Виробник бетонних заводів компанія Karmel (Хмельницький) планує інвестувати 10 млн доларів у будівництво в Хмельницькому ще одного заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У рамках планів щодо розширення компанія Karmel придбала земельну ділянку на околиці Хмельницького для будівництва нового заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону. Площа майбутнього заводу становитиме 18 тис. кв. м — удвічі більше, ніж у нинішнього заводу компанії, який працює в Хмельницькому. На придбаній ділянці вже розпочалися земляні роботи», — написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Кисилевський додав, що рішення про розширення виробництва прийнято у зв’язку зі зростанням попиту на внутрішньому та експортному ринках, зокрема у США.
«Новий виробничий майданчик компанії дозволить збільшити потужності з випуску бетонних заводів утричі. Крім того, планується освоїти виробництво нового обладнання — самохідних бетонних заводів, а також ліній з переробки сміття», — зазначив нардеп.
Наразі, за його даними, обсяги виробництва підприємства становлять 40 бетонних заводів на рік. На експорт постачається 30% виробленого обладнання.
Окрім стаціонарних і мобільних бетонозмішувачів, завод випускає силоси, цементні дозатори, бункери інертних матеріалів, водонапірні вежі, портальні крани власної розробки підприємства.
Кисилевський зазначив, що середній рівень локалізації обладнання, що виробляється заводом Karmel, становить 70%, і продукція на внутрішньому ринку реалізується, зокрема, за допомогою інструментів політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Зокрема, на обладнання бетонних заводів поширюється державна програма компенсації 15% вартості техніки українського виробництва, також значна частина продукції заводу придбавається із залученням державних грантів на переробку до 8 млн грн.
«Наразі компанія розглядає можливість включення своїх силосів до програми компенсації 25% вартості продукції аграрного машинобудування», — повідомив нардеп.
Компанія Karmel, за інформацією на її сайті, заснована в 1997 році. Спеціалізація — виготовлення установок для виробництва бетону, бетонозмішувачів, а також широкого спектру супутнього обладнання. Виробничі цехи компанії загальною площею понад 40 тис. кв.м. розташовані в Україні та за її межами. Представництва KARMEL працюють у країнах Європи, Азії та Африки, а географія експорту охоплює понад 20 країн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія планує розпочати будівництво першої атомної електростанції до 2035 року і в рамках підготовки співпрацює з французькою енергетичною компанією EDF, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович в інтерв’ю РТС.
Міністр підкреслила, що EDF може допомогти Сербії досвідом і знаннями при підготовці проекту. При цьому, за її словами, рішення про конкретну технологію майбутньої АЕС поки не прийнято.
Підготовчий процес до будівництва АЕС оцінюється приблизно в чотири роки: до середини 2027 року влада має намір завершити першу фазу, пов’язану з аналізом нормативної бази і потреб, після чого почнеться друга фаза, що включає підготовку до будівництва. У міністерстві зазначали, що перші додаткові дослідження планується виконувати спільно з EDF за підтримки Французького агентства розвитку (AFD) на основі міждержавної угоди Сербії та Франції.
На тлі запуску ядерного порядку денного Сербія паралельно веде контакти з іншими потенційними партнерами та постачальниками технологій.
Потенційні партнери та компанії, які фігурували в підготовці та переговорах:
Франція – EDF (а також Egis Industries у складі виконавців попереднього технічного дослідження).
Сербія також підписувала меморандум з Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP, Південна Корея) про співпрацю в сфері ядерної енергетики та підготовки кадрів.
В якості можливого партнера для обміну досвідом Сербія розглядала Rosatom (Росія).
Окремо повідомлялося про готовність Emirates Nuclear Energy Company (ENEC, ОАЕ) ділитися «дорожньою картою» побудови ядерної програми.
У контурі контактів також згадувалися США (угоди/обмін інформацією між регуляторами та готовність підтримати підготовку програми) і Китай (меморандум з China Institute of Atomic Energy).
https://t.me/relocationrs/2404
ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.
Асоціація «Укрцемент» виступає за ширше застосування цементобетонних технологій у дорожньому будівництві в Україні та закликає громади готувати типові рішення і пакет нормативних документів для швидкого відновлення зруйнованих ділянок, повідомила асоціація за підсумками науково-практичного семінару “Цементобетонні дороги: технології, стандарти, перспективи«, який відбувся 11 лютого в Києві.
Виконавчий директор асоціації »Укрцемент” Людмила Крипка у своїй доповіді акцентувала на можливості цементної галузі повністю забезпечити внутрішній ринок цементом. Вона також підкреслила перехід до євростандартів у продукті та регулюванні, зокрема ГОСТУ EN 197-1 і вимогах до декларацій та відповідальності учасників ланцюжка поставок будівельної продукції.
За даними «Укрцементу», в умовах відновлення інфраструктури бетонні технології можуть бути практичним інструментом для громад як для будівництва окремих ділянок, так і для ремонту доріг, а завдання найближчого часу – розробити типові проекти, матеріали і технології, які дозволяють виконувати відновлювальні роботи в багатьох випадках без залучення великих дорожніх компаній.
«Найважчі часи – це часи змін. Важливо використовувати ці зміни на користь розвитку країни», – підкреслила Крипка, наголосивши на важливості впровадження кращих практик з використанням вітчизняних будівельних матеріалів, які створюють додану вартість для економіки.
Як зазначили в асоціації, розвиток цементобетонних доріг має стратегічне значення і може стати одним із драйверів відновлення країни та формування стійкої інфраструктури європейського рівня.