Загальна сума податків, які ОТП Банк сплатить за 2023 рік, становить 4,8 млрд грн.
Найбільшу частину складає податок на прибуток – 3,7 млрд грн. Сума військового збору за 2023 рік – 32,6 млн грн. Решту від загальної суми виплат ОТП Банком становлять ПДВ, місцеві податки, податок нерезидентів, ПДФО, ЄСВ.
Нагадаємо, ОТП Банк посів третє місце за рівнем достатності капіталу за підсумками оцінки стійкості, проведеної Національним банком України. Так, згідно з показниками оцінки якості активів (AQR) норматив достатності основного капіталу (Н3) в ОТП Банку склав 7 млрд 234 млн грн, або 19,09% при необхідних рівнях показників 7%.
Регулятивний капітал (Н2) в ОТП Банку становить 12 млрд 315 млн грн. Норматив його достатності – 32,5% при необхідному рівні показнику 10%.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2023 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
При цьому уточнюється, що серед найбільших за обсягом відрахувань – єдиний соціальний внесок, що становив 3,3 млрд грн, податок на прибуток – 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб – понад 3 млрд грн.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” минулого року збільшили плату за землю майже на 10% порівняно з 2022 роком – до 1,2 млрд грн. Також зросли виплати екологічного податку – до 608 млн грн.
Крім того, вагомим джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів України у 2023 році стала плата за користування надрами в розмірі 2,2 млрд грн.
Генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков зазначив, що компанія пережила ще один надважкий рік війни. Незважаючи на серйозні виклики для країни загалом і українського бізнесу зокрема, їй вдалося вистояти і перебудувати роботу в нових умовах.
“Незважаючи на проблеми із завантаженням активів і морську блокаду агресором, незважаючи на втрату контролю над активами в Маріуполі, зупинку АКХЗ і значне зниження кількості персоналу через війну, “Метінвест”, як і раніше, залишається одним з найбільших платників податків в Україні. А відмова від належних компанії за законодавством податкових пільг дала змогу спрямувати додаткові кошти на ті напрямки, де це необхідно найбільше. Ми продовжуємо підтримувати українців і армію на шляху до перемоги і закликаємо кожен бізнес приєднатися і через податки, донати, допомогу ЗСУ та мирним жителям підтримувати Україну під час випробувань, які ми всі переживаємо зараз”, – наголосив топ-менеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році сплатив 2,31 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, що на 42% більше порівняно з 2022 роком, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, із цієї суми понад 1,31 млрд грн отримали місцеві бюджети територіальних громад у Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській та Харківській областях України.
“У перерахунку на всю команду агропромхолдингу 2023 року Астарта сплатила 343 тис. грн податків на одного свого співробітника. Загалом, тільки за період повномасштабної війни наша компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 3,84 млрд грн. Це наш внесок у посилення обороноздатності країни, збільшення економічної стійкості місцевих громад, підвищення соціальної відповідальності та прозорості українського бізнесу”, – зазначив засновник і СЕО агрохолдингу Віктор Іванчук.
Крім того, “Астарта” спільно з українськими та міжнародними партнерами також продовжує реалізацію соціальних ініціатив у рамках гуманітарного проєкту Common Help Ukraine. На сьогодні фінансова оцінка благодійних внесків і наданої гуманітарної допомоги проєкту вже перевищує 1,062 млрд грн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
АТ “Укргазвидобування” за 2023 рік сплатило 23,8 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 1,19 грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 584,16 млн грн і 496,34 млн грн відповідно.
Сума рентних платежів розраховується відповідно до ціни продажу природного газу “Укргазвидобування” на користь НАК “Нафтогаз України”.
Як повідомлялося, 2022 року УГВ видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
Перед “Укргазвидобуванням” на 2023 рік поставлено завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м.
За оперативними даними, компанія за підсумками 2023 року наростила видобуток більш ніж на 0,7 млрд куб. м. На кінець 2023 року УГВ досягло середньодобового видобутку 37,5 млн куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
АТ “Укргазвидобування” за січень-жовтень 2023 року сплатило 19,85 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 992,26 млн грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань із січня по жовтень 2023 року отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 484,96 млн грн і 415,32 млн грн відповідно.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” поставило у 2023 році перед собою завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
