ДП “Ліси України” виставило на додаткові торги, які відбудуться за принципом голландських аукціонів, понад 1 млн куб. м деревини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у Facebook. За його інформацією, цей обсяг деревини, що є рекордним, був накопичений за рахунок нереалізованої протягом четвертого кварталу 2023 року продукції.
“Невизначеність із кордонами плюс святковий період у країнах ЄС знизили попит на деревину. Багато переробників взяли паузу…. Попит поступово відновлюється, проте за деякими сегментами ринку ситуація продовжує залишатися складною”, – констатував гендиректор підприємства.
Болоховець повідомив, що через блокаду кордонів втрати філій ДП “Ліси України” протягом трьох місяців перевищили 1 млрд грн.
“Якби не вчасно проведена реформа, десятки лісгоспів уже в січні опинилися б на межі банкрутства. Лише завдяки дотаціям із центрального рівня, працівники всіх (!) наших філій вчасно отримують зарплати. У всіх філій є обігові кошти для здійснення діяльності, ніхто не зупинився”, – наголосив він.
Говорячи про плани ДП “Ліси України” на 2024 рік, Болоховець зазначив, що на тлі несприятливих оцінок перпектив ринку деревини як для переробників, так і для продавців сировини, підприємство має намір підтримувати ринок. Зменшення заготівель не планується. Навпаки, до обсягу торгів минулого року буде додано понад 1 млн куб. м деревини від закриття державної переробки.
“Ліси України” також продовжать працювати над скороченням витрат, збільшенням ефективності та виключенням корупції.
“Це означає обов’язкову оцінку та обґрунтування інвестицій, максимально відкриті та конкурентні закупівлі, ефективне використання техніки та інших ресурсів. Продаж збиткових активів, оптимізація адмінапарату. Зниження собівартості ресурсу завдяки будівництву нових лісових доріг. Остаточно викорінення такого явища, як підміна сортності деревини та інших проявів корупції”, – констатував гендиректор держпідприємства.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
ДП “Ліси України” починає пілотний проект із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro, повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
“Лісгоспи завжди закуповували послуги із заготівлі за прямими договорами. Ми плануємо повністю перевести їх на відкриті торги. Це кілька мільярдів гривень на рік. У четвертому кварталі стартує пілотний проєкт у кількох регіонах. Фахівці ДП “Ліси України” аналізують ринок і працюють над розробкою технічних вимог”, – зазначив Болоховець.
За його інформацією, від реформи очікують створення конкурентного ринку, залучення максимальної кількості гравців, інвестицій у сучасну техніку та нових технологій, додаткових робочих місць, збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, зменшення випадків незаконної заготівлі, підвищення якості виконання робіт.
“Це вже четвертий етап антикорупційної програми, яку ми реалізуємо. На першому ми заборонили прямі договори та передали реалізацію деревини на спеціалізовані біржі. На другому – перевели на Prozorro основні закупівлі ДП “Ліси України” – від палива до будівництва доріг. На третьому – відмовилися від нерентабельних переробних виробництв і почали передавати їх до Фонду держмайна”, – пояснив керівник підприємства.
Болоховець зазначив, що антикорупційна програма “Лісів України” передбачає також посилення інструментів контролю та діджиталізацію. Однак проблему корупції можна подолати лише інституційними реформами, створенням системи, що мінімізує “фактор чиновника”, запроваджує прозорі та відкриті правила гри для бізнесу, наголосив він.
Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) України на базі кількох філій держпідприємства “Ліси України” запустило пілотний проєкт для запобігання маніпуляціям із товарно-транспортними накладними (ТТН), до яких тепер необхідно докладати фото завантаженої в машини деревини, повідомив глава відомства Юрій Болоховець.
“На жаль, у системі контролю ТТН існувала щілина. Нечисті на руку співробітники лісгоспів теоретично могли перебити бирки і вивезти за однією ТТН кілька партій дерева однакового обсягу. Вирішуємо проблему і додаємо в ТТН ще й фото завантажених на автомобіль колод. “Профіль” і “Анфас”. Малюнок складеної деревини унікальний, продублювати його майже неможливо”, – написав він у Facebook.
Голова Держлісагентства впевнений, що таке нововведення зробить маніпуляції з ТТН більш ризикованими. Поліція, лісова охорона та місцеві активісти зможуть викривати злочинців, порівнюючи фото з ТТН із реальним виглядом колод у кузові автомобіля.
За його інформацією, пілотний проєкт впроваджено в кількох філіях. Наразі перевіряється якість роботи системи. Найближчим часом новий інструмент контролю планують масштабувати на всі філії ДП “Ліси України” та інших лісокористувачів.
“Детінізація – один із важливих результатів реформи лісової галузі. Централізація управління нарешті відкрила можливість запровадити те, що вже давно успішно працює у наших колег із країн Балтії, Скандинавії, Польщі”, – зазначив Болоховець.
Він повідомив, що на другому етапі пілотного проєкту всі лісовози обладнають GPS-трекерами. Це дасть змогу в онлайн-режимі контролювати та відстежувати вивезення деревини з лісу, висловив упевненість голова Держлісагентства.
ТТН – одна зі складових Єдиної державної системи електронного обліку деревини. Документ дає покупцеві право на перевезення партії деревини. У ТТН зазначаються дата, об’єм деревини, дані водія та автомобіля, номери бирок. Інформація про ТТН перебуває у відкритому доступі на сайті ДП “ЛІАЦ”. За номером документа або номером автомобіля тут можна перевірити справжність документів у водія лісовоза.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року почалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
Україна з 1 червня запускає пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Наступним етапом реформи лісової галузі стане розмежування управлінських, дозвільних і господарських функцій ДП “Ліси України”.
Вартість української деревини через війну та зміну зовнішньої кон’юнктури знизилася майже вдвічі, склади переповнені, на біржах переробник диктує умови, таку нову ситуацію на ринку описав голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець у колонці в “НВ Бізнес”.
“З урахуванням падіння курсу гривні щодо долара зниження вартості – чи не вдвічі. Замість ринку продавця ми спостерігаємо формування ринку покупця. На біржах зростає частка редукціонів: вже переробник диктує умови”, – написав він.
Болоховець уточнив, що з виставленого на торги обсягу необробленої деревини в середньому вдається із першої спроби продати 60%, обробленої – 50%.
На його думку, причинами такої трансформації ринку є закінчення епохи “ковидних” ремонтів у США та інших країнах, подорожчання іпотек та скорочення будівництва, зменшення попиту на будматеріали, зокрема, європейці не інвестують у житло через стрибок кредитних ставок та ризик війни.
“У Китаї назріває криза у сфері житлового будівництва. На цьому тлі Піднебесну заливає потік дешевої деревини з Росії, яка готова віддавати власні ресурси з великою знижкою. Не найкраща для нас ситуація і на інших азіатських ринках”, – пояснив глава Держлісагентства.
Він додав, що турецький ринок, окрім російської, “завалений” також білоруською продукцією, яка потім в обхід санкцій потрапляє на європейський ринок.
Глава Держлісагентства наголосив, що основним чинником негативних трендів в Україні є війна та перекриття портів, без яких країна не може експортувати сировину до Азії.
“Альтернативний маршрут експорту через Гданськ є відверто збитковим, логістика з’їдає весь дохід”, – констатував Болоховець.
Водночас, за його словами, в результаті програми антикризових заходів лісгоспи у червні вийшли на обсяг заготівлі на рівні 90-92% від минулого року. Зокрема, підприємства у Чернігівській та Сумській областях, північній частині Київщини відновили повноцінну роботу, налагоджується логістика, яка дає змогу підтягнути ціни реалізації у проблемних регіонах.
Глава Держлісагентства уточнив, що за підсумками півріччя заготівля знизилася на 20% (найбільше падіння у Київській, а також Чернігівській, Сумській, Харківській областях, де тривають обстріли або бойові дії). Однак завдяки переходу на аукціони за всіма видами продукції виторг у порівнянні з першим півріччям 2021 року зріс на 1,45 млрд грн: необробленої деревини реалізовано 4,4 млн куб. м на суму 8,5 млрд грн, що дозволило збільшити податки на 1,2 млрд грн та чистий прибуток з 215 млн грн до 350 млн грн.
Говорячи про кроки щодо утримання ситуації, Болоховець повідомив про зміщення акценту на заготівлю деревини, яка користується великим попитом, і насамперед на листяні породи: якщо по дубу під час торгів на біржі фіксується майже стабільне збільшення вартості, іноді на 30-60%, то сосну та ялинку купують за ціною, наближеною до стартової.
За його словами, виробництво переорієнтується на більш затребувані види продукції, наприклад, заготівлі для європіддонів.
Він додав, що збільшується обсяг продажу дров, оскільки в Європі на тлі зниження інтересу до будівельних лісоматеріалів є “шалений” попит на дрова, пелети та іншу сировину для опалення.
Глава Держлісагентства також закликав до активнішої боротьби з підсанкціонною деревиною з Росії та Білорусі на європейському ринку, до пожвавлення внутрішнього ринку за рахунок відновлення пошкодженого житла та зведення тимчасового з лісоматеріалів, які потім можуть бути використані повторно.
