Понад 16 тис. звернень замовників опрацювала Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАГ) України за період воєнного стану, повідомила прес-служба ДІАГ.
“Про відновлення довоєнних темпів будівництво говорити рано, залишаються області, де його взагалі не ведуть, проте відзначаємо позитивну тенденцію щодо активізації будівництва порівняно з попередніми місяцями”, – йдеться у повідомленні ДІАГ у Facebook.
За її даними, за період з 15 березня по 15 липня головні інспектори буднагляду опрацювали 5,7 тис. повідомлень про початок будівельних робіт та 420 дозволів на їх виконання, а також 8,9 тис. декларацій про готовність об’єкта до експлуатації (у т.ч. ч. за амністією), 344 сертифікати про прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому внесено 1,3 тис. змін до повідомлень, декларацій та дозволів.
ДІАГ зазначає, що найбільше заяв про прийняття об’єктів в експлуатацію за час воєнного стану надійшло з Київської області. При цьому найактивніше по дозвіл на будівельні роботи зверталися замовники з Львівської, Київської, Хмельницької областей.
За даними відомства, значна частина виданих дозволів на будівництво стосуються робіт капітального ремонту чи реконструкції об’єктів соціальної інфраструктури, особливо медустанов. Серед заяв про нове будівництво, що надійшли: завод листового скла в Київській області, дитячий садок-ясла в Дніпропетровській, аквапарк у Закарпатській та ін.
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
З 1 липня в Україні запускається “Реєстр руйнувань”. З його допомогою власники житла, чиї будинки та квартири постраждали внаслідок бойових дій та ворожих обстрілів, зможуть подавати заявки на отримання компенсацій, використовуючи для цього додаток “Дія”.
При цьому не менш важливим залишається питання, якими будуть відновлені будинки українців з урахуванням нових реалій та вимог до житлового фонду після війни. Ці питання портал Open4business обговорив із експертом у сфері будівництва та нерухомості Ігорем Стаковиченком.
“Запуск “Реєстру руйнувань” значно спростить процедуру відшкодування збитків для постраждалих громадян. По суті, такий реєстр консолідує всі дані щодо руйнувань в країні. Це стане в нагоді як нашій державі, так і окремим громадянам при отриманні компенсацій від агресора через міжнародні юридичні інстанції” – зазначив експерт.
Щодо нових технологій, які будуть використані при будівництві житла, то тут Ігор Стаковиченко рекомендує насамперед орієнтуватися на запити суспільства.
“Чого найбільше хочуть від нового будинку люди, чиє житло було зруйноване війною, то це надійності та безпеки. Наявність обладнаних бомбосховищ, зручні маршрути евакуації, автономність – це ті критерії, без яких важко уявити повоєнну архітектуру”, – наголосив Ігор Стаковиченко.
На його думку, непоганим варіантом було б відновлення та забудова численних рекреаційних зон, частина з яких і до війни перебувала у занедбаному стані. Стаковиченко вважає, що багато санаторіїв та пансіонатів ще радянської забудови, які за всі роки незалежності практично не використовувалися, можуть стати непоганим майданчиком для спорудження екологічних поселень з автономним обслуговуванням, оскільки до них уже підведено більшість комунікацій.
“Екологічність та високі технології під час будівництва також стануть візитною карткою повоєнної архітектури в Україні. Такі проекти, як «будинки нульового енергоспоживання», або навіть “будинки-мініелектростанції”, які зараз широко впроваджуються в ЄС, також матимуть популярність після війни”, – додав експерт.
При цьому Стаковиченко не бачить особливих перспектив для агресивної забудови у центральних районах великих міст, що практикувалася до війни.
“Багатоквартирні житлові комплекси у великих містах, звісно, продовжать будувати, але чи знайдеться покупець для такого житла – вже питання. Думаю, багато хто вже переглянув або перегляне свої погляди на комфортне житло в результаті війни”, – резюмував експерт.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
Війна завдала і продовжує завдавати значної шкоди економіці України. На сьогодні, мабуть, найбільше постраждав від бойових дій ринок будівництва та нерухомості. Так, у звіті Національного банку України «Про фінансову стабільність» від 17 червня 2022 року зазначається, що з початку війни ринок практично зупинився як щодо будівництва, так і продажу житла. При цьому, за даними НБУ, ситуація за останні тижні почала вирівнюватися, і перш за все в регіонах, які найменше зазнають руйнувань від війни.
Найбільш сприятлива ситуація складається в західних регіонах країни, при цьому Нацбанк зазначає, що і там зберігається низка суттєвих проблем. Насамперед це дисбаланс ринку, коли заявлені продавцями ціни не підкріплюються попитом та підтримуються штучно.
Що ж стосується будівництва, то тут, за даними регулятора, ситуація більш оптимістична. Забудовники поновили роботи майже на 50% об’єктів у країні. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у західних регіонах, у центрі та на Одещині.
Щодо ринку офісної нерухомості, то за даними НБУ, він постраждав переважно від масового переходу персоналу на віддалену роботу.
Портал Open4business попросив прокоментувати поточну ситуацію фінансового експерта Ігоря Стаковиченко. На його думку, тяжкість кризи на ринку нерухомості безпосередньо залежить насамперед від інтенсивності бойових дій у різних регіонах країни, а також від добробуту населення.
«Ми бачимо, що попит на житло у тих же Харкові та Дніпрі обвалився майже однаково. При цьому будівництво житла у Харкові стоїть, а у Дніпрі відновлюється. Це пов’язано з оцінкою ризиків забудовниками, оскільки Харківський регіон зараз зазнає постійних руйнівних обстрілів агресора», — вважає експерт.
На його думку, більша частина цін як на первинному, так і на вторинному ринку продиктована завищеними очікуваннями забудовників, які продовжують сподіватися знайти покупця на свій товар, незважаючи на зміни в економіці та зниження доходів частини населення.
«Забудовники мислять по-старому, і формують ціну виходячи із собівартості і тих націнок, які були справедливі у довоєнний період. Покупці ж стали набагато обережнішими та оцінюють ризики, зокрема, наявність бомбосховищ, шляхів евакуації тощо. Щодо вторинного ринку, то тут ціни часто взагалі малюють зі стелі, сподіваючись більше на удачу», — зазначив Стаковиченко.
За словами експерта, повноцінне відновлення ринку очікується вже після закінчення війни, коли зросте попит на житло і знизяться побоювання інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, РИНОК НЕРУХОМОСТІ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ
Академія будівництва України планує реалізацію проєкту швидкого зведення житла у форматі 8-квартирних будинків для українців, які втратили житло.
“Безумовно, великі проєкти багатоповерхового житла, які ініціює Офіс президента та Мінрегіон, відновлення інфраструктури та інженерних мереж для таких проєктів швидко не здійснюватимуться. Ми запропонували універсальніший формат житлового будинку для територіальних громад – це 8-квартирний житловий будинок. Ми пропрацювали близько 30 ескізних проєктів і вийшли на фінішну пряму щодо затвердження проєктної документації”, – розповів академік Академії будівництва України, директор науково-технічного центру Іван Перегінець під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
За його словами, вже заплановано співпрацю з низкою ОТГ для реалізації проєкту, розроблено меморандуми про виділення землі. Окрім того, експерти розробили ресурсні відомості для проєкту.
Перегінець зазначив, що будівництво таких будинків займе близько 60 днів, що дасть змогу швидко розселити людей, які потребують житла. Невелика площа забудови дасть змогу реалізувати проєкт у вигляді мікрорайонів.
Для фінансування проєкту створено спеціальний фонд “Міжнародний будівельний фонд “Україна”, наголосив експерт.
“Гадаю, що почнемо над цим працювати буквально за місяць-два. Запрошую всіх голів територіальних громад звертатися щодо цього до Академії будівництва”, – додав Перегінець.
Нова технологія швидкомонтованих одноповерхових житлових будинків дає можливість максимально швидко забезпечити людей якісним житлом.
У якості несучих та огороджувальних конструкцій будинків застосовуються сендвіч-панелі Ruukki, що дозволяє знизити вартість будівництва за рахунок відсутності необхідності спорудження каркаса. При цьому котеджі є максимально енергоефективними (опір теплопередачі R=7,43 м2К/Вт) та довговічними (термін ефективної експлуатації понад 50 років).
На сьогодні Rauta розробила декілька практичних планувань котеджів із сендвіч-панелей площею від 26 м2 до 139 м2. При цьому планування площею 26 м2 і 49 м2 можуть розміщуватися блочно з улаштуванням спільних перегородок. Таке рішення дозволяє ще більше знизити вартість будівництва, а також максимально швидко зводити містечка для поселення людей, які гостро потребують житла.
«Ключовою метою цього проекту стало створення надійних, функціональних та енергоефективних будинків у найкоротші терміни, – повідомив Андрій Озейчук, директор Rauta. – Ергономіка планувань продумана так, що навіть у будинку площею лише 26 м2 може комфортно проживати родина із 3-4 осіб».
Детальніше ознайомитися з конструктивними рішеннями та перевагами будівництва житлових одноповерхових будинків із сендвіч-панелей можна за посиланням.
