Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні поточного року зменшили заготівлю брухту чорних металів на 18,5%- до 97,1 тис. тонн зі 149 тис. тонн.
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники упродовж минулого місяця зменшили постачання брухту на українські металургійні комбінати на 26,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 92,5 тис. тонн з 126,2 тис. тонн. При цьому виробництво сталі за цей же період зменшилося на 16,4% – до 511 тис. тоннн з 611 тис. тонн.
За оцінками “УАВтормет”, вже в перший місяць заборони експорту брухту частково призупинили роботу понад 20-25% компаній галузі, ще близько 12-15%% повністю зупинили діяльність. За прогнозами фахівців, до квітня-травня поточного року близько 4-4,5 тис. працівників брухтозаготівельної галузі втратять роботу.
Як повідомлялося, згідно з даними Держмитслужби, брухтозбиральні підприємства України в 2025 році наростили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,7 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 44,5%, до $131,9 млн. У 2024 році експорт цієї продукції зріс у натуральному вимірі на 60,7%, у грошовому – на 73,2%.
Через таке різке зростання експорту Кабінет міністрів запровадив на 2026 рік нульову квоту на експорт цієї продукції, тоді як раніше діяло експортне мито в розмірі EUR180/тонна, яке, у той же час, не сплачувалося під час експорту до ЄС, з яким у України існує зона вільної торгівлі.
За даними митниці, у січні цього року Україна скоротила експорт брухту чорних металів на 40,7% порівняно з січнем минулого року – до 9,3 тис. тонн, а порівняно із показником грудня-2025 у 68,5 тис. тонн падіння стало семикратним. У грошовому вимірі вивезення брухту за січень зменшилося на 38% до січня-2025 – до $2,73 млн.
Українські підприємства у січні-жовтні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 52,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 345,197 тис. тонн зі 226,970 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні експортовано 33,357 тис. тонн, у вересні – 28,785 тис. тонн, у серпні – 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні –15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-жовтень зросло на 43,4% – до $103,052 млн з $71,862 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (81,08% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,19%) та Італії (5,47%).
За 10 місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Українські підприємства у січні-вересні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 311,840 тис. тонн зі 202,421 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні експортовано 28,785 тис. тонн, у серпні – 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-вересень зросло на 44,6% – до $93,571 млн з $ 64,703 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (81,95% поставок у грошовому вимірі), Греції (5,92%) та Італії (4,50%).
За дев’ять місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Українські підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 59,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 283,055 тис. тонн зі 177,654 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні експортовано 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-серпень зросло на 49,7% – до $85,400 млн з $57,041 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,1% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,48%) та Італії (4,37%).
За вісім місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Українські підприємства у січні-липні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 66,4% порівняно з аналогічним періодом торік – до 248,342 тис. тонн зі 149,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у липні було експортовано 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-липень зросло на 57,9% – до $75,468 млн з $47,801 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,17% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,13%) та Італії (4,28%).
За перші сім місяці року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $12 тис. з Польщі (58,33%), Сейшельских островів (33,33%) та Британських Віргінських Островів (8,33%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” виступає за обмеження експорту стратегічної для металургів сировини – брухту чорних металів, а також за введення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, про це заявив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” групи “Метінвест” Тарас Шевченко в ході робочого візиту першої віцепрем’єра – міністерки економіки Юлії Свириденко до Запоріжжя.
Свириденко відвідала металургійне, машинобудівне та підприємство харчової промисловості. Під час зустрічі з представниками бізнесу обговорювалися поточні питання та очікування від державної політики у сфері економіки.
За словами міністерки, понад 8% промислового виробництва України сконцентровано у Запорізькій області, і попри тимчасову окупацію 80% регіону та постійні ворожі атаки на місто саме в ньому виробляється майже 20% продукції металургійної галузі та близько 7% продукції машинобудівної галузі країни.
У місті продовжують працювати “Запоріжсталь”, “Мотор Січ”, “Івченко-Прогрес”, автомобілебудівний завод, малі та середні бізнеси. Їх представники долучилися до відкритого діалогу з командою економічного блоку уряду. Бізнес озвучив виклики та запропонував власне бачення рішень для підтримки виробників.
Шевченко акцентував на нагальності збереження для металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, оскільки національні виробники, на відміну від європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.
“Запровадження в 2026 році СВАМ (…) зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8%, або на $8,7 млрд тільки у 2026-му. З цієї ж причини економіка може втратити до $2,8 млрд податкових надходжень та понад 73 тис. робочих місць на підприємствах переробної промисловості”, – навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. гендиректора “Запоріжсталі”.
Особливо болючим є питання масового експорту українського металобрухту за кордон, що спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини. За твердим переконанням Шевченка, металобрухт може й буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в країні. Тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як 1 тонна сталі з металобрухту приносить 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.
За його словами, металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна “Запоріжсталь” замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.
“Для української економіки загальний від’ємний ефект становитиме приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки”, – підкреслив топ-менеджер.
Крім того, СЕО меткомбінату також акцентував увагу на необхідності встановлення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичної складової у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізничні перевезення, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. Залізнична логістика для металургів критична: адже для виробництва 1 тонни металу потрібно привезти 3 тонни сировини. Отже, експорт 1 тонни металу – це перевезення 4 тонн залізницею.
“Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі експорт втрачає свій економічний сенс”, – наголосив очільник “Запоріжсталі”.
У свою чергу Свириденко запевнила учасників зустрічі у важливості діалогу та увазі до кожного з озвучених бізнесом запитів, стосовно яких команда економічного блоку уряду шукає рішення. Зокрема, це вирішення питання дефіциту металобрухту, впровадження нових фінансових інструментів для підтримки підприємств, які відновлюються після прильотів, вдосконалення програми компенсацій 15% тощо.
Очільниця Мінекономіки подякувала запорізькому бізнесу за стійкість, інвестиції та розвиток попри усі виклики, зумовлені війною.
