Обсяг імпорту електроенергії зі Словаччини в неділю зріс на 27,3% порівняно із суботою – до 4427 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з даними сайту, імпорт надходив 16 годин на добу з 6:00 до 22:00 на потужності 10-350 МВт. Максимальна дозволена потужність перетину для імпорту за словацьким напрямком становить 350 МВт, і в неділю він ішов на такій потужності три години. Загалом 10 годин фіксувалася потужність понад 300 МВт.
Водночас імпорт на понеділок знизився майже в 10 разів – до 476 МВт-год на добу.
Водночас, за даними ENTSO-E, експорт е/е до Польщі після відсутності на вихідних у понеділок здійснюється дев’ять нічних і денних годин на потужності 200 МВт – загалом 1800 МВт-год на добу.
Щодо Молдови даних як щодо імпорту, так і щодо експорту немає з початку червня.
Як повідомлялося, постачання електроенергії зі Словаччини планували 3 червня на рівні 7,1 тис. МВт-год на добу, 4 червня – 7,5 тис. МВт-год на добу. Для порівняння: за перші два дні червня надійшло трохи менше ніж 1,5 тис. МВт-год. В аукціонах з розподілу потужності перерізу на ці дні взяла участь рекордна кількість трейдерів – 16 і 17 відповідно. Проте в суботу трейдери освоїли тільки половину викупленого перетину, поставивши 3477 МВт-год е/е на добу.
Активізацію трейдерів на вихідні прокоментував голова “Енергетичної компанії України” (ЕКУ) Віталій Бутенко: “на вихідні ціни в Словаччині істотно нижчі, ніж ціни на електроенергію в Україні. Така тенденція спостерігається вже кілька тижнів поспіль, що дає можливість забезпечити додаткові обсяги електроенергії для підтримки енергосистеми України”.
Кардинал Маттео Зуппі, якому Папа Римський доручив миротворчу місію в Україні, відвідає Київ 5-6 червня, повідомляє прес-служба Святого Престолу.
“Посилаючись на попередні повідомлення Святого престолу, повідомляємо, що 5-6 червня 2023 року кардинал Маттео Марія Зуппі, архієпископ Болоньї та президент Конференції італійських єпископів, здійснить візит до Києва як посланець Святішого Отця Франциска”, – йдеться в повідомленні.
Підкреслюється, що “основна мета ініціативи – уважно вислухати українську владу щодо можливих шляхів досягнення справедливого миру і підтримати гуманні жести, які сприятимуть ослабленню напруженості”.
13 травня у Ватикані відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського з Папою Римським Франциском.
Опісля у Ватикані повідомили, що “Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Зуппі, архієпископу Болоньї та президенту Конференції італійських єпископів, очолити місію, узгоджену з Державним секретаріатом, що сприятиме послабленню напруженості в українському конфлікті”.
Уряд України погодив кандидатуру Віталія Левченка на посаду директора державного підприємства “Ізмаїльський морський торговельний порт” (Одеська обл.).
“Погодити кандидатуру Левченка Віталія Олександровича на посаду директора державного підприємства “Ізмаїльський морський торговельний порт”, – випливає з розпорядження уряду від 30 травня №481-р.
Раніше Левченко обіймав посаду головного диспетчера морського порту “Ольвія” (Миколаївська обл.). Трудову діяльність розпочав дорожньо-шляховим робітником у Миколаївському порту. Працював у вагонній групі, докером, кранівником, стивідором, інженером-технологом, заступником головного диспетчера.
Раніше Ізмаїльським МТП з вересня 2012 року керував Андрій Єрохін.
Ізмаїльський МТП розташований в акваторії Кілійського гирла р. Дунай. Він з’єднує країни Центральної та Південної Європи з Чорним і Середземним морями.
Станом на 9 травня 2023 року річний план із вантажоперевалки порт “Ізмаїл” виконав в обсязі 6,187 млн тонн – це рекордні за всю історію існування підприємства показники. У 2022 році перевалка зросла до 8,89 млн тонн із 4 млн тонн роком раніше.
Агарна група “ТАС Агро” завершила посів ярих культур, під які відвела 51,5 тис. га, скоротивши при цьому площі під олійними культурами порівняно з минулим роком і розширила зернову групу, повідомила компанія в Facebооk.
“Площа посівів у компанії загалом не змінилася, але з огляду на продовольчу безпеку та ринкову ситуацію цього сезону до структури посівів було додано цукрові буряки та жито”, – наголосили в компанії.
Згідно з повідомленням, з 51,5 тис. га більша частина площ відведена під кукурудзу – 24,1 тис. га, соняшник – 15,9 тис. га і сою – 11,5 тис. га.
До війни “ТАС Агро” обробляв 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займався молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володів шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Ракета-носій Falcon 9 у неділю успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 08:20 за часом Східного узбережжя США (о 15:20 кв. м).
Він став 88-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 19-м із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,5 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,2 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Водночас перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували для запусків уже втретє, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions, що перебувала в Атлантиці.
Дефіцит державного бюджету України у квітні 2023 року зріс до 88,3 млрд грн із 32,6 млрд грн у квітні та 59,2 млрд грн у березні, повідомило Міністерство фінансів на сайті в п’ятницю.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 91,6 млрд грн із 65,6 млрд грн і 72,6 млрд грн відповідно.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в травні також збільшилися на 364,7 млрд грн із 295,8 млрд грн у квітні та 300,8 млрд грн у березні.
Така сама картина і за загальним фондом: зростання – до 277,7 млрд грн із 229,7 млрд грн у квітні та 225,2 млрд грн у березні.
Як зазначив Мінфін, у травні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знову зросли – до 184 млрд грн зі 162,8 млрд грн у квітні та 152,2 млрд грн у березні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила ті самі 45,7 млрд грн, що й у попередні два місяці.
Загалом за січень-травень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 407,9 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 142,9 млрд грн, або 95% розпису проти 93,8% за підсумками квітня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1060,9 млрд грн, з яких 225 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці п’ять місяців держбюджет було виконано з дефіцитом 341,2 млрд грн, зокрема загальний фонд – 401,9 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 713,9 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний розмір дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у травні приніс 17,3 млрд грн порівняно з 16,6 млрд грн у квітні, проте відшкодування ПДВ знову знизилося з 11,4 млрд грн до 9,9 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,5 млрд грн (у квітні – 25,1 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 14,1 млрд грн (13,4 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,9 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 28,5 млрд грн (2,3 млрд грн).
Акцизний податок приніс держбюджету ще 9,5 млрд грн (9,9 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,5 млрд грн (2,2 млрд грн), при цьому податкова перевиконала розпис на 9,1%, або на 8,4 млрд грн.
Крім того, якщо у квітні загальний фонд держбюджету отримав ще 35,9 млрд грн від Нацбанку у вигляді перерахування частини прибутку (і ще стільки ж пішло Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ у спецфонді держбюджету), то в травні загальний фонд підтримав ПриватБанк дивідендами на 24,2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в травні 2023 року зросли до 38,5 млрд грн із 37,9 млрд грн у березні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в травні 2023 року скоротилися до 142 млрд грн із 193,4 млрд грн у квітні та 176,7 млрд грн у березні, а сумарно за п’ять місяців вони становили 738,9 млрд грн, або 87,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за п’ять місяців було отримано 240,3 млрд грн (за травень – 68,6 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 80,3 млрд грн (40,7 млрд грн), або $1027,7 млн, і EUR86,9 млн ($616,4 млн і EUR418 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за п’ять місяців становили 425,2 млрд грн, зокрема в травні – 73,4 млрд грн.
Водночас платежі з погашення держборгу в травні-2023 зросли до 55,1 млрд грн із 46 млрд грн у квітні, тоді як з обслуговування – до 45,7 млрд грн із 13,9 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
