Компанія “ТАС-Логістик”, що входить до фінансово-промислової групи “ТАС”, у січні-червні 2023 року наростила чистий дохід майже в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 849,29 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжною звітністю компанії, її чистий прибуток збільшився майже у 20 разів – до 199,22 млн грн.
Компанія в січні-червні отримала 323,26 млн грн операційного прибутку – у 2,3 раза більше, ніж роком раніше, а валовий прибуток збільшився більш ніж у 2,5 раза – до 434,56 млн грн.
У документі наголошується, що причин для значного падіння доходу, незважаючи на воєнні дії, компанія не бачить, однак ситуація із заявками на перевезення в другому кварталі 2023 року погіршилася через два важливих чинники: заборону експорту сільгосппродукції до країн Східної Європи та припинення в липні роботи зернового коридору.
“У наступні роки очікуємо загальну оптимізацію кількості вагонів у мережі та збільшення попиту й ціни, а отже – зростання прибутковості. Крім того, позитивним важелем підвищення ринку має стати зростання врожаю порівняно з 2022 роком”, – наголошується у звіті.
При цьому планується продовжувати розширення присутності на логістичному ринку України та розвиток на ринках сусідніх держав.
“За останні три роки товариство залучило понад 900 млн грн інвестицій у формування власного парку вагонів, що дало змогу посісти лідируючу позицію серед власників приватного рухомого складу. За оцінками керівництва, товариство посідає четверте місце за кількістю зерновозів серед приватного парку зерновозів і його частка серед операторів вагонів, враховуючи “Укрзалізницю”, становить 5,5%”, – повідомляється у звіті.
При цьому уточнюється, що компанія посідає перше місце серед власників нових вагонів-зерновозів (до 10 років) з часткою 14%, і серед вагонів-зерновозів з непродовженим терміном служби, з часткою 13% ринку.
Компанія зазначає, що вибудовує стабільне партнерство з агрохолдингами і трейдерами на умовах довгострокових угод з перевезення вантажів.
У поточному році, зокрема, придбано 55 вагонів-платформ, 21 цистерну та укладено договір на купівлю ще 21 цистерни, отримання яких очікується в третьому кварталі поточного року.
При цьому “ТАС-Логістик” надає перевагу придбанню сучасних вагонів зі збільшеним об’ємом кузова та збільшеною вантажопідйомністю, що дає змогу зменшити собівартість перевезення тонни вантажу та додає додаткових переваг при залученні нових клієнтів.
Серед конкурентних переваг серед компаній-операторів власників рухомого складу “ТАС-Логістик” зазначає, зокрема, один із найбільших приватних парків вагонів, більша частина якого складається з нових вагонів (1000 вагонів виробництва 2018-2023 років); низьке боргове навантаження порівняно з конкурентами; надання повного комплексу транспортно-логістичних послуг із перевезення зернових та олійних вантажів.
“ТАС-Логістик” заснована 2008 року і входить до фінансово-промислової групи “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка.
За інформацією на її сайті, парк компанії налічує понад 2020 вагонів, зокрема 1700 зерновозів, 160 піввагонів, 161 платформу і 32 цистерни. У 2017-2021 році придбано понад 1700 вантажних вагонів у АТ “Дніпровагонмаш” (входить до групи ТАС) і Крюківського ВСЗ. У 2022 році компанія купила 161 залізничну платформу.
Згідно з фінзвітом на сайті компанії, 2022 року чистий дохід “ТАС-Логістик” зріс у 4,4 раза до 2021 року – до 1 млрд 630 млн грн, чистий прибуток – у понад вчетверо, до 386,5 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
ПрАТ “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи у 2022 році отримало чистий дохід у розмірі 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Згідно з річним звітом компанії, “Стальканат” у 2022 році отримав 325,073 млн грн чистого прибутку, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Згідно зі звітом, власникам акцій у 2022 році було виплачено 197,185 млн грн дивідендів.
Аудитори зазначають, що оскільки компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року, то дані за 2021 рік не є порівняльними для 2022 року.
Як повідомлялося, “Стальканат” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн. Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно із затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
Мобільний оператор ТОВ “Лайфсел” (lifecell) у липні-вересні 2022 року збільшив дохід на 9,8% – до 2 млрд 370,9 млн грн порівняно з 2 159,2 млн грн за аналогічний період 2021 року.
Згідно з повідомленням на сайті його материнської компанії Turkcell, чистий прибуток ТОВ “Лайфселл” за вказаний період “становив 381,6 млн грн, що в 2,2 рази, ніж було у липні-вересні 2020 року (173,8 млн грн). Показник EBITDA зріс на 15,8% – до 1 млрд 417,6 млн грн, маржа EBITDA становила 59,8% (за аналогічний період 2021 року цей показник становив 56,7%).
Активна тримісячна абонентська база lifecell у третьому кварталі скоротилася на 7,9% – до 8,2 млн абонентів. При цьому загальна кількість користувачів зросла на 2%, до 10,1 млн. абонентів.
Активний тримісячний ARPU компанії у третьому кварталі 2022 року зріс на 14,9% і склав 95,4 грн. порівняно з торішнім показником 83 грн.
Капітальні вкладення lifecell у липні-вересні 2022 року зменшилися на 10,4% – до 639,6 млн. грн. порівняно з 713,7 млн. грн. за аналогічний період 2021 року.
Згідно зі звітом, станом на 30 вересня 2022 року мережа та інше обладнання компанії в окупованих Росією регіонах України через бойові дії та території, підконтрольні Україні, яка не працює більше 92 днів, перебуває у несправному стані. “Станом на 30 вересня 2022 року сума знецінення, визнана у скороченій консолідованій фінансовій звітності, становить 231 472 турецькі ліри (458 тис. грн – ІФ)”, – наголошується в повідомленні Turkcell.
Як повідомлялося, lifecell за підсумками 2021 року отримав чистий прибуток у розмірі 610,9 млн грн, що в 4,24 раза менше, ніж у 2020 році, при цьому прибуток оператора в 2021 році зріс на 24,1% – до 8,483 млрд грн . Загальна кількість абонентів оператора на кінець 2021 року становила 10,1 млн.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор в Україні. Компанія Turkcell (Туреччина) володіє 100% акцій ТОВ “Лайфсел”.
Державна компанія з імпорту та експорту послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” у січні-вересні 2022 року отримала чистий дохід у розмірі 11 млрд 479,5 млн грн, що майже в 10 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Згідно з проміжним фінзвітом держкомпанії в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), при цьому чистий прибуток скоротився на 45,4% – до 22,21 млн грн.
Від операційної діяльності компанія отримала 85,48 млн грн прибутку – на 22% більше, а валовий прибуток збільшився на 5,5% – до 558,14 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “Укрспецекспорт” скоротив чистий дохід у 3,7 разу до січня-березня минулого року – до 124,66 млн грн, а чистий прибуток зріс у 2,4 раза – до 41,24 млн грн.
У той же час, згідно зі звітом компанії в НКЦПФР, у першому півріччі “Укрспецекспорт” наростив чистий дохід більш ніж у 7 разів до січня-червня-2021, до 5 млрд 496 млн грн за зниження чистого прибутку на 33,9% – до 19 ,25 млн. грн.
Таким чином, за підсумками третього кварталу чистий прибуток держкомпанії скоротився в 3,9 раза до липня-вересня 2021 року – до 2,96 млн. грн. при зростанні чистого доходу в 16 разів – до 5 млрд. 983 млн. грн.
Як повідомлялося, за рішенням уряду, у березні “Укрспецекспорт” та дві його “дочки”: спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” та зовнішньоторговельне підприємство “Спецтехноекспорт” – тимчасово виключено зі складу держконцерну “Укроборонпром” і передано до сфери управління Міноборони.
У 2021 році держкомпанія скоротила чистий прибуток у 2,2 рази до 2020 року – до 122,28 млн. грн., а чистий дохід зріс на 2% – до 2 млрд. 015 млн. грн.
На початок поточного року у компанії працювало 427 осіб.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у січні-червні 2022 року отримало чистий дохід у розмірі 228,18 млн грн, що у 2,7 раза менше, ніж за той же період 2021 року.
Згідно з проміжною фінзвітністю підприємства, опублікованою в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його чистий прибуток у першому півріччі скоротився майже в 9 разів – до 19,84 млн грн.
Від операційної діяльності ФЕД отримав 26,48 млн. грн. чистого прибутку проти 223,3 млн. грн. роком раніше, а валовий прибуток скоротився в 3,4 рази, до 88,36 млн. грн.
У звіті наголошується, що призупинення діяльності підприємства у період воєнного часу вплинуло на фінансову звітність, результатом чого стало, зокрема, скорочення доходів. Водночас у звіті не зазначено терміну, на який припинялася робота.
Згідно з раніше оприлюдненою звітністю компанії за перший квартал поточного року, її чистий дохід за цей період знизився на 40% – до 170,35 млн. грн., а чистий прибуток на 39% – до 40,12 млн. грн.
Таким чином, у другому кварталі поточного року ФЕД отримав 20,28 млн. грн. збитку проти чистого прибутку 110,19 у квітні-червні-2021, а чистий дохід скоротився в 5,8 раза – до 57,83 млн. грн.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення. У географії експорту – країни Євросоюзу, Китай, Південна Корея, Індія, ОАЕ.
2021 року, за попередніми даними, підприємство збільшило чистий прибуток на 55% до 2020 року – до 395,37 млн грн, чистий дохід поки не оприлюднено.
На початку 2021 року у компанії працювало понад 940 чол.
Понад 98% акцій АТ “ФЕД”, за даними НКЦПФР, належить голові правління Віктору Попову.
Мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2021 року збільшив загальний дохід на 18,1% порівняно з квітнем-червнем 2020 року – до 7,904 млрд грн, повідомила прес-служба компанії в четвер.
Згідно з оприлюдненими даними, за другий квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 17,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,783 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,4 процентних пункти (п. п.) – до 67,4%.
Доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 18% – до 6,597 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що у другому кварталі 2021 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 3,3% – до 620 із 641 за аналогічний період минулого року. При цьому використання мобільного інтернету в квітні-червні зросло на 23,6%, до 6,2 гігабайт на абонента, у той час як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 16,4% і становить 84 грн.
Абонентська база у другому кварталі 2021 року зросла на 2,1% і становить 25,9 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 11,5%, до 1,16 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” скоротилися за зазначений звітний період на 6,34% порівняно з другим кварталом 2020 року і становлять 1,462 млрд грн. За даними компанії, загалом за півроку капітальні витрати “Київстару” становлять 2,539 млрд грн. Ці кошти переважно були спрямовані на будівництво мереж 4G на автодорогах і в сільській місцевості, а також на поліпшення якості послуг.
Для поліпшення обслуговування абонентів телеком-оператор у першому півріччі 2021 року здійснив модернізацію IT-систем, запровадивши нове технологічне рішення компанії Ericsson.
У січні-червні-2021 “Київстар” перерахував до держбюджету 4,9 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається в повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
