Ціни на цукор-сирець у світі залишаються в районі $0,26 за фунт на побоюваннях скорочення поставок, повідомляє Trading Economics.
Це близько до максимуму більш ніж за 11 років (з жовтня 2011 року), що становить $0,27 за фунт, досягнутого наприкінці квітня.
Міжнародна організація з цукру (ISO) у травневому звіті різко погіршила прогноз надлишку цукру в 2022/23 сільгоспроці – до 850 тис. тонн порівняно з 4,12 млн тонн місяцем раніше. Це обумовлено переглядом у бік зменшення очікуваних обсягів поставок з таких ключових регіонів, як Європа, Китай, Таїланд та Індія.
За оцінкою ISO, виробництво цукру цього року становитиме 177,36 млн тонн проти попереднього прогнозу в 180,43 млн тонн. При цьому його споживання у світі збільшиться до 176,51 млн тонн.
“Ми перейшли від очікуваного профіциту цукру цього року до його повної відсутності”, – вважає президент незалежного брокера JSG Commodities Френк Дженкінс.
Лише кілька місяців тому він очікував, що виробництво цукру перевищить попит приблизно на 4-6 млн тонн. “Через втрати врожаю в Індії, Китаї, Європейському союзі, Таїланді та Мексиці ці оцінки знизилися, по суті, до рівня балансу, тому про реальний профіцит говорити не доводиться”, – сказав експерт, слова якого наводить видання Barron’s.
“Несприятлива погода стала набагато значнішою проблемою для всієї сільськогосподарської продукції, включно з цукром”, – вважає аналітик брокерської компанії Marex Робін Шоу. “Справжній ворог цукру – посуха”, а їх у світі стало більше, додав він.
Шоу прогнозує, що попит на цукор, ймовірно, перевищить виробництво на 6-7 млн тонн протягом наступних трьох років. Раніше він очікував, що цього року профіцит становитиме близько 4 млн тонн.
До несприятливої погоди “можна додати потенційне зниження врожайності через високі ціни на добрива в останні кілька років, що не допомагає ринку цукру”, зазначає старший аналітик по цукру консалтингової фірми DNEXT Intelligence Джон Стенсфілд.
За даними ISO, близько 80% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а 20% – на буряки. Найбільшими виробниками є Бразилія та Індія, а також ЄС і Таїланд.
Інвестиційна компанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, прогнозує реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%.
“Ми вже покращили наш прогноз: ми очікуємо зростання ВВП на 3% цього року”, – сказав засновник і голова компанії Томаш Фіала в інтерв’ю на “Радіо NV”.
За його словами, вже з середини лютого припинилися відключення електроенергії, і економічні результати в останні місяці кращі, ніж очікувалося.
“І ми сподіваємося, що економіка зросте, можливо, навіть більше ніж на 3%”, – додав Фіала.
У Dragon Capital агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що за курсом та інфляцією прогнози також незабаром буде оновлено.
Фіала зазначив, що номінальний ВВП України в доларах упав 2022 року до $160 млрд із $200 млрд 2021 року.
“Це найкращий показник за останні 10 років, більше було тільки 2021 року: 2020 року ВВП було $157 млрд, а 2022-го – $160 млрд”, – сказав глава Dragon Capital.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко наприкінці минулого тижня повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив із 0,3% до 2%.
Ціни на нафту слабко зростають у вівторок, трейдери продовжують стежити за перебігом переговорів щодо питання збільшення ліміту держзапозичень у США.
Переговори президента США Джо Байдена і спікера Палати представників республіканця Кевіна Маккарті в понеділок, за словами обох сторін, були продуктивними, проте угоди досягнуто не було. Тим часом дедлайн для підвищення стелі держборгу наближається: міністерка фінансів Джанет Єллен заявила напередодні, що кошти в її відомства “з високою ймовірністю” закінчаться на початку червня, а можливо навіть до 1 червня.
“Підвішеність питання ліміту держборгу негативно позначається на настрої нафтових трейдерів”, – зазначає головний аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
“Якщо питання не буде вирішено найближчим часом, Мінфін США залишиться без коштів і не зможе виконувати свої зобов’язання, і цей сценарій може спровокувати кризу, масштаб якої непередбачуваний”, – наводить слова експерта Market Watch.
Вартість липневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. у вівторок становить $76,13 за барель, що на $0,14 (0,18%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,41 (0,5%), до $75,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,16 (0,22%), до $72,21 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів піднялася на $0,36 (0,5%), до $72,05 за барель.
З початку поточного року ціни на нафту знизилися приблизно на 10% на тлі повільнішого, ніж очікувалося, відновлення китайської економіки після зняття карантинних обмежень. Серед інших чинників, що стримують підйом нафтового ринку, – триваюче посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою і збереження високих обсягів експорту російської нафти.
Екс-кандидат у президенти Туреччини Сінан Оган від альянсу АТА (Альянс предків) у понеділок висловив підтримку перед другим туром нинішньому президенту країни Реджепу Таїпу Ердогану, повідомляє видання “Хюррієт”.
Оган, який посів третє місце в першому турі президентських виборів і відповідно вибув із подальшої боротьби, закликав своїх прихильників у неділю проголосувати за Ердогана.
Другий тур президентських виборів відбудеться 28 травня. У нього вийшов нинішній президент країни Реджеп Таїп Ердоган і глава Республіканської народної партії (РНП) Кемаль Киличдароглу.
У першому турі Ердоган отримав 49,52% голосів, Киличдароглу – 44,88%.
У Огана – близько 5%, і тому експерти зазначали, що, з огляду на ці результати, у другому турі дуже важливо, кого підтримає цей колишній кандидат.
Раніше Клуб експертів проаналізував шанси кандидатів на виборах у Туреччині та дав прогноз розвитку ситуації. З відео можна ознайомитися за посиланням:
Міністр закордонних справ, африканського співробітництва та у справах закордонних марокканців Нассера Буріта під час зустрічі з главою МЗС України Дмитром Кулебою в Рабаті підтвердив намір Марокко відновити роботу посольства в Києві.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Кулеба запросив марокканського колегу відвідати Україну.
За підсумками переговорів, міністри підписали меморандум про співпрацю між Дипломатичною академією України імені Геннадія Удовенка при МЗС та Марокканською дипломатичною академією при МЗС Марокко.
“З часу мого першого турне Африкою МЗС України провело тренінги для понад 200 африканських дипломатів із 16 країн. Це була перша подібна спроба і величезна історія успіху. Ми домовилися про розробку унікального курсу для Марокко, де ми поділимося досвідом української військової дипломатії, стратегічних комунікацій, боротьби з фейками та пропагандою, а також публічної дипломатії. Це буде нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – підсумував український міністр.
Кулеба здійснив перший візит міністра закордонних справ України до Марокко з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році.
Як повідомлялося, глава МЗС України розпочав друге турне країнами Африки.
Група компаній “Прометей” обстежила трохи більше ніж чверть сільгоспземель у Миколаївській області на предмет наявності вибухонебезпечних предметів, повідомила компанія в понеділок.
“Останні місяці стали проривними у справі обстеження та розмінування наших земель. Ще в березні ми не мали навіть плану дій, то вже на середину травня було обстежено 500 га земель, вибухонебезпечних предметів там не виявлено”, – зазначив заступник директора з виробництва ТОВ “Агро капітал центр” (один зі структурних підрозділів “Прометея” – ІФ) Сергій Попенко, слова якого наведено в повідомленні.
За його інформацією, наразі “Прометей” очікує на сертифікат від державного Центру протимінної діяльності, який офіційно підтвердить, що ці землі безпечні і їх можна використовувати для сільськогосподарських цілей.
Уточнюється, що загальна площа замінованих територій, що належать ГК “Прометей”, становить 2,136 тис. га. Вони зосереджені переважно в Шевченківській ОТГ Снігурівського району Миколаївської області. Територією Шевченківської ОТГ проходила лінія фронту, тому “Прометею” належить обстежити найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами площі.
“За оптимістичним прогнозом, до весни 2024 року нам вдасться обстежити і розмінувати до 30-40% своїх угідь і ввести їх у сільськогосподарський оборот. Якщо порівнювати з минулим роком, процес запущений і набирає динаміки”, – резюмували в компанії.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
