Кабінет міністрів запровадив механізм страхування військових ризиків для аграріїв, який передбачає відшкодування з бюджету до 60% сплаченої страхової премії, повідомив перший заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Доступ до агрострахування в умовах війни стає не просто фінансовим інструментом, а важливою умовою економічної стійкості. Саме тому уряд запровадив новий механізм: держава повертає до 60% страхової премії для аграріїв у прифронтових громадах і до 45% – для інших виробників», – написав він на своїй сторінці у Facebook за підсумками зустрічі з представниками агросектору.
Заступник міністра зазначив, що агропереробні компанії зараз стикаються не тільки з військовими загрозами, а й зі складними погодними умовами, наприклад посухою або весняними заморозками. Через таку сукупність факторів вартість страхових послуг у секторі залишається високою.
Висоцький зазначив, що стратегічною метою Мінекономіки є створення ринково орієнтованої системи, яка об’єднає приватне страхування, перестрахування та державну підтримку. Зараз міністерство проводить консультації з бізнесом для визначення прийнятних страхових ставок, усунення бар’єрів у доступі до фінансування та формування переліку ризиків, які все ще залишаються непокритими.
“Рішення та пропозиції, які напрацьовує бізнес, ми готові детально розглядати та поступово впроваджувати. Саме такий діалог дозволяє формувати державну політику на основі реальних потреб економіки», – підсумував заступник міністра.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2026 року ухвалив постанову № 1541, яка розширила програму страхування військових ризиків. Граничний розмір компенсації страхової премії для бізнесу було збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, а термін подання заяви на виплату скорочено до 31 дня після укладення договору. Для підприємств, що працюють у прифронтових регіонах, передбачено можливість компенсації за пошкоджене майно в обсязі до 30 млн грн.
У держбюджеті на 2026 рік на підтримку агросектора та суміжні програми страхування передбачено понад 2 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн спрямовано на компенсацію вартості сільгосптехніки українського виробництва в рамках політики «Зроблено в Україні», а також виділено окремі ліміти на часткову компенсацію страхових премій для виробників озимих культур та агропереробників.
Запаси палива у аграріїв наразі є достатніми для посівної та дають можливість забезпечити потреби на три-шість тижнів, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
“Стосовно посівної. Зараз ми знаємо, що на посівну і дизель, і паливо забезпечено. Ми спілкувалися з ринком – від трьох до шести тижнів є запаси палива достатні”, – сказав він на “Годині уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Далі будемо дивитися на ситуацію”, – додав міністр.
Як повідомлялося, деякі експерти допускали, що викликані війною Ізраїля та США проти Ірану проблеми з поставками нафти та нафтопродуктів на ринок можуть призвести не тільки до суттєвого подорожчання нафтопродуктів, а й до дефіциту на окремих його сегментах, в першу чергу, дизельного палива.
Вартість цьогорічної посівної кампанії для українських аграріїв зросте приблизно на 15% порівняно з минулим роком і становитиме близько 700 млрд грн ($17 млрд), повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
“Складнощі, що виникають, – це те, що в цьому сезоні посівна кампанія буде дорожчою. В сукупності десь порядка 700 млрд грн коштуватиме для українських товаровиробників підхід до цих робіт. Відповідно, це буде відбиватися в кінцевому варіанті на ціні на продукти харчування”, — зазначив експерт.
За його інформацією, основною причиною здорожчання є ріст цін на пальне (на 10-15%), мінеральні добрива (на 20%), засоби захисту рослин та насіння. Це призведе до зростання цін на кінцевий продукт харчування в межах 3-5%.
Марчук також додав, що через погодні умови та наявність снігового покриву в окремих регіонах посівна розпочнеться із запізненням приблизно на два тижні. В той же час на півдні країни роботи вже активно тривають.
Структура посівів залишиться переважно традиційною: соняшник, кукурудза, яра пшениця, ячмінь, соя та гречка. Водночас через зміну клімату аграрії дедалі частіше експериментують з нішевими культурами, зокрема з нутом.
Заступник голови ВАР наголосив на важливості урядової підтримки для сільгосптоваровиробників, особливо у прифронтових регіонах, де умови роботи є найважчі.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки уряду Норвегії запускають програму підтримки сільських громад у прифронтових регіонах із загальним бюджетом $4 млн.
Згідно з публікацією на сайті міністерства, проєктом буде охоплено понад 6 тис. сільських домогосподарств в Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Розпочати проєкт планується навесні 2026 року. Реєстрацію учасників здійснюватимуть територіальні громади.
“Реалізація цієї програми дасть можливість поєднати оперативну підтримку постраждалих громад із відновленням виробничого потенціалу агросектору в прифронтових регіонах. Важливо, що механізм відбору учасників передбачає залучення місцевих громад, що забезпечить адресність і прозорість надання допомоги”, – наводяться в повідомленні слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дениса Башлика.
Як зазначили в Мінекономіки, пріоритетна підтримка надаватиметься найбільш вразливим сім’ям та фермерам, зокрема внутрішньо переміщеним особам та людям, які повернулися додому. Допомога спрямована на забезпечення виробництва продовольства та створення умов для відновлення фермерами прибуткової діяльності, пов’язаної з вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням худоби. Також у Миколаївській області допомагатимуть відновити доступ до сільськогосподарських земель, забруднених вибухонебезпечними предметами.
У межах програми заплановано надання насіння овочевих культур та картоплі для понад 4 тис. сільських домогосподарств. Ще близько 1,9 тис. господарств, що займаються тваринництвом, отримають набори добового молодняку птиці, а також грошову допомогу на корми та ветеринарні послуги. Також передбачено індивідуальну підтримку дрібних фермерів, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі (ДАР), у вигляді теплиць, систем зрошення, засобів зберігання води, ваучерів та технічної допомоги.
Голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова зазначила, що поєднання сільськогосподарської підтримки з відновленням доступу до земель дає змогу усувати ключові обмеження для повернення фермерів до повноцінної діяльності.
За словами міністра міжнародного розвитку Норвегії Асмунда Аукруста, війна продовжує підривати агровиробництво, створюючи ризики для продовольчої безпеки, тому його країна підтримує зусилля ООН для допомоги українським фермерам.
Загалом від початку повномасштабної агресії Норвегія через ФАО вже надала близько $14,8 млн на підтримку відновлення сільського господарства та розмінування земель в Україні.
Аграрії станом на 5 грудня намолотили 53,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 91% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,44 млн га. Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий ніж рік тому – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га проти торішніх 5,6 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га рік тому, а гречки та проса поки значно менший – 82,7 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн відповідно.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 5 грудня сягнув 899,6 тис. тонн із 327,8 тис. га порівняно із 1 млн тонн рік тому.
У Мінекономіки підрахували, що врожай кукурудзи зібрано з 78% виробничих площ, відведених під культуру, проса – з 88%, гречки – 97%, пшениці та ячменю – 98%.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 5 грудня становить 17,11 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 93% засіяних площ, сої – з 97%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
Сої наразі зібрано 4,75 млн тонн із 2,00 млн га, тоді як соняшнику – 9,04 млн тонн із 4,81 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 98% виробничих площ – 10,39 млн тонн із 195 тис. га.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Крім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.
