Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 7,5 раза, порівняно з I кварталом 2023 року, до 1,3 млрд грн, порівняно з I кварталом 2023 року. Також група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22%, до 791 млн грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники I кварталу 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2024 року сплатили 407 млн грн податку на прибуток. Плата за землю зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 312 млн грн, а екологічний податок на 34%, до 182 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що незважаючи на війну в Україні та безліч несприятливих для бізнесу факторів, групі вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань.
“Це результат роботи нашої команди з підвищення ефективності в усіх напрямках і перебудовування компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів і всієї країни, а також здатність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і далі долати всі виклики воєнного часу на шляху до перемоги”, – наголосив топменеджер.
Як повідомлялося, 2023 року “Метінвест” сплатив 14,6 млрд грн податків до бюджету України.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшить відрахування до бюджетів усіх рівнів, як очікується, на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до понад 4 млрд грн з 2,5 млрд грн.
Як повідомила фінансовий директор “Метінвесту” Юлія Данкова в інтерв’ю dsnews.ua, динаміка відрахувань позитивна, хоча порівняно з першим кварталом-2022 вона негативна – тоді компанія сплатила 6,9 млрд грн податків, але це нарахування було за результатами довоєнного четвертого кварталу 2021 року.
Водночас вона уточнила, що, зокрема, підприємства групи в Покровську, розташовані за кілька десятків км від лінії фронту, 2023 року сплатили понад 261 млн грн податків і зборів, а це третина всіх податкових надходжень до місцевого бюджету. Найбільші статті відрахувань – податок на доходи фізичних осіб у розмірі понад 245 млн грн, рентна плата за користування надрами – 8,5 млн грн, податок на майно – 4,5 млн грн, плата за землю – понад 3 млн грн та екологічний податок – понад 2,3 млн грн.
“Ми вважаємо, що це вагомий внесок у розвиток місцевих громад і підтримку обороноздатності країни загалом”, – зазначила фіндиректор.
Відповідаючи на запитання про необхідність поліпшення податкового законодавства, щоб бізнес міг ефективніше працювати в умовах війни, Данкова пояснила, що в Україні триває дискусія щодо можливості запровадження податкової консолідації.
“Певний час вона не була у фокусі. Але, враховуючи нинішні реалії, ми вважаємо, що до цього питання слід повернутися, тому що це якісна податкова цивілізована практика. Приміром, наша вуглевидобувна компанія UCC у США консолідує податки і звітує за весь перелік юридичних осіб – вуглевидобувних підприємств”, – сказала CFO.
Інше важливе питання – дублювання податків. Наприклад, гірничо-збагачувальні комбінати групи за один об’єкт платять кілька видів податків: екологічний податок, плату за землю, плату за розміщення відходів і плату за надра. Плюс податок на прибуток.
“Це все здавалося б різні податки, але тільки за один кар’єр ми платимо їх чимало. Нам це не здається справедливим, і ми вважаємо, що податки дублюються. Цей ресурс ми могли б спрямувати на інвестиції, які створять нові робочі місця. Крім того, це також надходження до бюджету у вигляді імпортного ПДВ, митних зборів. Це підвищення нашої ефективності, що своєю чергою генеруватиме більше податку на прибуток”, – переконана топ-менеджерка.
Щодо ситуації з відшкодуванням ПДВ за поставлену на експорт продукцію, то “Метінвест” як експортно-орієнтована компанія розраховує на відшкодування ПДВ, “і загалом механізм працює, але є деякі вагомі питання, які так і не вирішуються”. Так, частину контрагентів, у яких компанія закуповує послуги або товари, податкові органи вважають ризикованими. Ці контрагенти виводять ПДВ, і він не потрапляє до бюджету, як це має бути за законодавством.
І замість того, щоб боротися саме з цими ризикованими платниками податків, податкова відмовляє у відшкодуванні ПДВ таким компаніям, як “Метінвест”, які працюють офіційно і прозоро. По суті, податкова карає такі компанії за те, що недобросовісні контрагенти не платять ПДВ до бюджету. Така практика триває багато років.
Зараз, в умовах воєнних дій, значення цієї проблеми зростає, бо вона впливає на обігові кошти. Компанія недоотримує відшкодування ПДВ, бо держава так і не навчилася боротися з ризикованими платниками податків. Зрештою у держави буде зростання податкових надходжень, якщо вирішиться це питання. До того ж податкова не буде відволікати так багато ресурсів, які може спрямувати на більш корисні справи, вважає Данкова.
Фіндиректорка висловила занепокоєння неможливістю проведення реконструкції підприємств до 2026 року в рамках підвищення вимог ЄС щодо екологічності виробництва та зниження викидів через війну.
“Це виклик для українських підприємств “Метінвесту”. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Але не встигнемо провести зелену трансформацію підприємств до 2026 року через війну. Адже зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проекти в Україні. Тому є два варіанти – прискорений вступ України до ЄС і приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог CBAM”, – резюмувала фіндиректорка.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Державна служба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) у 2023 році забезпечила рекордну суму надходжень до держбюджету – 637 млн грн, що в 3,1 раза більше, ніж у 2022 році.
Про це повідомив очільник служби Євген Зборовський на пресконференції присвяченій оприлюдненню публічного звіту “Укртрансбезпеки” за минулий рік.
“Це рекордні показники за всю історію Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми бачимо порівняння з 2022 роком… (у 2022 році “Укртрансбезпека” забезпечила надходження до бюджету 205,1 млн грн – ІФ-У)”, – сказав глава служби.
Він уточнив, що більшу частину суми становлять стягнення і штрафи. Минулого року їх було накладено на понад 800 млн грн.
Цифра надходжень становить 378 млн грн надходжень від стягнень накладених під час рейдових перевірок. Зокрема, 329 млн грн від рейдових перевірок за участю вантажного транспорту та 49 млн грн – за участю транспорту, що виконує вантажні перевезення. У 2022 році суми надходжень становили 111 млн грн і 10,5 млн грн відповідно.
Крім того, до бюджету надійшло 228 млн грн штрафів від автофіксації порушень габаритно-вагових параметрів зафіксованих комплексами зважування автотранспорту в русі Weight-in-Motion.
Зборовський зазначив, що цифра надходжень 637 млн грн удвічі перевищує суму, виділену з держбюджету на утримання “Укртрансбезпеки”, зокрема на заробітні плати співробітникам.
Голова служби також зазначив, що за минулий рік було зафіксовано більше порушень, як у сегменті вантажного транспорту, так і пасажирських перевезень.
“В обох ситуаціях ми бачимо, що відбулося збільшення кількості виявлених порушень. Дійсно, порівняно з 2022-м роком у 2023-му році економіка країни почала відновлюватися. Кількість перевезень почала зростати і при цьому зросла кількість порушень”, – сказав Зборовський.
В “Укртрансбезпеці” також повідомили, що підвищенню ефективності її роботи у 2023 році сприяло отримане торік право встановлювати блокіратори коліс на транспортний засіб і супроводжувати його до пункту вагового контролю. Порушення габаритно-вагових параметрів фіксують за допомогою WIM-комплексів – у 20 областях установлено 50 таких комплексів, здебільшого на автошляхах, що будували у 2020-2021 роках.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) забезпечило надходження до державного бюджету понад 13,4 млн грн податків, відшкодованих львівським холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів і торговельних точок, повідомила пресслужба бюро.
Згідно з повідомленням, слідство встановило, що співробітники холдингу отримували заробітну плату двома частинами, одна з яких виплачувалися за тіньовими реєстрами. Під час досудового розслідування детективи БЕБ провели низку обшуків, допитали співробітників компанії та зібрали необхідну доказову базу.
Крім того, бюро ініціювало податкову перевірку щодо правильності нарахування податків і зборів на підприємстві під час виплати заробітної плати. За результатами перевірки було нараховано додатково 13,4 млн грн податків і зборів, зазначено в прес-релізі.
“Директор підприємства на стадії досудового розслідування свою провину визнала. Товариство сплатило до державного бюджету завдані державі збитки в повному обсязі. Фігурантці кримінальної справи оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1 КК України”, – повідомило бюро.
За інформацією БЕБ, справу скеровано до суду. Досудове розслідування проводили детективи територіального управління БЕБ у Львівській області. Процесуальне керівництво ведуть прокурори Львівської обласної прокуратури.
Як повідомлялося, 17 жовтня 2023 року БЕБ повідомило про викриття у Львові схеми ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів і торгових точок. Того ж дня співвласник холдингу !Fest Юрій Назарук повідомив про проведення БЕБ і Службою безпеки України обшуків на одному з майданчиків холдингу у Львові. За його словами, обшуки стосуються господарської діяльності холдингу, проте запитів і звернень правоохоронців у рамках кримінальних справ не надходило.
Холдинг !Fest заснований у 2007 році. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень, магазинів і нерухомості в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук, Дмитро Герасимов.
PIN-UP Ukraine за 2023 рік спрямувала до державного бюджету 3,4 мільярди гривень. До податкових відрахувань увійшли: податок на прибуток, єдиний податок, податок з виграшів, ПДФО, військовий збір, ЄСВ, а також – щорічний ліцензійний збір у розмірі 23,4 мільйони гривень. Компанія залишається найбільшим платником податків України гральної сфери.
“PIN-UP Ukraine – найбільший платник податків серед представників легального грального бізнесу України. Попри воєнний стан в державі ми продовжуємо свою діяльність та своєчасно сплачуємо всі необхідні платежі до бюджету України. Для нас важливі чесність і прозорість, тому продовжимо дотримуватися виконання податкових зобов’язань для економічної стабільності держави. Також ми продовжимо нашу гуманітарну місію і допомагатимемо українцям, які постраждали від війни”, – прокоментував власник PIN-UP Ukraine Ігор Зотько.
Компанія регулярно донатить у благодійний фонд PIN-UP Foundation, який усі свої ресурси направляє на підтримку та розвиток України. На благодійні та гуманітарні проєкти компанія спрямувала понад 153,3 мільйони гривень. PIN-UP евакуював за кордон понад 100 українців, які втратили житло, приймав участь у рятувальній місії після підриву Каховської ГЕС, відремонтував і облаштував дитячі центри на Київщині, встановив стаціонарні вуличні укриття в Херсоні та Харківській області. В рамках проєкту LINE-UP Фонд доставив 200 тонн товарів першої потреби у прифронтові міста та допоміг 15 тисячам українців із понад 100 населених пунктів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.
PIN-UP Ukraine – українське онлайн-казино, яке одним з перших в Україні отримало ліцензію на діяльність. Ліцензія на організацію та проведення азартних ігор казино в мережі “Інтернет” видана ТОВ “УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ” Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей у 2021 році.
Ліцензійний представник ринку PIN-UP Ukraine ТОВ “УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ” очолює рейтинг бізнесів із бездоганною діловою репутацією у галузі азартних ігор від Опендатабота.
