Україна станом на 23 травня засіяла зерновими та зернобобовими – 5,4 млн га, що становить 96,4% від прогнозованих на 2024 рік посівів ярих, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 252,5 тис. га (249 тис. га тижнем раніше), що становить 102,6% від плану, ячменем – 782,2 тис. га (781,6 тис. га) або 95,6%, горохом – 162,5 тис. га (162,1 тис. га) або 101,6%, вівсом – 163,7 тис. га (162,7 тис. га) або 100,7%. га) або 100,7%, просом – 60 тис. га тис. га (43,1 тис. га) або 70%, гречкою – 85,5 тис. га (48,1 тис. га) або 68%, кукурудзою – 3,809 млн га (3,57 млн га) або 97% від плану, іншими зерновими та зернобобовими – 84,4 тис. га, або 91% від плану.
За минулий тиждень аграрії посіяли 311,7 тис. га тис. га ярих культур. Тижнем раніше цей показник становив 784,7 тис. га і 912,9 тис. га – ще тижнем раніше.
Крім того, соняшник посіяно на 4,958 млн га, або 94% від плану (тижнем раніше цей показник становив 4,605 млн га), соя – на 1,83 млн га, або 92% (1640,9 млн га), цукрові буряки – на 250,1 тис. га.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку в рамках ініціативи “AGRI-Україна” забезпечить аграріїв безоплатним насінням соняшнику, яке надасть компанія “Лідеа Україна”, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
Згідно з повідомленням, допомога буде запропонована аграріям, які раніше подали заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) на отримання насіння кукурудзи, за якими не вистачило посівних одиниць цієї культури.
Взяти участь у програмі зможуть фермери Дніпропетровської, Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які обробляють від 5 до 500 га. Кожен фермер зможе отримати до 40 посівних одиниць соняшнику.
Подавати нову заявку до Державного реєстру не потрібно, організатори самі контактуватимуть із пропозицією з тими, хто подавали заявки, повідомила USAID АГРО.
Очікується, що “Лідеа Україна” передасть аграріям із найбільш постраждалих від війни областей 2858 посівних одиниць насіння соняшнику. Організацію доставки насіння забезпечить Всеукраїнська асоціація громад у рамках проєкту “Об’єднані громади”.
“Завдяки цій ініціативі аграрії прифронтових і деокупованих регіонів зможуть виростити і поставити на ринок щонайменше 24 тис. тонн соняшнику. За попередніми прогнозами, врожай, зібраний із безоплатно наданого насіння, принесе аграріям приблизно 360 млн грн виручки, що сприятиме відновленню агровиробництва в постраждалих від війни громадах”, – зазначили в USAID АГРО.
Як повідомлялося, нещодавно в рамках ініціативи AGRI-Україна від USAID компанія “Лідея Україна” передала фермерам прифронтових громад 3362 посівних одиниць насіння кукурудзи. Прийом заявок було достроково завершено через підвищений попит.
Україна станом на 2 травня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 3,407 млн га, що в 1,5 раза більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 240,7 тис. га (223,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 775,7 тис. га (761,5 тис. га), горохом – 161,1 тис. га (159,2 тис. га), вівсом – 159,9 тис. га (146,6 тис. га), просом – 16,7 тис. га.
За минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. Тижнем раніше цей показник становив 492,9 тис. га і 792,6 тис. га ще тижнем раніше. У лідерах аграрії Сумської області, де за тиждень посіяно 97,4 тис. га.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменю, 5,8 тис. га гороху і 6 тис. га вівса. га вівса; Дніпропетровська – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Сумська – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху і 9,8 тис. га вівса; Житомирська – 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменю, 3 тис. га гороху і 26 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.
Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої – 566,7 тис. га, цукрових буряків – 248,4 тис. га.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
У Києві 14 лютого відбулась особлива подія для аграрної спільноти України – міжнародна Конференція: Сталий агробізнес: “Традиції. Ніші. Екопрактики. Технології.
Конференцію організувала та провела агромедіа-агенція Sapienza.media за підтримки профільних асоціацій: Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА і Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
Вже 5 років поспіль Sapienza проводить традиційні конференції з циклу «Збільшення прибутків у агробізнесі» в рамках масштабної агровиставки «АГРОВЕСНА». Цьогоріч на конференцію у столичному виставковому центрі зібралося понад 200 провідних українських аграріїв.
«Чому ми проводимо наші традиційні Відкриті міжнародні конференції? Щоб у дружній та невимушеній атмосфері люди спілкувалися, щоб обмінювалися ідеями, досвідом, знаходили нові контакти, які вас будуть підсилювати, які вас будуть заряджати та надихати на нові результати та здобутки! Особливо це важливо в такий важкий час – розвивати, працювати попри що! До нас приїхали сьогодні 20 спікерів, зареєструвалися понад 100 учасників, дехто з них був в окупації, дехто частково втратив бізнес, хтось відновився тільки на 30%! Але нас всіх об’єднує головне – тримаймося, не спиняємося, не здаємося, розвиваємо разом агробізнес!
Тут зібралися професіонали, невтомні трударі, які рухають Україну вперед, вносять свій внесок у продовольчу безпеку України! Завдячуючи ЗСУ ми можемо проводити такі заходи. І надихаємося вашою невтомністю, шановні виробники та фермери. І цю традицію конференцій будемо продовжувати, щоб попри що не тільки відновлювати, але й розвивати український агробізнес за найкращими стандартами якості та сталості, щоб зміцнювати продовольчу безпеку України попри що», зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.
«Ми не можемо ніяк обійти чинник війни в розвитку плодоовочевого виробництва України, і того, який вплив він має на плодоовочевий, та й на весь без перебільшення аграрний сектор. Можна констатувати, що за останні два роки, якраз, на плодоовочевий в меншій мірі, ніж на зерновий, однак цей вплив, звичайно, є.
Ми, сподіваюсь, тимчасово втратили практично найважливіші регіони виробництва і зберігання, особливо овочевої продукції, мова йде про південь України. Як площі, так і інфраструктуру для зберігання, переробки цієї продукції, так і джерело для поливу, йдеться про Каховське водосховище. Це не те, щоб суттєва – це непоправна втрата для даного регіону, природи та екології в цілому.
Однак можна констатувати, що Україна за 2022-2023 роки практично повністю встигла замістити з точки зору валового виробництва по плодоовочевим, особливо овочевим культурам, те, що було втрачено на півдні України досить швидко. І навіть баштанні культури, які крім як з Херсоном, не асоціювалися, досить швидко і успішно були заміщені іншими, практично всіма регіонами України», – розповів під час конференції Тарас Баштанник, директор Української плодоовочевої асоціації.
Пол Чібай, канадійський фахівець з розвитку кооперативів поділився під час свого виступу власним унікальним досвідом кооперативної моделі бізнесу та її стійкості у період криз.
«Українці були дуже активними у створенні кооперативів в кожному секторі економіки в Канаді. Кооперативи дають стабільність у часи криз. І це доводиться знову і знову в нашій історії. Це проста математика. Бути одиночним виробником – це небагато ефекту.
Але разом ми маємо набагато більше стабільності та впливу на ринок, на ті норми, які дає нам уряд, і на ті впливи, які уряд здійснює на бізнес.
І через те, що є багато виробників, – тисячі, і самі кооперативи між собою можуть бути пов’язані. Це дає стабільність моделі часи криз. Також є дуже багато проведених досліджень, коли кооперативи переживають кризи, зокрема 2008 року. Є багато свідчень про те, що кооперативи не лише витримували ці випробування кризами, але і переходили до нових моделей виробництва», – переконаний Пол Чібай.
Про державну підтримку сталого агробізнесу в Україні під час конференції розповів директор Департаменту аграрного розвитку МінАПК України Ігор Віштак.
«Міністерством аграрної політики спільно з міжнародними експертами було розроблено наказ про кращі сільськогосподарські практики на виконання європейських аквісів. Цей наказ був заюстований у січні 2022 року.
Він передбачає приклади і принципи внесення в першу чергу мінеральних добрив у місцях, які є вразливими для потрапляння нітратів у підземні води. Він є обов’язковим для використання. Наразі, в зв’язку з воєнним станом, відповідно, контрольні заходи не проводяться. Ми розуміємо, що умови для аграріїв і так нелегкі. Але цей наказ є, і після закінчення воєнного стану буде контроль за його дотриманням.
З одного боку, це певні обмеження, а з іншого – це турбота про довкілля і про всі живі організми, в тому числі здоров’я людини. Також нашим міністерством, спільно з Держпродспоживслужбою було розроблено законодавство про поводження із відходами під час органічного виробництва, теж прийнято ряд нормативних актів, які теж нас у цьому наближають до Європейського Союзу», – додав Ігор Віштак.
Крім того всі присутні мали змогу ознайомитись з унікальною та актуальною інформацією від українських науковців, експертів та практиків аграрного ринку.
Про цілющі властивості, комплексний підхід з вирощування та переробки амаранту в Україні, а також про широкий асортимент продукції, який виготовляється з амаранту та про нові перспективні розробки під час конференції розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.
Про синьо-жовту цукрову кукурудзу з України, яка спричинила справжній фурор на світовому ринку розповів гостям конференції автор нового унікального сорту, вінницький відомий селекціонер та директор компанії Мнагор, Михайло Нагорняк.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України розповів про нішеві ягідні культури і можливості кооперації виробників для збільшення прибутків.
Про новітні технології та рішення, які можуть допомогти виробникам покращити якість своєї продукції та збільшити її врожайність розповість Ельвіра Німчук, представниця групи компаній BioNorma.
В’ячеслав Поліщук, керівник садівничого напрямку Ukravit ознайомив присутніх з найкращими вітчизняними ЗЗР і сервісами для сталого виробництва.
Про приклад успішного використання в галузі часникарства інноваційних технологій на ринку меліорантів розповів Михайло Сорока, директор компанії АГРОМОММ (Дніпро).
Леонід Фадєєв, директор заводу Fadeev Agro та автор технології «Сильне насіння» поділився з присутніми секретами інноваційної технології виробництва насіння.
Владислав Разкевич, керівник компанії «Евкаліпт Р» поділився досвідом того, як отримувати щедрі врожаї, заощаджуючи виробничі ресурси.
Олександр Дойніков, керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) розповів про технічні коноплі – рослину надзвичайно корисну, яка має неймовірну кількість потрібних якостей, які можна успішно використовувати у багатьох сферах життя.
Софія Буртак, голова Правління Громадської Спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок» розповіла про успішний досвід українських кооперативів.
Про інновації у агровиробництві для сталого розвитку та практики сталого агробізнесу присутні почули від Анни Даниляк, фахівчині з екологізації сільського господарства ГО «Екодія».
Модератором та ведучою конференції виступила керівниця інформаційних проєктів агромедіа-агенції Sapienza Віра Чупія.
Конференція відбулась за підтримки Проєкту розвитку підприємництва для постраждалого від війни населення в Україні “We Prosper”, який реалізується ДОГО “Сільськогосподарська консультаційна служба” та ГС “Бізнес Мережа Сільських жінок” в партнерстві із неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом Канади.
Організатори конференції дякують за Інформаційну підтримку провідним аграрним ЗМІ, економічним та аналітичним агенціям: Agroexpert, East-Fruit.com, Інтерфакс-Україна, APK-Inform Agency,Agri-gator.com.ua, журналу «Ексклюзивні Технології» (Agrotimeteh.сom.ua), Агробізнес Сьогодні та Агрономія Сьогодні, Мультигалузева платформа «Здорове харчування по-українськи», Платформа «Місія – здоров’я: разом задля активного довголіття», Seeds.org.ua.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
В Україні станом на кінець грудня намолочено 79,2 млн тонн урожаю-2023, з яких 58,392 млн тонн зернових культур, 20,764 млн тонн олійних.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10542 тис. га за врожайності 55,4 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 19,7%, або 9,59 млн тонн, олійних – на 18,5%, або 3,26 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 86% площ, тоді як рік тому – з 78%.
За інформацією Мінагрополітики, урожайність основних сільгоспкультур 2023 року становила: пшениці – 47,9 ц/га порівняно з 40,5 ц/га роком раніше, ячменю – 39,3 ц/га (34,7 ц/га), кукурудзи – 78,1 ц/га (64,6 ц/га), гороху – 25,9 ц/га (22,8 ц/га), гречки – 14,8 ц/га (13,7 ц/га), проса – 22,7 ц/га (22,8 ц/га), соняшнику – 23,9 ц/га (21,7 ц/га), сої – 26,5 ц/га (24,3 ц/га), ріпаку – 28,7 ц/га (28,6 ц/га).
Крім того, зібрано 11,879 млн тонн цукрових буряків з 249,1 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових та олійних, нижча, ніж торік, – 477 ц/га порівняно з 501 ц/га, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,9% і становить 11,879 млн тонн солодких коренів.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Аграрії всіх областей України станом на третій тиждень грудня намолотили 78,7 млн тонн зернових та олійних культур: 57,86 млн тонн і 20,76 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 509 тис. га за врожайності 55,1 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 24,2%, або 11,26 млн тонн, олійних – на 22,1%, або 3,76 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 88% площ, тоді як рік тому – з 75%.
Крім того, зібрано 11,86 млн тонн цукрових буряків з 248,6 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,8%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
