Завдяки участі України в проєкті POLARIN у рамках програми «Горизонт Європа» на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують два нових міжнародних дослідження, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
«На «Вернадському» досліджуватимуть аерозольне поширення мікробних угруповань у полярних регіонах у рамках проєкту MICROAIRPOLAR. Другий проєкт – TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані; для нього з борту криголама «Ноосфера» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків», – йдеться у повідомленні НАНЦ у вівторок.
Зокрема, в рамках проєкту MICROAIRPOLAR, який реалізують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія), на трьох станціях в Арктиці та на трьох – в Антарктиці встановлять спеціальне обладнання MicroAirCollector для відбору проб мікроорганізмів із повітря. Вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони, та відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці та Антарктиці, а також між ними.
У рамках другого проєкту — TRICUSO-FLOATS, який реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція), проводитиметься моніторинг вуглецю в Південному океані. Для цього з борту «Ноосфери» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків, які вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю, що допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.
Обидва дослідження розпочнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Також НАНЦ нагадує, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать організаціям з усього світу. MICROAIRPOLAR і TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, які отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в рамках POLARIN.
«Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень і бути активним членом глобальної полярної спільноти», — підсумовують у НАНЦ.
Національний антарктичний науковий центр (НАНК) та Мексиканське агентство антарктичних досліджень (AMEA) у понеділок, 11 серпня, підписали в Мехіко меморандум про наукову співпрацю в Антарктиці, що передбачає проведення спільних українсько-мексиканських досліджень на борту криголама «Ноосфера» і на станції «Академік Вернадський», повідомили в НАНЦ.
Голова НАНЦ Євген Дикий зазначив, що стратегічно важливо вивчати екосистему Антарктиди в умовах зміни клімату, а також залучати до цього більше країн.
“Антарктида – це унікальна загальносвітова лабораторія, де вчені з будь-якої країни можуть поза національними кордонами разом займатися глобальною наукою і вивчати процеси, що стосуються не тільки Антарктиди, але і всієї планети… Для нас велика честь і задоволення стати мостом в Антарктику для тих країн, які тільки починають свій шлях туди, і ми чекаємо наших мексиканських колег на станції «Вернадський» і на борту «Ноосфери», – зазначив він.
Президент AMEA Патрісія Вальдеспіно підкреслила, що для Мексики співпраця з Україною є «щасливою нагодою».
“Це щаслива нагода, що Національний автономний університет Мексики (UNAM), зокрема Інститут морських наук і лімнології (ICMyL), Національна школа наук про Землю, а завтра – і Факультет природничих наук, залучені до старту цього проекту, його успішної реалізації та обміну інформацією з мексиканцями. Ми прагнемо активно брати участь у прийнятті рішень, що поліпшують наші відносини з планетою через науку, технології та сталий розвиток”, – зазначила вона.
Відзначається, що для України, крім наукового інтересу, велике значення має «антарктична дипломатія», яка стає все більш важливим інструментом «м’якої сили» і посилює позиції нашої держави в країнах Глобального Півдня, зокрема, через розширення двостороннього співробітництва з країнами Латинської Америки.
На станцію “Академік Вернадський” прибула 29-та українська антарктична експедиція, стартувала перезмінка річних команд, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“На “Академіку Вернадському” розпочалася перезмінка річних експедицій. У ніч із 20 на 21 березня (за українським часом) наше судно “Ноосфера” доправило на станцію 29-ту українську антарктичну експедицію, яка має замінити колег із 28 УАЕ”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що найближчими днями триватиме розвантаження криголама, зокрема полярники мають переправити на берег 50 тонн вантажів і 140 тонн пального, необхідних для наступного року зимівлі.
Також науковці та фахівці 28-ї УАЕ передаватимуть справи команді 29-ї експедиції.
37-річна Барбара Ернандес із Чилі стала першою людиною, яка пропливла 2,4 км холодними антарктичними водами.
При цьому, незважаючи на температуру води, вона була одягнена у звичайний купальний костюм.
Барбара вже є володарем світового рекорду Гіннесса за найшвидший заплив на 1,6 км через протоку Дрейка на півдні Чилі.
Вона розповіла, що її новий світовий рекорд піднімає важливу тему обізнаності про необхідність захисту антарктичних вод.
“Я така щаслива і тепер мені так спокійно, що все пройшло добре. Плавання в антарктичних водах було моєю мрією протягом багатьох років і частиною моєї давньої мети поплавати у всіх семи частинах світового океану. Фізично це було неймовірно важко, але все це того варте, якщо усвідомлення необхідності термінових дій щодо захисту цих дивовижних вод дійде до високопоставлених осіб”, – сказала вона.
