Необхідність розроблення Національної стратегії доходів (НСД), ідеться про яку в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом, пов’язана з високою поточною залежністю України від зовнішньої допомоги та необхідністю знизити її в майбутньому, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Чому взагалі необхідна Національна стратегія доходів? Тому що ми зараз на 50% залежимо від зовнішньої допомоги. Україна не може жити так, не може! … Національна стратегія доходів спрямована на те, щоб створити умови для дохідної бази всередині країни, щоб зменшити зовнішню залежність”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Міністр додав, що ще одним найважливішим завданням стратегії є встановлення справедливості в частині оподаткування. “Ті, хто мають доходи, повинні платити податки і без різного роду способів пільгових режимів”, – пояснив Марченко.
Він уточнив, що згідно з домовленостями з МВФ у травні має бути підготовлено відповідний план заходів, саму стратегію має бути ухвалено до кінця року.
“Я не бачу проблем із документами, які має готувати Мінфін і Національний банк – ми тут достатньо спроможні і готові швидко рухатися”, – зазначив глава Мінфіну.
Як повідомлялося, чотирирічна програма EFF з МВФ передбачає, що на другому етапі, який орієнтовно розпочнеться 2025 року, податково-бюджетна політика буде зосереджена на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації НСД поряд із поліпшенням управління держфінансами та запровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
Стратегія, як зазначається в Меморандумі з МВФ, визначить ключові принципи і завдання податкової політики та адміністрування як на короткострокову перспективу, так і на період післявоєнного відновлення, і викладе кроки, які необхідно вжити для підготовки та впровадження НСД.
Кабінет міністрів України 24 березня ухвалив рішення, що доручає Міністерству фінансів розпочати підготовку НСД на 2024-2030 рр. До кінця травня має бути розроблено план заходів, зокрема для розв’язання ключових проблем, виявлених унаслідок проведення опитування платників податків, який стане внеском до дорожньої карти НСД. Ця вимога є одним із 19-ти структурних маяків програми.
Потім за підтримки технічної допомоги МВФ буде здійснено аналіз прогалин з метою використання цієї інформації в дорожній карті для НСД (2024-2030) з чітким визначенням цілей за доходами та іншими політичними цілями, а також керівні принципи координації між урядовими агенціями, донорами, приватним сектором та громадянським суспільством під керівництвом Мінфіну. Цю роботу має бути завершено до кінця липня 2023 року, а остаточну стратегію буде ухвалено до кінця 2023 року – ще один структурний маяк.
За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, НСД насамперед визначатиметься концепцією податкової моделі. “Це концепція, яку ми запропонували і будемо дискутувати в якомусь видозміненому вигляді і з урядом, і з МВФ”, – сказав він 23 березня в кулуарах Українського саміту податкової реформи та антикорупції.
Агропромисловий холдинг “Астарта” не очікує істотного зниження доходів через запроваджену Польщею та іншими сусідніми країнами заборону на ввезення сільгосппродукції з України, оскільки має намір експортувати свою продукцію в країни Західної Європи, заявили у вівторок на онлайн-конференції представники правління компанії.
“У нас є дозвіл на транзит через ці країни. Нашими експортними цілями є, швидше, країни Західної Європи, наприклад, Іспанія, Італія, Греція, Хорватія. Ми не бачимо великого ризику для наших доходів”, – цитує Infostrefa комерційного директора “Астарти” В’ячеслава Чука з конференц-кола у вівторок.
Директор зі зв’язків з інвесторами Юлія Берещенко висловила впевненість, що “Астарту” підтримає очікуваний дефіцит цукру в ЄС і на світовому ринку.
“Дефіцит цукру очікується не тільки в ЄС, а й у всьому світі, оскільки найбільші світові виробники цукру, такі як Бразилія та Індія, починають використовувати цукор для виробництва етанолу. Це потенційно може скоротити експорт цих країн”, – сказала вона.
Як повідомлялося, агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2022 році отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 201 роком.
EBITDA холдингу скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Співробітники Бюро економічної безпеки України, за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції, здійснюють досудове розслідування кримінального провадження щодо держслужбовця, який під час воєнного стану порушив правила перевезення коштів через державний кордон. З метою їх легалізації на території країн Європейського союзу та приховування джерел походження при переміщенні та декларуванні коштів надав підроблені банківські документи співробітникам митних органів.
Сума вивезених грошових коштів складає понад 2 млн доларів США (80 млн грн в еквіваленті).
Громадянин України уповноважений на виконання функцій держави та є суб’єктом декларування. Проте у ході досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що ці статки не підтверджені декларацією про його доходи та членів сім’ї та можливо були отримані незаконним шляхом.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів) та ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час війни перемістила через митний кордон України, дорогоцінне майно, грошові кошти в іноземній валюті в еквіваленті орієнтовно понад 50 млн грн., які не були підтверджені її доходами. Детальніше
“Укрпошта” за перший місяць війни втратила понад 500 млн грн доходів; основне падіння припало на письмову кореспонденцію, яка майже припинилася, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков за підсумками зустрічі з головою компанії Ігорем Смілянським.
“Падіння імпорту сягнуло 85%, експорту 65% і падіння обсягів за внутрішніми посилками становить близько 80%. Також знизилася кількість сплачених комунальних платежів. Позитивні новини в тому, що внутрішні посилки відроджуються і демонструють позитивну динаміку, як і експортні відправлення”, – написав Кубраков на своїй фейсбук-сторінці.
Він зазначив, що громадяни починають повертатися та сплачувати комунальні платежі, підтримуючи інфраструктурні компанії.
“Укрпошта – це тисячі працівників, які щодня на поштовій передовій і в тилу працюють заради своєї країни. Щоб люди отримували пенсії та товари першої необхідності, посилки від рідних та з інтернет-магазинів. Щоб бізнес мав змогу доставляти товари не лише всередині країні, а й за її межами. Щоб у зоні бойових дій до українців надходила така бажана й потрібна гуманітарна допомога: продукти, медикаменти, теплі речі”, – додав міністр.
