Україна обмежила ввезення продуктів м’ясних продуктів з низки країн Європейського Союзу через реєстрацію в них африканської чуми свиней (АЧС), повідомило Східне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Східне ГУ Держспоживслужби).
Згідно з повідомленням, заборона поширюється на продукцію з низки зон Латвії, Чехії, Хорватії, Словаччини, Румунії, Польщі, Німеччини, Литви, Італії, Естонії, Греції та Болгарії.
У Держспоживслужбі звернули увагу, що Україна визнає зонування щодо африканської чуми свиней, запроваджене Європейським Союзом згідно з імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2023/54.
У зв’язку з цим заборона поширюється на території ІІ та ІІІ зони для ввезення тварин, що належать до родини свиноподібних, таясових та тапірових, а також генетичного матеріалу та продуктів з них.
Йдеться про продукцію, отриману в згаданих зонах, де на момент видачі сертифіката не повідомлялося про зараження домашніх свиней вірусом АЧС протягом 12 місяців до дати забою тварин, від яких отримано свіже м’ясо. Заборона також поширюється на м’ясо тварин, що походять із господарств або отримані на бійнях, в/і навколо яких, включно з територією в радіусі 10 км, не виявляли АЧС протягом 40 днів до дати забою.
При цьому заборона не поширюється на продукти, які пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхнього оброблення, переробки, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – контагіозне вірусне захворювання свійських і диких свиней, вперше зафіксоване 1903 року в Південній Африці. Воно не піддається лікуванню та вакцинопрофілактиці. Зупинити поширення вірусу можна лише карантинними заходами.
АЧС безпечний для людини, але тягне за собою економічні втрати, оскільки всі тварини в осередку зараження мають бути знищені.
Асоціація «Свинарі України» (АСУ) занепокоєна неправдивою інформацією та маніпуляцією даних довкола ситуації з реєстрацією кандидата вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС) у країні, оскільки такі дії шкодять репутації галузі та переслідують лобіювання фінансових інтересів окремих зацікавлених осіб, наголошується в заяві об’єднання.
«Визнаючи важливість вакцини як одного з інструментів контролю АЧС, підприємства АСУ не бачать можливості компромісу в питанні безпечності (…) Кандидат вакцини проти АЧС в’єтнамського виробництва (AVAC Vietnam Joint Stock Corporation), який прагнуть зареєструвати в Україні, не має сьогодні підтвердженого статусу безпечного продукту, що несе потенційні ризики погіршення епізоотичної ситуації в країні», – повідомляють у заяві, оприлюдненій на сайті АСУ.
Як аргументи асоціація наводить попередження Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) щодо ризиків, пов’язаних із застосуванням вакцин із непідтвердженим статусом безпечності та ефективності. Згідно з WOAH, наразі в жодного з кандидатів немає статусу вакцини, оскільки вони не пройшли процес перевірки.
Крім того, Служба інспекції здоров’я тварин і рослин (APHIS) Міністерства сільського господарства США заявила про виключення штамів ASFV-G-ΔMGF (використаний для створення вакцини AVACASFLive) і ASFV-G-Δ9GL/ΔMGF зі списку мікроорганізмів, які дозволено ввозити на територію США, оскільки APHIS проаналізувала нову інформацію щодо безпечності та геномної нестабільності, що може призвести до відновлення вірулентності, і визначила, що ці штами можуть становити серйозну загрозу здоров’ю тварин і безпеці продуктів тваринного походження.
Дослідження Assessment of African swine fever vaccine candidate ASFV-G-∆MGF in reversion to virulence study також підтвердило, що вакцинний вірус ASFV-G-ΔMGF, використаний для створення вакцини AVACASFLive, відновлює вірулентність (здатність зараження).
У дослідженні Challenges в Application of African Swine Fever Vaccines in Asia вказується, що в епізоотичній ситуації з АЧС у В’єтнамі відіграє роль штам ASFV-GUS-Vietnam, ідентичний ASFV-G-ΔMGF (який використовується для створення вакцини). Його виявили 2021 року, тобто до реєстрації вакцини у В’єтнамі. Це доводить, що незаконне використання неналежних вакцин може не тільки сприяти поширенню хвороби, а й сприяти виникненню нових варіантів у регіонах на додаток до ризику рекомбінації між різними генотипами АЧС.
«Сьогодні питання реєстрації кандидата вакцини проти АЧС в Україні не зводиться до ризиків окремого підприємства, яке вирішить застосувати продукт, чия безпека не доведена. Йдеться про наслідки для епізоотичної ситуації в країні та сусідніх країнах, вплив на зовнішню торгівлю продукцією свинарства, інтеграцію України до ЄС», – наголосили в АСУ та закликали не підтримувати ініціативу реєстрації вакцини в’єтнамського виробництва з огляду на ризики та відсутність доказів її безпечності та якості.
Асоціація “Свинарі України” та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів створили нову інтерактивну мапу випадків африканської чуми свиней (АЧС) в Україні, яка фіксує всі випадки захворювання, починаючи з 2012 року.
“За допомогою АЧС-карти виробники свинини постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів цього захворювання. Зможуть відстежувати географію поширення вірусу та орієнтуватися в епізоотичній ситуації в галузі”, – зазначено в повідомленні асоціації.
Згідно з даними інтерактивної мапи, в Україні 2023 року зареєстровано 38 випадків АЧС, з яких у 12 випадках це було 129 диких тварин, 21 випадок у господарствах (175 тварин), три випадки в приватному секторі на комерційних фермах або у фермерських господарствах (253 тварини), також було виявлено 11 інфікованих об’єктів. Протягом року 23 карантинні режими було скасовано.
Водночас роком раніше в Україні було зафіксовано 10 спалахів АЧС, з яких три в господарствах, по два випадки в дикій природі та в приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах. Інфіковані об’єкти виявляли тричі.
У довоєнному 2021 році в Україні зафіксували 16 спалахів АЧС, з яких шість у приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах, по три випадки в дикій природі та в господарствах. Інфіковані об’єкти виявлялися чотири рази.
Ознайомитися з інтерактивною картою спалахів АЧС в Україні можна за посиланням https://pigua.info/uk/site/disease.
