Цукровий завод групи компаній Cygnet (“Сигнет”) у селі Андрушки Житомирської області 2023 року пропрацював до 22 грудня – рекордного періоду для 160-річного заводу – і виробив понад 32 тис. тонн цукру, повідомило підприємство у відеоматеріалі на Youtube.
Згідно з повідомленням, у 2023 році група компаній Cygnet засіяла цукровими буряками понад 4 тис. га. Протягом сезону цукроваріння на заводі Cygnet було перероблено понад 22 тис. тонн цукрових буряків. Крім того, підприємство змінило упаковку для своєї продукції – тепер цукор пакують не тільки в мішки 50 кг, а й у “біг-беги” по 1 тонні.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одноразового зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрямок (молочне поголів’я становить 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Нині 30-40% цукрових заводів України перейшли на використання альтернативних джерел палива: вугілля, пелети, мазут, торф, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Вартість газу в поточному році не зросла. У попередні роки ціна блакитного палива була досить високою. Наша Асоціація неодноразово зверталася до Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства енергетики з проханням щодо надання пільг на газ. Через відсутність пільг при високих цінах на блакитне паливо собівартість цукру зростала. У результаті деякі цукрові заводи до повномасштабної війни проводили певну модернізацію та переходили на інші види палива”, – процитувала пресслужба асоціації в.о. голови правління “Укрцукру” Назара Михайловина.
За його інформацією, деякі заводи з моменту запуску працювали на альтернативному паливі, наприклад, торфі або мазуті.
“Є ті, що працюють на пелетах і паралельно спалюють жом, який є другою сировиною переробки цукрових буряків”, – уточнив Михайловін.
Як повідомлялося, експорт цукру 2022 року сягнув 3% усього аграрного експорту України. У 2023-2024 маркетинговому році очікується, що він становитиме 650 тис. тонн.
Група компаній “Укрпромінвест-Агро” у 2022-2023 маркетинговому році (МР) експортувала до країн Європейського Союзу понад 120 тис. тонн цукру, повідомила пресслужба групи у Facebook.
“Якість нашої продукції, відмінний сервіс супроводу угод, швидкість у прийнятті рішень, розмаїття опцій з фасування та відвантаження продукції, відповідальний підхід до роботи на кожному етапі – це саме ті фактори, які стали запорукою успіху компанії “Укрпромінвест-Агро” на експортному ринку у 2022/23 маркетинговому році. Плануємо й надалі розвивати цей напрямок, і в поточному маркетинговому році зберегти лідерство серед експортерів цукру в Україні”, – цитує прес-служба директора комерційного департаменту компанії Артема Семененка.
“Укрпромінвест-Агро” займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом. Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га і розташований переважно в регіонах, які не зазнали вторгнення російських окупантів.
Загальне поголів’я ВРХ агрохолдингу становить 6,3 тис., свиней – 12 тис. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн. Цукровий бізнес групи представлений двома цукровими заводами у Вінницькій області. Постачає продукцію переробки зернових до Молдови, Грузії, Туркменістану, Ізраїлю, Палестини, Анголи, Лівану, Сирії, В’єтнаму.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, за 9 місяців 2023 року наростив виручку від реалізації цукру на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR142 млн євро, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, обсяги продажів “Астартою” цукру становили 203 тис. тонн. При цьому ціна його реалізації зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR684 за тонну, що дало змогу наростити валовий прибуток цукрового бізнесу агрохолдингу на 36% порівняно з минулим роком до EUR41 на тлі незначного зростання маржинальності до 29%.
EBITDA цукрового бізнесу “Астарти” зросла на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR35 млн, при цьому її маржа залишилася стабільною – на рівні 24%.
В агрохолдингу зазначили, що за 9 місяців 2023 року експорт цукру і цукровмісних продуктів забезпечив 17% всієї виручки “Астарти”, тоді як роком раніше на його частку припадало лише 7% доходів.
Згідно зі звітом, сезон переробки цукру в 2023/24 маркетинговому році (МР) в “Астарті” стартував 12 вересня. У ньому задіяні п’ять цукрових заводів агрохолдингу.
Станом на 8 листопада, цукрові заводи “Астарти” переробили 1,1 млн тонн цукрових буряків і виробили 171 тис. тонн цукру порівняно зі 146 тис. тонн на ту саму дату 2022 року.
“Астарта” повідомила, що в Україні вже зібрано 10 млн тонн цукрових буряків за середньої врожайності 48 т/га. Виробництво цукру в 2023-2024 МР стартувало на 30 заводах. Станом на 8 листопада в країні сукупно вироблено 0,8 млн тонн цукру.
Україна відновила експорт цукру 15 вересня і наразі жодних експортних обмежень немає. За 9 місяців 2023 року український експорт цукру склав 295 тис. тонн, що в 7 разів більше, ніж роком раніше. Основним покупцем українського цукру був Європейський Союз, при цьому основним його імпортером стала Румунія, чия частка склала 31% від загального обсягу.
За оцінкою “Астарти”, її частка в експорті країни склала 11%. Ключові її європейські клієнти знаходилися в Румунії, Іспанії та Угорщині. 99% експортованого цукру було вивезено наземним транспортом, і на 85% це був автотранспорт.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Уряд Угорщини вилучив тростинний і буряковий цукор зі списку забороненої після 15 вересня 2023 року для імпорту української продукції, повідомляє Agroinform.hu.
Згідно з повідомленням, із постанови угорського уряду про заходи, пов’язані з транспортуванням деяких сільськогосподарських продуктів з України, якою після 15 вересня обмежувалося ввезення 24 найменувань українських агротоварів, вилучено рядок, у якому йшлося про тростинний і буряковий цукор, а також тверду сахарозу.
Рішення набуло чинності 10 жовтня.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Україна в сезоні-2023 може експортувати більше третини виробленого цукру, оскільки для забезпечення потреб внутрішнього ринку достатньо близько 1 млн тонн, а прогноз виробництва становить 1,6-1,7 млн тонн, повідомив CEO агрохолдингу “Астарта” Віктор Іванчик.
“Відкриття Євросоюзом ринку цукру (у 2022 році – ІФ-У) суттєво допомогло Україні. Ми можемо з урожаю цього року третину, а то й більше експортувати. Нам достатньо в Україні близько 1 млн тонн. Прогноз виробництва цього року 1,6-1,7 млн тонн. Цей потенціал потрібно однозначно використовувати. Потрібно закріпитися на ринках. І для найближчого, і для далекого майбутнього – це серйозний фактор входу України до Євросоюзу зі своїми товарами, послугами та робочою силою”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Коментуючи розслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо можливої картельної змови між виробниками цукру, Іванчик зазначив, що АМКУ “постійно спостерігає, проводить ті чи інші дослідження”.
“Сьогодні ми не бачимо такої проблеми. Її не було і раніше. Ми переконливо довели АМКУ, з яким останні п’ять років перебуваємо в комунікаціях, що немає порушень антимонопольного законодавства. Нам немає сенсу домовлятися про ціни та обсяги. Ми жорстко конкуруємо на українському ринку, оскільки він профіцитний”, – пояснив Іванчик і додав, що виробники цукру контактують між собою на базі галузевого об’єднання “Укрцукор”, але не обговорюють питання цін або обсягів реалізації.
CEO “Астарти” також зазначив, що з відкриттям ринку до Євросоюзу виробники та експортери цукру потрапляють під європейську регуляторну політику. Це змушує керівництво найбільшого виробника цукру в країні “ще більш прискіпливо дивитися на виконання нами і всіма нашими співробітниками цих вимог”.
“Я не бачу ризиків потрапити під розслідування”, – констатував він.
Відповідаючи на запитання про тиск, зокрема, правоохоронних органів на бізнес, Іванчик відмовився озвучувати конкретні кейси, але підтвердив, що стикатися з такими проблемами доводиться і “Астарті”.
“Бути в суспільстві і бути вільним від проблем у бізнес-спільноті нереально. “Астарта” намагається вибудовувати відносини на законодавчій основі. Ми максимально законослухняні. Немає абсолютно підстав у чомусь нас підозрювати”, – запевнив він і підтвердив, що його колегам доводиться стикатися зі складнішими проблемами.
За інформацією керівника агрохолдингу, існує ініціатива щодо створення на базі Федерації роботодавців України (ФРУ) громадського об’єднання, яке отримало назву “Маніфест-42” (від ст. 42 Конституції України про право кожного мати право на життя. 42 Конституції України про право кожного громадянина України на ведення підприємницької діяльності – ІФ-У) для захисту українського бізнесу від необґрунтованих зазіхань з боку правоохоронних і контролюючих органів.
Іванчик нагадав, що бізнес має право публічно і законно захищати свої інтереси. “Тим більше, що український бізнес зараз показав дуже хороші зразки патріотичного ставлення, допомоги, самовідданості. Це потрібно по-партнерськи поважати з боку держави”, – підкреслив він.
CEO “Астарти” зауважив, що бізнес отримав розуміння з боку керівництва держави, зокрема, місяць тому на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, командами Офісу президента та Кабінету міністрів.
“Нас (представників бізнесу – ІФ-У) запевнили, що державні контролюючі органи вестимуть законну політику з цього приводу, комунікуватимуть із нами через бізнес-омбудсмена і через наші спільні структури, такі як Федерація роботодавців України, Український клуб аграрного бізнесу, Європейська бізнес асоціація, CEO Club Ukraine. Ми зможемо вибудовувати такі відносини абсолютно відкрито, чесно і прозоро”, – переконаний керівник “Астарти”.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
