Українські аграрії станом на 28 липня обмолотили 2,6 млн га, або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 1 531,7 тис. га (30% площ), намолочено 6,61 млн тонн при середній урожайності 43,2 ц/га.
Ячменю обмолочено з 790,0 тис. га (53%), намолочено 3,49 млн тонн при урожайності 44,2 ц/га. Гороху – 279,5 тис. га (94,6%), намолочено 549,5 тис. тонн при урожайності 19,7 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 2 425,7 тис. тонн з площі 586,7 тис. га (пшениці – 1 252,1 тис. тонн, ячменю – 988,9 тис. тонн, гороху – 184,7 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 1 797,8 тис. тонн з площі 514,1 тис. га (пшениці – 1 152,0 тис. тонн, ячменю – 539,0 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн). У Дніпропетровській – 1 493,0 тис. тонн з площі 376,4 тис. га (пшениці – 1 087,2 тис. тонн, ячменю – 379,0 тис. тонн, гороху – 26,8 тис. тонн).
Озимий ріпак вже обмолочено на 539,6 тис. га (41% площ), намолочено 1,31 млн тонн.
Державний ПриватБанк та одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн” запустили дві партнерські програми фінансування для агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії, повідомила пресслужба банку.
“Ми розширюємо можливості фінансування і пропонуємо аграріям нові інструменти, які є більш ефективними та зручними з огляду на специфіку роботи сільгоспвиробників”, – цитує пресслужба керівника департаменту документарних операцій і торгового фінансування ПриватБанку Михайла Ковальова.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть скористатися програмою фінансування обігових коштів для закупівлі насіння і вексельною програмою, що дає змогу гнучко планувати розрахунки та оптимізувати фінансове навантаження на господарство.
У банку зазначили, що обидві програми передбачають пільгові умови фінансування, а також спрощений процес оформлення.
Докладніше про умови кредитування можна дізнатись у менеджерів “Лімагрейн Україна” або у найближчому відділенні ПриватБанку.
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, посідає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
Українські агровиробники за два роки дії оновленої програми держпідтримки придбали вітчизняну сільгосптехніку та обладнання на загальну суму понад 10,5 млрд грн (з ПДВ), повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Згідно зі звітом відомства, у період з квітня 2024 року по лютий 2026 року можливістю часткового відшкодування вартості (25%) скористалися 8 982 підприємства. За цей час аграрії закупили 14 611 одиниць техніки, а загальний обсяг виплачених державою коштів сягнув $2,2 млрд.
“Для аграріїв це вигідний інструмент оновлення технічного парку, а для виробників – зростання замовлень. З квітня 2024 року перелік техніки, яку можна придбати з державною компенсацією, зріс більш ніж у 14 разів. На 2026 рік фінансування програми вже передбачене”, – зазначив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболєв.
На реалізацію держпрограми у бюджеті на 2026 рік закладено $1,8 млрд. Перші $126,1 млн уже спрямували 382 виробникам, які подали заявки взимку. Найактивніше техніку купували господарства Тернопільської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей.
Офіційний перелік техніки, що підлягає відшкодуванню, сьогодні налічує 14 425 позицій від 166 українських заводів. У міністерстві також нагадали: з квітня 2026 року для аграріїв із прифронтових територій розмір компенсації збільшено до 40%.
Кабінет міністрів запровадив механізм страхування військових ризиків для аграріїв, який передбачає відшкодування з бюджету до 60% сплаченої страхової премії, повідомив перший заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Доступ до агрострахування в умовах війни стає не просто фінансовим інструментом, а важливою умовою економічної стійкості. Саме тому уряд запровадив новий механізм: держава повертає до 60% страхової премії для аграріїв у прифронтових громадах і до 45% – для інших виробників», – написав він на своїй сторінці у Facebook за підсумками зустрічі з представниками агросектору.
Заступник міністра зазначив, що агропереробні компанії зараз стикаються не тільки з військовими загрозами, а й зі складними погодними умовами, наприклад посухою або весняними заморозками. Через таку сукупність факторів вартість страхових послуг у секторі залишається високою.
Висоцький зазначив, що стратегічною метою Мінекономіки є створення ринково орієнтованої системи, яка об’єднає приватне страхування, перестрахування та державну підтримку. Зараз міністерство проводить консультації з бізнесом для визначення прийнятних страхових ставок, усунення бар’єрів у доступі до фінансування та формування переліку ризиків, які все ще залишаються непокритими.
“Рішення та пропозиції, які напрацьовує бізнес, ми готові детально розглядати та поступово впроваджувати. Саме такий діалог дозволяє формувати державну політику на основі реальних потреб економіки», – підсумував заступник міністра.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2026 року ухвалив постанову № 1541, яка розширила програму страхування військових ризиків. Граничний розмір компенсації страхової премії для бізнесу було збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, а термін подання заяви на виплату скорочено до 31 дня після укладення договору. Для підприємств, що працюють у прифронтових регіонах, передбачено можливість компенсації за пошкоджене майно в обсязі до 30 млн грн.
У держбюджеті на 2026 рік на підтримку агросектора та суміжні програми страхування передбачено понад 2 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн спрямовано на компенсацію вартості сільгосптехніки українського виробництва в рамках політики «Зроблено в Україні», а також виділено окремі ліміти на часткову компенсацію страхових премій для виробників озимих культур та агропереробників.
Запаси палива у аграріїв наразі є достатніми для посівної та дають можливість забезпечити потреби на три-шість тижнів, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
“Стосовно посівної. Зараз ми знаємо, що на посівну і дизель, і паливо забезпечено. Ми спілкувалися з ринком – від трьох до шести тижнів є запаси палива достатні”, – сказав він на “Годині уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Далі будемо дивитися на ситуацію”, – додав міністр.
Як повідомлялося, деякі експерти допускали, що викликані війною Ізраїля та США проти Ірану проблеми з поставками нафти та нафтопродуктів на ринок можуть призвести не тільки до суттєвого подорожчання нафтопродуктів, а й до дефіциту на окремих його сегментах, в першу чергу, дизельного палива.
Вартість цьогорічної посівної кампанії для українських аграріїв зросте приблизно на 15% порівняно з минулим роком і становитиме близько 700 млрд грн ($17 млрд), повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
“Складнощі, що виникають, – це те, що в цьому сезоні посівна кампанія буде дорожчою. В сукупності десь порядка 700 млрд грн коштуватиме для українських товаровиробників підхід до цих робіт. Відповідно, це буде відбиватися в кінцевому варіанті на ціні на продукти харчування”, — зазначив експерт.
За його інформацією, основною причиною здорожчання є ріст цін на пальне (на 10-15%), мінеральні добрива (на 20%), засоби захисту рослин та насіння. Це призведе до зростання цін на кінцевий продукт харчування в межах 3-5%.
Марчук також додав, що через погодні умови та наявність снігового покриву в окремих регіонах посівна розпочнеться із запізненням приблизно на два тижні. В той же час на півдні країни роботи вже активно тривають.
Структура посівів залишиться переважно традиційною: соняшник, кукурудза, яра пшениця, ячмінь, соя та гречка. Водночас через зміну клімату аграрії дедалі частіше експериментують з нішевими культурами, зокрема з нутом.
Заступник голови ВАР наголосив на важливості урядової підтримки для сільгосптоваровиробників, особливо у прифронтових регіонах, де умови роботи є найважчі.
