В умовах воєнного часу медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами.
Як повідомила медмережа з посиланням на директора з маркетингу медичної мережі “Добробут” (Київ) Анну Швед, зокрема, серед таких інструментів, які розвиває медмережа, – мобільний додаток “Добробут”. За його допомогою пацієнт може записатися на прийом до потрібного лікаря в будь-якому медцентрі мережі, переглянути результати аналізів для досліджень, консультативні висновки лікарів, записатися до лікаря на онлайн-роз’яснення та пройти його в додатку, оплатити послуги, керувати своїми візитами, переносити або скасовувати їх.
Крім того, сервіс дає можливість довантажити медичні документи, отримані в інших медустановах, а також самостійно, не звертаючись до контакт-центру, записуватися не тільки на прийом до лікаря, а й на аналізи, УЗД, КТ, МРТ, рентген.
Медмережа також вводить термінали самообслуговування для отримання докладної інформації про візит до лікаря без звернення на рецепцію і не чекаючи в черзі.
Крім цього, “Добробут” впроваджує онлайн-консультації через мобільний застосунок.
“Наразі онлайн-прийом відкритий більш ніж для 100 лікарів мережі. Перевага в тому, що це більш захищений канал, ніж популярні месенджери. Лікар може переглянути необхідні для онлайн-консультації медичні документи пацієнта. Спілкування пацієнта і лікаря може відбуватися в чаті, за допомогою аудіо або відео. Коригування схеми лікування, різка зміна стану здоров’я за відсутності можливості фізично потрапити до лікаря – основні приводи для звернення до лікаря онлайн”, – сказала Швед.
“Добробут” також активно використовує такі інструменти, як “вайбер” і “телеграм-боти” для пацієнтів, які не мають змоги зателефонувати до контакт-центру і поспілкуватися з координаторами, наприклад, перебуваючи за кордоном.
“Найближчим часом плануємо розширювати функціонал цього каналу комунікації та покращувати його роботу. Розуміючи шлях та очікування клієнта, ми хочемо бути там, де зручно перебувати йому. Селф-сервіси – це сучасний тренд в усьому цивілізованому світі, зокрема й у медицині. Ми слідуємо цьому тренду, тим паче що умови воєнного стану змушують нас більш динамічно реагувати на нові виклики і підлаштовуватися під нові реалії”, – резюмувала Швед.
Своєю чергою, генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB (Київ) Олександр Дудін наголосив, що в лабораторному сегменті діджиталізація є, зокрема, обов’язковою частиною контролю якості та одним із чинників, які дають змогу забезпечити швидкість виконання досліджень і точність їхніх результатів.
Він повідомив, що інвестиції CSD LAB у розвиток інформаційних технологій “сягнули сотень тисяч доларів”. Компанія розробила кілька власних ІТ-продуктів, зокрема медичну програму для патоморфологічної лабораторії.
“Спільно з компанією Yadro Systems ми створили спеціальну програму для патоморфологічної лабораторії, тому що на ринку не було навіть трохи схожих продуктів. Наше програмне забезпечення – SlidePath – допомагає керувати робочими процесами, що максимально зручно для патоморфолога. При цьому надається можливість спостерігати за зразком на кожному етапі”, – розповідає Дудін.
Директор CSD LAB зазначив, що підрахувати, скільки грошей компанія економить завдяки діджиталізації, складно, оскільки діджиталізація – “це про оптимізацію робочих процесів, забезпечення швидкості проведення аналізів і точної відтворюваності результатів”.
“У нашій патоморфологічній лабораторії є обладнання, яке сканує гістологічні скельця і дає змогу патологам з будь-якого куточка світу провести дослідження біоматеріалу і встановити діагноз”, – сказав він.
Дудін пояснив, що раніше така інновація ефективно використовувалася компанією для отримання консультацій від міжнародних партнерів і провідних світових патологів щодо складних унікальних клінічних випадків, проте з початку повномасштабного вторгнення CSD LAB почала активно використовувати сканер і в щоденній роботі, коли патоморфологи були змушені працювати в різних куточках України.
“Можливість відсканувати гістологічні скельця допомогла продовжувати роботу над дослідженнями, від результатів яких часто залежить здорове майбутнє, а іноді – навіть життя наших клієнтів”, – сказав він.
Дудін сказав, що процес діджиталізації вимагає значних фінансових інвестицій, але “це необхідно і без впровадження новітніх цифрових технологій сучасна лабораторна діагностика неможлива”.
Як повідомлялося, у травні 2022 року комітет з охорони здоров’я Європейської бізнес асоціації (ЄБА) заявив, що однією зі складових повоєнного відновлення системи охорони здоров’я України має стати повноцінна діджиталізація системи, зокрема доступна телемедицина, електронна медична картка, електронні рецепти.
