Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив Креді Агріколь Банку набути контроль над банком “Львів”.
Відповідне рішення комітет ухвалив на засіданні в четвер за підсумками розгляду заяви банку від 13 травня 2026 року.
АМКУ також дозволив Креді Агріколь Банку та шістьом акціонерам банку “Львів”, яким сукупно належить 99,972126% його акцій, виконати передбачені договором купівлі-продажу умови про заборону переманювання, найму та конкуренції.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Креді Агріколь Банк підписав угоду про придбання до 100% акціонерного капіталу банку “Львів”. Сума угоди не розголошувалася. Її завершення залежить також від отримання дозволу від Національного банку України.
Креді Агріколь Банкрозраховує використати регіональний досвід банку “Львів” для розвитку сегмента малого та середнього бізнесу з фокусом на агросектор по всій Україні.
Об’єднання їхніх активів дало б змогу Креді Агріколь увійти до першої десятки банків України, витіснивши з неї ОТП Банк.
Креді Агріколь Банк засновано в 1993 році. Єдиним його акціонером є Credit Agricole S.A. (Франція).
За даними Нацбанку, на 1 травня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 11-те місце (135,98 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України.
Найбільшим акціонером банку “Львів” на 1 січня цього року, згідно з інформацією на сайті Нацбанку, був responsAbility Participations – 41,151580%, в якому, зокрема, KfW Bankengruppe (Німеччина) належить 19,23%, Raiffeisen Schweiz Genossenschaft – 14,4%, PKE-CPE Vorsorgestiftung Energie – 14,81%, Pensionskasse der F. Hoffmann-La Roche AG – 10,31%, Previs Vorsorge –7,20%, Providentia AG – 5,76% (всі п’ятеро – Швейцарія).
Крім того, великим акціонером банку через низку структур були ісландець Маргеір Петурсон – 27,937421%, нідерландський державний інвестфонд DGGF, який влітку 2024 року вклав в капітал EUR4,5 млн, – 20,492129%, а ще 10,390996% належало НЕФКО (Nordic Environment Finance Corporation).
Банк “Львів” на 1 травня 2026 року посідав 24-те місце за розміром загальних активів – 18,89 млрд грн.
Мережа супермаркетів Novus отримала від Антимонопольного комітету України (АМКУ) дозвіл на оренду активів групи “Євротек”, яка нещодавно повідомила про закриття своїх мереж супермаркетів, та планує відкрити на їх місці свої перші магазини у Львові та Івано-Франківську, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі продуктового ритейлера.
Уточнюється, що АМКУ на засіданні у четвер надав дозвіл ТОВ “Новус Україна” на набуття в оренду трьох активів АТ “ЗНВКІФ “Євротек Інвест”, який закрив свої продуктові мережі.
Для Novus це перший вихід на ринок Львова та Івано-Франківська, а також новий етап розвитку мережі в західних областях України. У Львові Novus планує відкриття у серпні (вул. Зелена, 147 та просп. Червоної Калини, 60), в Івано-Франківську – у вересні (вул. Миколайчука, 2).
“Західний регіон, зокрема Львів та Івано-Франківськ, є для нас стратегічно важливими напрямами. Львів сьогодні – один із ключових споживчих центрів та найбільш конкурентних ринків країни, а Івано-Франківськ демонструє стрімкий розвиток і високий попит на якісний рітейл. Ми хочемо, щоб жителі обох міст познайомилися з Novus не просто як із новим супермаркетом, а як з місцем комфортних покупок, де поєднуються європейський сервіс, широкий асортимент та сучасний клієнтський досвід”, – зазначають у компанії.
Для максимального комфорту та швидкості обслуговування у нових магазинах оптимізували касові зони відповідно до масштабу об’єктів. Так, у супермаркеті на вул. Зеленій, 147 (загальна площа – понад 3 тис кв.м, торгова – 1761 кв. м) працюватимуть шість лінійних кас, вісім кас самообслуговування (КСО) та одна інфо-каса з двома робочими місцями. Швидкий розрахунок у магазині на просп. Червоної Калини, 60 (загальна площа – 2 376 кв. м, торгова – 1,5 тис. кв. м) забезпечать п’ять лінійних кас, вісім КСО та одна інфо-каса, яка теж поєднує в собі дві каси.
У Івано-Франківську на вул. Миколайчука, 2 (загальна площа – 3106 кв.м, торгова – 1 971 кв. м) швидкість сервісу гарантуватимуть вісім інійних кас, одна інфо-каса (на два робочі місця), а також вісім кас самообслуговування, які для зручності розділили за типом оплати: дві для готівкового розрахунку, шість – для безготівкового.
Як повідомлялось, група компаній “Євротек” закрила свої продуктові мережі “Фреш”, “Арсен”, “Союз” і “Квартал”. Зокрема, мережа “Арсен” була представлена у Львові, Івано-Франківській та Рівненській областях, в цілому вісім супермаркетів. У травні АМКУ дозволив ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо” та входить до групи компаній Fozzy Group, придбати п’ять з них, про дати відкриття ще не повідомлялося.
Novus – мережа супермаркетів зі 100% литовським капіталом, що працює з 2008 року та розвивається компанією BT Invest (Литва). Станом на кінець червня 2026 компанія налічує 173 об’єкти і представлена у Києві, Київській області та низці інших регіонів України. Засновником та бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас. Компанія розвиває мережу супермаркетів, а також магазини формату “біля дому” Мі Маркет.
За підсумками 2025 року мережа входить до числа найбільших продовольчих ритейлерів України. Її виторг за підсумками року становив 34,69 млрд грн, що на 19,55% більше, ніж 2024 році.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл ТОВ “Олімп” на набуття контролю над активами ТОВ “АДМ Юкрейн” у вигляді єдиного майнового комплексу (елеватора), повідомило відомство у Facebook.
Згідно з даними регулятора, йдеться про об’єкт, що надає послуги зі зберігання зерна.
За інформацією учасників ринку, об’єктом угоди є елеватор “Кам’янський” у Черкаській області. Потужність зберігання підприємства становить 64 тис. тонн у металевих силосах та підлогових складах.
Після завершення угоди у власності “АДМ Юкрейн” фактично не залишиться активів для зберігання зерна в Україні. Раніше компанія втратила контроль над “Таврійським” елеватором через військову агресію РФ.
Archer Daniels Midland (ADM) – американська агропромислова корпорація зі штаб-квартирою у Чикаго, що працює у 200 країнах. Компанія спеціалізується на виробництві харчових інгредієнтів, кормів для тварин, біопалива, а також на переробці, зберіганні та логістиці сільськогосподарської продукції. Виробничий портфель включає зернові, олійні культури, борошно, крохмалі, рослинні жири та логістичні послуги через підрозділ ADM Logistics. В Україні корпорація представлена ТОВ “АДМ Юкрейн”.
ТОВ “Олімп” – українська агропромислова компанія із земельним банком 36 тис. га у Житомирській, Кіровоградській та Черкаській областях. Спеціалізується на рослинництві (кукурудза, пшениця, соя, соняшник), тваринництві, переробці та трейдингу. До структури активів входять шість переробних підприємств (млини, пекарні, консервні цехи), елеватори “Олімп” та “Олімп-Агро”, а також Кам’янський машинобудівний завод. Бенефіціарами компанії згідно з даними аналітичної системи YouControl є Володимир Гецько та Юрій Москалик.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» (Львів) на 630 тис. грн за ненадання інформації на вимогу державного уповноваженого комітету.
Як повідомляє АМКУ, відповідне рішення прийнято 16 квітня.
Згідно з рішенням, компанія не подала інформацію на вимогу заступника голови АМКУ у встановлений ним строк.
Як повідомлялося, у грудні 2025 року АМКУ оштрафував замовника виробництва дієтичних добавок ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» та їхніх виробників – ТОВ «Здравофарм» і ТОВ ПТФ «Фармаком» – на загальну суму 40 млн грн за неправдиву інформацію про властивості дієтичних добавок «Антидот гель», «Лізобам» та «Фосфалімін».
ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» – українська фармацевтична компанія, яка спеціалізується на дистрибуції та маркетингу біологічно активних добавок (БАДів), вітамінних комплексів та фітопрепаратів.
Фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I SCSp (Люксембург) може придбати кіпрську компанію Banoran Holdings Limited, якій належать кілька українських компаній проекту з розподіленої енергетики Power One. Згідно з інформацією Антимонопольного комітету України на його сайті, відповідний дозвіл він надав фонду у четвер, 26 березня.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I під управлінням Dragon Capital та Amber Fund Management Limited оголосив про свій перший проєкт в Україні Power One на Конференції з відновлення України в Римі в липні 2025 року (URC2025).
Пізніше компанія Power One підписала кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 22,3 млн євро для будівництва 68 МВт децентралізованої генерації в Закарпатській області. Ця ініціатива також отримала грантове фінансування у розмірі 3 млн євро з EBRD Crisis Response Special Fund, який підтримується урядом Норвегії.
Проєкт передбачає встановлення трьох газопоршневих установок (36,8 ГВА) та трьох систем накопичення енергії (31,5 ГВА) на шести ділянках. Проєкти на трьох ділянках планувалося запустити в листопаді 2025 року, ще на трьох — у квітні 2026 року.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, наразі Banoran Holdings є власником чотирьох ТОВ: «Пауер 1», «Пауер 1 Центр», «Пауер 1 Львів» (усі три — Київ) та «Пауер Форест» (Житомир).
У свою чергу, власником Banoran Holdings є сімейний траст Томаша Фіали — засновника та голови інвестиційної компанії Dragon Capital.
Видача дозволу АМКУ Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I є етапом виконання попередніх домовленостей про передачу проєкту цьому фонду.
Крім того, повідомлялося, що операційним партнером Power One є компанія «Неджен» екс-голови НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького з його колегою Андрієм Немировським.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I має цільовий обсяг 350 млн євро. У січні цього року фонд оголосив про перше закриття на 200 млн євро, в якому взяли участь Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестбанк (ЄІБ), Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку, Swedfund та Impact Fund Denmark.
Керуючий директор, керівник інфраструктурного напрямку в Dragon Capital Євген Баранов на URC2025 у Римі в липні 2025 року повідомив, що Dragon Capital і Amber за останній рік сформували надійний портфель проєктів, які можуть поглинути навіть більше капіталу, ніж планує залучити фонд. У презентації фонду на URC2025 зазначалося, що його стратегія передбачає інвестиції в контрольні пакети акцій або спільне інвестування з однодумцями, із середнім розміром інвестиції від 20 млн євро до 50 млн євро.
У грудні Баранов уточнив, що в першу чергу йдеться про проекти в енергетиці, але також і про транспортну та цифрову інфраструктуру, оскільки війна створила «величезні дефіцити».
«Якщо ми говоримо про проєкти розміром від 30 млн євро до 50–70 млн євро, то це та точка, в якій ми почуваємося найкомфортніше. І з січня-лютого наступного року ми почнемо активніше інвестувати», — повідомив Баранов наприкінці минулого року.
Dragon Capital — одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних та приватних клієнтів. Компанія заснована у 2000 році в Києві. За словами Фіали, до портфеля інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. З 2015 по 2021 рік компанія інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій, у 2025 році інвестувала майже $100 млн і планує перевищити цей показник у 2026 році.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл АТ ЗНВКІФ “АРС Кепітал” Максима Кріппи на набуття контролю над ТОВ “Грааль” Ігоря Ніконова, яке планувало будівництво офісно-готельного комплексу на Хрещатику.
Відповідне рішення комітет прийняв 12 лютого, йдеться на його сайті.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у компанії Ніконова KAN Development, девелопер виходить із зазначеного проєкту комплексу.
“Так, ми виходимо з проєкту. Деталі угоди є конфіденційними”, – зазначилв пресслужба девелопера.
За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром АТ ЗНВКІФ “АРС Кепітал” є власник бізнес-центру “Парус”, готелю “Україна”, “Міжнародного виставкового центру” в Києві, а також кіберспортивної команди NAVI Максим Кріппа. Станом на 12 лютого, “АРС Кепітал” має 24% частку у ТОВ “Грааль”.
Власниками ТОВ “Грааль” зазначено фонди “Бранко”, “АРС Кепітал” ( по 24%) “Теннессі” (20,75%), а також “Ніагара” (12,5%) і ТОВ “Терра-Люкс” (18,75%). Кінцевим бенефіціаром є власник девелоперської компанії KAN Development Ігор Ніконов.
Як повідомлялося, Державна інспекція архітектури та будівництва (ДІАГ) надала 2024 року ТОВ “Грааль” дозвіл на будівництво в Києві комплексу “Столичний” на земельних ділянках на вул.Хрещатик, 5, 5 “В”, 7/9 і вул. Грушевського, 4-Б у Печерському районі.
Згідно з інформацією на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, містобудівні умови та обмеження на проєкт було видано 15 лютого 2022 року, допустиму висотність будівель встановлено в 34 м. Згідно з проєктними даними, загальна площа 10-поверхової будівлі становитиме 38,8 тис. кв. м, із них площа апартаментів (219 шт.) – 21,6 тис. кв. м, офісів – 1,8 тис. кв. м, комерційних приміщень – 2,1 тис. кв. м, фітнес-центру – 1,2 тис. кв. м, підземного паркінгу (146 машиномісць) – 4,5 тис. кв. м.
Раніше, 2007 року, Київрада продала компанії “Грааль”, на той час підконтрольній бізнесмену Михайлу Табачнику, 20 соток землі за адресою Хрещатик, 5 за 8,7 млн грн. “Грааль” розраховувала розпочати будівництво комплексу “Столичний” 2010 року. Тоді проєкт передбачав 160-метрову будівлю готельного комплексу і чотирирівневий підземний ТРЦ із паркінгом під Європейською площею. Проєкт оцінювали в EUR400 млн.
