Україна торік експортувала, за попередніми даними, сільгосппродукції щонайменше на $20 млрд, що приблизно наполовину менше, ніж 2021 року, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного телемарафону в середу.
Він також підкреслив, що це все одно дуже чимала сума, особливо з урахуванням агресії РФ та інших обставин, в умовах яких Україна виконувала зовнішні поставки.
Сольський зазначив, що 2021 року більша частина валютної виручки дісталася українському агросектору, тоді як 2022 року значну частину маржі з експорту сільськогосподарських культур дістали інфраструктурні та логістичні компанії, зокрема іноземні.
“Кораблі, які йдуть з українським зерном, страхові послуги і все інше, через воєнні ризики та умови, в яких ми живемо, значно подорожчали. Але це все одно стаття №1 за валютними надходженнями країни, і є великі шанси, що наступного року ситуація буде схожою”, – наголосив міністр у відеоінтерв’ю.
Як повідомлялося, за попередніми даними заступника міністра економіки – торговельного представника України Тараса Качки, Україна торік експортувала 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше за показники 2021 року.
Найбільше виручки отримано від експорту продукції АПК – кукурудзи на $5,94 млрд (+1% до 2021 року), соняшникової олії на $5,46 млрд (- 14,4%), пшениці – $2,6 млрд (-44,7%), ріпаку – $1,54 млрд (-8,6%), насіння соняшнику – $1,26 млрд (зростання в 33 рази), сої – $862 млн (+43%), м’яса птиці – $852 млн (+19%).
Українські аграрії до 2 грудня зібрали 66,32 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 16,28 млн га, водночас за період 25 листопада – 2 грудня зібрано 2,5 млн тонн із 0,4 млн га, зокрема кукурудзи – 15,5 млн тонн із 2,5 млн га (60% засіяних площ).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, за тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 3 відсоткові пункти (в.п.) – до 85% раніше запланованих площ.
У розрізі культур завершено збирання пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. За тиждень не змінилися обсяги зібраної гречки (98%), але збільшилися на 1 в.п. для сої – до 98%, соняшнику – до 97%, проса – до 96%, на 4 в.п. для цукрового буряка – до 97%, на 7 в.п. для кукурудзи – до 60%.
За даними Мінагрополітики, остаточний урожай пшениці поточного сезону становив 19,4 млн тонн із 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн із 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн зі 111 тис. га.
Крім того, станом на 2 грудня сумарно зібрано 15,5 млн тонн кукурудзи (+2 млн тонн за тиждень) із 2,5 млн га (+0,3 млн га), 9,9 млн тонн соняшнику (+0,1 млн тонн) із 4,6 млн га (+0,1 млн га), 8,6 млн тонн цукрових буряків (+0,4 млн тонн) із 174 тис. га (+8 тис. га), 8,6 млн тонн цукрового буряка (+0,4 млн тонн) із 174 тис. га (+0,4 тис. га). га (+8 тис. га), 3,6 млн тонн сої з 1,5 млн га (без змін), 157 тис. тонн гречки (+1 тис. тонн) з 115 тис. га (без змін), і 100 тис. тонн проса (2 тис. тонн) з 42,9 тис. га (+0,3 тис. га).
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 44,4 ц/га, зокрема кукурудзи – 61,3 ц/га, пшениці – 41,2 ц/га, ячменю – 35,1 ц/га, ріпаку – 28,9 ц/га, сої – 24,2 ц/га, гороху – 23,4 ц/га, проса – 23,2 ц/га, соняшнику – 21,7 ц/га, гречки – 13,6 ц/га, цукрового буряка – 498 ц/га.
Уточнюється, що аграрії Миколаївської та Одеської областей завершили збирання врожаю всіх сільськогосподарських культур. Найбільше зернових і зернобобових культур намолотили на Вінниччині – 3,7 млн тонн, за нею слідує Кіровоградська (3,4 млн тонн) і Дніпропетровська (3 млн тонн) області.
Як повідомлялося, цього тижня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах конференції “Інфраструктурний день ЄБА-2022”, що врожай кукурудзи нинішнього року буде успішно зібрано до весни 2023 року.
“На полях залишається ще 11-12 млн тонн кукурудзи. Її вдасться зібрати, але залежно від погодних умов це може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців. В України є досвід її збирання в попередні мирні роки. Усе залежить від погодних чинників – ця культура може простояти на полях до весни. Якщо будуть сприятливими фактори на кшталт вологості, то її точно буде зібрано. Швидкість збирання теж залежатиме від погодного фактора”, – прокоментував Висоцький ситуацію.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
З початку війни Ощадбанк надав кредитну підтримку клієнтам-аграріям на загальну суму 7 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж у 2021 році. Практично 70% профінансованих клієнтів звернулись до Ощаду вперше, адже він не мав обмежень щодо банку землі та форми власності, а також лібералізував кредитні процеси.
Кредитний портфель агросегмента за напрямом ММСБ становить 10 млрд грн. Близько 60% кредитних коштів спрямовано на придбання основних фондів (терміном на 3-5 років), що є свідченням тісної співпраці банку з партнерами та напрацьованих програм фінансування. При цьому частка Ощаду на ринку в загальній структурі банківського кредитного агропортфеля зросла до рівня 25% протягом 2022 року, а в самому банку кредитний портфель клієнтів АПК становить 62%.
Більше 90% всіх кредитів для клієнтів АПК видаються в рамках державної програми «5-7-9%». При цьому рівень проблемної заборгованості (30+) клієнтів АПК становить менше 1% (на підконтрольній території).
Завдяки збільшенню числа клієнтів та активній кредитній політиці за державними програмами підтримки аграріїв комісійні доходи Ощадбанку зросли вдвічі.
«Аграрії були і залишаються тим стратегічним клієнтським сегментом, який завжди може розраховувати на підтримку Ощаду. З початку війни ми не зупиняли кредитування та забезпечували виконання кредитних договорів у рамках діючих лімітів. Після запровадження воєнного стану банк переглянув кредитну політику, значно спростивши внутрішні процедури та зменшивши час прийняття рішень щодо кредитування. Стабільна робота, доступні умови кредитування та оптимізація процесів сприяли зростанню числа нових клієнтів», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку.
З початку війни Ощад – один з ключових банків в Україні, що надає клієнтам сегмента мікро-, малого та середнього бізнесу доступний кредитний ресурс за ставкою від 0% річних у рамках державних і партнерських програм, зокрема за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Банк також пропонує пільгові продукти на релокацію бізнесу та підтримку експортерів з ЕКА.
Прес-служба Ощадбанку
Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.
Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.
Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.
У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.
“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.
При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.
Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.
Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.
ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
