно з Міненерго, БАУ та стейкхолдерами.
Водночас підтримку цьому напряму висловили представники Парламенту. Так, У ВРУ зареєстровано два законопроєкти № 5227 та № 5228 від 12.03.2021 за ініціативи народного депутата Івана Шинкаренка.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – прокоментував Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції під час онлайн-наради.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік складали лише 6400 га. Проте в Україні налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не є придатними для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
Як пояснив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно:
– отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету;
– заміщувати імпортний газ місцевими видами палива;
– створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів;
– сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії;
За словами Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м3 у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 р. Україна імпортувала майже 16 млрд м3 газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи.
Тому розробленими законопроєктами передбачається:
– визначити термін «енергетичні рослини»;
– спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
– зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
– надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
