Агрохолдинг “Астарта” в третьому кварталі 2024 року реалізував 77,87 тис. тонн цукру, що на 6% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, а за січень-вересень обсяги продажу цукру зросли на 43% – до 289,32 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у третьому кварталі знизилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом дев’яти місяців.
Обсяги продажу “Астартою” пшениці в третьому кварталі збільшився на 475% – до 128,8 тис. тонн проти 22,41 тис. тонн роком раніше. За дев’ять місяців обсяги продажу кукурудзи зросли на 202% – до 209,15 тис. тонн. Середня ціна на пшеницю в третьому кварталі зросла на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 37% – протягом дев’яти місяців.
Водночас обсяги продажу кукурудзи скоротилися на 95% – до 1,787 тис. тонн, ціна її реалізації знизилася на 22%. За дев’ять місяців продажі кукурудзи зросли на 7% – до 339,72 тис. тонн, а ціни були на 8% нижчими за торішні.
“Астарта” наростила обсяги продажу насіння соняшнику на 112% – до 7,063 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 62%. За дев’ять місяців обсяги продажу соняшнику скоротилися на 57% – до 27,129 тис. тонн, а ціни були на 5% вищими за торішні.
Реалізація ріпаку в третьому кварталі збільшилася на 196% – до 34,91 тис. тонн, зросли і ціни на товар на 55%. Обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року зросли на 272% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 55,231 тис. тонн, і ціни на нього були на 32% вищими.
Обсяги продажу соєвої олії в другому кварталі скоротилися на -13% – до 8,217 тис. тонн, ціни на товар були на 19% вищими. Агрохолдинг наростив обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35 359 тис. тонн, проте в середньому ціни на нього були на 7% нижчими.
Крім того, “Астарта” в третьому кварталі скоротила обсяги продажу соєвого борошна на 1% – до 29,313 тис. тонн, ціни на нього були на 4% нижчими за торішні. За дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни були на 6% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в третьому кварталі зросла на 1% – до 25,878 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 32%. Обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року зросли на 4% – до 85,891 тис. тонн, ціни – на 24%.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Внутрішні ціни на український цукор продовжують падати через торговельні обмеження Європейського Союзу, оптові ціни від заводів можуть знизитися до 18-19 грн/кг, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Український цукор переважно залишається на внутрішньому ринку через обмежений експорт. Спроби постачати продукцію до Туреччини, Македонії та інших країн поки що не дають змоги суттєво розвантажити запаси. Через торговельні обмеження з ЄС, які триватимуть до 2025 року, Україна стикається з труднощами експорту цукру”, – пояснили аналітики й додали, що ця тенденція, ймовірно, продовжиться найближчими місяцями.
За інформацією експертів, деякі заводи в Україні вже почали знижувати ціни з попередніх 21,50-22 грн/кг до 21 грн/кг. Вони очікують, що у вересні-жовтні ціни можуть впасти до 18-19 грн/кг через перенасичення внутрішнього ринку.
Водночас світовий ринок цукру демонструє значне зростання цін через низку факторів.
“Серед ключових причин – значна посуха в Бразилії, яка серйозно вплинула на врожайність цукрової тростини. Додатково ситуацію погіршили масштабні пожежі, які пошкодили від 5 до 8% посівних площ. Це призвело до суттєвого зростання вартості цукру на світових біржах”, – констатували в “Пуску”.
Україна за підсумками 2023/2024 маркетингового року (МР, липень 2023 – червень 2024-го) експортувала 691,8 тис. тонн цукру, з них до країн Європейського Союзу було відправлено 77%, повідомила пресслужба Національної асоціації виробників цукру України “Укрцукор”.
Згідно з повідомленням, основними країнами-імпортерами українського цукру в ЄС стали Італія, чия частка в поставках українського цукру в ЄС становила 19%, Болгарія (18%) та Угорщина (14%).
Крім того, в трійці покупців українського цукру за межами ЄС стали Камерун, на частку якого припало 17% поставок, Лівія (15%) і Туреччина (11%).
В Україні в сезоні 2024/2025 за внутрішньої потреби ринку в 900 тис. тонн буде вироблено 1,6 млн тонн цукру, що є одним із найкращих показників за останні п’ять років, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час конференції “Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч і як це вплине на економіку”.
“Треба зазначити, що в нас знову буде досить суттєве виробництво цукру. Аграрії посіяли цукрових буряків менше, ніж минулого рекордного року. Однак на рівні 1,6 млн тонн за внутрішнього споживання в 900 тис. тонн це хороший показник. Один із найкращих за останні п’ять років”, – сказав він.
Висоцький наголосив, що виробленого цукру буде достатньо і для внутрішнього ринку, і є значний потенціал для експорту. Він підтвердив, що для українського цукру квоту з постачання на ринок Європейського Союзу вичерпано. Однак виробничі показники поточного цукрового сезону в Україні дуже достойні.
Агрохолдинг «Астарта» у другому кварталі 2024 року реалізував 141,9 тис. тонн цукру, що на 106% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, за два квартали продажі цукру зросли на 77% – до 211,4 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у другому кварталі знизилася на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом шести місяців.
Обсяг продажів «Астартою» кукурудзи в другому кварталі збільшився на 109% – до 123 тис. тонн проти 58,8 тис. тонн роком раніше. У першому півріччі продажі кукурудзи зросли на 18% – до 337,9 тис. тонн.
Водночас продажі насіння соняшнику скоротилися на 98% – до 705 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 20%. У першому півріччі продажі соняшнику скоротилися на 67% – до 20,066 тис. тонн, а ціни були на 20% нижчими за торішні.
Продажі соєвої олії в другому кварталі скоротилися на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на товар також просіли на 10%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,142 тис. тонн, однак ціни на нього були на 15% нижчими.
Крім того, «Астарта» у другому кварталі скоротила продажі соєвого борошна на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на нього були на 10% нижчими за торішні. У першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року були на 10% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в другому кварталі зросла на 4% – до 29,42 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 5% – до 60,013 тис. тонн, ціни – на 21%.
Агропромхолдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO «Астарти» Віктора Іванчика наразі володіє 40,68% акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
