Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
