Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України продовжить розвивати технології використання штучного інтелекту (ШІ) для діагностики очних хвороб, повідомив завідувач відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології клініки Андрій Король.
“Ми зараз відпрацювали діабетичну ретинопатію, на наступному етапі будемо розвиватися в декількох напрямках. Це можуть бути специфічні захворювання очей, захворювання сітківки, глаукома, вікова дегенерація, це можуть бути інші захворювання, які є проявами цукрового діабету”, – сказав він в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
Король зазначив, що ще одним напрямком розвитку технологій ШІ, які планує реалізовувати інститут, стане система, що дасть змогу “бачити симптоми й ознаки різних захворювань, наприклад, гіпертонічної хвороби, зміни судин, спадкових захворювань, низки рідкісних захворювань”.
Король уточнив, що інститут зможе “запускати дослідження за новими нозологіями кожні півтора року”.
Попит на діагностику та ендоскопічні дослідження від початку повномасштабної війни знизився некритично, але фінансовий фактор мав значний вплив на зниження попиту, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Спочатку повномасштабного вторгнення, з об’єктивних причин, попит на медичні послуги, серед яких діагностика відіграє значну роль, знизився. Однак, на відміну від інших сфер, спрямування медичних послуг у відносно безпечні регіони країни не мало критичних наслідків. Очевидно, що це пов’язано з великою кількістю тимчасово переміщених осіб, включно з безліччю дітей і молодих людей, які працюють”, – вважає ендоскопіст багатопрофільного медцентру “Лелека” Ярослав Мудрий.
При цьому, за його оцінкою, “на тлі загальної інфляції вартість ендоскопічної діагностики також збільшилася”.
Він наголосив, що, як і до повномасштабної війни, звернення українців для діагностики до медзакладів спричинені, найчастіше, симптомами вже наявних захворювань, або контрольними спостереженнями після лікування, зокрема, контролем після видалення пухлини або діагностикою пухлини на пізніх стадіях.
“На жаль, рівень профілактичної діагностики та досліджень надзвичайно низький”, – сказав Мудрий.
Він, зокрема, наголосив, що в Україні, порівняно з іншими європейськими країнами, кількість пацієнтів із колоректальним раком, який найчастіше не має симптомів, залишається доволі високою, проте “на даний час існує позитивна динаміка, ми бачимо збільшення кількості випадків ранньої діагностики (скринінгової колоноскопії)”.
“Я переконаний, що ця ситуація виглядає оптимістично”, – сказав ендоскопіст.
Водночас Мудрий наголосив, що “Лелека” використовує “всі можливі чинники для підвищення рівня ефективної діагностики утворень (поліпів товстої кишки), що, своєю чергою, знизить рівень нових випадків колоректального раку”.
Фахівці клініки допомагають пацієнтам на найскладнішій стадії – підготовці до процедури, що дає змогу підвищити якість діагностики, а під час проведення дослідження використовують додаткові аксесуари, а для видалення новоутворень використовують одноразові витратні матеріали.
Зі свого боку, керівниця діагностичної служби медичної групи Adonis Людмила Сватко також зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення “відчули зниження потоку пацієнтів, але це було більше пов’язано з евакуацією, але з поверненням населення потреба в діагностиці збільшилась, навіть збільшилась через загострення проблем зі здоров’ям через стрес і несприятливі стани”.
“Ми повернулися до довоєнного рівня завантаження наших діагностичних відділень, і навіть бачимо зростаючий попит”, – сказала вона.
За її словами, нині найбільшим попитом серед населення користуються МРТ голови, шийного та поперекового відділу хребта, дослідження колінних суглобів.
Крім того, завдяки активній співпраці Adonis із благодійними фондами, клініка проводить значну кількість досліджень, пов’язаних із військовими травмами, зокрема, з наслідками контузії, травм, виявленням осколків, а також дослідження, пов’язані з підготовкою до подальшої реабілітації в клініці.
Крім того, в Adonis відзначають збільшення попиту на мамографію та МРТ молочної залози серед жінок, що медики пов’язують із постійним стресом, у якому перебувають українські жінки.
Водночас Сватко зазначила, що дослідження з використанням великої медичної техніки, зокрема, КТ і МРТ є ключовими для діагностики поранених і, як і раніше, залишаються затребуваними серед населення дослідження.
“На жаль, ми констатуємо той факт, що пацієнти почали несвоєчасно проходити щорічні обстеження через переміщення і звертаються з уже більш серйозними захворюваннями, які вимагають більш складних досліджень”, – сказала вона.
Водночас Сватко зазначила, що Adonis є однією з небагатьох медичних мереж, які не перестали працювати від початку війни та завжди може надати кваліфіковану медичну допомогу.
“Наше діагностичне обладнання має повністю автономні джерела енергії на випадок вимкнення води та світла, тому ми приймаємо пацієнтів без зниження обороту незалежно від обставин”, – сказала вона.
При цьому, за оцінкою Сватко, з початку повномасштабного вторгнення вартість обслуговування імпортної великої медичної техніки зросла.
“Тепер послуга займає більшу частину бюджету, ми чекаємо на ремонт довше, тому що він пов’язаний із логістикою і ситуацією з перевізниками на кордоні з Європою. Обслуговувати і підтримувати обладнання стало складніше”, – сказала вона.
АДОНИС, діагностика, Лелека, медичні клініки, Мудрий, Сватко
Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі 48 000 осіб помирає від меланоми. Це один з найнебезпечніших видів раку, адже, незважаючи на малі розміри первинної пухлини, вона може швидко розповсюджуватися в будь-які органи. Хоча раніше вважалось, що це хвороба похилого віку, зараз її часто діагностують серед людей у віці від 30 до 50 років. Крім того, жінки хворіють на меланому частіше за чоловіків.
Меланома розвивається з меланоцитів, клітин які в нормі синтезують пігмент для захисту нашої шкіри від впливу ультрафіолетового випромінювання, тобто, сонячного світла.
95% меланом викликає надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання.
Ризик меланоми підвищується у людей, які мають:
Як захистити себе та попередити розвиток раку шкіри?
Дотримуйтеся головних правил профілактики:
-уникайте сонячних опіків
-застосовуйте захисні креми
-регулярно оглядайте шкіру та своєчасно звертайтеся до лікаря при будь-яких змінах
При огляді шкіри звертайте увагу на зміну розміру родимок, асиметричність їх країв, зміну кольору, кровотечі, біль чи неприємні відчуття навколо родимки, утворення, що будь-як відрізняються від інших утворень на шкірі.
Якщо вчасно помітити ці ознаки меланоми та звернутися до дерматолога чи лікаря-дерматонколога – розвитку хвороби можна запобігти.
Видалення будь-якого утворення шкіри повинно проходити з гістологічною верифікацією діагнозу. Для цього в Медичній лабораторії CSD LAB проводять гістологічні дослідження, що дозволяють визначити доброякісність чи злоякісність новоутворення.
А точні результати лабораторних досліджень – це запорука встановлення правильного діагнозу та підбору дієвої терапії.
