За перший квартал 2025 року АТ “НАЕК “Енергоатом” сплатило до бюджету України 12,6 млрд грн у вигляді податків, обов’язкових платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
“Це на 5,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року”, – повідомила компанія в Телеграм-каналі.
Своєю чергою, як свідчать дані фінансового результату “Енергоатому” за перший квартал 2025 року, опубліковані народним депутатом Олексієм Кучеренко у Facebook, чистий дохід НАЕК від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у січні-березні сягнув 77 млрд грн, при цьому собівартість продукції становила 17,6 млрд грн, а валовий прибуток становив 59,4 млрд грн.
Як повідомлялося з посиланням на Кучеренка, за результатами першого кварталу 2025 року “Енергоатом” отримав 12,15 млрд грн чистого прибутку. Він також нагадав, що за підсумками 2024 року “Енергоатом” зафіксував 1,3 млрд грн чистого прибутку.
Згідно зі звітом тимчасової слідчої комісії (ТСК) Ради з питань можливих порушень у тарифній політиці в енергетиці за шість місяців її діяльності, діючий тариф на електроенергію для населення в розмірі 4,32 грн/кВт*год забезпечує для “Енергоатому” додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації у розмірі 0,99 грн/кВт*год, що становить близько 49 млрд грн на рік.
Народні депутати-члени ТСК вважають, що встановлений Кабінетом міністрів України рівень цін на е/е для населення станом на травень 2024 року повністю відповідає економічно обґрунтованому рівню.
Верховна Рада 14 травня взяла до відома звіт ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності.
Рада відповідною постановою продовжила роботу цієї ТСК на визначений парламентом термін (один рік з дня її утворення) та вирішила заслухати її звіт про виконану роботу на пленарному засіданні до 30 жовтня 2025 року. Зазначена ТСК була утворена постановою Верховної Ради від 30 жовтня 2024 року.
У 2024 році “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків – ІФ-У) 145,35 млрд грн, спрямувавши на неї 58% свого чистого доходу.
ПАТ «Укрнафта» 7 квітня відкрило пропозицію учасників тендеру на медичне страхування працівників, повідомляється в системі «Прозоро». Згідно з повідомленням, за очікувану вартість 182,980 млн грн найменшу цінову пропозицію мала СГ «ТАС» -142,9 млн грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «Трансмагістраль» – 147,126 млн грн, «Арсенал Страхування» – 159,180 млн грн, «Уніка» – 159,190 млн грн, «ВУСО» – 159,676 млн грн.
Компанії очікують остаточного рішення.
Складові видатків державного бюджету у 2021-2024 роках, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% порівняно з 2023 роком – до 19,8 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, уже майже протягом трьох років повномасштабної війни “Метінвест” продовжує підтримувати економіку країни.
Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року – до 5 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат – 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок – на 18%, до 717 млн грн.
“Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу – перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. “Метінвест” залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року наростив сплату податків на 38% – до 15,2 млрд грн. Група у першому півріччі 2024 року збільшила сплату податків в півтора рази – до 10 млрд грн. В цілому в 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році збільшить на 15% загальний бюджет витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook.
“Загальний бюджет на ТМЦ у 2025 році зросте на 15%, але це пов’язано зі зміною сівозміни: ми збільшуємо частку кукурудзи, яка є затратнішою культурою. Якщо розглядати витрати на кожну культуру окремо, то ріст становитиме близько 5%, але це пов’язано не з цінами, а з використанням більш дорогої технології (більше добрив і дорожчі ЗЗР)”, – зауважив директор по закупівлям агрохолдингу Дмитро Тарасюк.
За його інформацією, в структурі закупівель добрива завжди займають найбільшу частку витрат. У сезоні-2025 вони приблизно вдвічі дорожчі за насіння, пальне або пестициди. Проте завдяки ранній закупівлі “Агро-Регіон” зміг суттєво заощадити на добривах. Більшість добрив агрохолдинг придбав у червні 2024 року — на “дні ціни”. Це дозволило уникнути дефіциту фосфорних добрив, який виник у липні – серпні, а також запобігти додатковим витратам, оскільки до січня ціни на азотні добрива зросли на 25%. Агрохолдинг також розділив закупівлю азотних добрив на дві частини, щоб уникнути фінансового навантаження і розподілити ризики.
Тарасюк зазначив, що насіння “Агро-Регіон” також закуповує заздалегідь. Ще в листопаді 2024 року було законтрактовано 90% потреби, скориставшись максимальними знижками за раннє контрактування. Решта 10% — це тестові гібриди, які аграрний підрозділ випробовує.
“Засоби захисту рослин (ЗЗР) також закуповуємо якомога раніше, особливо препарати для протруєння насіння, ґрунтові гербіциди та регулятори росту. Крім того, ми створюємо “аварійний” запас гербіцидів та інсектицидів для можливих форс-мажорів, таких як непередбачувана поява шкідників. Це дозволяє нам бути гнучкими у виробничих процесах”, – розповів керівник напрямку.
Він також повідомив, що Агро-Регіон після початку війни збільшив можливості власного зберігання палива, що дало змогу забезпечити сезонні роботи навіть у кризових умовах. Наразі агрохолдинг має близько 20% від потреби пального на весняну посівну.
“На жаль, ціни на нафту тримаються на рівні $80 за барель, тому ми вирішили відтермінувати основні закупівлі. Спостерігаємо за ринком і, можливо, цього року перейдемо на спотові закупівлі невеликими партіями, оскільки є вірогідність, що чим пізніше купувати, тим буде дешевше”, – резюмував директор із закупівель агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
АТ “Укргазвидобування” за підсумками 2024 року направило до зведеного бюджету країни 22,28 млрд грн рентних платежів.
Згідно з повідомленням на сайті компанії, з цієї суми 5%, або 1,114 млрд грн, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів у регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів.
У частині розподілу коштів Харківська область отримала 580 млн грн, Полтавська – 441,3 млн грн, Львівська – 45 млн грн, Дніпропетровська – 22,5 млн грн, інші – 25,2 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2024 року “Укргазвидобування” збільшило видобуток товарного газу на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 10,4 млрд куб. м, рідких вуглеводнів – на 26%, до 372 тис. тонн.
За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією склало 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
