У першому півріччі 2023 року укладено угод оренди для 69 тис. кв. м офісів у Києві, що на 51% більше за аналогічний період 2022 року, випливає з дослідження CBRE.
“Це не ті обсяги, які ми бачили до війни. Але орендарі наростили активність на ринку на тлі привабливих знижок і можливості підвищити якість своїх офісів”, – повідомила старший консультант з офісної нерухомості CBRE Анастасія Качан на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
За її словами, більша частина категорій орендарів знизила активність у 2022-2023 рр. – FMCG, бізнес-послуги, оптова торгівля, медицина. Водночас є зростання запитів з боку компаній публічного сектору та недержавних громадських організацій. До війни ці орендарі давали до 5% угод оренди, зараз у них майже 30%. Що стосується IT-сектора, то він зміг зберегти лідерські позиції, торік його частка знизилася з 45% до 32%, зараз вона становить близько 47%.
Нова пропозиція незначна: за перше півріччя ринок офісної нерухомості поповнився лише 13 тис. кв. м, що на 86% менше за обсяг нової пропозиції першого півріччя 2022 року.
“Наразі тільки добудовуються об’єкти, розпочаті до війни, і, ймовірно, така ситуація триватиме досить довго, враховуючи рівень вакантності”, – повідомила Качан.
На кінець першого кварталу 2023 року вакантні 26,4% (+0,4% порівняно з початком 2023 року). При цьому вакантність в офісних центрах класу В зменшилася з 29,2% до 28%, у класі А зросла з 22,3 до 24%.
Експерт пояснила зростання вакантності в класі А насамперед виведенням наприкінці минулого року значного обсягу нової пропозиції класу А.
Ефективна прайм-ставка стабілізувалася на рівні $21/кв. м/міс.
Що стосується термінів договорів, то Качан зазначила готовність бізнесу планувати в середньостроковій перспективі в умовах війни.
“Минулого року частіше переукладали договори на три-шість місяців з очікуванням, що війна скоро закінчиться. У 2023 році умови фіксують “до кінця воєнного часу”, де прописують “воєнну ставку” і є домовленість, що після війни її буде переглянуто з урахуванням ринкових умов”,- повідомила Качан.
Навесні CBRE провела дослідження планів компаній на свої офіси. Більша частина, 56%, має намір зберегти обсяги, хтось домовляється про більш пільгові умови оренди, частина нічого не робить. 13% повідомили, що будуть частково скорочувати офіс, 12% розглядають переїзд у коворкінг, 12% закривають/відмовляються від офісу, 4% думають про суборендарів, 3% хочуть переїхати в дешевший офіс.
При цьому актуальна відвідуваність офісу коливається від 15-20% до 50+%, залежно від моделі бізнесу.
Фактори при виборі нового офісу залишилися незмінними. Топ-вимоги: обладнане бомбосховище, віддаленість від критичної інфраструктури, енергоавтономність.
“З огляду на невизначеність з енергозабезпеченням протягом опалювального сезону 2023 року, ми очікуємо зростання відвідуваності восени-взимку”, – повідомила Качан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
Елеватор загальною потужністю 24 тис. тонн одночасного зберігання будують у Черкаській області, повідомила пресслужба компанії-підрядника ТОВ “Лубнимаш”.
“Силоси загальною ємністю 5 500 тонн кожен і діаметром 22 метри, що мають дахові панелі з полімерним покриттям GreenCoat® від компанії SSAB (RUUKKI), яке забезпечує захист від корозії впродовж 50 років, уже майже повністю встановлені”, – написав підрядник у Facebook.
За його інформацією, вже завершено монтаж одного із силосів оперативного зберігання діаметром 5,5 метра і ємністю 300 тонн. Другий – на черзі.
Крім того, завершено встановлення зерносушарки шахтного типу У13-СШ50М2Т з продуктивністю 50 тонн на годину (з видаленням вологості з пшениці з 20% до 14%), з повним зовнішнім утепленням шахти на альтернативному теплогенераторі GRECO group.
Розпочато роботи по транспортному обладнанню продуктивністю 100 тонн на годину, зокрема, агрегатуються 13 оцинкованих ланцюгових транспортерів загальною протяжністю 180 метрів і 5 оцинкованих стрічкових норій ковшового типу загальною висотою 97 метрів.
За даними на сайті компанії, ПП “Лубнимаш” – український виробник і постачальник обладнання для транспортування, зберігання, переробки зерна, зернопродуктів та інших матеріалів. Підприємство продає свою продукцію під брендами “Лубнимаш” і Lubnymash.
Завод компанії в Полтавській області має своє ливарне, ковальське та фарбувальне виробництва, два складальні цехи, механічний цех, інструментальну, зварювально-складальну та заготівельні дільниці, склади матеріалів і готової продукції.
Згідно з Єдиним держреєстром юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії ПП “Лубнимаш” є Марія Кудрик.
Уряд Тайваню виділить Києву $2,5 млн на будівництво моста на Оболонський острів у столиці, повідомляють на сайті Міністерства закордонних справ Тайваню.
Згідно з пресрелізом, раніше $1 млн на будівництво мосту Києву направила Метрополії Великого Парижа. Тайвань поряд з іншими країнами підтримує відновлення України і підкреслює важливість солідарності та співпраці демократичного співтовариства під час російсько-української війни, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на Оболонську РДА, Київ отримав близько 20 млн грн від Метрополії Великого Парижа на завершення будівництва пішохідного мосту на Оболонський острів.
Пішохідний міст на о. Оболонський зводиться з 2020 року за рахунок коштів меценатів. За проєктом міст спиратиметься на чотири опори, дві з яких розташовані в протоці. Ширина пішохідного об’єкта 4 м, довжина – 164 м.
До початку 2023 року було встановлено три опори мосту, закуплено матеріали. За кошти, надані Метрополією Великого Парижа, планувалося завершити встановлення четвертої опори мосту, закупити та встановити допоміжні та частково прогонні конструкції, придбати металоконструкції.
Джерело: https://en.mofa.gov.tw/News_Content.aspx?n=1328&sms=273&s=115105
Кількість будинків, будівництво яких було розпочато в США в червні, скоротилася на 8% відносно попереднього місяця і становила 1,434 млн у перерахунку на річні темпи, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі країни.
Згідно з переглянутими даними, у травні кількість новобудов дорівнювала 1,559 млн, а не 1,631 млн, як було оголошено раніше.
Експерти прогнозували зниження показника до 1,48 млн з оголошеного раніше травневого рівня, згідно з даними Trading Economics.
Будівництво будинків, розрахованих на одну сім’ю, минулого місяця впало на 7% і становило 935 тис. У разі багатоквартирних будинків (включно з апартаментами і кондомініумами), волатильнішого сегмента ринку, кількість новобудов знизилася на 11,6% – до 482 тис.
Кількість дозволів на будівництво нових будинків, виданих у США в червні, знизилася на 3,7% – до 1,44 млн у перерахунку на річні темпи порівняно з переглянутими 1,496 млн місяцем раніше.
Аналітики припускали, що кількість дозволів знизиться до 1,49 млн з оголошеного раніше травневого показника в 1,491 млн.
Агрокорпорація “Крупець” (Рівненська обл.), що володіє одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації курячих яєць у західному регіоні країни, завершує будівництво птахофабрики, де вирощуватиме 400 тис. курей-несучок із перспективою подальшого експорту продукції до ЄС.
Водночас голова Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Коваль наголосив, що, інвестуючи в такий спосіб у нові проєкти та підтримуючи “економічний фронт”, агрокорпорація дає дуже важливий меседж для всіх, хто займається бізнесом, – не зупинятися, незважаючи на виклики воєнного часу.
У повідомленні на сайті ОВА уточнюється, що будівельний майданчик площею понад 6 га розташований на місці колишньої занедбаної ферми в с.Ситне Дубенського району. Роботи виконує місцева будівельна компанія “Реноме-Євробуд”. Запуск підприємства заплановано на листопад 2023 року. Птахофабрику планують сертифікувати за європейськими стандартами для подальшого експорту продукції до ЄС.
На птахофабриці буде створено понад 20 високооплачуваних робочих місць. Очікується, що до місцевої Крупецької громади вона щорічно перераховуватиме близько 3 млн грн податків.
Агрокорпорація “Крупець” працює із земельним банком у 7 тис. га, спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських культур, виробництві курячих яєць, м’яса бройлерів, комбікормів, сушінні та зберіганні зерна.
У структурі агрокорпорації є елеваторно-сушильні комплекси для одночасного зберігання 60 тис. тонн зерна, комбікормовий та олійноекстракційний заводи, лінія з переробки сої, чотири птахокомплекси.
Підприємства агрокорпорації “Крупець” (“Птахофабрика Крупець”, Крупецький комбікормовий завод) є одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації харчових курячих яєць у Західному регіоні України.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, залучило EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабська” в Ізмаїлі, де буде зведено елеватор і борошномельний завод, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Ми надзвичайно вражені швидкістю ухвалення рішень і підтримкою з боку Данії в ці непрості для української економіки часи. Нам справді необхідно дедалі більше таких позитивних сигналів, щоб інші могли їх наслідувати”, – зазначила фінансовий директор компанії “Нібулон” Ольга Бабаніна.
За інформацією зернотрейдера, на залучені кошти буде побудовано елеватор для одночасного зберігання 118,5 тис. тонн зернових і високотехнологічний сучасний млин потужністю 750 тонн/добу.
Це інфраструктурне рішення дасть змогу “Нібулону” наростити пропускну експортну спроможність філії до 300 тис. тонн на місяць, постачати борошно як на внутрішній ринок, так і служити інтересам місії захисту продовольчої безпеки UN World Food Program через порти Дунаю, пояснили в компанії.
Крім того, додали в компанії, будівництво нових виробничих потужностей дасть змогу збільшити кількість робочих місць у регіоні та залучити до роботи 100 фахівців.
Як повідомлялося, фінансування здійснюється в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для України. Про запуск програми було оголошено в травні під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномастабного вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
