Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що уряд зобов’язується виділити до CAD 389 млн ($285 млн за поточним курсом) на підвищення рівня підготовки українських пілотів на F-16 через Коаліцію військово-повітряних сил у рамках Контактної групи з оборони України.
Згідно з повідомленням на сайті прем’єр-міністра Канади, Трюдо пообіцяв надати подальшу допомогу, щоб Україна могла продовжувати захищати свою свободу.
Зокрема, канадська підтримка включає виділення до CAD 389 млн на підвищення рівня підготовки пілотів F-16.
“Ці кошти, виділені в рамках раніше оголошеного військового фінансування, сприятимуть навчанню пілотів у збройних силах України, а також нададуть критично важливе обладнання для забезпечення безпечної експлуатації F-16 в Україні”, – сказано в повідомленні.
Як зазначили у пресслужбі, це буде багаторічний внесок у Коаліцію можливостей ВПС (до $389 млн на п’ять років). Ця підтримка ґрунтується на більш ніж $75 млн, наданих коаліції ВПС для інструкторів з технічного обслуговування в Данії, тренування літаків і пілотів-інструкторів у Франції, закупівлі критичного обладнання та боєприпасів для F-16, а також навчання англійської мови в Canadian Forces Language School.
“Ці заходи являють собою розраховану на кілька років програму, яка здійснюватиметься коштом раніше виділеного фінансування, оголошеного в лютому 2024 року”, – сказано в повідомленні.
Також в офісі прем’єра нагадали про анонсоване раніше на саміті НАТО виділення додаткових CAD 500 млн на військову допомогу Україні в рамках обіцянки НАТО про довгострокову допомогу у сфері безпеки України. Сюди входить майже $444 млн Міністерству національної оборони Канади на покриття видатків на військову техніку, допомогу та навчання Збройних сил України, а також понад $56 млн для трастового фонду NATO Comprehensive Assistance Package (CAP) для України, щоб допомогти відновити український сектор безпеки і оборони та сприяти переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Канадське фінансування через CAP також надає обладнання для жінок у Збройних силах України.
“Ці додаткові кошти доповнюють наявну військову допомогу Канади Україні на загальну суму 1,1 мільярда доларів цьогоріч”, – сказано в повідомленні.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило видобуток титанової сировини і повноцінне функціонування кар’єрів Іршанського ГЗК.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, цю філію було зупинено в жовтні 2022 року. Таке рішення було ухвалено тоді через відсутність контрактів на реалізацію концентрату ільменіту і одночасно значних запасів готової продукції на складах.
Наразі керівництво ОГХК уклало великий контракт на реалізацію продукції філії для стратегічного північноамериканського споживача. Відповідно, виникла потреба у відновленні працездатності комбінату в повному обсязі.
“Ще у квітні ми поступово почали готуватися до повноцінного відновлення роботи філії, зокрема до повного відновлення видобутку. Провели всі необхідні закупівлі, зробили максимальну кількість ремонтних робіт. Зараз у нас є активний контракт з американським кінцевим споживачем на 70 тис. тонн ільменітового концентрату Іршанського ГЗК”, – сказав т.в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін.
За його словами, ще 25-40 тис. тонн зараз на стадії обговорення. Додатково компанія готується почати переговори на 30 тис. тонн для європейського кінцевого споживача, з планом відвантаження на четвертий квартал цього року.
“Оскільки старі запаси на складах ми вже майже реалізували, що є гарною новиною, то відновлення кар’єрних робіт просто критично необхідне”, – зазначив Перелигін.
Він уточнив, що планується виробництво концентрату ільменіту на рівні 12 тис. тонн щомісяця до кінця поточного року.
“Розуміємо, що якщо буде відкриватися можливість збільшення обсягу виробництва, обов’язково дотиснемо цю “педаль газу”. Але є кілька бар’єрів і негативних факторів впливу, які постійно вносять коригування в нашу виробничу програму. Усі добре розуміють, що ми перебуваємо в активній стадії війни і необхідно готуватися до сюрпризів чи незапланованих проблем. Зокрема, це стосується стабілізації поставок е/е на комбінат”, – додав керівник компанії.
Він також пояснив, що ОГХК пройшов важкий і довгий шлях, щоб кваліфікувати ільменітовий концентрат ІГЗК на північноамериканському ринку, для компанії стратегічно важливо зберегти цю динаміку до 2025 року, оскільки тоді можна говорити про довгострокові контракти і багаторічну кваліфікацію продукції.
“Моя персональна мрія: щоб 2/3 продукції ІГЗК експортувалося на стратегічний для нас як країни ринок і щоб наша співпраця з американською хімічною промисловістю тільки зміцнювалася, а обсяги зростали. Це дасть нам змогу перейти до горизонтів планування на 1-3 роки, навіть під час війни, і матиме хороший стабілізаційний ефект”, – пояснив Перелигін.
За його словами, це також дасть змогу перейти до ширшого опрацювання місцевої ресурсної бази, зокрема шляхом повернення до реалізації програми капінвестицій.
“Адже, на жаль, через брак довгострокових грошей і велику кількість непрогнозованих подій останні два роки була практично на паузі”, – резюмував т.в.о. голови правління ОГКГ.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Динаміка імпорту товарів товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Офіційний курс гривні після підвищення в середу на 5 коп. у четвер опустився відразу на 17 коп. – до 40,8823 грн/$1, що є новим історичним мінімумом.
За даними учасників ринку, ближче до кінця торгів на міжбанку курс впритул підійшов до рівня 41 грн/$1.
Довідкове значення курсу гривні, що встановлюється Національним банком України (НБУ) на 12:00, у четвер знизилося на 16 коп. – до 40,8423 грн/$1, тоді як на готівковому ринку долар цього дня подорожчав на 12 коп. – до 41,10 грн/$1.
Днем раніше Нацбанк анонсував нові ослаблення валютних обмежень, зокрема полегшив обслуговування єврооблігацій за рахунок дивідендів гарантів і поручителів. Крім того, НБУ з 11 липня розширив перелік доступних до купівлі оборонних товарів за кордоном для волонтерів і дозволив бізнесу купівлю інвалюти для погашення кредитів, наданих Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 7,6%, або на 2,88 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 11,8%, або на 4,32 грн.
Загалом за червень офіційний курс гривні знизився на 3 коп. – до 40,5374 грн/$1, хоча в середині місяця курс оновив рекордний мінімум за всю історію – 40,6908 грн/$1, тоді як у травні його падіння становило 90 коп.
НБУ пояснював таке ослаблення зростанням видатків уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого з початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Чистий продаж доларів Нацбанком у перший тиждень липня зменшився до $630,91 млн з $670,41 млн попереднього. У червні він становив $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні.
Раніше Центр економічної стратегії (ЦЕС) оприлюднив оновлений консенсус-прогноз семи інвесткомпаній та аналітичних центрів. Згідно з ним, прогноз курс гривні на кінець поточного року знизили з 40,5 грн/$1 до близько 42 грн/$1, що загалом корелює із закладеним у держбюджеті на кінець 2024 року 42,1 грн/$1. Прогноз середньорічного курсу також було погіршено з 38,7 грн/$1 до 40,1 грн/$1 порівняно із закладеним у бюджеті на рівні 40,7 грн/$1.
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 11 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, що може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, зокрема пожежонебезпечних об’єктах і об’єктах, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг -130,9 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 19 липня
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Уряд Норвегії додатково виділить 1 мільярд норвезьких крон на фінансування протиповітряної оборони України, повідомляє пресслужба уряду.
“Українцям потрібно більше протиповітряної оборони, щоб захистити населення від російських бомб і ракет. Жорстокі напади, які ми спостерігали минулого тижня, показують, чому українцям так важливо отримати захист від російських атак з повітря. Восени разом із Німеччиною Норвегія передасть Україні повну зенітну батарею IRIS-T”, – прокоментував рішення прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зазначив, що підтримка протиповітряної оборони довгий час була однією з найбільш пріоритетних потреб України.
“Українці краще за всіх знають потреби, і саме тому ми маємо тісний контакт із Україною, коли вирішуємо, як організувати підтримку України”, – зазначив він.
Зазначається, що виділені кошти є частиною норвезької програми Нансена.
У переглянутому національному бюджеті уряд запропонував використати до 4 млрд норвезьких крон із програми Нансена на заходи протиповітряної оборони до 2024 року.
Більша частина цих коштів йде на німецьку ініціативу протиповітряної оборони Immediate Action for Air Defense. Нові заходи включені до фондів, визначених через RNB (переглянутий національний бюджет).
