Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.
Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.
На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.
Попит
У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.
Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.
Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.
В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.
У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.
Ціни
У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.
Переорієнтація імпорту
Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.
Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.
Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.
Кадри
За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.
У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.
При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавство
Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.
Підготовка до відбудови
Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини на будівництво другого заводу в Україні.
“Ми хочемо, щоб німецький бізнес інвестував в Україну, інвестував у відновлення, і в рамках форуму ми підписуємо важливі документи… Компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit побудує другий завод в Україні та отримає для цього інвестиційну страховку від уряду Німеччини, яку буде підписано тут на полях бізнес-конференції”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в рамках шостого німецько-українського економічного форуму у вівторок у Берліні.
За словами прем’єра, компанія Fixit також отримає кредит німецького банку KfW на EUR12 млн. “Це дуже важливий і знаковий проєкт”, – підкреслив він.
будівельний матеріал, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, НІМЕЧЧИНА, СТРАХОВКА
Найбільший український виробник кормів для котів і собак Kormotech у рамках розвитку своїх виробничих потужностей протягом 2023-2024 років реалізує низку інвестиційних проєктів в Україні та Литві, де має виробничі потужності, повідомив бенефіціар компанії Ростислав Вовк у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraine в середу.
За його інформацією, Kormotech у другому кварталі 2023 року завершив розширення на 25% фабрики компанії в Литві. Крім того, у третьому кварталі він введе в дію нову лінію на фабриці у Львівській області з виробництва мокрих кормів.
“У неї (нову лінію на фабриці у Львівській області) було інвестовано EUR8 млн, що дало змогу на 65% розширити виробничі потужності заводу. Якщо раніше його потужність була 17 тис. тонн (кормів – ІФ-У) на рік, то зараз вона буде 27 тис. тонн”, – сказав він.
Крім того, за інформацією власника компанії, наприкінці 2023 року Kormotech почне будівництво нової фабрики в Литві, в яку інвестує понад EUR60 млн.
“Ця фабрика буде за потужністю такою ж, як дві наші фабрики в Україні. Це буде плюс 40 тис. тонн. Ми повинні вийти на запуск першої лінії в середині 2025 року”, – підкреслив Вовк.
Біофармацевтична компанія Biopharma вивчає можливості будівництва нового заводу до 2027 року, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Ми вийшли на переробку вже практично 300 тис. літрів плазми, оборот компанії трохи більше ніж уже $100 млн, і ми повинні за чотири роки збільшити оборот компанії втричі. Але далі збільшити потужності вже не вийде, потрібно будувати новий завод. Новий завод має бути готовий до 2027 року. Щоб він був готовий до 2027 року починати потрібно вже завтра”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Єфименко також повідомив, що Biopharma планує побудувати завод у Румунії, однак це є не реалізацією стратегії зменшення залежності від України, а способом “збільшити обороти”.
При цьому Єфименко зазначив, що залученню інвестицій в Україну нині перешкоджають, зокрема, питання страхування військових ризиків, а також виведення дивідендів.
“Біофарму” це питання турбує, але не так сильно, тому що ми тут фундаментом пов’язані з Білою церквою, із землею. Ми тут уже є і будемо. Але мене турбує те, щоб сюди приходили інші інвестори, тому що постане питання, кому наша країна потрібна”, – сказав він.
Як повідомлялося, Biopharma планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30.
UBC Group (Харків), торгово-промисловий холдинг, що працює у сфері холодильної техніки та промо-продуктів, розпочав будівництво другої черги заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці площею 5 тис. кв. м, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
“Таким чином, у Вінниці з’явиться ще близько 200 нових робочих місць. Виконання робіт (основне) заплановано на 2024 рік. Наразі завершується виготовлення проєктної документації та триває підготовка до експертизи”, – написав він у Facebook.
Крім того, на заводі Green Cool запрацювала сонячна електростанція потужністю в 600кВт. Будівництво сонячних панелей відбувалося у дві черги. Першу завершили в серпні, а другу у вересні. Загалом на підприємстві встановлено 1080 сонячних панелей.
“Вони забезпечуватимуть споживання власних електроустановок і зможуть мінімізувати навантаження на енергомережу всієї країни. Уже зараз ідеться про 100% заміщення власного споживання електроенергії, виробленої ВДЕ в період із квітня до вересня”, – наголосив Очеретяний і додав, що Green Cool подає “чудовий приклад роботи в напрямку зеленої енергетики”.
Заступник міського голови Вінниці нагадав, що Green Cool, який працює на базі індустріального парку “Вінницький кластер холодильного машинобудування”, виробляє холодильне обладнання, що експортується у понад 20 країн. У 2023 році виробник розширити географію збуту і налагодив експорт до Північної Африки та Латинської Америки.
“Це підприємство – одне з найпотужніших у машинобудівній галузі у Вінницькій громаді. Тут працюють понад 800 осіб і штат розширюватиметься надалі”, – додав чиновник.
Як повідомлялося, бізнес UBC Group у 2022 році через війну скоротився приблизно на 43%. Група перевезла з Харкова один із заводів до Вінниці, на що знадобилося близько 400 автомобілів. Його запустили в травні минулого року, але кількість працівників на ньому становила близько 300 осіб порівняно з 1000 у Харкові. Другий харківський завод потроху працює, але кількість співробітників на ньому також істотно скоротилася.
UBC Group для релокації побудував першу чергу заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці на площі 20 тис. кв. м. Інвестиції в його будівництво становили EUR18 млн. Потужності першої черги заводу з виробництва холодильників зі скляними дверима і скринь для морозива становили 60 тис. штук на рік.
На етапі будівництва UBC Group анонсувала подальше розширення виробничого корпусу – до 35 тис. кв. м. Друга черга випускатиме холодильні шафи і з нею, група вийде на потужність 150 тис. штук на рік. Капітальні інвестиції другої черги становитимуть близько EUR10-12 млн.
До російського військового вторгнення UBC Group, що працює на ринку понад 20 років і постачає продукцію в 120 країн світу, мала кілька підрозділів.
UBC Сool займалася розробкою і виробництвом холодильної техніки для напоїв і продуктів на заводі UBC Сool у Дергачах і заводі UBC Green Сool у Вінниці.
UBC Promo спеціалізувалася на розробці та виробництві промоушен-матеріалів під ТМ “Promo” на заводах у Харкові та Дергачах.
UBC Engineering займалася наданням монтажних і пуско-налагоджувальних послуг у сфері харчової та переробної промисловості, UBC Service – наданням сервісних послуг і послуг з реконструкції холодильного обладнання, UBC Distribution – продажем продуктів і послуг групи компаній, UBC Armature – проєктуванням та інсталяцією обладнання і техпроцесів, дистрибуцією промислової арматури та витратних матеріалів.
UBC Group також належить ПрАТ “Українська пивна компанія” (Харків) і мережа пивоварних ресторанів Stargorod в СНД і країнах Балтії.
Власником UBC Group є Ігор Гуменний.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., взяло участь у будівництві міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER), відвантаживши 1300 м безшовної неіржавкої труби для ретрорефлекторів реактора.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, ITER вважається одним із найскладніших проєктів, над якими зараз працює людство.
Сам проєкт розпочали ще у 80-х роках минулого століття. Його довго обговорювали та готували. Нарешті реактор почали будувати у 2020 році на півдні Франції. У проєкті беруть участь 35 країн. Запустити об’єкт планують 2025 року, а на повну потужність він вийде 2035 року.
За задумом ITER вироблятиме чисту енергію за допомогою термоядерного синтезу.
Ще в 50-х роках минулого століття вчені припустили, що людство здатне повторити синтез ядер ізотопів водню, як на Сонці, і отримати багато енергії (1 г термоядерного палива здатний замінити 11 тонн вугілля).
Крім того, після термоядерного синтезу не лишається сміття і воно має низьку радіоактивність. Подібного типу станція може бути вчетверо ефективнішою за сучасні АЕС і безпечнішою. Але, щоб отримати таку енергію, потрібно створити особливі умови. Зокрема, температура в 10 разів більша, ніж у ядрі Сонця.
“Такі проєкти, як ITER, створюються для майбутнього людства і це честь для нас приєднатися до когорти його виконавців. Працюємо над тим, щоб подібних замовлень було більше”, – зазначив генеральний директор “Сентравіса” Юрій Атанасов, якого цитує пресслужба.
Раніше “Сентравіс” брав участь у проєктах із будівництва нової атомної електростанції Hinkly Point C у Великій Британії, найбільшого сховища прісної води в ОАЕ та інших.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.), 2023 року відкрилася філія компанії в Ужгороді.
На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Географія поставок компанії перевищує 50 країн світу. Нині “Сентравіс” має офіси в США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі, Об’єднаних Арабських Еміратах. “Сентравіс” співпрацює з Benteler Automotive, Buhlmann Group, Webco – з різними компаніями на різних континентах.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
