Асоціація «Свинарі України» (АСУ) занепокоєна неправдивою інформацією та маніпуляцією даних довкола ситуації з реєстрацією кандидата вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС) у країні, оскільки такі дії шкодять репутації галузі та переслідують лобіювання фінансових інтересів окремих зацікавлених осіб, наголошується в заяві об’єднання.
«Визнаючи важливість вакцини як одного з інструментів контролю АЧС, підприємства АСУ не бачать можливості компромісу в питанні безпечності (…) Кандидат вакцини проти АЧС в’єтнамського виробництва (AVAC Vietnam Joint Stock Corporation), який прагнуть зареєструвати в Україні, не має сьогодні підтвердженого статусу безпечного продукту, що несе потенційні ризики погіршення епізоотичної ситуації в країні», – повідомляють у заяві, оприлюдненій на сайті АСУ.
Як аргументи асоціація наводить попередження Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) щодо ризиків, пов’язаних із застосуванням вакцин із непідтвердженим статусом безпечності та ефективності. Згідно з WOAH, наразі в жодного з кандидатів немає статусу вакцини, оскільки вони не пройшли процес перевірки.
Крім того, Служба інспекції здоров’я тварин і рослин (APHIS) Міністерства сільського господарства США заявила про виключення штамів ASFV-G-ΔMGF (використаний для створення вакцини AVACASFLive) і ASFV-G-Δ9GL/ΔMGF зі списку мікроорганізмів, які дозволено ввозити на територію США, оскільки APHIS проаналізувала нову інформацію щодо безпечності та геномної нестабільності, що може призвести до відновлення вірулентності, і визначила, що ці штами можуть становити серйозну загрозу здоров’ю тварин і безпеці продуктів тваринного походження.
Дослідження Assessment of African swine fever vaccine candidate ASFV-G-∆MGF in reversion to virulence study також підтвердило, що вакцинний вірус ASFV-G-ΔMGF, використаний для створення вакцини AVACASFLive, відновлює вірулентність (здатність зараження).
У дослідженні Challenges в Application of African Swine Fever Vaccines in Asia вказується, що в епізоотичній ситуації з АЧС у В’єтнамі відіграє роль штам ASFV-GUS-Vietnam, ідентичний ASFV-G-ΔMGF (який використовується для створення вакцини). Його виявили 2021 року, тобто до реєстрації вакцини у В’єтнамі. Це доводить, що незаконне використання неналежних вакцин може не тільки сприяти поширенню хвороби, а й сприяти виникненню нових варіантів у регіонах на додаток до ризику рекомбінації між різними генотипами АЧС.
«Сьогодні питання реєстрації кандидата вакцини проти АЧС в Україні не зводиться до ризиків окремого підприємства, яке вирішить застосувати продукт, чия безпека не доведена. Йдеться про наслідки для епізоотичної ситуації в країні та сусідніх країнах, вплив на зовнішню торгівлю продукцією свинарства, інтеграцію України до ЄС», – наголосили в АСУ та закликали не підтримувати ініціативу реєстрації вакцини в’єтнамського виробництва з огляду на ризики та відсутність доказів її безпечності та якості.
Асоціація “Свинарі України” та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів створили нову інтерактивну мапу випадків африканської чуми свиней (АЧС) в Україні, яка фіксує всі випадки захворювання, починаючи з 2012 року.
“За допомогою АЧС-карти виробники свинини постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів цього захворювання. Зможуть відстежувати географію поширення вірусу та орієнтуватися в епізоотичній ситуації в галузі”, – зазначено в повідомленні асоціації.
Згідно з даними інтерактивної мапи, в Україні 2023 року зареєстровано 38 випадків АЧС, з яких у 12 випадках це було 129 диких тварин, 21 випадок у господарствах (175 тварин), три випадки в приватному секторі на комерційних фермах або у фермерських господарствах (253 тварини), також було виявлено 11 інфікованих об’єктів. Протягом року 23 карантинні режими було скасовано.
Водночас роком раніше в Україні було зафіксовано 10 спалахів АЧС, з яких три в господарствах, по два випадки в дикій природі та в приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах. Інфіковані об’єкти виявляли тричі.
У довоєнному 2021 році в Україні зафіксували 16 спалахів АЧС, з яких шість у приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах, по три випадки в дикій природі та в господарствах. Інфіковані об’єкти виявлялися чотири рази.
Ознайомитися з інтерактивною картою спалахів АЧС в Україні можна за посиланням https://pigua.info/uk/site/disease.
