Енергохолдинг ДТЕК через свою дочірню компанію, орієнтовану на ЄС, DRI уклала угоду з польською компанією Columbus Energy щодо будівництва системи накопичення енергії 133 МВт на півдні Польщі.
“27 березня DRI підписала остаточну зобов’язуючу угоду про купівлю-продаж акцій із польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право побудувати акумуляторне сховище потужністю 133 МВт на півдні Польщі за умови отримання дозволів”, – наголошується в релізі ДТЕК на сайті в середу.
ДТЕК зазначає, що це найбільший проєкт системи накопичення енергії (СНЕ) в Польщі, а угода є його першою великою інфраструктурною інвестицією в цій країні та ключовим елементом у плані компанії зі створення панєвропейської енергосистеми, що об’єднує Україну та ЄС. Метою ДТЕК назвали створення портфеля проєктів відновлюваної енергетики в Європі потужністю 5 ГВт до 2030 року через DRI.
Придбання проєкту з будівництва СНЕ 133 МВт робить групу ДТЕК однією з перших компаній, що розробляють цю технологію в масштабах Польщі, зазначається в релізі.
DRI розраховує закрити угоду з Columbus найближчими місяцями і почати будівництво об’єкта в 4 кварталі 2024 року, щоб завершити його і ввести об’єкт в роботу на початку 2026 року. Проєкт зобов’язується забезпечити енергетичну потужність польського ринку протягом 17 років (з 2027 року).
“Сьогоднішнє підписання знаменує хвилюючий момент у прагненні Європи вийти за рамки викопного палива. Цей проєкт не тільки забезпечить життєво важливу гнучкість на шляху Польщі до відновлюваного майбутнього, а й стане важливим досягненням для Центральної та Східної Європи в демонстрації того, як можна успішно розвивати акумуляторні накопичувачі. Інвестиції ДТЕК у країну є вирішальним кроком до інтеграції енергосистем України та Польщі”, – наголосив генеральний директор Групи ДТЕК Максим Тімченко, слова якого наведено в релізі.
За словами віцепрезидента правління та гендиректора PIME, найбільшої асоціації в промисловості зберігання енергії в Польщі, Кшиштофа Кохановського, приємно бачити, що міжнародні енергетичні гравці на кшталт ДТЕК інвестують у польський ринок акумуляторних батарей через свою дочірню компанію в ЄС.
“Польща є одним із лідерів у Європейському Союзі з виробництва акумуляторів та акумуляторних елементів, а в найближчі 5 років буде одним із лідерів у будівництві накопичувачів енергії за акумуляторною технологією. Будівництво цього нового об’єкта, безумовно, сприятиме зусиллям нашої країни”, – зазначив він.
У релізі зазначено, що наразі Польща використовує 30 ГВт потужності на вугіллі та природному газі, щоб збалансувати енергетичну систему, яка дедалі більше використовує поновлювані джерела енергії та переходить від централізованої до розподіленої генерації. Акумуляторні батареї допоможуть забезпечити працездатність мережі та нададуть енергосистемі надійний механізм балансування нестабільної за характером відновлюваної енергетики.
Як повідомлялося, Група ДТЕК 2021 року, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, реалізувала пілотний проєкт СНЕ 1 МВт в Енергодарі. Зараз він перебуває в окупації. На початку 2024 року DRI запустила свої перші проєкти в Європі: у Румунії – вітроелектростанцію Ruginoasa потужністю 60 МВт і сонячну електростанцію Glodeni потужністю 53 МВт. Вона також має намір розвивати ВДЕ в Румунії, Італії та Хорватії.
Будівництво шляхопроводу на перетині вул. Богатирської та Полярної в Києві планують завершити у вересні, а в травні відкриють рух для транспорту, повідомив мер міста Віталій Кличко.
“Роботи з будівництва шляхопроводу на перетині вулиць Богатирської та Полярної тривають цілодобово, без вихідних”, – написав Кличко в телеграм-каналі.
Кличко зазначив, що до травня планується відкрити рух для транспорту.
А завершити всі роботи на об’єкті та повністю відкрити рух зі з’їздами планується до вересня цього року, зазначив мер.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2023 року скоротилася на 37% порівняно з 2022 роком – до 4,2 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2023 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 38,2% до попереднього року – до 4 млн 33,6 тис. кв. м, тоді як одноквартирних – зросла на 26,5%, до 164,5 тис. кв. м. Кількість заявлених на старту будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася в 1,8 раза і становила 46,2 тис. кв. м.
У Києві 2023 року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 66% до 2022 року – до 299,4 тис. кв. м, у Київській області – на 67%, до 616,1 тис. кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився на 14% до попереднього року – до 870,3 тис. кв. м, Хмельницькій – на 5,3%, до 313,1 тис. кв. м.
Водночас в Івано-Франківській області обсяг нового будівництва у 2023 році становив 469 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник попереднього року. Приріст обсягів також зафіксовано в Чернівецькій області – “плюс” 275,4%, до 225,4 тис. кв. м, Закарпатській – “плюс” 79,3%, до 256 тис. кв. м, Вінницькій – “плюс” 77,4%, до 230,6 тис. кв. м.
В інших областях України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) отримав від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України висновок щодо оцінки впливу на довкілля будівництва хвостосховища – “III карта” – спеціальної гідротехнічної споруди, що використовується для розміщення відходів збагачення.
“ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” інформує про те, що Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України зроблено висновок щодо оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності “Будівництво хвостосховища “ІІІ карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики району Дніпропетровської області АМКР №21/01-202361210773/1 від 27 лютого 2024 року та Звіт про громадське обговорення №21/01-202361210773/2 від 27 лютого 2024 року”, – констатується в інформації компанії, оприлюдненій управлінням екології на сайті Криворізького міськвиконкому в четвер.
При цьому уточнюється, що інформація про отримання підприємством висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище оприлюднена в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на навколишнє середовище.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” кілька разів направляло до Мінприроди документи на узгодження будівництва хвостосховища для відходів “III карта”. У середині 2023 року АМКР знову надіслало Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України документи на погодження будівництва хвостосховища.
Згідно з документацією, наявною в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планована діяльність полягає в новому будівництві хвостосховища “III карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області.
Раніше пояснювалося, що процедуру оцінки планованої діяльності проводять у межах розширення та змін, включно з переглядом або оновленням умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження (…).
Інформацію про намір АМКР отримати оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВД) оприлюднено Мінприроди 15 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” має намір побудувати хвостосховище “III карта”. Будівництво хвостосховища для складування хвостів збагачення необхідне “у зв’язку з досягненням діючими хвостосховищами меж економічної доцільності їх нарощування”.
Водночас уточнювалося, що продуктивність підприємства за сирою рудою на 2021-2025 роки становить 24,4269 млн тонн на рік, річний вихід хвостів – 14,964 млн куб. м на рік. Проєктна відмітка огороджувальної дамби – 100 м. Загальна ємність хвостосховища – 34,8 млн куб. м, корисна ємність – 29,4 млн куб. м. Площа чаші хвостосховища – 382,95 га. Загальна довжина огороджувальних дамб – 5950 м, їхня максимальна висота – 12 м. Площа ділянки будівництва – 521,1245 га.
Таким чином, з урахуванням вимог Мінприроди, АМКР змушений уже вчетверте входити в процедури проведення оцінки впливу на довкілля.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” наразі експлуатує три хвостосховища, у два з яких – “Миролюбівка” та “Об’єднане. Четверта карта” – підприємство планувало інвестувати у 2020-2024 роках близько $50 млн. У третє хвостосховище “Центральне” компанія вже вклала понад $15 млн, завершивши у 2017 році будівництво до позначки +90 метрів (зараз +95 м). Ще стільки ж АМКР витратить на його розширення до позначки +115 м (ці роботи заплановані на найближчі сім років).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, БУДІВНИЦТВО, ВІДХОДИ, хвостосховище
ТОВ “Автомагістраль-Південь” стало переможцем тендера на будівництво транспортної розв’язки в Миколаївській області з пропозицією 1,936 млрд грн.
Згідно з оголошенням на Prozorro, замовником робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області. Очікувана вартість робіт становила 2,28 млрд грн.
У тендері також брав участь консорціум “Євротрансмост” із фінальною пропозицією в 1,937 млрд грн.
Роботи за тендером включають будівництво розв’язки на різних рівнях через Південний Буг у Миколаєві до автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ). Протяжність дорожнього покриття становить 8,3 км. Очікуваний термін завершення будівництва – 30 квітня 2025 року.
За даними Prozorro, тендер було проведено 8 лютого, а 6 березня “Автомагістраль-Південь” опублікувала повідомлення про намір укласти договір за підсумками торгів.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2022 рік, чистий прибуток компанії становив 241,9 млн грн, чистий дохід – 7,5 млрд грн.
Виробник паперової та картонної упаковки для фуд-індустрії компанія Univest інвестувала близько 300 млн грн у будівництво нового цеху з випуску еко-упаковки на території індустріального парку (ІП) “Фастіндастрі” (Фастів Київської обл.), повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Згідно з його повідомленням у Facebook, обладнання, яке вже встановлено, планують ввести в експлуатацію через кілька місяців.
Кисилевський уточнив, що обладнання для промвиробництва в індустріальному парку вперше ввезли в Україну із застосуванням стимулів щодо імпортного мита та ПДВ.
“Першопрохідцем у використанні стимулів від держави став український підприємець Володимир Кудряшов, власник і гендиректор Univest. Йому довелося разом із митницею розбиратися, як усе зробити, бо робили це вперше і підприємство, і держава”, – написав він.
Як повідомлялося, для резидентів ІП законом передбачено, зокрема, звільнення від ПДВ і мита під час імпорту нового обладнання, а також від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП; пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.
Холдинг Univest, за інформацією на його сайті, – один із лідерів у сфері видавництва та поліграфії в Україні. Ключові бізнес-напрямки – велика офсетна друкарня Univest Print, виробництво картонної, пластикової та блістерної упаковки Univest Packaging, виробництво екопосуду з картону для мереж швидкого харчування Food-in-Box, видавництво (випускає журнально-книжкову продукцію агротематики) Univest Media.
У складі холдингу також складський комплекс площею 20 тис. кв. м, креативне та рекламне агентства.
За даними системи Clarity, виробник упаковки ТОВ “Юнівест Маркетинг” у січні-вересні 2023 року наростило чистий прибуток у 5,3 раза до аналогічного періоду 2022 року, до 77 млн грн за зростання чистого доходу на 58% – до 548,9 млн грн.
В асортименті компанії – паперові стакани, кришки, бургер-бокси, супниці, салатники, лотки, паковання для картоплі-фрі та відра для морозива і попкорну.
Власником компанії, за даними YouControl, є зареєстрована на Кіпрі “Ю.Сі.Ейч. Юнівест Сайпрус Холдинг”, а кінцевими бенефіціарами – Володимир Кудряшов (51%) і громадяни Німеччини Ганс і Луїс Ріффарт (по 12,74%).
ІП “Фастіндастрі” площею 15 га внесено до Реєстру індустріальних парків у січні 2017 року. За інформацією Кисилевського, Univest є головним інвестором ІП.
У парку планується розмістити ще кілька підприємств за принципом циркулярної економіки, а інвестплани щодо ІП розраховані до 2027 року.
