Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Майже 2 тисячі справ беруть початок ще у 2017 році. Рекордні 9,1 тисячі проваджень щодо боргів по зарплаті було відкрито торік. Це на 30% більше, ніж у 2024 році. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції. У антилідерах Дніпропетровщина — понад третина усіх боргів по зарплаті.
36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат налічується в Україні на початок 2026 року. За рік стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшало на 6%.
Загалом торік українські компанії встановили антирекорд: 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Випадки, коли співробітники тривалий час не можуть здобути зароблені гроші, непоодинокі. Серед таких справ є й відверті «довгожителі». Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться ще з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Зауважимо, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайдено стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
https://opendatabot.ua/analytics/salary-debts-2025-12
Виробник солоду ПрАТ “Славутський солодовий завод” (с.Крупець Хмельницької обл.), який входить до міжнародної агропромислової групи Soufflet, торік скоротив чистий прибуток у 2,2 раза, до 175,23 млн грн.
Згідно з публікацією ПрАТ у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери на дистанційних загальних зборах 18 квітня мають намір направити прибуток на розвиток товариства та поповнення обігових коштів, за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2024 рік дивіденди не нараховувати та не сплачувати.
Крім того, акціонери мають заслухати і затвердити звіт дирекції та ревізійної комісії за 2024 рік. Вони також планують дати згоду на вчинення значних правочинів із закупівлі ячменю в межах 2,4 млн грн і реалізації солоду та ячменю на суму, яка не перевищує 3,1 млн грн, на закупівлю природного газу в межах 300 млн грн та електроенергії на 192 млн грн. Водночас генерального директора уповноважать пролонгувати кредитний договір на 2,4 млн грн на термін один рік, свідчить оприлюднена інформація.
Загальні збори затвердять рішення за 2022 рік щодо обрання головою наглядової ради Тьєррі Бландіньєра, заміни члена наглядової ради Романа Білого на Івана Тукурєєва та припинення повноважень Стефана Паяра.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Славутський солодовий завод” 2024 року скоротив дохід на 24,7% до 1,259 млрд грн, боргові зобов`язання в 2,4 раза, до 52,522 млн грн. При цьому активи підприємства виросли на 9,4%, до 1,169 млрд грн, а чисельність персоналу зменшилася на 6 осіб, до 77 співробітників.
ПрАТ “Славутський солодовий завод” належить АТ “Міжнародна компанія Солодовень”, засновником якої є Compaginie Internationale de Malteries (Франція) – компанія створена шляхом злиття групи компаній Soufflet Group і французького агрокооперативу Invivo.
Soufflet Group – один із найбільших у світі виробників солоду, має 28 солодових заводів у Європі, Азії та Південній Америці. Найбільший виробник борошна у Франції, виробляє там, а також у Португалії хліб і кондитерські вироби. Працює на міжнародному ринку зерна через торговий підрозділ Soufflet Negoce.
Ощадбанк виставив на аукціон з продажу права вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення до позичальників групи компаній Ukrlandfarming («Укрлендфармінг») Олега Бахматюка при стартовій ціні в 4 984 663 467,30 грн (без ПДВ), повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, на аукціон виставлено майно компаній ПрАТ «Райз-Максимко», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперево Фудз» і ТОВ «Пакко холдинг».
У забезпечення виконання зобов’язань за цими кредитами оформлено виробничі активи по всій території України, серед яких елеватори, птахофабрики, завод з переробки яєць та інше, а також поруки фізичних та юридичних осіб.
Дата торгів призначена на 14 квітня 2025 року.
«Укрлендфармінг» є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, розведенням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння.
«Укрлендфармінг» залишається одним із найбільших агрохолдингів в Україні, незважаючи на $1,2 млрд збитків від військової агресії РФ проти України. Зокрема, йдеться про найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська обл.), де через вторгнення РФ загинуло 4,5 млн голів птиці, було знищено майно та комунікації, а обладнання окупанти вивезли на територію РФ. Також ворог знищив низку птахофабрик в інших регіонах: зруйновано, пограбовано або суттєво постраждали через обстріл птахофабрики на Миколаївщині, на Донеччині (птахофабрики «Донецька», також у Волновасі та Бахмуті), птахофабрики в Київській області. Втрачено для агропромислового виробництва 160 тис. га орної землі, знищено та розграбовано регіональні бази й елеватори в Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Запорізькій і Харківській областях, а також у Київській області та під Києвом.
Значна частина фінансових зобов’язань ULF перебуває в стані дефолту, починаючи з 2017 року. У листопаді 2017 року група міжнародних кредиторів «Укрлендфармінг» і «Авангард» у листі до уряду України оцінювала загальну суму тіла боргових зобов’язань групи ULF приблизно в $1,65 млрд: близько $1,25 млрд боргових зобов’язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн – перед українськими банками (включно з державними банками). Своєю чергою, борг перед міжнародними кредиторами, за їхніми даними, становив на той момент приблизно $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими та американськими банками (і їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).
