Волонтери Благодійного фонду «Фонд Громади Приірпіння» започаткували пошив унікальної продукції – портативних нош для поранених бійців ЗСУ. За літо вже вироблено близько 185 одиниць для потреб військових. Крім того у швацькому цеху пошито 280 подушок для лікарень та стабпунктів. Про це йдеться на Facebook сторінці організації.
Пошив унікальної та водночас дуже затребуваними військовими парамедиками та стабілізаційними пунктами продукції започаткували волонтери Ірпеня. З початку літа ними вироблено вже близько 185 одиниць тактичних нош, – повідомляється на Facebook сторінці Благодійного фонду Тактичні м’які безкаркасні носилки – це мʼякі ноші для евакуації та перенесення поранених або для перенесення вручну вантажів. санітарні ноші призначені для транспортування хворих, травмованих (поранених) до санітарного транспорту для подальшого надання медичної допомоги. Такі носилки використовуються для транспортування постраждалих не невеликі відстані. Також ці ноші можна використовувати як тент чи як підстилку для захисту від вологи. Носилки тактичні м’які безкаркасні мають 5 пари ручок: 4 пари вздовж ношів, 1 пара ручок з торців. Середня ринкова вартість таких нош 1500 грн.
«Про потребу парамедиків та стабілізаційних пунктів в ношах та подушках ми дізналися від них самих, бо регулярно доправляємо їм ліки та медичні засоби – розповідає виконавча директорка БФ «Фонд Громади Приірпіння» Тетяна Лаговська. – Почали з декількох швацьких електричних машинок, що віднайшлися в наших волонтерів та камуфляжної тканини, що теж знайшлася у волонтерів. Розкрої та пошив спочатку локалізували прямо у приміщенні фонду, згодом частину роботу швачки волонтерки стали виконувати вдома. Серед них, до речі, й мешканки модульного містечка у Гостомелі, які втратили своє житло під час бойових дій».
За словами Лаговської, наразі в арсеналі швацького цеху – 15 електричних швацьких машинок, деякі з них навіть професійні, з колишніх швейних фабрик; зроблений чоловіком однієї з волонтерок розкроєчний стіл. Сировину, тобто камуфляжну тканину, надають інші благодійники, нитки закупили коштом волонтерів. На сьогодні виготовлено вже 185 нош та 280 подушок – як звичайних, так і протипролежневих, які наповнюються крупами, каштанами, жолудями. Однією з перших ноші отримали парамедики 72 бригада ім. Чорних запорожців, що наразі воюють під Бахмутом та підрозділ «Кракен». Серед інших реципієнтів – військові частини на Харківщині, Херсонщині, Сході України. А також лікарні Києва, київської області, Вінничини – ті, де лікуються поранені захисники України.
«Якщо в перші півроку шикоромасштабної агресії бійці ЗСУ потребували в першу чергу бронежилетів, касок, навіть одягу, то зараз актуальним залишаються ліки та медичні засоби і обладнання», – коментує колишній військовослужбовець 72 бригади, Голова Громадської Ради при Бучанській РДА Олександр Тигов. За його словами громадські організації Бучанщини розуміють ці потреби. Так, «Рух місцевих громад» та його волонтери Мирослав Сороченко і Олег Соломаха постійно відправляють військовим медикам на передову медичні вироби – бинти, перевʼязувальні матеріалі, пластир, бандажі, медичний одяг, а лікарням Києва та Київщини необхідні їм медичні засоби та ліки. За активної організаційної участі заступниці Голови Громадської Ради Ольги Квасової Благодійний Фонд «Україна рідна» постійно доправляє медикаменти лікарням, а інші благодійники передали амбулаторіям сімейної медицини Бучанського района так необхідні їм генератори. Тей же «Фонд Громади Приірпіння», де волонтерять члени громадської ради Тетяна Лаговська та Олександр Голіздра в цьому році реалізував Програму «Соціальна медицина», передавши, за організаційною участю Громадської Ради при Бучанській РДА, лікарням та громадським організаціям зі всієї України антибіотиків на 9 млн.грн.
Зовнішнє фінансування держбюджету станом на 14 червня 2023 року, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Сукупний державний борг України в серпні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд, у гривневому – на 146,2 млрд грн, до 4 трлн 860,6 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився на 3,3% – до $123,63 млрд, або до 4 трлн 521,1 млрд грн, і становив 93,0% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Повідомляється, що зовнішній прямий борг у серпні зріс на 4,4%, або $3,52 млрд – до $83,41 млрд, тоді як внутрішній прямий – на 1,1%, або 15,8 млрд грн, до 1 трлн 470,75 млрд грн (еквівалент $40,22 млрд).
Сукупний зовнішній держборг України в серпні-2023 збільшився на 4,1%, або на $3,58 млрд, – до $90,77 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 1,0%, або на 15,2 млрд грн, до 1 трлн 541,4 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла до 68,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець серпня зросла до 28,36%, в американських доларах – до 26,66%, тоді як у гривні знизилася до 28,87%, у СПЗ – до 12,89%, у канадських доларах – до 2,48%, а в єні та британських фунтах залишилася на рівні 0,72% і 0,02% відповідно.
Відомство також уточнило, що 64,86% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 12,89% прив’язано до ставки МВФ, 7,85% – до SOFR, 3,88% – до EURIBOR, 0,72% – до TORF.
Ставка ще за 2,99% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 6,49% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті, 0,31% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до $111,45 млрд. За вісім місяців цього року держборг збільшився на $21,47 млрд, або на 19,3%.
МВФ у рамках першого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною наприкінці червня значно поліпшив прогноз зростання держборгу цього року – з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП, зокрема, за рахунок перегляду його оцінки на кінець минулого року з 81,7% ВВП до 78,5% ВВП.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України і світу:
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Для покращення екологічної ситуації в Україні та зниження рiвня забруднення довкілля, а також для захисту здоров’я населення компанії виробник DURACELL, рітейлер АТБ-МАРКЕТ, дистриб’ютор SAVSERVICE та ліцензійний підрядник по роботі з відходами елементів живлення PROMO SERVICE реалізують ініціативу зі збору та переробки відпрацьованих батарейок.
Основа екологічної ініціативи – збір в Україні та експорт використаних батарейок в країни Європейського Союзу для подальшої утилізації.
В часи блекаутів, перебоїв з електрикою, українці все більше споживають різні елементи живлення, включаючи портативні батарейки. Для того, щоб після використання вони не потрапити на смітник та не забруднювали довкілля, представниками компаній виробника, дистриб’ютора та найбільшого рітейлера в Україні було прийнято рішення про збір та екологічно обгрунтований спосіб переробки батарейок. Оскільки, на жаль, в Україні на сьогодні немає заводів, що переробляли б такий тип відходів – компанія ПРОМО СЕРВІС, що я підрядником по реалізації даного процесу, організувала процес сортування та експорту використаних батарейок в Польщу на переробку. В 2022 році відходи елементів живлення вперше за роки історії незалежної України перетнули кордони Польщі, прямуючи на утилізацію.
Станом на серпень 2023 року спільними зусиллями компаній-учасників екологічної ініціативи було експортовано 10 повних фур, а саме 200 тон на утилізацію. 7 фур були відвантажені в Польщу та 3 фури перероблені в Румунії. Це рекордні цифри серед рітейлерів України і компанії-учасники не збираються на цьому зупинятися. Наша ціль – вийти на цифри експорту – 1 фура (20 тон) кожного місяця для очищення довкілля України.
На сьогоднішній день, це найбільша мережа збору серед рітейлерів в Україні. У кожному магазині мережі АТБ встановлені бокси для збору батарейок з інформацією про важливість реальної утилізації. В ці бокси багато відвідувачів мережі вже принесли і продовжують збирати використані батарейки, після чого вони потрапляють на зберігання на склад PROMO SERVICE, звідки їх відправляють на утилізацію. Гості мережі АТБ виявляють себе як свідомі споживачі та повертають найбільшу кількість використаних батарейок в Україні. Адже тільки відповідальне поводження, зокрема, роздільний збір та сортування побутових хімічних джерел струму, завадить забрудненню водних ресурсів і ґрунтів.
Що відбувається з батарейками після того, як ви їх залишите в боксі Duracell в магазині АТБ дивіться в відео:
https://drive.google.com/file/d/1LKiwTde540KQ2cNP4Li2_YoERouaAo1L/view
«Утилізуй сьогодні для чистого завтра» є єдиною ініціативою по утилізації батарейок в Україні, яка спільним рішенням компаній-учасників, незважаючи на складні 2022-2023 роки та війну в Україні, не припиняє роботу і продовжує збір батарейок по всім локаціям мережі АТБ-маркет. І у відповідь на це споживачі більш свідомо почали ставитись до збору батарейок та регулярно приносять їх в АТБ-маркет, адже знають, що бокс завжди розміщений в магазині і чекає на батарейки. По тренду першого півріччя 2023-го року гості АТБ-маркет принесли рекордну кількість відпрацьованих батарейок: за січень-червень вже практично зібраний тоннаж такий, як за весь 2022-й рік. Це свідчить про високий рівень довіри до даної екологічної ініціативи та відповідальне ставлення до довкілля.
Компанії-учасники докладають зусиль, щоб побудувати процеси роботи з відходами європейського рівня в нашій країні. Компанія PROMO SERVICE на своєму сайті розміщує звіти про кожну партію утилізованих батарейок – тож легко можна проконтролювати, скільки батарейок було експортовано та перероблено: https://www.promoservice.com.ua/services/ekoproekt/zviti-pro-utilizatsiyu/
Також варто відзначити факти, що свідчать про екологічну відповідальність компаній-учасників проекту «Утилізуй сьогодні для чистого завтра», адже турбота про довкілля починається, в першу чергу, з виробництва елементу живлення, супроводу на етапах продажів і закінчується його утилізацією.
Вам, напевно, буде цікаво дізнатися, що:
1. Компанія Duracell має виробничі потужності в Бельгії, що на 100% працюють на Зеленій енергії.
2. Duracell не виробляють сольові батарейки (Zn-Ca), що мають невеликий термін використання і, на сьогодні, є основним типом, що генерують найбільшу кількість відходів серед портативних батарейок. Тобто, алкалайн батарейка Duracell прослужить вам до 15* разів довше, ніж середня сольова батарейка (*порівняно з основними цинковими батарейками АА в тесті цифрових фотоапаратів із високим рівнем споживання енергії IEC AA 2021 (www.iec.ch). Результати можуть відрізнятись залежно від пристрою та способу використання). І в результаті ви принесете на утилізацію не 15, а 1 використану батарейку за той самий період споживання.
3. Duracell не використовує пластик в більшості пакувань батарейок вже протягом останніх 30 років. Винятки становлять батарейки монетного типу, що мають кілька рівнів захисту дітей від проковтування елементів живлення такого типу, зокрема й додаткове пакування у щільний пластик.
4. Компанія АТБ системно приділяє увагу питанням охорони навколишнього середовища, а також ощадливого та ефективного використання ресурсів нашої планети. Компанія однією з перших в Україні запровадила інноваційні надекономні системи освітлення, енергозбереження та рекуперації тепла.
5. АТБ за європейським зразком почав позбавлятися шкідливого пластику і інвестує в проект утилізації елементів живлення
6. З 2019 року компанія АТБ повністю перейшла на реалізацію «зелених пакетів» з оксо-біорозкладною добавкою в своєму складі. Вона дозволяє в природних умовах пакету розкладатися не 500 років, а протягом 3-5 років. А в лютому 2020-го запустили еко-ящики для покупок, які виготовлені з переробленого матеріалу і при закінченні використання повністю утилізуються, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
7. Компанія SAVSERVICE впроваджує проекти сталого розвитку в своїй діяльності і активно підтримує екологічні ініціативи. Зокрема, компанія впроваджує збір відсортованих відходів і своїх офісах (папір, пластик, батарейки, органічне сміття) та співфінансує проект утилізації батарейок.
Ціни на нафту еталонних марок рухаються різноспрямовано біля багатомісячних максимумів вранці у вівторок.
Ціна листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:29 кв становить $88,87 за барель, що на 13 центів (0,15%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,45 (0,5%) – до $89 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 32 центи (0,37%) і становили $85,87 за барель. У понеділок основні торги не проводилися у зв’язку з вихідним днем у США (День праці).
Підтримку цінам надають очікування продовження заходів скорочення видобутку країнами ОПЕК+.
Очікується також продовження Саудівською Аравією добровільного зниження видобутку на 1 млн барелів на добу на жовтень.
При цьому трейдери розцінюють ознаки можливого охолодження американської економіки як привід для завершення циклу підйому процентних ставок Федеральною резервною системою, що також зміцнює ринковий оптимізм.
Додатковим позитивним фактором залишаються новини про несподіване підвищення активності у виробничому секторі китайської економіки. Індекс менеджерів із закупівель (PMI) в обробній промисловості КНР у серпні оновив максимум з лютого, повідомила в п’ятницю Caixin Media Co., що розраховує індикатор. Індекс збільшився до 51 пункту з 49,2 у липні. Консенсус-прогноз, який наводить Trading Economics, передбачав підйом до 49,3 пункту. Значення вище позначки в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі.
Ситуація з українськими біженцями не покращується, необхідна активніша державна політика, заявляє Центр економічної стратегії (ЦЕС) у звіті “Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики”.
“За кордоном за різними сценаріями можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4-0,6 млн осіб більше, ніж у розрахунках на грудень 2022 року”, – зазначається в документі.
За оцінками ЦЕС, у результаті українська економіка може щорічно втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП.
Як зазначили дослідники, кількість українців, які виїхали за кордон, становить 5,6-6,7 млн осіб, що на 0,3-0,5 млн, або 5% більше, ніж на кінець 2022 року.
“Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022-23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року”, – йдеться в дослідженні.
Уточнюється, що 63% біженців, згідно з дослідженням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, планують повернутися в Україну, але ця частка падає.
“Ми не впевнені, що всі вони дійсно повернуться. Перш за все, чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, люди з вищим доходом до війни більш схильні до повернення, тоді як менш схильні повертатися люди з вищим доходом зараз. Крім того, студенти є однією з найбільших груп, які хотіли б залишитися за кордоном.
Зазначається, що більшість біженців – це жінки (найбільша частка жінок віком 35-49 років – 18%) і діти. Порівняно з показниками 2022 року незначно зменшилася частка дітей – з 52% до 51%, дівчаток і хлопчиків серед них приблизно порівну.
Серед дорослих трохи збільшилася частка чоловіків – з 17% у листопаді 2022 року до 22% у травні 2023 року, зокрема серед людей зі статусом тимчасового захисту в ЄС – з 27% до 29%.
Уточнюється, що змінився також розподіл українських біженців за країнами перебування: з 42% до 29% скоротилася частка Польщі, тоді частка Німеччини зросла з 18% до 26%.
Зазначається, що значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення, але станом на травень 2023 року економічне становище українських біженців за кордоном покращилось: з 40% до 35% скоротилась частка тих, кому доводиться заощаджувати на харчуванні чи вистачає лише на їжу.
За допомогою кластерного аналізу в ЦЕС чотири групи біженців. Перша група (25% усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не дуже адаптовані до життя за кордоном, оскільки 41% українців із цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно мешкали в населених пунктах, що перебували поза зоною бойових дій, але зазнавали ракетних обстрілів (центральна та західна Україна, а також Одеська область). Відповідно основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.
Друга група (29% усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони найбільш адаптовані до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Також для цієї групи зовнішні чинники – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їхні рішення щодо повернення в Україну.
Третя група (29% усіх біженців) – це професіонали, особи, які переважно працюють за фахом і менше готові працювати не за ним. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група більш лояльна до України і частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.
Четверта група (16% усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегмента найбільш готові робити кроки з адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися в їхній рідний буде неможливо. Їхнє рішення про повернення залежатиме від створених умов для цього.
