Український цукор 2025 року виявився дуже гіркою темою і болючою точкою в переговорах щодо торгівлі агропродукцію з Європейським Союзом, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві в четвер.
Вона зауважила, що українська сторона в процесі підготовки оновленої торговельної угоди не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС разом із потужною підтримкою їх на політичному рівні.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів Кавушевська назвала невичерпність потенціалу українського агросектору, засилля аграрних олігархів тощо. Спростуванням цих міфів доводилося займатися як аграрним асоціаціям України, так і представникам влади.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру” і додала, що подібні аргументи в європейських колег або викликають здивування, або ігноруються.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставки в ЄС цукру за оновленою торговельною угодою, Кавушевська відзначила їх збільшення у 5 разів проти попередніх.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала керівниця “Укрцукру”.
Вона наголосила, що ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме цим пояснила необхідність запровадження внутрішнього ліцензування Україною експорту цукру до Європейського Союзу. На її думку, цей механізм дозволить українським цукровикам згодом стати не просто технічними постачальниками продукції в ЄС, а поступово перетворюватися на повноправних членів європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це (внутрішнє квотування – ІФ-У) те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Ще однією складністю оновленої торговельної угоди для цукровиків Кавушевська назвала застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття “критична квота”. Вона передбачає внесення імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які будуть йому повернуті через 3-30 діб після розмитнення отриманого з України товару. Цей механізм, за словами експертки, є одним із способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС. Водночас він є неприємним моментом для європейських покупців, яким доводиться заморожувати на певний період власні обігові кошти.
Говорячи про плани цукровиків на 2026 рік, вона очільниця асоціації, що галузь і далі налагоджуватиме контакти з європейською цукровою галуззю, сподівається на продовження ліцензування як механізму експорту. Крім того, будуть напрацьовані бенчмаркінги по ключовим виробничим показникам, щоб галузь могла підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, тому що логістично там завжди буде домінувати Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – резюмувала Кавушевська
Україна за перші три місяці 2025-2026 маркетингового року (вересень-листопад) експортувала 116,1 тис. тонн цукру, з яких близько 95% було відправлено на світовий ринок, повідомила Національна асоціація цукровиробників України «Укрцукор». За даними асоціації, у вересні-листопаді 2025 року сформувалася така структура експорту українського цукру за основними країнами-покупцями:
Ліван – 37% обсягу поставок,
Сирія – 18%,
Північна Македонія – 8%,
Боснія і Герцеговина – 7%,
Об’єднані Арабські Емірати – 7%.
Таким чином, на топ-5 імпортерів припало понад три чверті всіх експортних поставок цукру за вказаний період. Решта обсягів була розподілена між іншими країнами Близького Сходу, Африки та окремими ринками Європи.
«Укрцукор» уточнив, що станом на першу декаду листопада 2025 року 26 цукрових заводів, що входять до асоціації, виробили 880 тис. тонн цукру – на 100 тис. тонн, або на 10,2%, менше, ніж на аналогічну дату 2024 року.
Із загального експорту 2024/2025 МР 17% пішло до країн ЄС, 83% – на світовий ринок, тоді як у попередньому сезоні співвідношення становило 77% до ЄС і 23% – на інші напрямки.
Згідно з галузевими оцінками, серед основних покупців українського цукру в 2024/2025 МР були ЄС в цілому, Туреччина, Лівія, Північна Македонія, Ліван і Сомалі, при цьому найбільшим імпортером серед країн ЄС залишалася Болгарія.
Агропромисловий холдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, в січні-вересні 2025 року отримав EUR43,70 млн чистого прибутку, що на 42,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначається у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі, у третьому кварталі цього року чистий прибуток склав EUR1,43 млн, що в 20 разів менше цього показника за третій квартал минулого року.
Згідно з документом, виручка «Астарти» за дев’ять місяців скоротилася на 22,4% – до EUR342,78 млн, хоча в третьому кварталі проти минулорічного періоду її зменшення склало лише 3,8% – до EUR116,16 млн.
У той же час через зростання собівартості і меншого приросту чистої вартості біологічних активів валовий прибуток за дев’ять місяців зменшився на 34,2% – до EUR121,05 млн, тоді як у третьому кварталі його падіння склало 48,8% – до EUR29,34 млн.
В результаті прибуток EBITDA за дев’ять місяців склав EUR101,46 млн, що на 22,9% менше, ніж за дев’ять місяців минулого року.
«Астарта» уточнила, що без урахування впливу IAS41 валова маржа склала 33% (-4 п.п. в річному обчисленні), а маржа EBITDA навіть зросла на 3 п.п. – до 28%.
Відзначається також, що операційний грошовий потік за вказаний період знизився в 3,6 рази в порівнянні з аналогічним показником минулого року – до EUR37,41 млн, головним чином через попереднє скорочення запасів, тоді як інвестиційний – подвоївся проти аналогічного періоду минулого року, до EUR75,44 млн, причому найбільші інвестиції були зроблені в сегментах переробки сої та сільського господарства.
Згідно з оприлюдненими даними, основним джерелом доходу агрохолдингу в звітному періоді було сільське господарство, яке забезпечило 33% від цього доходу, або EUR112 млн (-23% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Виробництво цукру сформувало 32% доходу «Астарти», або EUR108 млн (-36% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Дохід від переробки сої залишився стабільним на рівні EUR77 млн, що становить 22% від консолідованого доходу «Астарти». Дохід від тваринництва зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR42 млн, або 12% від загального обсягу продажів за дев’ять місяців 2025 року.
Виручка від експорту склала EUR218 млн, або 63% продажів.
«Астарта» – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олієекстракційний завод у Глобино (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
«Астарта» в першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивідендів за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-вересні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 22%, до EUR343 млн проти аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, основним джерелом доходу агрохолдингу в звітному періоді було сільське господарство, яке забезпечило 33% від цього доходу, або EUR112 млн (-23% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Виробництво цукру сформувало 32% доходу “Астарти”, або EUR108 млн (-36% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Дохід від переробки сої залишився стабільним на рівні EUR77 млн, що становить 22% від консолідованого доходу “Астарти”. Дохід від тваринництва зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR42 млн, або 12% від загального обсягу продажів за 9 місяців 2025 року.
Виручка від експорту становила EUR218 млн, або 63% продажу.
Валовий прибуток склав EUR121 млн (-34% у річному обчисленні) з відповідною валовою маржею, що зменшилася до 35% порівняно з 42% у 2024 році.
Показник EBITDA склав EUR101 млн, що на 23% менше, ніж у річному обчисленні, а маржа EBITDA стабільна на рівні 30%.
Без урахування впливу IAS41 валова маржа становила 33% (-4 п.п. у річному обчисленні), а маржа EBITDA – 28% за 9 місяців 2025 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
В Україні станом на першу декаду листопада 2025 року 26 цукрових заводів, що входять до складу Національної асоціації цукровиків України, виробили 880 тис. тонн цукру — на 100 тис. тонн (10,2%) менше, ніж на аналогічну дату 2924 року, повідомив “Укрцукор” у telegram.
У галузевому об`єднанні зазначили, що поточний показник виходу цукру становить 14,81% (минулого сезону — 14,09%). Це зумовлено, зокрема, вищою цукристістю буряків при прийманні — 17,39%, що на 0,62% перевищує показник 2024 року.
Серед регіонів лідером виробництва залишається Вінницька область, де працюють шість заводів, що вже виробили 196 тис. тонн цукру.
Цукрові заводи агропромислового холдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, із початку сезону цукроваріння вже переробили 1,2 млн тонн цукрових буряків, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Сезон цукроваріння триває! На цукрових заводах Астарти вже переробили 1,2 мільйона тонн буряків”, – зазначив агрохолдинг у Facebook.
Про обсяги виробленого цукру “Астарта” не повідомила, проте уточнила, що наразі на полях агрохолдингу триває збиральна кампанія.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
