Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
В Україну доставили другу партію станцій супутникового інтернету Starlink, повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Мене надихає, що така людина, як Ілон Маск (співзасновник компанії SpaceX – ІФ), дотримується свого слова, стрімко реагує та підтримує Україну. Сьогодні ми отримали вже другу, значно більшу, партію станцій Starlink, які допомагають нашим військовим і підтримують роботу критичної інфраструктури й сервісів у медицині, фінансах, енергетиці”, – написав він у своєму Телеграм-каналі.
Федоров зазначив, що війна робить неможливе можливим і в негативному, і в позитивному сенсі.
У свою чергу у твіттері у відповідь на пост Федорова Ілон Маск написав, що разом зі станціями Starlink також було відправлено адаптери живлення для автомобільних прикурювачів, сонячні/акумуляторні блоки та генератори для місць, де немає електрики.
Як повідомлялося, раніше Маск відмовився блокувати російські інформаційні агенції в мережі StarLink.
Перша партія станцій супутникового інтернету Starlink прибула в Україну 1 березня 2022 року.
Starlink став активним на території України 27 лютого 2022 року.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичної сировини і батарей.
Підписання відбулося під час конференції високого рівня “Стратегічне партнерство між ЄС і Україною у сфері критичної сировини та батарей” у Києві у вівторок.
“Ми розпочинаємо друге після енергетичного партнерство України з ЄС у сировинній сфері шляхом укладення меморандуму, до якого додається дорожня карта. Ми також домовилися про більш амбітну секторальну інтеграцію з ЄС. Зокрема, в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дій ЄК щодо критично важливої сировини і низки інших документів Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору”, – сказав Шмигаль під час прес-конференції після підписання меморандуму.
Прем’єр уточнив, що конкретні дії будуть напрацьовані до осені: “Це будуть конкретні кроки щодо кожного напряму сировини, батарей, співпраці з інвесторами, ухвалення дво- або багатосторонніх угод”.
За словами Шмигаля, ефективне управління надрами та природними ресурсами дасть змогу в найближчі десять років додати до ВВП України більш як EUR400 млрд.
