Сумарно понад 50 випусків корпоративних облігацій близько 30 емітентів мали бути погашені від початку 2022 року до середини 2023 року, частину з них було реструктуризовано, проте жодного дефолту за облігаціями не зафіксовано, повідомив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України Максим Лібанов.
“Якщо порівнювати ситуацію 2022 року із ситуацією 2008-09 років, то загалом можна сказати, що ринок подорослішав, до того ж – усі учасники. Станом на зараз жодного дефолту немає”, – сказав він на конференції USAID “Боргові інструменти для сприяння відновленню”, що відбулася днями в Києві.
Лібанов уточнив, що йдеться як про традиційні відсоткові та дисконтні корпоративні облігації, так і про будівельні цільові.
За його словами, за цільовими облігаціями частково питання було вирішено рішенням Комісії продовжити виконання зобов’язань до кінця воєнного часу, оскільки введення в експлуатацію об’єктів будівництво в цей період об’єктивно ускладнене.
Як констатував член НКЦПФР, це дало гарний результат: кілька емітентів, у яких будівництво мало завершитися у 2022 році або на початку 2023 року, “спокійно” його завершують, зокрема навіть у Харкові.
Як заявив Лібанов, позиція регулятора – не втручатися у стосунки емітента та інвесторів, поки вони намагаються досягти згоди, а якщо вони її досягли, то максимально швидко і просто її зафіксувати. За його словами, в одному з останніх випадків на оформлення реструктуризації в Комісії знадобився тиждень.
Він зазначив, що НКЦПФР сприяла процесу реструктуризації, запустивши спільно з Національним депозитарієм систему, що дає змогу проводити збори власників облігацій.
Як уточнив член Комісії, якщо відкинути цільові облігації, то з трохи більше ніж 10 емітентів корпоративного боргу реструктуризацію провели вісім: з них половина скористалися зборами облігаціонерів через Національний депозитарій, а інша половина завдяки невеликій кількості інвесторів отримала від усіх письмову персональну згоду.
Говорячи про плани, Лібанов повідомив, що НКЦПФР працює над тим, щоб завершити формування законодавчої бази щодо облігацій сталого розвитку або ESG-bonds, які містять у собі зелені облігації.
Він додав, що Комісія також вивчає квазі-корпоративні та квазі-боргові інструменти, зокрема, завершує пілотний проєкт щодо кредитних нот.
За словами члена Комісії регулятор також працює з ЄБРР над сек’юритизацією та забезпеченими облігації. “Затвердили концепцію, зараз працюємо над законопроєктом. Сподіваюся, що десь восени першу версію зможемо показати”, – уточнив Лібанов.
