Вищий антикорупційний суд 17 травня розглядає скаргу адвокатів голови Верховного Суду Всеволода Князєва на його затримання – текстова трансляція.
17 травня 2023 року у Вищому антикорупційному суді проходить судове засідання з розгляду скарги сторони захисту на затримання зі вчорашнього дня колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого САП та НАБУ підозрюють в одержанні 2,7 млн доларів США неправомірної вигоди.
Дане процесуальне питання слухає слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
На засідання прийшов сам Всеволод Князєв, а також два його адвокати.
Сторону обвинувачення представляє прокурор, начальник відділу САП Олександр Омельченко.
Вчора він повідомив, що було затримано дві особи, а дії кваліфікуються за частиною 4 статті 368 і частиною 4 статті 369 КК (отримання неправомірної вигоди і пропозиція, обіцянка отримати неправомірну вигоду. Санкція передбачає від 8 років позбавлення волі).
«Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію.
Україна у квітні 2023 року експортувала 6,55 тис. тонн молочних продуктів, що на 27% менше, ніж у березні, тоді як імпорт збільшився на 3% і досяг 5,17 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Незважаючи на те, що деякі заборони вже знято, вони дуже негативно вплинули на зовнішньоекономічну ситуацію в галузі. Востаннє такі обсяги експорту спостерігалися рік тому, перед тим, як Європарламент підтримав припинення дії ввізного мита на українську агропродукцію”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За словами експертів, основними причинами падіння експорту стали блокада імпорту українських сільгосптоварів у ЄС, складнощі з транзитом через східноєвропейські країни і пасивний попит у світі.
В УКАБ зазначили, що зниження поставок можна спостерігати майже у всіх категоріях без винятків: молока і вершків незгущених – на 33%, до 1,66 тис. тонн; молока і вершків згущених – на 40%, до 988 тонн; йогуртів і кефірів – на 17%, до 200 тонн.
Експорт молочної сироватки скоротився на 17% – до 1,03 тис. тонн; вершкового масла – на 4%, до 808 тонн; морозива – на 2%, до 824 тонн; сирів усіх видів – на 33%, до 515 тонн.
В асоціації також підкреслили, що експорт молочних продуктів до Польщі впав у квітні на 29% порівняно з березнем і становив 242 тонни.
Найбільшими імпортерами української продукції залишалися Молдова, Казахстан, Азербайджан.
Щодо імпорту, то найбільше зростання – на 74% до 142 тонн – спостерігалося за молоком і вершками, констатували в УКАБ.
Ліквідність банківської системи України, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-квітні 2023 року становив 2 млрд 457,5 млн грн, що на 21,7% більше за аналогічний показник першого кварталу 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “Укрпапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, дещо сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%).
У натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті зросло на 47,8% – до 70,06 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 26,3% – до 55,37 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 55,2% – до 36,38 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 34%, до 7,54 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку, хоч і сповільнену – у січні-квітні він знизився на 27% до 14,29 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 29,6% – до 78 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає лідерство з його випуску в Україні: загалом за чотири місяці основними підприємствами галузі випущено 180,9 млн рулончиків (на 9% менше).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, загалом у січні-квітні 2023 року в Україні випущено 172,76 тис. тонн паперу та картону (майже на 14% більше), і 155,30 млн кв. м картонних ящиків (+26,3%).
Водночас приріст цих показників порівняно з аналогічним періодом минулого року багато в чому забезпечено низькою порівняльною базою березня-2022 – першого повного місяця повномасштабного вторгнення РФ, коли багато підприємств призупинили роботу.
Агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі комбінату, характеризуючи сьогоднішню ситуацію на ринках галузевої продукції, пояснили, що ринок гофропродукції зменшився на 35-40% з урахуванням падіння попиту на неї в умовах війни.
“Із санітарно-гігієнічною продукцією схожа ситуація. До того ж, окрім загального рівня економіки, на її попит впливає і чисельність населення – основного споживача. На сьогодні велика кількість людей виїхала з України, багато хто залишається на окупованих територіях, тому, відповідно, ринок також зменшився. Скорочення обсягу ринку становить залежно від сегмента від 18 до 35%”, – зазначають на підприємстві.
Крім того, у сегментах цієї продукції відбувається перерозподіл попиту – споживач економить, тож зменшує витрати в небазових категоріях (серветки, рушники) і фокусується на основній – туалетному папері.
“Експортувати продукцію стало набагато складніше: високі логістичні витрати фактично унеможливлюють продавати на Близький Схід і в Північну Африку. У Європі важко конкурувати, адже вартість логістики “з’їдає” можливий заробіток. До того ж через війну небагато компаній готові до укладення довгострокових контрактів, оскільки через усі можливі ризики важко гарантувати регулярність поставок з України”, – повідомляє компанія.
Водночас комбінат веде активну гуманітарну діяльність, зокрема виділяє щомісяця понад 0,5 млн грн на підтримку медичних та освітніх установ, громадських і волонтерських організацій. Раніше він забезпечив тисячами мобільних гофрокроватей і гофростульєв переселенців у Черкасах, Знам’янці, обладнав ними укриття лікарень і, зокрема, метро Харкова.
Серед нещодавніх ініціатив – придбання теплих наборів для дітей, які перебувають на територіях активних бойових дій, і гуманітарна місія з доставки продуктових наборів до звільненого Ізюма.
Крім того, зазначають у прес-службі, незважаючи на законодавче скасування в липні минулого року гарантій від роботодавця на отримання середньої зарплати, комбінат продовжив виплати мобілізованим співробітникам, а це 10-та частина всього трудового колективу.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Ціни на нафту продовжують зниження вранці в середу після завершення попередньої сесії в мінусі.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:08 кв становить $74,88 за барель, що на $0,03 (0,04%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,32 (0,4%), до $74,91 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на $0,07 (0,1%), до $70,79 за барель. Напередодні вартість контрактів опустилася на $0,25 (0,4%), до $70,86 за барель.
Учасники ринку чекають даних про запаси палива в США за тиждень, що завершився 12 травня, і прогнозують скорочення по нафті на 0,9-1,3 млн барелів. Міненерго опублікує офіційну статистику в середу о 17:30 кв. За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), запаси зросли приблизно на 3,7 млн барелів.
Раніше міністр енергетики США Дженніфер Гренхольм заявила про намір країни приступити до поповнення стратегічного нафтового резерву (SPR) наступного місяця. За словами аналітика Price Futures Group Філа Флінна, такий крок, найімовірніше, закріпить підтримку для котирувань на рівні $70 за барель – цільової ціни для Штатів.
Крім того, поповненням запасів США спробують “заспокоїти” Саудівську Аравію, яка, вочевидь, була незадоволена відсутністю купівельної активності з боку Вашингтона в період, коли “масовий відтік коштів з банківських депозитів давав на це шанс”, цитує Флінна MarketWatch.
Понад 4000 учасників долучились до дискусій про майбутнє України під час архітектурно-будівельного BUSINESS FORUM «Відбудова країни. Стратегія змін для архітекторів, девелоперів та забудовників», який був організований Конфедерацією будівельників України разом з Медіагрупою DMNTR | «Дім та Інтер’єр».
«З початком повномасштабного вторгнення російської федерації було зруйновано або пошкоджено понад 50 млн кв. м житла, це близько 9% всього житлового фонду, понад 1,2 тисячі лікарень, понад 3 тисяч закладів освіти, тисячі кілометрів доріг, сотні мостів, підприємств, об’єктів інфраструктури. Житло, як мінімум 1,3 млн українських родин, було пошкоджено або зруйновано, понад 5 мільйонів українців вимушені були виїхати закордон. Ми не можемо знати скільки ще триватиме війна, але вже зараз стоїть завдання відновлення. І воно вже почалося. Щоб збудувати краще – всі процеси мають бути системними, швидкими та прозорими», – наголосив президент КБУ Лев Парцхаладзе, відкриваючи форум.
Більш ніж 9-годинна дискусія основної програми та 3 години обговорення в рамках Блоку з відновлення громад пройшла у режимі нон-стоп на декількох майданчиках.
На першій панелі головного залу: «Інвестиції. Інституції. Відбудова та інтеграція України до світового бізнес-контексту», обговорювались вже запроваджені державні інструменти та програми із залучення міжнародної допомоги.
Зокрема, директор ДП «Група управління проектами Агентства відновлення» Вадим Ноздря описав функціонал агенції та роботу офісів підтримки на місцях, які допомагають громадам оформлювати проєкти відновлення та шукати донорське фінансування виходячи з пріоритетів.
Співзасновник коаліції RISE Ukraine, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Дорогань розповів про запуск електронної екосистеми DREAM і повідомив про наповнення її потенційними проєктами.
«До Галузевої системи вносяться проєкти відновлення для отримання державного фінансування. Уже 5 тисяч проєктів подано через цю систему, і коли уряд вирішуватиме, які проєкти фінансуватиме з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, ці рішення ухвалюватимуть на основі аналізу та порівняння проєктів у цифрі, а не на папері», – розповів Дорогань.
Стосовно найбільш гострого питання – надання житла ВПО та відновлення зруйнованого точилась гостра дискусія. Найбільш дієвий та демократичний в світі інструмент – іпотека, тому дискутувались варіанти, як зробити більш ефективною державну програму доступної іпотеки “єОселя”.
«Уже видано 1 тисячу кредитів на 1,3 млрд грн. Це в принципі небагато, але вже старт», – повідомив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан.
Максим Бахматов – Засновник Офісу Трансформації, представник Міністерства відновлення України, підкреслив, що лише невелика доля допомоги прийде як грантова, а більша частина – це кредити чи приватна інвестиція. І забезпечити прозорі процедури відбору, реалізації та фінансування – спільне завдання держави, громад та бізнесу.
Лев Парцхаладзе повідомив, що КБУ, як єдиний представник від України, разом з Федерації європейської будівельної промисловості (FIEC), яка об’єднує 32 країни та іншими розробили загальний Проєкт рекомендацій, щодо майбутньої відбудови України. Він містить пункти щодо відкритості та прозорості закупівель, вимоги до техніки та матеріалів тощо.
«Зокрема, такі рекомендації щодо безпеки платежів, встановлення відповідних стандартів, навчання для громад, підрядників, архітекторів та багато інших, які дозволять нам відбудувати краще ніж було і максимально швидко», – сказав він.
На архітектурному блоці дискусія йшла про філософію відбудови, зокрема енергоефективність та інклюзивність. Були показані вже розроблені проєкти, які можуть пришвидшити відбудову. Світлана Берзіна – консультант проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» зосередила увагу на невідворотності впровадження зелених стандартів як стосовно будматеріалів, так і проєктів загалом.
Андрій Пашенько показав типові проєкти освітніх закладів. Керівник проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦМ Тетяна Скрипка представила проєкт «Сталева мрія», будинки з металевим каркасом різної висотності та призначення.
Дмитро Васильєв – співзасновник і головний архітектор компанії Архіматика під час дискусії наголосив на необхідності переосмислення містобудівних рішень сільського урбанізму під час відновлення звільнених територій.
Тема містобудівної політики була головною і у дискусії третьої панелі. Представлена аналітика від ЛУН (первинне та вторинне житло) та CBRE Ukraine (комерційна нерухомість) показала позитивний тренд на відновлення ринку загалом та інвестиційного інтересу до України, зокрема. Але головні питання, як підкреслив модератор панелі, засновник і голова Advanter Group Андрій Длігач, ще не вирішені ані на рівні держави, ані на рівні спільноти. Де саме, для кого будувати житло та промислові потужності, за державні/кредитні кошти чи приватні інвестиції відновлювати інфраструктуру, як стимулювати повертатись людей та інвестувати у розвиток бізнесу різного формату тощо.
Зокрема, учасники дискусії, серед яких представники активного бізнесу, наголосили, що саме бізнес вміє та має можливість залучити іноземні інвестиції (як прямі, так і у вигляді фондів) щодо очікувань до державних інституцій, то вони не змінились – умови безпеки та правового захисту.
Окремо в рамках BUSINESS FORUM пройшов блок з відновлення громад, який об’єднав представників влади, асоціацій органів місцевого самоврядування, обласних військових адміністрацій, міських, селищних і сільських голів та експертів галузі.
Під час дискусії голова Секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Юрій Андрійчук звернув увагу на гостро необхідні інструменти, які б стимулювали інвестиції на сході країни. «На наше переконання 75 км прикордонна зона на Сході та Півночі мають бути пріоритетними. Аби наші території були не тільки звільнені, а щоб там було життя та повертались люди», – сказав він. Експерт звернув увагу, що окрім кредитів та грантів, потрібно залучати такі інструменти як концесія, страхові міжнародні програми.
«Ми вже зібрали проблематику по 1800 населеним пунктам у сірій зоні. Щоб туди прийшов інвестор, потрібні страхові компанії, які забезпечать можливість створювати робочі місця», – сказав він.
Під час форуму Лев Парцхаладзе Президент Конфедерації будівельників України та Павло Козирєв, Голова Асоціації малих міст України підписали Меморандум про співпрацю задля спільних дій, направлених на підвищення спроможності органів місцевого самоврядування в громадах України щодо відновлення громад та територій, постраждалих від військової агресії росії. Співпрацею передбачено консультативну, інформаційну, експертно-аналітичну та іншу підтримку, організація та реалізація спільних заходів, проєктів та програм з використанням цифрової платформи «СУПЕРМАРКЕТ РІШЕНЬ ДЛЯ ГРОМАД», як ефективного інструменту взаємодії з представниками органів місцевого самоврядування.
Загалом в дискусіях форуму взяли участь понад 40 спікерів, а до онлайн-трансляції долучились декілька сотень глядачів.
Під час форуму на виставкових майданчиках свої проєкти, продукцію та технології представили архітектурні бюро, виробники та постачальники продукції та технологій. Також була представлена експозиція робіт Всеукраїнських конкурсів Ukrainian Urban Awards та «Інтер’єр Року». Одночасно на додаткових майданчиках проходили майстер-класи архітекторів, урбаністів, дизайнерів та забудовників у форматі нон-стоп з 12:00 до 21:00.
Організаторами перераховано 500 000 гривень до Фонду Президента України Володимира Зеленського UNITED24 на напрямок “Відбудова України”.
Лев Парцхаладзе наголосив, що мета BUSINESS FORUM це в першу чергу консолідація зусиль всіх, хто буде залучений до відбудови України.
«Саме тому важливо було зібрати на одному майданчику представників влади, бізнесу, громад, міжнародної спільноти тощо. Я впевнений, що завдяки синергії і активної участі професійної громадськості та місцевих громад відбудова України має бути реалізована швидко, якісно і прозоро», – акцентував він.
Генеральний спонсор: Метінвест
Генеральний партнер: ARCHICLUB
Фінансовий партнер: Глобус Банк
Стратегічний партнер: ЛУН, Forbes
Партнери заходу: SAGA Development, TOPIAR, TOMA GROUP, Kolorit, Farba Service, Світ Меблів, Sensar Development, Міністерство дверей, KMD- фасадні рішення, BUDOVA, ADVANTAGE AUSTRIA Ukraine, Креатор-Буд, Інтергал-Буд, UGLA, MANEZH, Beloded Landscaping, Galleria Porcellanato, Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування – проєкт GIZ Energy Efficiency and Climate Projects, СПС-БУД, Нове Століття, Royal House, ГК «Моноліт», Reynaers Aluminium Belgium, АГРОМАТ, ТОВ Данко, GalantPole, hansgrohe Ukraine, KyivBuild, ПБФ ГРУП, Оскар Груп, Ribas Hotels Group, Harmet Modular Houses, Caspian Servise, Natuzzi, Bosphorus Development
Генеральний інформаційний партнер: Interfax-Ukraine
Інформаційні партнери: Build Portal, ProfBuild, Commercial Property, Хмарочос, АФНУ Україна, Асоціація малих міст України, Асоціація Інженерів-Консультантів України, UkraineInvest, HD Technopolygon, Українські Новини, ROYAL Design MAIN, Property Times, Soft Loft, Інформатор, StroyObzor, Marketer, Economist.com.ua, Портал нерухомості Budynok, Vidbudova, Mind. UA, Український центр сталевого будівництва, Zagorodna.com, Аспекти Будівництва, Home Ideas Supply, Comments.ua, Aspekty.Media, Київ | Вайб твоєї столиці, HIS.ua, LIGA ZAKON, Ukrainian Association of Government Relations Professionals and Lobbyists, Coatings-UA.com
