Державна служба статистики України (Держстат) зараз активно працює над розробкою нового сайту, більш зручного для користувачів, який хоче презентувати восени цього року, повідомив глава Держстату Арсен Макарчук.
«Важливий не тільки продукт, але і його обгортка, подача… Нам потрібно стати ближче і краще в подачі нашого продукту. Він (сайт) повинен стати місцем, де статистика відповідає на питання, дозволяє бачити країну через дані, а не просто вивантажується у форматі excel», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Макарчук зазначив, що відповідно до законодавства та сформованої практики в офіційних документах у Держстаті оперують терміном «користувач», але для нього принципово розглядати того, для кого працює статистичне відомство, не як користувача, а як клієнта.
«Що таке клієнт? Власне – економічний агент, який робить усвідомлений вибір на користь використання ваших продуктів або відмови від їх використання, якщо цей продукт не задовольняє. Щоб задовольнити нашого клієнта, нам необхідно надати йому те, що йому потрібно», – підкреслив Макарчук, який очолив Держстат на початку березня, а до цього багато років працював у Національному банку.
За його словами, якщо Держстат не може задовольнити потребу клієнта в даних, то клієнт задовольнить її в якомусь іншому місці, нехай і з гіршою якістю даних, тоді як державне статвідомство залишиться «за бортом».
Як приклад новий глава навів оцінку індексу споживчих цін, яку він хотів би прискорити, тому що деякі клієнти можуть використовувати замість офіційної статистики веб-скрейпінг – автоматизований процес збору великих обсягів даних в Інтернеті.
Іншим прикладом Макарчук назвав оцінку чисельності населення, яку Держстат з об’єктивних причин не публікує з 2022 року, і тому багато клієнтів – від центральних органів виконавчої влади до міжнародних організацій – спираються на певні свої оцінки, як, наприклад, Інститут демографії з оцінкою від 28 до 34 млн.
“Свої оцінки проводить Світовий банк, Міжнародний валютний фонд. Які методології під капотом, ми не знаємо. Це багато в чому припущення, а не точні оцінки, але за відсутністю нашого продукту використовують інші. І загроза в тому, що в якийсь момент у нас не залишиться клієнтів. Якщо ми не будемо пропонувати хороший продукт, який відповідає їхнім вимогам, вони будуть знаходити інші джерела”, – підсумував Макарчук.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-червня 2024 року збільшилося на 27% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 4 млн 566,6 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах у першому півріччі введено в експлуатацію 2 млн 421,2 тис. кв. м житла, що на 24,4% вище за показник першого півріччя минулого року. У сільській місцевості введено на 10,8% більше житла – 2 млн 145 тис. кв. м.
Загалом у січні-червні в експлуатацію введено 55 тис. квартир, що на 24,2% більше, ніж у першому півріччі 2023 року. При цьому 38,3 тис. квартир введено в багатоквартирних будинках. У містах введено 34,3 тис. квартир, у селах – 20,6 тис.
За підсумками шести місяців найбільше житла введено в Київській області – 958,1 тис. кв. м, або 11 тис. квартир (21% загального обсягу), що перевищує показник аналогічного періоду 2023 року на 35,5%. Далі йде Львівська область – 437,5 тис. кв. м, або 4,8 тис. квартир (відповідно 9,6% і +23,3%); Івано-Франківська – 322,7 тис. кв. м, або 3,8 тис. квартир (7,1%, +29,2%); Вінницька – 274,2 тис. кв. м, або 4 тис. квартир (6%, -42,7%).
У Києві в першому півріччі було введено в експлуатацію 628,4 тис. кв. м житла, або 9,3 тис. квартир (13,8%, +13,3%).
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла в січні-червні зафіксовано в Донецькій області, де показник зріс у шість разів до аналогічного періоду 2023 року, – до 10,9 тис. кв. м (0,2% від загального обсягу), а також у Запорізькій області – “плюс” 488,2%, до 25,8 тис. кв. м (0,6%).
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року введення в експлуатацію житла в Україні зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у 2023 році збільшився на 41,5% порівняно з 2022 роком – до 162,7 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, обсяг будівельних робіт у житловому будівництві за підсумками 2023 року збільшився на 11,1% порівняно з попереднім роком, до 22,3 млрд грн; у нежитловому – зріс на 38,1%, до 41,5 млрд грн; в інженерному – на 52,6%, до 98,8 млрд грн.
У грудні-2023 обсяг будівельних робіт перевищив показник грудня-2022 на 35,1%, а попереднього місяця – на 85,8%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-грудні 2023 року до аналогічного періоду 2022-го скорочення обсягів будівництва спостерігалося в сегменті житла – на 4,6%. Водночас у нежитловому та інженерному будівництві зафіксовано зростання обсягів – на 20% і 32,9% відповідно.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в грудні-2023 року в житловому будівництві становили 49,4%, у нежитловому – 88,3%, в інженерному – 112,7%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 71,5%, 188% і 273% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 36,3%, ремонту – 42,9%, реконструкції та технічного переоснащення – 20,8%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні 2022 року скоротився у 2,2 раза порівняно з 2021 роком – до 113,8 млрд грн.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні 2024 року скоротилося на 11,7% порівняно з аналогічним місяцем 2023 року – до $1,678 млрд із $1,9 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю. Згідно з її даними, експорт товарів з України в січні 2024 року порівняно із січнем 2023 року зріс на 8,2% – до $3,4 млрд, імпорт – на 0,7%, до $5,078 млрд.
Держстат уточнив, що в січні-2024 порівняно з груднем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 7,4% – до $3,47 млрд, а імпорту практично не змінився, становивши $5,536 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в січні-2024 року було негативним і становило $2,066 млрд, у грудні-2023 року також зафіксовано негативне сальдо – $2,304 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні 2024 року становив 0,67 (у січні 2023 року – 0,62).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами зі 191 країни світу. Аналітичний центр Experts Club представив відео аналіз про основні тенденції в економіці України та світу – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=vN_Jp0fh8u1xN_U2
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) до середини року запустить замість чинного сайту оновлений портал статистики, створений у межах глобальної цифрової трансформації Державної служби статистики (Держстат), повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram у середу.
“В основі трансформації – IT-платформа. Вона в режимі реального часу збирає й обробляє дані, презентуючи їх у вигляді інтерактивних дашбордів, щоб науковці, журналісти та бізнесмени могли швидко знаходити необхідну інформацію”, – написав Федоров.
За словами глави Мінцифри, зараз усі дані збираються вручну з різних джерел і в різних форматах. Вони довго обробляються в застарілих системах і потім поширюються у вигляді статистичних файлів через Держстат.
“Тому потрібно фундаментально змінити цей підхід”, – підкреслив Федоров.
Він уточнив, що оновлений портал статистики Міністерство планує представити влітку.
Міністерство цифрової трансформації проводить перетворення в Держстаті з 2021 року в межах реалізації швейцарсько-української програми EGAP, яку впроваджує Фонд Східна Європа.
Аудит бізнес-процесів та IT-інфраструктури Держстату проводився у співпраці з IT-компанією EPAM. Вона також брала участь у розробленні стратегії цифрової трансформації, ідеться в повідомленні.
За даними видання Forbres.UA, загальна вартість проєкту становить приблизно 55 млн грн, які виділено в межах програми EGAP. Видання також повідомляє, що після впровадження перетворень штат Держстату буде скорочено приблизно на 30%. У 2022 році штат держоргану зменшили з 6 тис. співробітників до 4,6 тис., зокрема й завдяки усуненню дублювальних функцій у регіональних підрозділах.
EPAM Systems Inc. заснована 1993 року, є розробником замовного програмного забезпечення для різних секторів економіки. Офіси компанії розташовані в 25 країнах, послуги надає для клієнтів у більш ніж 40 країнах.
