Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
У міністерстві зазначили, що Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
“В Україні стартували жнива. Це вже четвертий сезон збору врожаю з початку повномасштабної війни. (…) Цей врожай – не просто хліб. Це доказ стійкості, витримки й сили наших фермерів. Навіть під час війни вони працюють на землі, щоб Україна та світ були з хлібом”, – написав міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Як повідомлялося, станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії шістнадцяти областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
Аграрії трьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 34,8 тис. тонн зерна нового врожаю з площі 14,2 тис. га, що на 28% менше ніж роком раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
У міністерстві зазначили, що Одеській, Херсонській та Миколаївській областях намолочено 33,9 тис. тонн ячменю із площі в 13,6 тис. га за врожайності 24,9 ц/га, гороху – 0,9 тис. тонн із 0,6 тис. га за врожайності 15,2 ц/га.
За прогнозами Мінагрополітики, найбільші площі збирання очікуються в Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Вінницькій та Черкаській областях, де основні роботи розпочнуться наприкінці червня – на початку липня.
У зведенні зазначено, що цього року під ячменем в Україні 1,398 млн га, під горохом -210,4 тис. га, а всього ранні зернові й зернобобові займали 11,1 млн га.
Як повідомлялося, в Україні жнива в 2024 році офіційно розпочалися 21 червня, коли аграрії Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областях намолотили 48,3 тис. тонн зерна нового врожаю, із них 1,1 тис. тонн пшениці за врожайності 22,0 ц/га, 39,9 тис. тонн ячменю за врожайності 29,8 ц/га і 7,3 тис. тонн гороху за врожайності 22,0 ц/га.
З початку 2025 року за різними державними програмами 7,4 тис. агропідприємств отримали майже 44,5 млрд грн, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок, підкресливши, що українські аграрії досить активно користуються такими інструментами підтримки.
Прем`єр-мінстр підкреслив, що для 7,7 тис. господарств нараховано дотації на розвиток тваринництва. Держава залучила ще понад 390 млн грн грантових коштів від Світового банку для виплати наступного траншу за відповідною програмою.
Крім того, за програмою компенсацій з розмінування фермери отримали в обробіток майже 1400 га землі. В цілому завдяки роботі саперів до використання повернуто ділянок загальною площею понад 35 тис. кв км.
“У межах комплексної програми “Зроблено в Україні” виплачуємо компенсації агровиробникам, які купують українську техніку. Минулого року фермери придбали 5,3 тис. одиниць техніки. Очікуємо, що цьогоріч попит буде ще більшим”, – додав очільник уряду.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у 2025 році продовжить забезпечувати українських аграріїв Херсонської області шляхом надання їм обладнання для навантаження/розвантаження рукавів зберігання зерна, координуватиме тестування ґрунтів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“ФАО у 2025 році фокусується на трансформації агросектору та нагальних потребах. Тому домовилися про передання обладнання для навантаження/розвантаження рукавів для аграріїв Херсонської області. Також наголосив на важливості подальшої підтримки фермерів на прифронтових територіях. Крім того, разом координуватимемо аналіз ґрунтів після розмінування. Щоб такі землі були безпечні та могли використовуватися для посівної. Від цього напряму залежить продовольча безпека”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства його слова на зустрічі з виконувачем обов’язків Глави Офісу ФАО в Україні Мохаммедом Азукою.
Міністр зазначив, що ще одним напрямом буде продовження співпраці з ФАО щодо Державного аграрного реєстру.
Віталій Коваль та Мохаммед Азука підписали проєктний документ “Збереження засобів до існування через підтримку малих виробників вина через Продовольчу коаліцію”. Проєкт передбачає створення сприятливого середовища для малих виробників вина в Одеській та Закарпатській областях. Йдеться про надання їм технічної підтримки, доступу до фінансування для відновлення після наслідків війни та зниження продуктивності виноградників, для нарощування виробництва.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (“USAID Агро”) у 2024 році підтримала 1200 українських агровиробників, які за допомогою низки фінансових інструментів змогли отримати понад 1,14 млрд грн, повідомила пресслужба програми у фейсбуці.
“З початком повномасштабного вторгнення стало очевидно, що аграріям як ніколи потрібні фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор: товарне кредитування, лізинг (зокрема зворотній лізинг і факторинг), агророзстрочка”, – зазначено в повідомленні.
У “USAID Агро” розповіли, що фермери 2024 року отримали понад 1 млрд грн у вигляді товарних кредитів на придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин із відстрочкою оплати до збору врожаю від семи партнерських організацій – ТОВ “Адама Україна”, ТОВ “Укравіт”, ТОВ “Захід Агробізнес”, ТОВ “Макош”, ТОВ “Агроресурс”, ТОВ “Хімагро”, ТОВ “Агро Арена”. Розраховуватися за кредитом аграрії могли і грошима, і зерном. При цьому “тверда застава” в більшості випадків не була потрібна.
Аграрії також 2024 року в рамках роботи агророзстрочки WEAGRO, спеціалізованого онлайн-сервісу від фінансової компанії Activitis, отримали фінансування на 44 млн грн. Фермери без прямої взаємодії з фінансовою компанією отримували рішення про надання розстрочки протягом 30 хвилин, а оплату за договором – протягом двох годин.
Крім того, USAID Агро підтримало платформу “Цифровий лізинг у три кліки за три дні” від компанії “ЕСКА Капітал”, яка в рамках спільного проєкту профінансувала аграріїв майже на 100 млн грн.
“Унікальність цієї ініціативи – лізинг техніки до 15 років, зворотній лізинг, фінансування фермерів, які межують із зоною бойових дій; а також відсутність бюрократичних перепон і можливість оформлення договорів онлайн”, – нагадали в програмі.
У “USAID Агро” пообіцяли, що у 2025 році підтримуватимуть ці проєкти, а також підготують до запуску ще два. Йдеться про розвиток вторинного обігу товарних кредитів, а також фінансування агровиробників за допомогою аграрних нот.
АТ АКБ “Львів” і ТОВ “Аква Агро” (Вінниця) повідомили про старт партнерської програми, спрямованої на поліпшення умов для аграріїв під час купівлі насіння, засобів захисту рослин і добрив, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть придбати продукцію ТОВ “Аква Агро”, залучивши кошти в АТ АКБ “Львів” за ставкою від 0,01% річних у гривні строком на 3 місяці. Серед переваг програми – відсутність застави, комісії за видачу та страхування при отриманні кредитів на суму до 5 млн грн; спрощений процес оцінки фінансового стану аграрного підприємства та персональний супровід менеджера банку.
ТОВ “Аква Агро” – зареєстрована 2021 року у Вінниці. Є дистриб’ютором засобів захисту рослин, насіння та добрив, зокрема біологічних.
АТ АКБ “Львів” створено 1990 року. У 2007 році став банком повністю з іноземним капіталом. У січні 2019 року 51% акцій банку викупив Швейцарський фонд responsAbility, а 2022 року Північна Екологічна Фінансова Корпорація Nefco викупила 13,94% акцій банку. Згідно з інформацією на сайті банку, обслуговує понад 30 тис. клієнтів на рік, посідає п’яте місце за кількістю відділень у Західній Україні.
