Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні понад 6,3 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в понеділок, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення в Україну, “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
При цьому уточнюється, що, зокрема, за січень-червень цього року українські підприємства “Метінвесту” заплатили понад 1,5 млрд грн єдиного соціального внеску, майже 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб і понад 1 млрд грн податку на прибуток.
Крім цього, значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за користування надрами – 872 млн грн, плата за землю – 589 млн грн та екологічний податок – 302 млн грн, зазначено у пресрелізі.
У другому кварталі 2023 року група перерахувала до українського бюджету понад 3,8 млрд грн, що на 51% більше за показник I кварталу цього року. Зокрема, за квітень-червень порівняно із січнем-березнем 2023 року підприємства “Метінвесту” збільшили виплату єдиного соціального внеску на 12%, до 813 млн грн, податку на доходи фізичних осіб – на 26%, до 819 млн грн, податку на прибуток – на 45%, до 643 млн грн.
За квітень-червень-2023 плата за користування надрами зросла в 4 рази, до 698 млн грн, плата за землю – на 4%, до 301 млн грн, екологічний податок – на 23%, до 167 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що з початком великої війни група відмовилася від податкових пільг, на які має право за законодавством, і платить податки в повному обсязі.
“Ми розуміємо, що наша стійкість і витривалість додає державі можливостей тримати удар на економічному, оборонному та соціальному напрямках. Ми продовжимо бути точкою опори для країни, армії та українців. Будемо допомагати, скільки буде потрібно – і до перемоги, і після неї”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Також нагадується, що з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у I кварталі 2023 року “Метінвест” заплатив понад 2,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні, а у 2022 році – 20,5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фонд підтримки енергетики України, створений у квітні 2022 року Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, уже акумулював орієнтовно $220 млн, і до кінця року очікують на його збільшення до $300 млн, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Уже $220 млн донатів до Фонду підтверджено і ще є обіцянки додаткових вкладень. Розраховуємо, що до кінця року буде акумульовано близько $300 млн”, – сказав він в ефірі національного телемарафону Єдині новини в суботу.
За його словами, цей Фонд є дуже важливим і унікальним у своєму роді інструментом, що сприяє відновленню енергосектору України, а також свідчить про довіру до неї.
Міністр пояснив, що за гроші Фонду, основними донорами яких є уряди дружніх держав, через USAID закуповують і передають енергокомпаніям необхідне їм обладнання, згідно з їхніми заявками, які збирає Міненерго.
Як повідомлялося з посиланням на Міненерго, на початок березня до Фонду підтримки енергетики України надійшло EUR151 млн, з яких на потреби українських енергетичних компаній розподілено приблизно EUR138 млн.
Міненерго уточнило, що кошти надійшли, зокрема, від Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Ісландії, Данії, Європейської комісії, Регіональної асоціації органів регулювання енергетики (ERRA), Регіонального центру досліджень енергетичної політики.
Ціни на нафту опускаються в понеділок після впевненого підйому за підсумками минулого тижня.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. в понеділок становить $80,95 за барель, що на $0,12 (0,15%) нижче ціни на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,43 (1,8%) до $81,07 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,14 (0,18%), до $76,93 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $1,42 (1,9%), до $77,07 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подорожчала на 1,5%, вартість WTI зросла на 2,3%, до максимуму з 25 квітня.
Увагу трейдерів на поточному тижні спрямовано на засідання Федеральної резервної системи (ФРС), яка, як очікується, підніме ставку ще на 25 базисних пунктів. Триваюче посилення грошово-кредитної політики американським ЦБ підвищує ймовірність спаду в економіці і, відповідно, зниження попиту на нафту.
“Очікування нового підйому ставки Федрезервом чинять певний тиск на нафтовий ринок, однак, я вважаю, що здебільшого ця подія вже закладена в ціни”, – зазначає Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV.
Підтримку ринку надають очікування зниження пропозиції в умовах скорочення видобутку Саудівською Аравією.
Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив на Bloomberg TV у вихідні, що через скорочення виробництва низкою країн нафтовий ринок може зіткнутися з дефіцитом у другому півріччі навіть незважаючи на те, що істотного зростання попиту в Китаї не відбувається.
В Україні є власні розробки систем протиповітряної оборони середньої дальності, зараз вони проходять тестування, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Єгор Чернєв в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
“У нас є системи ППО. Новітні. Вони зараз середньої дальності дії. Це, звісно, не аналог Patriot, SAMP-T або IRIS-T, я думаю, вони близькі до HAWK, або таких середньої дальності систем, які є українського виробництва і української розробки”, – наголосив Чернєв.
За його словами, розробки “зараз проходять тестування, і досить вдало”.
“Ракети вже розроблені”, – додав депутат.
Щодо зусиль ВПК країни з виготовлення боєприпасів, то народний депутат повідомив про залучення максимальних ресурсів для нарощування виробництва.
“Це виробляє не тільки держава, є приватні підрядники, які… частково виробляють корпуси до мін або щось інше, але ми задіємо максимально всі ресурси, щоб збільшити ось цю снарядну програму. І снаряд, який в Україні виробляється, коштує втричі дешевше, ніж те, що ми закуповуємо в інших країнах, наприклад, 122 або 152 снаряд”, – наголосив Чернєв.
Цифровий простір є “новою межею основних прав”, новим світом, у якому колишні правила не завжди застосовуються автоматично, заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
“Подумайте про права дітей або захист прав споживачів. Але подумайте також про штучний інтелект. Його потенційні переваги величезні. Але це може бути і шкідливо, наприклад, якщо його використовують для найму і звільнення співробітників або для спостереження за громадянами за допомогою розпізнавання облич. Нам потрібні нові закони, щоб втілити наші вічні цінності в онлайн-світі”, – сказала глава ЄК у п’ятницю в Нью-Йорку на церемонії вручення World Peace & Liberty Award Єврокомісії.
Це премія, що присуджується з 1965 року Всесвітньою асоціацією юристів за заслуги в захисті верховенства права на противагу застосуванню сили.
За словами фон дер Ляєн, Європа лідирує у створенні правового поля для цифрової епохи.
“Ми першими у світі встановили правила для цифрових платформ, а тепер робимо те саме зі штучним інтелектом. Це означає, що всі компанії, які хочуть працювати на нашому ринку, мають відповідати дуже високим стандартам. Стандартам, у центрі яких – люди та їхні права”, – наголосила голова Європейської комісії.
Вона повідомила, що Євросоюз “працює з друзями-однодумцями, такими як Канада та Сполучені Штати, а також з Японією, країнами Латинської Америки та Індією, над розробкою еквівалентних правил, щоб технології розширювали особисту свободу, а не здатність держави контролювати нас”.
Опозиційна права “Народна партія” і ультраправа “Голос” випередили лівих на загальних виборах в Іспанії, проте не набрали достатньо голосів для контролю над парламентом.
Згідно з результатами за підсумками підрахунку понад 98% бюлетенів, Народна партія отримує 136 місць (на 47 більше, ніж у парламенті попереднього скликання), а “Голос” – 33 місця (на 19 менше, ніж раніше).
Для більшості в парламенті необхідно 176 місць. Таким чином, без залучення інших партій праві не зможуть отримати парламентську більшість. Проте лідер Народної партії Альберто Фейхоо, за повідомленням газети “А-Бе-Се”, закличе дати йому мандат на формування уряду, оскільки саме його партія фінішувала першою.
При цьому газета зазначає, що не виключений і варіант, за якого ліві, які нині перебувають при владі, зможуть знову сформувати уряд, домовившись про коаліцію з низкою партій, що відрізняються від них за ідеологією. Іспанські ЗМІ називають такий тип коаліції “урядом Франкенштейна”.
На виборах Соціалістична партія прем’єра Іспанії Педро Санчеса отримує 122 місця. Ліва коаліція “Сумар” може розраховувати на 31 місце.
Іспанці в неділю проголосували на загальних виборах, які проводилися достроково після розпуску парламенту в травні.
Парламент нового скликання збереться в серпні. Далі, якщо за два місяці ніхто не зможе сформувати правлячу коаліцію, на Іспанію чекають повторні вибори.
