Державна компанія “Укрнафта”, друга-третя за обсягом видобутку газу в Україні, прийняла стратегічне рішення про будівництво газової генерації, і для цієї цілі вже почала залучати партнерів, повідомив директор ПАТ “Укрнафта” Сергій Корецький на Конференції з відновлення України в Берліні (URC2024).
“На першому етапі це буде близько 1 ГВт. На цей рік ми бачимо більш оптимістичний і більш реалістичний план побудувати щонайменше 100 МВт”, – сказав він під час круглого столу URC2024, присвяченого питанню якнайшвидшого відновлення енергогенерації в Україні.
Корецький повідомив, що “Укрнафта” з цією метою на полях URC2024 підписала меморандуми про взаєморозуміння з Siemens Energy і Deutsche Bank, щоб і отримати експертизу й розробити нові проєкти на основі парових і газових турбін для комбінованого виробництва тепла та електроенергії, і залучити фінансування на будівництво газової маневреної генерації.
Водночас директор “Укрнафти” зазначив, що для першого етапу в компанії більш ніж достатньо ліквідності на рахунках, і є величезна підтримка з боку українських банків, тоді як меморандуми з Siemens і Deutsche Bank націлені на наступні паралельні треки з виробництва електроенергії з газу.
Корецький нагадав, що “Укрнафта” є також найбільшим виробником нафти в Україні, і після того, як уряд взяв на себе управління компанією від менеджерів Ігоря Коломойського, компанія отримала $1 млрд EBITDA порівняно з чистими збитками в $0,5 млрд за останні 10 років.
Директор компанії додав, що нещодавно було обрано незалежну наглядову раду, і наразі “Укрнафта” перебуває на правильному шляху реалізації корпоративної стратегії, стратегії ESG, а також стратегії соціальної відповідальності.
Міжнародна мережа JYSK відкриває два магазини: новий в Одесі в ТЦ “Меркурій” (вул. Семена Палія, 99в) та оновлений у Полтаві в ТРЦ “Київ” (вул. Зіньківська, 6/1а), повідомили у пресслужбі ритейлера.
“Незважаючи на всі виклики, тривоги, а тут ще й перебої з електропостачанням, JYSK розширює мережу до 96 магазинів в Україні. Дякую за роботу команді обох магазинів!”, – коментує відкриття Country Director JYSK в Україні Євген Іваниця.
В оновленому магазині в Полтаві збільшили торговельну (з 900 до 1150 кв. м) та складську (з 225 до 309 кв. м) площі, оновили офісні приміщення та створили окрему кімнату для працівників.
Відкритий в Одесі магазин став шостим JYSK у цьому місті. Його торговельна площа – 1078 кв. м, склад – 247 кв. м, а також офісне приміщення – 40 кв. м.
Обидва магазини представляють концепцію 3.0, яка передбачає краще точкове освітлення, більш сучасне оформлення і комфортніше для покупця зональне розташування товарів.
У компанії вже анонсували відкриття сьомого магазину в Одесі восени в ТЦ “Родос”. Також попередньо відомі міста-кандидати, де буде відкрито 100-й магазин. Попередньо це буде або Калуш або Кривий Ріг уже в серпні.
Наразі в Україні працюють 96 магазинів та інтернет-магазин jysk.ua. До кінця 2024 року планується досягти позначки в 100 магазинів.
Штат JYSK у країні налічує понад 800 співробітників.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group із понад 3,4 тис. магазинів у 48 країнах.
Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році становила EUR5,2 млрд.
Група компаній Vitagro залучить EUR110 млн додаткових інвестицій у розвиток свого біометанового заводу на Хмельниччині та збільшить його потужності на 5 млн куб. м на момент початку виробництва біометану, повідомив директор із розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro Сергій Савчук у межах Конференції з відновлення України в Берліні в середу.
“Ми розуміємо, що до 2030 року 35 млн куб. м біометану споживатиметься в ЄС. Саме тому ми інвестували EUR6 млн у нашу першу біометанову установку в Україні. Вчора спілкувався з нашими споживачами в Європі, які реалізують наш продукт до ЄС. Направив їм меморандум на додаткові інвестиції в наш біометановий завод”, – розповів він.
За інформацією Савчука, йдеться про інвестиції на рівні EUR110 млн, які дадуть змогу Vitagro збільшити виробництво біометану на 5 млн куб. м на рік.
Директор з розвитку та інвестицій Vitagro також повідомив, що група компаній від початку повномасштабної війни розпочала власним коштом п’ять проєктів. Наразі вже повністю завершено проєкти з виробництва добрив і завод з виробництва біоетанолу з кукурудзяних пелет.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка становила $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану буде використано гній, силос і солому з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
VITAGRO також планувала запуск ще двох таких заводів: “Зоря” в Рівненській області на 3 млн куб. м і 52 тис. тонн добрив з інвестиціями EUR7 млн і в колишньому Волочиському р-ні (зараз Хмельницький р-н) на 2,5 млн куб. м і 100 тис. тонн добрив з інвестиціями EUR6,8 млн.
Згідно з інформацією в держреєстрі, основним бенефіціаром VITAGRO є народний депутат Сергій Петрович Лабазюк, а гендиректором – Петро Петрович Лабазюк.
Україна вперше в межах гуманітарної продовольчої ініціативи президента України Grain from Ukraine відправить 2453,26 тонни соняшникової олії до п’яти держав Африки – Демократичної Республіки Конго, Мозамбіку, Джибуті, Мавританії, Палестини, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Ми виконуємо місію нашої країни, забезпечуємо продовольчу безпеку у світі. І розширюємо гуманітарні товари, як було оголошено президентом України Володимиром Зеленським під час другого саміту Grain from Ukraine. Ми постачаємо не лише зерно, а і кукурудзу, горох, а тепер вже і соняшникову олію. Ця олія буде відправлена контейнерами з портів Великої Одеси”, – зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич.
В.о. директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Маріанна Ворд повідомила, що в межах Grain from Ukraine буде відправлено понад 200 тис. тонн агропродукції. До ініціативи вже долучилися багато країн донорів, серед яких Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ісландія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція, Люксембург.
Дмитрасевич наголосив на великій ролі Всесвітньої продовольчої програми ООН у підтримці українців із прифронтових територій та внутрішньо переміщених осіб. За його інформацією, найближчим часом Україна передасть на перероблення Всесвітній продовольчій програмі зерно для виробництва макаронних виробів і хліба. Ці товари буде відправлені жителям прифронтових територій.
Відправлення гуманітарних вантажів у межах Grain from Ukraine здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
Як повідомлялося, загалом у межах ініціативи було відправлено 10 суден із понад 200 тис. тонн аграрної продукції до Сомалі, Ефіопії, Кенії, Ємену, Нігерії, Судану, Палестини, Ємену.
Ініціатива Grain from Ukraine була започаткована президентом України Володимиром Зеленським у партнерстві зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) задля мінімізації шкоди, яку завдала світовій продовольчій системі російська агресія та спроба блокади українських портів.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив про залучення на створення центру протезування в столиці EUR500 тис. протягом одного благодійного вечора зі збору коштів у Берліні.
“Для нашого центру протезування, який створюємо в Києві за допомогою Берліна, залучили вчора загалом EUR500 тис.”, – написав він у телеграм-каналі в четвер.
За його словами, майже EUR305 тис. становили пожертвування грошима. “Плюс німецький бізнес надасть, зокрема, обладнання в майстерню з протезування для п’ятьох додаткових співробітників”, – додав він.
Кличко подякував німецьким благодійникам, а також організації Life bridge Ukraine та її очільниці Джанін фон Вольферсдорф, яка спільно з Асоціацією берлінських торговців і промисловців організувала благодійний вечір зі збору коштів на центр протезування.
“І дякую меру міста-побратима Києва – Берліна Каю Вегнеру, разом з яким ми переконували берлінських бізнесменів у важливості спільного проєкту зі створення в Києві центру протезування”, – сказав Кличко.
Світове виробництво зерна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень – червень) зросте на 1% порівняно з минулим сезоном і становитиме 2312 млн тонн завдяки вищим врожаям пшениці, ячменю та сорго, які компенсують скорочення виробництва кукурудзи, наголошується в доповіді Міжнародної ради із зерна (International Grains Council, IGC) у четвер.
При цьому споживання зернових культур зростатиме, а запаси на кінець сезону, як очікується, скоротяться до десятирічного мінімуму, зокрема й у великих експортерів.
Згідно з прогнозами, обсяги торгівлі законтрактованим зерном у 2024/25 МР збільшаться на 4% і досягнуть 416 млн тонн. При цьому потреба у світовому споживанні складе 2320 млн тонн, а перехідні залишки складуть 580 млн тонн.
Очікується, що у 2024/25 році світове виробництво соєвих бобів досягне максимуму в 414 млн тонн. Основний попит на соєві продукти в майбутньому сезоні буде спостерігатися від провідних світових покупців – США, Бразилії та Аргентини. При цьому перехідні залишки накопичуються і далі. Торгівля соєвими бобами в жовтні-вересні активізується і збільшиться на 2%, досягнувши нового максимуму, прогнозують в IGC.
Говорячи про інші олійні культури, IGC звернув увагу на очікуваний значний світовий обсяг виробництва ріпаку/каноли на тлі практично незмінного виробництва соняшнику, яке буде аналогічним торішньому обсягу.
Згідно з прогнозами IGC, світове виробництво рису в 2024/25 МР сягне рекордного піку і зросте на 2%, завдяки збільшенню виробництва в провідних країнах-експортерах, зокрема в Південній Азії. Споживання рису зросте через приріст населення, в той час як запаси можуть збільшитися за рахунок накопичення в Індії. Торгівля, найімовірніше, піде на спад у січні-грудні 2025 року на тлі зростання поставок до Африки та зниження попиту з боку азіатських імпортерів, зокрема Індонезії.
IGC прогнозує зниження попиту на сочевицю і боби в період січня-грудня 2024 року на 5% – до 21,2 млн тонн.
Міжнародна рада із зерна також звернула увагу на тимчасове скасування тарифів на імпорт рису-сирцю, коричневого і білого рису до Бразилії до кінця 2024 року, що має на меті пом’якшити наслідки нещодавніх злив і повеней на півдні Бразилії. Крім того, члени IMG відзначили нещодавні зміни в політиці імпорту бобових в Індії.
