ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) у 2022 році отримав 3 млрд 307,5 млн грн чистого доходу від продажу залізничних вагонів, що на 58% більше, ніж роком раніше.
Згідно з аудійованим неконсолідованим фінзвітом підприємства за 2022 рік, розміщеним на його сайті, зокрема чистий дохід від продажу вантажних вагонів зріс на 16,8% – до 1 млрд 383 млн грн, тоді як від реалізації пасажирських – у 2,1 раза, до 1 млрд 925 млн грн.
Завод також отримав 100,68 млн грн чистого доходу від продажу запчастин до вагонів та інших запасів (на 12% менше), але не продавав запчастини до спеціальної колісної техніки, від реалізації яких у 2021 році отримав 117,89 млн грн доходу.
Загалом, згідно зі звітом, чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Водночас майже 100% продажів припало на Україну – на експорт до країн Європи поставлено продукцію на 4,69 млн грн (2021 року на 27 млн грн), ще на 66,7 млн грн було поставлено продукцію до країн Азії та Близького Сходу (2022 року таких поставок не було).
Звіт не містить даних про кількість випущених і проданих заводом залізничних вагонів у 2022 році.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” 2021 року підписала договір із КВБЗ про постачання 100 нових пасажирських вагонів за 3,042 млрд грн. Водночас 20 вагонів було поставлено 2021 року, ще 65 – 2022 року, решту 15 – 2023 року.
Зі свого боку УЗ на початку поточного року визнала кредиторську заборгованість 1,4 млрд грн перед КВБЗ за поставлені у 2022 році 65 пасвагонів.
КВБЗ 11 квітня поточного року провів дистанційні загальні збори акціонерів, і, згідно з їхнім протоколом, оприлюдненим на сайті компанії, спрямував отриманий чистий прибуток на погашення збитків минулих років.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – зазначено в протоколі зборів.
Акціонери, зокрема, проголосували проти застосування товариством Кодексу корпоративного управління, затвердженого НКЦПФР, але вирішили застосувати власний – Кодекс коруправління ПАТ “КВБЗ”.
Кворум зборів становив 70,32%.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, ще 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передані в управління АРМА.
АРМА 11 квітня оголосила конкурс на управителя цим пакетом.
Необхідність розроблення Національної стратегії доходів (НСД), ідеться про яку в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом, пов’язана з високою поточною залежністю України від зовнішньої допомоги та необхідністю знизити її в майбутньому, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Чому взагалі необхідна Національна стратегія доходів? Тому що ми зараз на 50% залежимо від зовнішньої допомоги. Україна не може жити так, не може! … Національна стратегія доходів спрямована на те, щоб створити умови для дохідної бази всередині країни, щоб зменшити зовнішню залежність”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Міністр додав, що ще одним найважливішим завданням стратегії є встановлення справедливості в частині оподаткування. “Ті, хто мають доходи, повинні платити податки і без різного роду способів пільгових режимів”, – пояснив Марченко.
Він уточнив, що згідно з домовленостями з МВФ у травні має бути підготовлено відповідний план заходів, саму стратегію має бути ухвалено до кінця року.
“Я не бачу проблем із документами, які має готувати Мінфін і Національний банк – ми тут достатньо спроможні і готові швидко рухатися”, – зазначив глава Мінфіну.
Як повідомлялося, чотирирічна програма EFF з МВФ передбачає, що на другому етапі, який орієнтовно розпочнеться 2025 року, податково-бюджетна політика буде зосереджена на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації НСД поряд із поліпшенням управління держфінансами та запровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
Стратегія, як зазначається в Меморандумі з МВФ, визначить ключові принципи і завдання податкової політики та адміністрування як на короткострокову перспективу, так і на період післявоєнного відновлення, і викладе кроки, які необхідно вжити для підготовки та впровадження НСД.
Кабінет міністрів України 24 березня ухвалив рішення, що доручає Міністерству фінансів розпочати підготовку НСД на 2024-2030 рр. До кінця травня має бути розроблено план заходів, зокрема для розв’язання ключових проблем, виявлених унаслідок проведення опитування платників податків, який стане внеском до дорожньої карти НСД. Ця вимога є одним із 19-ти структурних маяків програми.
Потім за підтримки технічної допомоги МВФ буде здійснено аналіз прогалин з метою використання цієї інформації в дорожній карті для НСД (2024-2030) з чітким визначенням цілей за доходами та іншими політичними цілями, а також керівні принципи координації між урядовими агенціями, донорами, приватним сектором та громадянським суспільством під керівництвом Мінфіну. Цю роботу має бути завершено до кінця липня 2023 року, а остаточну стратегію буде ухвалено до кінця 2023 року – ще один структурний маяк.
За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, НСД насамперед визначатиметься концепцією податкової моделі. “Це концепція, яку ми запропонували і будемо дискутувати в якомусь видозміненому вигляді і з урядом, і з МВФ”, – сказав він 23 березня в кулуарах Українського саміту податкової реформи та антикорупції.
Агропромисловий холдинг “Астарта” не очікує істотного зниження доходів через запроваджену Польщею та іншими сусідніми країнами заборону на ввезення сільгосппродукції з України, оскільки має намір експортувати свою продукцію в країни Західної Європи, заявили у вівторок на онлайн-конференції представники правління компанії.
“У нас є дозвіл на транзит через ці країни. Нашими експортними цілями є, швидше, країни Західної Європи, наприклад, Іспанія, Італія, Греція, Хорватія. Ми не бачимо великого ризику для наших доходів”, – цитує Infostrefa комерційного директора “Астарти” В’ячеслава Чука з конференц-кола у вівторок.
Директор зі зв’язків з інвесторами Юлія Берещенко висловила впевненість, що “Астарту” підтримає очікуваний дефіцит цукру в ЄС і на світовому ринку.
“Дефіцит цукру очікується не тільки в ЄС, а й у всьому світі, оскільки найбільші світові виробники цукру, такі як Бразилія та Індія, починають використовувати цукор для виробництва етанолу. Це потенційно може скоротити експорт цих країн”, – сказала вона.
Як повідомлялося, агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2022 році отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 201 роком.
EBITDA холдингу скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Співробітники Бюро економічної безпеки України, за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції, здійснюють досудове розслідування кримінального провадження щодо держслужбовця, який під час воєнного стану порушив правила перевезення коштів через державний кордон. З метою їх легалізації на території країн Європейського союзу та приховування джерел походження при переміщенні та декларуванні коштів надав підроблені банківські документи співробітникам митних органів.
Сума вивезених грошових коштів складає понад 2 млн доларів США (80 млн грн в еквіваленті).
Громадянин України уповноважений на виконання функцій держави та є суб’єктом декларування. Проте у ході досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що ці статки не підтверджені декларацією про його доходи та членів сім’ї та можливо були отримані незаконним шляхом.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів) та ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час війни перемістила через митний кордон України, дорогоцінне майно, грошові кошти в іноземній валюті в еквіваленті орієнтовно понад 50 млн грн., які не були підтверджені її доходами. Детальніше
“Укрпошта” за перший місяць війни втратила понад 500 млн грн доходів; основне падіння припало на письмову кореспонденцію, яка майже припинилася, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков за підсумками зустрічі з головою компанії Ігорем Смілянським.
“Падіння імпорту сягнуло 85%, експорту 65% і падіння обсягів за внутрішніми посилками становить близько 80%. Також знизилася кількість сплачених комунальних платежів. Позитивні новини в тому, що внутрішні посилки відроджуються і демонструють позитивну динаміку, як і експортні відправлення”, – написав Кубраков на своїй фейсбук-сторінці.
Він зазначив, що громадяни починають повертатися та сплачувати комунальні платежі, підтримуючи інфраструктурні компанії.
“Укрпошта – це тисячі працівників, які щодня на поштовій передовій і в тилу працюють заради своєї країни. Щоб люди отримували пенсії та товари першої необхідності, посилки від рідних та з інтернет-магазинів. Щоб бізнес мав змогу доставляти товари не лише всередині країні, а й за її межами. Щоб у зоні бойових дій до українців надходила така бажана й потрібна гуманітарна допомога: продукти, медикаменти, теплі речі”, – додав міністр.
