Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз про виробництво міді в світі з 1970 по 2024 рік. Чилі продовжує впевнено утримувати лідерство на світовому ринку міді, виплавивши 5,3 млн тонн металу в 2024 році. Про це свідчать дані Геологічної служби США (USGS), опубліковані в аналітичному відео Experts Club.
На другому місці розташувалася Демократична Республіка Конго з показником 3,3 млн тонн, далі йдуть Перу (2,6 млн тонн), Китай (1,8 млн тонн) та Індонезія (1,1 млн тонн).
До десятки найбільших виробників міді також увійшли США (1,1 млн тонн), Росія (930 тис. тонн), Австралія (800 тис. тонн), Казахстан (740 тис. тонн) і Мексика (700 тис. тонн).
Всього до списку 20 провідних світових виробників увійшли такі країни, як Замбія, Канада, Польща, Бразилія, Панама, Монголія, Іран, Вірменія, Сербія і Болівія.
Експерти відзначають, що розподіл виробництва міді по країнах в останні десятиліття став більш диверсифікованим. Крім традиційних лідерів Латинської Америки, все більшу роль відіграють африканські та азіатські держави.
Мідь залишається одним з найважливіших промислових металів у світі, що застосовується в будівництві, електроенергетиці, телекомунікаціях і особливо у виробництві «зелених технологій» — електромобілів, сонячних і вітрових установок.
Відеоаналіз Experts Club доступний за посиланням
EXPERTS CLUB, USGS, МИД, Чилі
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
Президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Дюдіна послом України в Республіці Чилі.
Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави 27 жовтня.
Крім того, президент звільнив Сергія Шутенка з посади посла України в Греції, а Євгена Цимбалюка – з посади постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні.
Укази підписано 27 жовтня.
37-річна Барбара Ернандес із Чилі стала першою людиною, яка пропливла 2,4 км холодними антарктичними водами.
При цьому, незважаючи на температуру води, вона була одягнена у звичайний купальний костюм.
Барбара вже є володарем світового рекорду Гіннесса за найшвидший заплив на 1,6 км через протоку Дрейка на півдні Чилі.
Вона розповіла, що її новий світовий рекорд піднімає важливу тему обізнаності про необхідність захисту антарктичних вод.
“Я така щаслива і тепер мені так спокійно, що все пройшло добре. Плавання в антарктичних водах було моєю мрією протягом багатьох років і частиною моєї давньої мети поплавати у всіх семи частинах світового океану. Фізично це було неймовірно важко, але все це того варте, якщо усвідомлення необхідності термінових дій щодо захисту цих дивовижних вод дійде до високопоставлених осіб”, – сказала вона.
