Лісова галузь за підсумками 2024 року отримала рекордний чистий дохід від збуту продукції 23,7 млрд грн, продовжуючи в умовах тимчасової окупації РФ частини території України, замінування та ведення бойових дій реалізовувати низку проєктів із цифровізації та інвестувати в лісове господарство, зокрема в будівництво лісових доріг і лісонасіннєвих заводів.
Під час публічного звіту серед здобутків галузі голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Cмаль відзначив позитивний ефект від запровадження прозорих правил та рівних можливостей для всіх учасників ринку деревини завдяки переведенню продажу деревини на ліцензійні біржі, що дало змогу укладати довгострокові контракти та довести виконання договорів до 95%, зазначається на фейсбук-сторінці агентства в п’ятницю.
За інформацією глави Держлісагентства, 2024 року на внутрішній ринок було поставлено приблизно 12,7 млн куб. м лісоматеріалів на 23 млрд грн, що на 0,8 млн куб. м і на 2,5 млрд грн більше, ніж 2023 року. Середня вартість 1 куб. м реалізованої деревини минулого року залишилася практично на рівні попереднього року – вона зросла лише на 5%, до 1810 грн.
Смаль акцентував на тому, що в галузі продовжують цифровізувати контроль за рухом деревини. Він навів дані Офісу ефективного регулювання BRDO, згідно з якими е-лісорубний квиток та е-сертифікат про походження деревини стали найбільшими цифровізованими дозвільними документами в Україні. Впроваджені цифрові інструменти допомогли бізнесу заощадити 150 млн грн. При цьому механізм фотофіксації деревини та вдосконалення системи електронного обліку деревини (ЕОД) забезпечили новий рівень прозорості в цій сфері, стверджують у Держлісагентстві.
«Наша мета – докорінно змінити саму ідею щодо контролю руху деревини. Розробка версії ЕОД другої генерації дасть змогу поширити цю систему на деревообробників і значно поліпшити контроль за рухом деревини», – наголосив Cмаль.
Крім того, в Україні 2024 року на 35,2 тис. га відтворених лісів було висаджено нові ліси на загальній площі в 6,1 тис. га. При цьому загалом у країні було висаджено 238,3 млн шт садивного матеріалу. Для забезпечення лісокультурних робіт у 2025 році торік вирощено 175,4 млн шт стандартних сіянців, зокрема 11,2 млн шт сіянців із закритою кореневою системою.
Водночас в Україні триває робота зі збереження самосівних лісів: 54 тис. га земель у 2024 році отримали статус самозаліснених. Погоджено передачу 38 тис. га самосійних лісів до лісового фонду України, на площу 10,9 тис. га зареєстровано речові права.
Cмаль зазначив, що Держлісагентство напрацювало низку нормативно-правових актів, які змінюють підходи до роботи в галузі. Йдеться, зокрема, про унормування військових рубок та рубок наближеного до природи лісівництва, відмову від суцільних рубок у Карпатському регіоні, типологізацію видів рубок, врегулювання заходів пов’язаних і непов’язаних із веденням лісового господарства тощо.
Сервіс Опендатабот презентував топ-10 найуспішніших українських компаній, що займаються оптовою торгівлею і найбільше заробили минулого року. Сумарно ці бізнеси у 2022 році заробили 458,95 млрд грн, повідомляє ресурс.
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків – це бізнеси, що займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, дві компанії продають продукти, дві – тютюн.
“До топ-10 Індексу у сфері оптової торгівлі потрапили компанії “ОККО”, WOG, “Вест Петрол Маркет” (пальне) і “ДТЕК Трейдінг”, що здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також є бізнеси, що продають тютюн (“Тедіс Україна” і “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн”). Тільки дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) і “Кернел Трейд” (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія “Оптима Фарм” і “Метінвест-СМЦ”, – зазначає ресурс.
“Кернел Трейд”, що входить до одного з найбільших агрохолдингів України “Кернел”, другий рік поспіль залишається незмінним лідером оптової торгівлі в країні. У 2022 році його дохід склав 67,92 млрд грн – на 21% менше порівняно з 2021 роком (85,79 млрд грн).
На другій позиції рейтингу – ОККО, чий дохід зріс у 1,6 раза – до 67,29 млрд грн.
Топ-3 замикає тютюнова компанія “Тедіс Україна”, яка збільшила свій дохід на 7% – до 64,95 млрд грн.
Дохід ще однієї компанії, що спеціалізується на оптовій торгівлі тютюном – “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн” – скоротився на 15%, до 29,08 млрд грн (10-те місце).
Четверте місце в Індексі посів агрохолдинг МХП, чий дохід 2022 року становив 46,73 млрд грн і майже не змінився порівняно з 2021 роком (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку компанія “Оптима Фарм”, яка скоротила свій дохід на 4% – до 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу – в 1,8 раза – отримала компанія “ДТЕК Трейдинг”. Її дохід у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18-го місця в рейтингу 2021 року на сьоме в рейтингу-2022.
Водночас “Метінвест-СМЦ” скоротила доходи на 42% – до 29,86 млрд грн, у довоєнному 2021 році вони сягали 51,39 млрд грн.
“Варто зазначити, що топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021 роком. Минулого року з переліку вибули дві компанії, що спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами”, – зазначає ресурс.
Йдеться про “Юнайтед Енерджі”, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. У 2022 році вона отримала дохід у 3,6 раза менший порівняно з 2021 роком – 17,24 млрд грн і втратила 19 пунктів рейтингу.
Із рейтингу також вибув “Хім-Трейд”: зменшивши свій дохід у 1,4 раза – до 26,3 млрд грн, компанія опустилася на 12-ту позицію в рейтингу.
Із 10 найприбутковіших вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном: “Нібулон” 2022 року скоротив дохід у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 15,18 млрд грн, “АДМ-Юкрейн” – у 1,5 раза, до 25,17 млрд грн.
Сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі торік зменшився на 10% порівняно з топ-10 2021 року, резюмували в Опендатабот.
“Індекс Опендатабот” є аналітичним інструментом для оцінювання реального становища українського бізнесу, що базується на даних із державних реєстрів, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Загальний показник доходів футбольного клубу “Шахтар” (із ПДВ) у сезоні 2022/2023 років становив 5 млрд 992 млн грн із ПДВ, що майже у 2,8 раза більше за показник попереднього сезону (2 млрд 178 млн грн), повідомляється в оприлюдненому на офіційному сайті клубу річному звіті.
Згідно з ним, загальний дохід клубу від продажу та оренди гравців у минулому сезоні зріс до 4 млрд 29 млн грн із 622 млн грн сезоном раніше, тоді як доходи від УЄФА і ФІФА за участь у груповому етапі Ліги чемпіонів і за проходження до 1/8 фіналу в Лізі Європи – до 1 млрд 606 млн грн із 1 млрд 164 млн грн.
Клуб уточнив, що минулого сезону було здійснено 14 вхідних трансферів, з яких 11 – купівля, 2 – оренда і 1 – вільний агент. Стільки ж сумарно було вихідних трансферів, зокрема 5 – продаж і 9 – оренда. Найгучнішим став перехід півзахисника Михайла Мудрика в лондонський “Челсі” за рекордну в історії українського футболу суму: EUR70 млн і ще EUR30 млн у якості бонусів. Крім того Сергій Кривцов перейшов у MLS “Інтер Маямі”.
Доходи “Шахтаря” від комерційної діяльності в сезоні 2022/2023 скоротилися до 357 млн грн із 392 млн грн у попередньому сезоні.
Минулого сезону ФК “Шахтар” збільшив виплати до бюджетів усіх рівнів на 34,4% порівняно із сезоном 2021/22 – до 566,9 млн грн.
Серед подій у звіті зазначено продовження на 2023 рік співпраці з мережею “БРСМ-Нафта” і припинення співпраці з титульним партнером клубу Parimatch у зв’язку з внесенням його до санкційних списків.
Уточнюють, що кількість підписок на сторінки клубу в соцмережах зросла майже на 5% – до 3,15 млн. Найпопулярнішими є Facebook (1,41 млн) і Instagram (544,4 тис., +5,2%), тоді як найбільший приплив зафіксовано в TikTok – 61 тис., або 75%, а також у Twitter – 24,5 тис., або 24,7%.
Сайт “Шахтаря”, який ведеться чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. У минулому сезоні його відвідало 1,07 млн унікальних користувачів.
Великий український кабельний завод “Одескабель” завершив січень-червень поточного року з чистим прибутком 5,05 млн грн, тоді як у першому півріччі 2022 року збиток становив 2,52 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в п’ятницю проміжною звітністю підприємства в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий дохід зріс на 31,2% – до 903,44 млн грн.
Компанія отримала операційний прибуток у розмірі 48,62 млн грн (на 11% більше, ніж роком раніше), а валовий прибуток зріс на 42,5% – до 164,9 млн грн.
За інформацією “Одескабеля”, у першому півріччі найбільшу частку (41%) у загальному обсязі продажів становили дроти та силові кабелі, порівняно із січнем-червнем 2022 року їхня частка зросла на 8,4 п.п.
Водночас частка кабелів для структурованих кабельних систем (LAN-кабель) скоротилася на 8 п. п. – до 22,85%, волоконно-оптичних кабелів – на 2,9 п.п., до 16,6%.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “Одескабель” отримав 0,8 млн грн чистого прибутку порівняно зі збитком 21,64 млн грн за той самий період 2022 року, за зростання чистого доходу на 32,6% до 433,28 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі завод наростив чистий дохід на 30% до квітня-червня-2022, до 470,16 млн грн, а чистий прибуток скоротився в 4,5 раза – до 4,27 млн грн.
Основними ризиками для компанії, згідно зі звітністю, залишається невизначеність термінів закінчення військової агресії РФ проти України; залежність від того, що ціни на 90% матеріалів формуються на світовому ринку, а ринок збуту здебільшого Україна і країни ближнього зарубіжжя; ускладнення поставок матеріалів; скорочення телекомоператорами закупівель продукції на капітальне будівництво.
Своєю чергою, за інформацією на сайті “Укрзалізниці”, під час проведеної 19 липня зустрічі з виробниками кабельної продукції представники УЗ закликали українські заводи брати участь у тендерах безпосередньо, що дасть змогу “мінімізувати ризики участі недобросовісних посередників і отримати найкращу продукцію за вигідною ціною”.
“Одескабель” випускає широкий асортимент мідних і волоконно-оптичних кабелів, цифрові або LAN-кабелі, силові кабелі, шнури і дроти.
Як повідомлялося, чистий дохід компанії у 2022 році скоротився на 24,7% до 2021 року – до 1 млрд 561 млн грн, збиток становив 27,24 млн грн проти чистого прибутку 55,4 млн грн.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) у 2022 році отримав 3 млрд 307,5 млн грн чистого доходу від продажу залізничних вагонів, що на 58% більше, ніж роком раніше.
Згідно з аудійованим неконсолідованим фінзвітом підприємства за 2022 рік, розміщеним на його сайті, зокрема чистий дохід від продажу вантажних вагонів зріс на 16,8% – до 1 млрд 383 млн грн, тоді як від реалізації пасажирських – у 2,1 раза, до 1 млрд 925 млн грн.
Завод також отримав 100,68 млн грн чистого доходу від продажу запчастин до вагонів та інших запасів (на 12% менше), але не продавав запчастини до спеціальної колісної техніки, від реалізації яких у 2021 році отримав 117,89 млн грн доходу.
Загалом, згідно зі звітом, чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Водночас майже 100% продажів припало на Україну – на експорт до країн Європи поставлено продукцію на 4,69 млн грн (2021 року на 27 млн грн), ще на 66,7 млн грн було поставлено продукцію до країн Азії та Близького Сходу (2022 року таких поставок не було).
Звіт не містить даних про кількість випущених і проданих заводом залізничних вагонів у 2022 році.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” 2021 року підписала договір із КВБЗ про постачання 100 нових пасажирських вагонів за 3,042 млрд грн. Водночас 20 вагонів було поставлено 2021 року, ще 65 – 2022 року, решту 15 – 2023 року.
Зі свого боку УЗ на початку поточного року визнала кредиторську заборгованість 1,4 млрд грн перед КВБЗ за поставлені у 2022 році 65 пасвагонів.
КВБЗ 11 квітня поточного року провів дистанційні загальні збори акціонерів, і, згідно з їхнім протоколом, оприлюдненим на сайті компанії, спрямував отриманий чистий прибуток на погашення збитків минулих років.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – зазначено в протоколі зборів.
Акціонери, зокрема, проголосували проти застосування товариством Кодексу корпоративного управління, затвердженого НКЦПФР, але вирішили застосувати власний – Кодекс коруправління ПАТ “КВБЗ”.
Кворум зборів становив 70,32%.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, ще 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передані в управління АРМА.
АРМА 11 квітня оголосила конкурс на управителя цим пакетом.
Необхідність розроблення Національної стратегії доходів (НСД), ідеться про яку в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом, пов’язана з високою поточною залежністю України від зовнішньої допомоги та необхідністю знизити її в майбутньому, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Чому взагалі необхідна Національна стратегія доходів? Тому що ми зараз на 50% залежимо від зовнішньої допомоги. Україна не може жити так, не може! … Національна стратегія доходів спрямована на те, щоб створити умови для дохідної бази всередині країни, щоб зменшити зовнішню залежність”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Міністр додав, що ще одним найважливішим завданням стратегії є встановлення справедливості в частині оподаткування. “Ті, хто мають доходи, повинні платити податки і без різного роду способів пільгових режимів”, – пояснив Марченко.
Він уточнив, що згідно з домовленостями з МВФ у травні має бути підготовлено відповідний план заходів, саму стратегію має бути ухвалено до кінця року.
“Я не бачу проблем із документами, які має готувати Мінфін і Національний банк – ми тут достатньо спроможні і готові швидко рухатися”, – зазначив глава Мінфіну.
Як повідомлялося, чотирирічна програма EFF з МВФ передбачає, що на другому етапі, який орієнтовно розпочнеться 2025 року, податково-бюджетна політика буде зосереджена на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації НСД поряд із поліпшенням управління держфінансами та запровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
Стратегія, як зазначається в Меморандумі з МВФ, визначить ключові принципи і завдання податкової політики та адміністрування як на короткострокову перспективу, так і на період післявоєнного відновлення, і викладе кроки, які необхідно вжити для підготовки та впровадження НСД.
Кабінет міністрів України 24 березня ухвалив рішення, що доручає Міністерству фінансів розпочати підготовку НСД на 2024-2030 рр. До кінця травня має бути розроблено план заходів, зокрема для розв’язання ключових проблем, виявлених унаслідок проведення опитування платників податків, який стане внеском до дорожньої карти НСД. Ця вимога є одним із 19-ти структурних маяків програми.
Потім за підтримки технічної допомоги МВФ буде здійснено аналіз прогалин з метою використання цієї інформації в дорожній карті для НСД (2024-2030) з чітким визначенням цілей за доходами та іншими політичними цілями, а також керівні принципи координації між урядовими агенціями, донорами, приватним сектором та громадянським суспільством під керівництвом Мінфіну. Цю роботу має бути завершено до кінця липня 2023 року, а остаточну стратегію буде ухвалено до кінця 2023 року – ще один структурний маяк.
За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, НСД насамперед визначатиметься концепцією податкової моделі. “Це концепція, яку ми запропонували і будемо дискутувати в якомусь видозміненому вигляді і з урядом, і з МВФ”, – сказав він 23 березня в кулуарах Українського саміту податкової реформи та антикорупції.
