Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” виступає за обмеження експорту стратегічної для металургів сировини – брухту чорних металів, а також за введення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, про це заявив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” групи “Метінвест” Тарас Шевченко в ході робочого візиту першої віцепрем’єра – міністерки економіки Юлії Свириденко до Запоріжжя.
Свириденко відвідала металургійне, машинобудівне та підприємство харчової промисловості. Під час зустрічі з представниками бізнесу обговорювалися поточні питання та очікування від державної політики у сфері економіки.
За словами міністерки, понад 8% промислового виробництва України сконцентровано у Запорізькій області, і попри тимчасову окупацію 80% регіону та постійні ворожі атаки на місто саме в ньому виробляється майже 20% продукції металургійної галузі та близько 7% продукції машинобудівної галузі країни.
У місті продовжують працювати “Запоріжсталь”, “Мотор Січ”, “Івченко-Прогрес”, автомобілебудівний завод, малі та середні бізнеси. Їх представники долучилися до відкритого діалогу з командою економічного блоку уряду. Бізнес озвучив виклики та запропонував власне бачення рішень для підтримки виробників.
Шевченко акцентував на нагальності збереження для металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, оскільки національні виробники, на відміну від європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.
“Запровадження в 2026 році СВАМ (…) зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8%, або на $8,7 млрд тільки у 2026-му. З цієї ж причини економіка може втратити до $2,8 млрд податкових надходжень та понад 73 тис. робочих місць на підприємствах переробної промисловості”, – навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. гендиректора “Запоріжсталі”.
Особливо болючим є питання масового експорту українського металобрухту за кордон, що спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини. За твердим переконанням Шевченка, металобрухт може й буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в країні. Тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як 1 тонна сталі з металобрухту приносить 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.
За його словами, металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна “Запоріжсталь” замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.
“Для української економіки загальний від’ємний ефект становитиме приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки”, – підкреслив топ-менеджер.
Крім того, СЕО меткомбінату також акцентував увагу на необхідності встановлення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичної складової у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізничні перевезення, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. Залізнична логістика для металургів критична: адже для виробництва 1 тонни металу потрібно привезти 3 тонни сировини. Отже, експорт 1 тонни металу – це перевезення 4 тонн залізницею.
“Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі експорт втрачає свій економічний сенс”, – наголосив очільник “Запоріжсталі”.
У свою чергу Свириденко запевнила учасників зустрічі у важливості діалогу та увазі до кожного з озвучених бізнесом запитів, стосовно яких команда економічного блоку уряду шукає рішення. Зокрема, це вирішення питання дефіциту металобрухту, впровадження нових фінансових інструментів для підтримки підприємств, які відновлюються після прильотів, вдосконалення програми компенсацій 15% тощо.
Очільниця Мінекономіки подякувала запорізькому бізнесу за стійкість, інвестиції та розвиток попри усі виклики, зумовлені війною.
АО “Укрзализниця” має намір виставити на продаж перші партії металобрухту після тривалої зупинки аукціони у системі Prozorro.Продажі заплановані на травень.
Згідно з пресрелізом, загалом у компанії наразі готово до продажу близько 160 тис. тонн металобрухту – ці обсяги реалізовуватимуть поступово та окремими лотами.
При цьому відзначається, що наразі залізничники працюють над тим, щоб торги пройшли із максимальною конкуренцією та кількістю учасників, а також успішними результатами. Для цього компанія детально опрацьовує кожний запланований до продажу лот та проводить консультації з ринком.
Зокрема, “Укрзалізниця” провела зустріч з понад 30 представниками бізнесу та обговорила майбутні аукціони з продажу металобрухту.
“Активно готуємося до аукціонів, для цього вдосконалено всі процедури. Вже перейшли на оновлений ДСТУ в питанні процедури продажу брухту, а також встановили єдину вартість послуги навантаження брухту та скоротили кількість точок його відвантаження”, – повідомив член правління АТ “Укрзалізниця” Євген Шрамко.
Крім того, під час зустрічі сторони детально обговорили питання оплати за контрактами з купівлі брухту, терміни відвантаження та дії договору, різні розміри лотів для задоволення потреб покупців.
За підсумками зустрічі учасники домовилися обмінятись зауваженнями та пропозиціями в найкоротший термін задля якнайшвидшого старту перших аукціонів з реалізації брухту на прозорих, недискримінаційних та вигідних умовах.
Як повідомлялось, АТ “Укрзалізниця” після дворічної паузи виставить лоти з металобрухтом у системі “Prozorro. Продажі” у середині травня. На початку квітня Кабінет міністрів дозволив АТ “Укрзалізниця” самостійно ухвалювати рішення про відчуження майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн грн, тож компанія зможе розпочати продаж металобрухту і щебеню.
У вересні 2023 року постановою уряду було скасовано порядок, яким відчуження майна “Укрзалізниці” здійснювалося за рішенням правління компанії. Продаж майна, зокрема брухту, та передача в оренду мали відбуватися лише за погодженням Кабміну.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 261,578 тис. тонн зі 161,025 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у листопаді було експортовано 34,608 тис. тонн брухту, у жовтні – 24,549 тис. тонн, у вересні – 24,767 тис. тонн, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт брухту зріс на 76,8% – до $82,056 млн із $46,406 млн.
Експорт брухту в січні-листопаді здійснювався переважно в Польщу (82,56%), Грецію (12,58%) і Німеччину (3,49%).
За одинадцять місяців року країна імпортувала 100 тонн металобрухту на $108 тис., тоді як у січні-листопаді-2023 було завезено 987 тонн на $383 тис. Імпорт цьогоріч здійснювали, здебільшого, з Туреччини (65,74% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (16,67%) і Панами (6,48%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення брухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: брухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах тривалої війни. Він також уточнив, що тонна брухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 226,970 тис. тонн зі 146,927 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у жовтні було експортовано 24,549 тис. тонн брухту, у вересні – 24,767 тис. тонн, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт металобрухту зріс на 70,7% – до $71,862 млн із $42,088 млн.
Експорт брухту в січні-жовтні здійснювався переважно в Польщу (84,70%), Грецію (11,53%) і Німеччину (3,40%).
За десять місяців року країна імпортувала 90 тонн брухту на $104 тис., тоді як у січні-жовтні-2023 року було завезено 793 тонни брухту на $301 тис. Імпорт поточного року здійснювали, здебільшого, з Туреччини (68,27% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (13,46%) і Панами (6,73%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення брухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: брухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 124,527 тис. тонн з 92,048 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у червні було експортовано 22,161 тис. тонн, у травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 45,9% – до $39,760 млн з $27,259 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні здійснювався в Польщу (84,88%), Грецію (11,18%) і Німеччину (3,77%).
У перші шість місяців року країна імпортувала 501 тонну металобрухту на $250 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (47,01% у грошовому вираженні), Туреччини (28,29%) і Польщі (11,95%), тоді як у січні-червні-2023 було ввезено 458 тонн на $180 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року наростили поставки брухту на металургійні підприємства України на 52,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 446 тис. тонн з 292,8 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у понеділок, заготівля металобрухту за перші чотири місяці цього року зросла на 53,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 563,4 тис. тонн із 366,6 тис. тонн.
Водночас експорт металобрухту за вказаний період склав 87,4 тис. тонн порівняно з 56,4 тис. тонн за січень-квітень-2023 (зростання на 54,9%). При цьому імпорт брухту склав 0,34 тис. тонн проти 0,06 тис. тонн за 4 міс-2023.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Підприємства, що здійснюють операції з брухтом чорних металів, у 2024 році можуть наростити обсяги заготівлі металобрухту на 37-45% порівняно з попереднім роком – до 1,75-1,85 млн тонн.
Згідно з прогнозом “УАВтормет”, Україна 2024 року виплавить 7-7,2 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,75-1,85 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,4-1,5 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 250-300 тис. тонн металобрухту (182,5 тис. тонн і 53,6 тис. тонн відповідно), наростивши вивезення стратегічної для металургів сировини на 37-64% порівняно з минулим роком.
