Як повідомляє Fixygen, Протистояння традиційних банків і криптовалют поступово змінює характер: найбільші фінансові інститути вже не намагаються довести, що блокчейн їм не потрібен, а починають переносити банківські депозити та платежі на ту саму технологічну інфраструктуру, на якій працюють стейблкоіни.
Однією з найбільш показових подій серпня стало створення в США BankChain Alliance, що об’єднало банківські асоціації 39 штатів. Проєкт передбачає створення до 2027 року банківської блокчейн-мережі, яка зможе підтримувати токенізовані депозити, стейблкоіни, автоматизовані розрахунки та програмовані платежі.
Фактично невеликі та регіональні банки США намагаються отримати власну альтернативу криптовалютній платіжній інфраструктурі, не віддаючи цей ринок Circle, Coinbase та технологічним компаніям.
Великі банки рухаються в тому ж напрямку.
4 серпня Wells Fargo оголосив про запуск токенізованих депозитів для корпоративних клієнтів. Такі кошти є банківськими грошима, записаними в блокчейні, і дозволяють здійснювати розрахунки цілодобово, включаючи вихідні. Перший етап передбачає операції між доларом і британським фунтом, а в 2027 році банк має намір розширити географію та перелік валют.
Принципова різниця між токенізованим депозитом та USDC або USDT полягає в тому, хто є емітентом.
У випадку класичного стейблкоіна клієнт володіє цифровим зобов’язанням спеціалізованого емітента. У випадку tokenized deposit він, як і раніше, має банківський депозит, тільки інфраструктура його переміщення стає блокчейн-орієнтованою.
Тому банки фактично кажуть криптоіндустрії: технологію ми приймаємо, але гроші хочемо залишити всередині банківської системи.
Ще далі просунулися платіжні системи.
Visa повідомляла, що її річний обсяг розрахунків у стейблкоінах досяг приблизно $7 млрд, а в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу й Африки обсяг таких розрахунків за рік збільшився майже в 60 разів. Компанія вже розвиває понад 160 карткових програм, пов’язаних зі стейблкоінами.
У липні Visa представила окрему платформу Visa Stablecoin Platform, через яку банки, фінтех-компанії та платіжні провайдери зможуть працювати зі стейблкоінами в єдиній інфраструктурі. У серпні компанія також розширила Visa Direct можливістю здійснювати виплати та попереднє фінансування з використанням стейблкоінів.
Водночас стрімко розвивається використання стейблкоїнів безпосередньо споживачами.
За оцінкою платіжної компанії RedotPay, яку наводить Reuters, витрати за допомогою карток, прив’язаних до стейблкоїнів, можуть зрости приблизно до $50 млрд на рік до 2028 року. Уже в липні 2026 року місячний обсяг таких карткових платежів уперше перевищив $1 млрд.
Найважливіший чинник змін на ринку — регулювання у США.
17 серпня Міністерство фінансів США опублікувало новий проєкт правил реалізації GENIUS Act. Починаючи з 18 січня 2027 року випуск платіжних стейблкоінів у США, як правило, буде дозволено лише ліцензованим емітентам. З липня 2028 року американські постачальники послуг також отримають обмеження щодо пропозиції користувачам стейблкоінів, випущених без відповідної ліцензії.
У результаті ринок вступає в абсолютно нову фазу.
Ще кілька років тому питання звучало приблизно так: чи замінять криптовалюти банки?
Зараз воно стає іншим: хто контролюватиме цифровий долар — криптокомпанії, банки чи платіжні системи?
Саме тут може розгорнутися одна з головних фінансових конкурентних битв найближчих кількох років.
Circle і Tether створили модель доларових грошей, які здатні переміщатися цілодобово й практично миттєво. Банки побачили, що клієнти дійсно хочуть такої функціональності, однак не бажають віддавати технологічним компаніям депозити, на яких ґрунтується традиційна банківська модель.
Тому ринок поступово рухається до співіснування трьох форм цифрового долара.
Перша — класичні банківські гроші.
Друга — токенізовані банківські депозити, які Wells Fargo та інші банки переносять у блокчейн.
Третя — стейблкоіни, які існують поза традиційним депозитним рахунком, але за нових умов регулювання дедалі сильніше інтегруються у фінансову систему.
Переможець тут поки що не визначений. Але один висновок уже очевидний: сама блокчейн-інфраструктура перестає бути експериментом криптовалютного сектору.
Якщо найбільші банки та Visa починають проводити гроші 24/7 через блокчейн, головна технологічна суперечка останніх десяти років фактично закінчується.
Блокчейн не знищив банки — банки почали освоювати блокчейн.
Джерела: U.S. Treasury, Wells Fargo, Visa, Reuters, публікації від 4–26 серпня 2026 року.
Зображення Gerd Altmann з сайту Pixabay
Зі зростанням цікавості до біткойна й інших криптовалют, своїх прихильників знаходила й технологія блокчейн – технологія розподіленого реєстру (distributed ledger technology – DLT), на якій побудовані ці валюти. Чому? Бо вона не обмежується лише цифровими валютами.
Попри чимало критики на адресу блокчейну через шкідливий вплив на довкілля, здебільшого через механізм «доказу виконаної роботи» (proof-of-work), він виявився досить корисним для нашого світу. За умови правильного використання цієї технології можна полегшити перехід до чистіших децентралізованих систем, що заощаджують ресурси. Вона може відкрити новий природний потенціал та надати нові права громадам.
Блокчейн застосовується для виконання міжнародних переказів, роботи ринків, дотримання встановлених норм та звітності, розрахунків за міжнародними торговельними операціями, встановлення випадків та запобігання відмиванню грошей, у крипто-казино, сфері страхування та ін. У найрізноманітніших куточках Европи можна спостерігати численні ініціативи у формі нових компаній (стартапів), що використовують потенціал блокчейну для «лікування» й допомоги довкіллю. Розглянемо декілька прикладів.
Представники Single.Earth (єдина Земля) визначили своїм завданням збереження поточної екосистеми нашої планети через перетворення самого процесу збереження на прибуткову для землевласників справу. Компанія намагається зробити процес збереження лісів не менше прибутковим, ніж їхнє вирубування. Землевласники отримують монету за кожні 100 кг вуглекислого газу, зібраного їхніми деревами, болотами чи іншими екологічними активами.
З моменту створення у 2019 році ця естонська компанія (м. Таллінн) уже отримала 8,1 млн євро (останній раунд інвестування проходив за участю EQT та Icebreaker.VC).
Під час цьогорічного Саміту молодих компанії ЄС засновниця й директор компанії, Меріт Валдсалу, заінтригувала тим, як її компанія перетворює довкілля на валюту та сприяє розвитку економіки з мінімальним впливом на довкілля.
За допомогою технології блокчейн німецька компанія Retraced (відстежування) збирає інформацію щодо ланцюга нарахування вартості у сфері одягу, чим додає прозорості процесу постачання продукції.
Кожен замовник може відстежувати поведінку покупців та її вплив на довкілля та життя тих, хто залучений у процес виготовлення конкретної продукції, адже компанії використовують новітні технології для відстежування та оптимізації ланцюгів постачання.
У лютому 2021 року компанія Retraced отримала 1 млн євро (1,2 млн дол. США) інвестицій від інвестиційного фонду Samaipata, необхідні цій молодій компанії для нарощування «хмарних» потужностей та розширення бізнесу.
ClimateTrade (кліматичні торги) – це іспанська (Валенсія) платформа торгування вуглецевими кредитами, що працює на технології блокчейн. Вона допомагає іншим компаніям досягати власних цілей щодо зниження вуглецевих викидів через фінансування «зелених» ініціатив та програм із відновлення клімату в різноманітних куточках нашої планети.
Компанії самостійно вирішують, на що витратити наявні ресурси довкілля, аби долучитися до ініціатив, що найбільше відповідають їхнім правилам та планам на майбутнє.
Шалена популярність такої ініціативи допомогла цьогоріч залучити на розвиток цього кліматичного «базару» на блокчейні 7 млн євро інвестицій, а наступного разу організатори планують залучити ще 13 млн.
Twig (гілочка) позиціюється як «банк речей», заснований на концепції циркуляції в економіці. Клієнти отримують додатковий дохід через обмін із доплатою чи продаж речей, які їм уже не потрібні.
Twig вже пропонує можливості так званого Web3 задля розвитку «зеленої» платіжної інфраструктури. Але компанія не збирається обмежуватися виключно допомогою власним клієнтам з отриманням коштів від продажу фізичних речей. В обмін на власні речі клієнти можуть купувати криптовалюти та NFT.
З моменту заснування у 2021 році ця лондонська компанія вже назбирала 41,4 млн євро інвестицій та отримала дозвіл «B-Corp».
Circulor – це лондонська компанія, що використовує технологію блокчейн і штучний інтелект для зниження вартості обліку через аналіз ланцюгів постачання сировини.
Від моменту заснування, продукцію цієї компанії використовують виробники автомобілів та батарей до них, торговці та видобувачі сировини та всі, хто прагне стати піонером у підвищені ефективності процесу використання сировини та зниження впливу на довкілля.
Задля розширення сфер використання власного продукту, у червні 2021 року засновники інструменту для відстежування ланцюгів постачання та динамічних викидів CO2 в атмосферу отримали 14 млн євро інвестицій під час раунду «А».
Cirplus – це гамбурзька фірма, що поєднує екологічну відповідальність із блокчейном. Це міжнародний торговельний майданчик, на якому торгують пластмасовою сировиною для перероблення та іншими пластмасовими відходами. Cirplus дає змогу купляти та продавати матеріали для переробки в простіший та економніший спосіб, ніж це роблять зараз.
Для переробляння пластмаси ця платформа пропонує алгоритми на основі ШІ та блокчейна, що дає змогу обслуговувати клієнтів за схемою «єдиного вікна», якщо вони бажають встановити місце знаходження, обговорити вартість, укласти угоду, налагодити постачання разом зі страхуванням та розрахуватися за сировину для перероблення та інші пластмасові відходи.
Наприкінці 2021 року Cirplus отримала 3,3 млн євро іноземних інвестицій.
Coorest – це децентралізований торговельний майданчик, що дає окремим особам та організаціям змогу торгувати обсягами викидів вуглецю. Мета цього проєкту – закрити за допомогою сучасних технологій прогалину між фізичним і цифровим світом задля покращення «здоров’я» Землі.
Тут продаються NFT, що звуться «NFTrees» (невзаємозамінні дерева), що дозволяють компенсувати обсяг викидів вуглекислого газу через висаджування дерев у реальному світі. Після саджання дерева, власнику невзаємозамінного дерева нараховуються монети в кількості, що відповідають обсягу компенсованого вуглекислого газу. Ці монети можна або використати, або продати і отримати компенсацію за вуглеводнями.
Проєкт Coorest допомагає відновлювати сільське господарство, адже для нього викуповуються земельні ділянки й долучаються нові фермери. Ця естонська молода компанія запустила свій проєкт у 2021 році.
