Рейтингове агентство IBI-Rating 25 грудня відкликало рейтинг фінансової стійкості ТДВ “Страхова компанія “Мотор-Гарант” (Запоріжжя) з причин ділового характеру, повідомляється на сайті РА.
Як повідомлялося, компанія мала рейтинг на рівні uaAAifr, прогноз рейтингу “у розвитку”.
Національний банк України 14 грудня 2023 року анулював усі ліцензії ТДВ СК “Мотор-Гарант”, через не усунення раніше виявлених порушень.
Згідно з останньою поданою звітністю ТДВ СК “Мотор-Гарант” станом на 30 вересня 2023 року обсяг страхових премій компанії становив -233 тис. грн, вартість активів – 323,872 млн грн, страхові резерви – 20 873 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями становила 0,001%.
Як повідомлялося, СК “Мотор-Гарант” працює на ринку страхування з 2000 року і входить до складу банківської групи разом з АТ “Мотор-Банк”. Кінцевим бенефіціарним власником страховика виступає В’ячеслав Богуслаєв, якому належить 83,6% акцій страхової компанії.
ТДВ СК “Мотор-Гарант” має 28 ліцензій на здійснення страхової діяльності (16 видів добровільного страхування і 12 видів обов’язкового страхування). Головний офіс розташований у Запоріжжі.
ПАТ “Укрнафта” 25 грудня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість – 2,750 млн грн.
Документи приймаються до 2 січня.
Prozorro, UKRNAFTA, страхування цивільно-правової відповідальності
Масштабна та якісна підготовка операторів БПЛА потребує змін в нормативах Міноборони та втілення відповідних державних стандартів
Крім збільшення виробництва різноманітних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для Збройних Сил України (ЗСУ), вкрай потрібне збільшення кількості навчених операторів БПЛА, які матимуть відповідні державні сертифікати й зможуть ефективно нищити російських окупантів і проводити аеророзвідку. Щоб досягти цього, потрібно, щоб Міністерство оборони України внесло зміни до деяких своїх нормативних актів, а також за участі виробників БПЛА, навчальних центрів і Міністерства освіти та науки України розробило та затвердило відповідні державні навчальні програми, а також сертифікування навчених операторів БПЛА. Крім того, у вирішенні цього завдання велику роль можуть і мають відіграти органи місцевого самоврядування та військові адміністрації.
Про це йшлося на круглому столі “Актуальні проблеми навчання операторів БПЛА”, який відбувся 19 грудня в державному інформаційному агентстві “Укрінформ” за ініціативою аналітичного онлайн видання “КиївВлада”.
https://www.youtube.com/watch?v=x_BiHJsiGAg&t=1s
Днями Президент України Володимир Зеленський повідомив на прес-конференції, що наступного року в Україні буде вироблено мільйон FPV-дронів. До цього Президент наголосив, що захист України від російської федерації – справа кожного, особливо тих, хто перебуває в тилу, зокрема, органів місцевого самоврядування.
Водночас, оскільки головним замовником БПЛА є Міністерство оборони на замовлення Генштабу ЗСУ, перше питання, яке було обговорено: чому Міноборони не сплачує приватним центрам за навчання операторів БПЛА? Бо, як зазначив ведучий круглого столу, співзасновник видання “КиївВлада” Антон Подлуцький, інші державні структури – Державна прикордонна служба України, Міністерство цифрової трансформації України, Національна поліція – сплачують за навчання операторів БПЛА для власних потреб.
Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний зазначив, що головна проблема того, що Міноборони не контрактує та не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА – це відсутність відповідної нормативної бази. “Міністерство оборони, а зараз Агенція з оборонних закупівель, яка з наступного року займеться закупівлею озброєння, військової техніки, зокрема БПЛА, не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання”, – повідомив виконавчий директор NAUDI.
На його професійну думку, треба створити нормативну базу для сертифікації навчальних центрів операторів БПЛА будь-якого призначення – від аеророзвідки до FPV-дронів, від тактичних БПЛА до стратегічних. “Кожен контракт на закупівлю БПЛА у виробника має передбачати декілька сесій навчання для представників ЗСУ. Безпосередньо виробник має розписати програму навчання – час, теорія, практика, все це прописується в контракті і здійснюється безпосередньо виробником, – наголосив Максим Полив’яний.
Він також повідомив, що NAUDI разом з Національним авіаційним університетом (НАУ) започаткували спільну програму, в межах якої Асоціація видає іменні стипендії студентам, які надалі працюватимуть як технічні та інженерні фахівці на підприємствах з виробництва БПЛА.
СЕО компанії з виробництва дронів “Militech” Надія Омельченко, яка, зокрема, бере участь у розробці державних стандартів в освіти операторів БПЛА, акцентувала увагу на тому, що для системного та якісного вирішення задачі потрібна колаборація виробників, Міністерства оборони, Міністерства освіти та волонтерських рухів.
“Військові кажуть, що центрів з підготовки операторів БПЛА недостатньо. Але не кожен навчальний центр, навіть з виробників, може видати відповідний сертифікат. Хоча ми, як виробники, дуже зацікавлені в тому, щоб нашими БПЛА керували гарно навчені спеціалісти. В нашому навчальному центрі спочатку викладається теоретична частина, потім навчання на симуляторах, і з групи студентів 10-20 осіб не всі доходять до третьої частини навчання – польових випробувань. Але польові випробування ми можемо організовувати тільки в співпраці з ЗСУ. То ж навіть тут потрібна колаборація”, – сказала СЕО “Militech”.
Член ради засновників компанії DEVIRO (виробник БПЛА “Лелека” та “Лелека-100”) Денис Чередниченко розповів, що його компанія пройшла весь складний шлях сертифікації своїх БПЛА та навчання операторів, отримавши відповідний сертифікат в Державній авіаційній службі України. “Наші курсанти отримують сертифікати державного зразка, який має всі необхідні реквізити, тому наші курсанти отримують відповідну облікову військову спеціальність та надбавку до зарплати… Зараз ми маємо понад 30 інструкторів, які мають офіційний статус та можуть навчати за відповідною програмою. Ми також приймаємо на навчання цивільних осіб”, – сказав член ради засновників DEVIRO, зазначивши, що навчання одного екіпажу (три оператори) БПАК «Лелека-100» коштує орієнтовно 300 тис. гривень.
Попри це, зазначив Денис Чередниченко, навчання операторів БПЛА його компанія здійснює на безкоштовній основі, бо в Міністерстві оборони відсутні процедури, які б дозволили оборонному відомству сплачувати за цю роботу. “Фахівці в Міноборони обізнані в цій проблематиці, але їх дуже сильно обмежує існуюча нормативна база, яка не дозволяє приватним центрам отримувати державне фінансування за навчання операторів БПЛА”, – наголосив представник DEVIRO.
Денис Чередниченко звернув увагу ще на одну проблему: державні навчальні центри, в тому числі Міністерства оборони, навчають операторів БПЛА за скороченою програмою і не надають статус зовнішнього оператора БПЛА: “Тобто, курсанти є слухачами курсів, які отримують довідки, які саме ж Міністерство оборони не визнає та не надає після навчання відповідної військової облікової спеціальності”.
Член ради засновників компанії DEVIRO впевнений, що виробники БПЛА та приватні навчальні центри операторів мають щільно співпрацювати з Міністерством оборони, щоб допомогти фахівцям з оборонного відомства внести необхідні зміни до нормативних підзаконних актів, якими керується МОУ.
“На кожен тип БПЛА має бути створено відповідну затверджену на державному рівні освітню програму, тоді ми зможемо говорити про повноцінне сертифікування навчання операторів”, – підкреслив Денис Чередниченко.
Народний депутат України, представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко наголосив, що найбільш прийнятним форматом у вирішення питання з навчання операторів БПЛА має бути державно-приватне партнерство. Зазначимо, відповідний закон в Україні прийнято ще влітку 2010 року.
При цьому, парламентар згоден з тим, що зараз Міністерство оборони має змінити власні підзаконні акти, щоб мати право та можливість сплачувати приватним структурам за навчання операторів БПЛА для потреб Збройних Сил України.
Також Вадим Івченко має думку, що саме виробники БПЛА мають запропонувати державі бачення розвитку цього сегменту ринку військової техніки – стратегію на 10-15 років. Водночас, на переконання народного депутата України, приватні виробники БПЛА мають створювати навчальні центри.
З цим погодився Денис Чередниченко, який водночас нагадав, що створення та робота навчальних центрів вимагає чималих коштів, які можна було б спрямувати на вдосконалення дронів. “Щоб приватні компанії мали таку зацікавленість й не боялись вкладати кошти в створення своїх тренінг-центрів, Міністерство оборони має створити відповідну нормативну базу”, – сказав член ради засновників компанії DEVIRO, закликавши колег-виробників БПЛА отримувати сертифікати в Державіаслужбі, бо це полегшує робочий діалог з МОУ.
Виконавчий директор NAUDI Максим Полив’яний нагадав, що зараз в Україні створюється багато БПЛА, які є летальною зброєю. “Приватна компанія не зможе навчати операторів таких дронів без наявності боєприпасів, програми надання спеціально обладнаних полігонів… Ці питання неможливо вирішити без участі Міністерства оборони”, – підкреслив Максим Полив’яний.
Він закликав всіх приватних виробників БПЛА та приватні школі з навчання операторів підключитись до роботи стосовно розробки змін існуючої нормативної бази Міністерства оборони.
Ведучий круглого столу Антон Подлуцький акцентував увагу на тому, що в Україні всі освітні заклади перебувають під керівництвом Міністерства освіти та науки, і немає жодного освітнього закладу, який перебуває цілком і повністю під керівництвом Міністерства оборони. Тому роль Міносвіти в процесі навчання операторів БПЛА – від середніх шкіл до вишів – є визначальною.
На що Максим Полив’яний зауважив, що у військових вишах все одно програми затверджуються Міноборони. І, на його думку, зміни в освітніх програмах є важливими, але ці зміни не вирішать поточні виклики зараз, а тільки через певний час.
Проте, на думку СЕО “Militech” Надії Омельченко, зміни в освітні програми є актуальними. “Ми (представники компанії) беремо участь в команді, яка готує державні професійні стандарти для операторів БПЛА. В ній беруть участь не тільки приватні компанії, а й освітні структури. Це відбувається не дуже швидко, але за певний час, думаю, ці стандарти буде озвучено”, – повідомила Надія Омельченко.
Окремо було обговорено питання співпраці приватних виробників БПЛА та навчальних центрів з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями.
Ведучий круглого столу Антон Подлуцький наголосив, що Київ з багатомільярдним бюджетом цілком здатен розгорнути потужне виробництво дронів та навчальних центрів, які нададуть ЗСУ тисячі професійно навчених операторів БПЛА. Нагадаємо, зараз в столиці України головною керуючою структурою є Київська міська військова адміністрація (КМВА), а голова КМДА є заступником начальника КМВА з цивільних питань.
Денис Чередниченко повідомив, що в роботі з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями його компанія має позитивний досвід. “Всі з задоволенням допомагають – надають місця для навчання, допомагають комунікувати з правоохоронними органами тощо”, – сказав Член ради засновників компанії DEVIRO.
Максим Полив’яний зазначив, що на місцях деякі складні питання можна вирішити без додаткового залучення бюджетних коштів, якщо налагодити плідну комунікацію та співпрацю з військовою адміністрацією або органом місцевого самоврядування.
За спостереження Надії Омельченко, місцеві влади відкриті до співпраці, але потребують дуже конкретних запитів і пропозицій. А її колега з “Militech” Оксана Захарченко окремо наголосила, що треба й надалі посилювати увагу медіа, суспільства та влади до питань з підготовки операторів БПЛА.
Антон Подлуцький, Володимир Зеленський, Денис Чередниченко, КиївВлада, Максим Полив’яний, МИНОБОРОНЫ, Надія Омельченко, підготовка операторів БПЛА
Концепція емоційного банкінгу в Україні найближчим часом розвиватиметься, це дасть можливість клієнтам бути дотичними до значущих ініціатив, втілення у життя благодійних проєктів. Таку думку висловив голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий під час участі у панельній дискусії «Future of Banking» на щорічній конференції UAFIN.TECH 2023, яка відбулася у Києві.
«Банківський бізнес уже став чимось буденним, тому концепція емоційного банкінгу буде розвиватися. Важливе завдання банків полягатиме у створенні й розвитку платформи, яка дасть клієнтам можливість брати участь у соціальних та благодійних проєктах. Одночасно з цим можливий прорив у фандрейзингу може стати інструментом залучення інвестицій у бізнес та акумулювати ресурси на важливі для країни цілі, ще до запуску фондового ринку», – додав В.Мудрий.
Як приклад залучення клієнтів до благодійництва за допомогою емоційного банкінгу він навів Різдвяний аукціон, що проводить ОТП Банк на користь Superhumans Center у застосунку OTP Bank UA. Усі зібрані від продажу лотів кошти будуть перераховані на протезування захисників, які на війні втратили кінцівки й потребують комплексного лікування та реабілітації.
Іншим важливим кроком у майбутньому, за словами голови правління ОТП Банку, стане запуск в країні цифрової гривні, яка може стати одним із найдієвіших інструментів у боротьбі з корупцією. «Чому цифрова гривня має з’явитися? На моє переконання, як банкіра, вона може стати оцією «пігулкою», яка вилікує корупцію. Я вважаю, що е-гривня є одним з дієвих механізмів у державних закупівлях проти корупції», – сказав В.Мудрий.
Як відзначив банкір, Нацбанк наразі розглядає та опрацьовує можливі варіанти використання електронної гривні.
Існує небезпека повторення епідемії кору, попереджають у Київській міській державній адміністрації (КМДА) та закликають особливу увагу приділити вакцинації, насамперед дітей.
“Існує небезпека повторення епідемії кору. За спостереженнями інфекціоністів, це захворювання має циклічний характер, і масові захворювання трапляються зазвичай кожні п’ять-шість років”, – повідомила КМДА у “Фейсбуці” в понеділок із посиланням на директора департаменту охорони здоров’я Валентину Гінзбург.
Крім того, як зазначила Гінзбург, спостерігається зростання захворюваності на кір у сусідніх країнах. Так, за даними Національного порталу з імунізації, в Румунії оголошено епідемію цієї хвороби.
За її словами, вакцинація і сьогодні залишається єдиним дієвим засобом захисту від багатьох інфекційних захворювань, серед яких і кір. До того ж кір – одна з найзаразніших хвороб у світі: з 10 невакцинованих людей, які контактували з хворим, захворіють дев’ять. Тож від рівня імунізації напряму залежить, бути чи не бути епідемії в країні.
“Маємо розуміти, що причиною спалахів кору є невакциновані діти. Захворювання починається саме з них, а вже потім переходить до дорослих. Тому звертаюся, насамперед, до батьків. Просто зараз зв’яжіться з педіатром або сімейним лікарем, щоб переконатися, чи вакцинована ваша дитина”, – сказала Гінзбург.
Як повідомляє КМДА, “Київ забезпечений дієвою якісною вакциною, яка зберігається за правилами з дотриманням усіх вимог до холодового ланцюга. Щеплення за календарем безкоштовні. Спеціального скринінгу напередодні вакцинації робити не потрібно. Якщо дитина має хронічне захворювання, це є не забороною, а прямим показанням до вакцинації, адже саме такі діти є групою особливого ризику тяжкого перебігу хвороби”.
Щодо дорослих, як зазначається в повідомленні, то ті, хто не впевнений, чи був вакцинований, можуть здати спеціальний аналіз крові, а потім порадитися з лікарем щодо необхідності вакцинації.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 22 грудня підвищило тарифи на поліси “Зелена картка” для тих, хто виїжджає за кордон, на 5,6%.
Як повідомляють на сайті МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася у 29 вересні в бік зниження на 3,4%, 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%.
Поліси “Зелена картка” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена картка” почали діяти на території Азербайджану.
Таким чином, за даними МТСБУ, вартість “Зеленої картки” на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 1,002 тис. грн (з 949 грн раніше), для автобусів – до 3,766 тис. грн (3,567 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,364 тис. грн (2,239 тис. грн).
Вартість “Зеленої картки” на один місяць для легкових авто становить тепер 1,595 тис. грн (проти 1,511 тис. грн до цього), автобусів – 5,230 тис. грн (4,954 тис. грн), вантажівок – 3,138 тис. грн (2,972 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена картка” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 7,083 тис. грн і 8,769 тис. грн, для вантажних – 14,855 тис. грн і 28,036 тис. грн, для автобусів – 18,307 тис. грн і 33,999 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 730 грн (раніше – 691 грн), на один місяць – 1,074 тис. грн (1,017 тис. грн), на пів року – 2,462 тис. грн (2,332 тис. грн), на рік – 3,506 тис. грн (3,321 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено згідно з постановою Кабінету Міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
