Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-листопад 2025 року склали 3,29 трлн грн, тоді як касові видатки – 4,54 трлн грн, це приблизно на 24,1% та 20,3% перевищує відповідні показники аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 23,5% – до 2,34 трлн грн, тоді як видатки – на 18,1%, до 3,54 трлн грн.
У листопаді цього року доходи держбюджету порівняно із листопадом минулого року збільшилися на 6,6% – до 321,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 4,2%, до 229,3 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 34,3 млрд грн, тоді як у листопаді минулого року такого фінансування було 56,4 млрд грн.
Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січня-листопада цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 486,6 млрд грн (за 11 місяців 2024 року – 424,0 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за 11 місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 324,6 млрд грн проти 200,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 278,3 млрд грн за відшкодування 166,2 млрд грн (242,7 млрд грн за відшкодування 139,9 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 277,3 млрд грн (251,3 млрд грн), а акцизний податок склав 255 млрд грн (189,5 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 67,8 млрд грн (69,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 49,7 млрд грн (43,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 39,6 млрд грн (42,8 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 381,2 млрд грн (325,6 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-листопаді 2025 року зросли на 21,1% – до 593,1 млрд грн, у тому числі у листопаді – на 13,6%, до 55,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-листопад 2025 року становили 1,96 трлн грн, або 94,3% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 512,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 124,6 млрд грн – $2,26 млрд та EUR645 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 242,1 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $34,7 млрд або 1,44 трлн грн, у тому числі в рамках ERA – близько $24,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR7,95 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,57 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE), “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE), “Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні” (HOME) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2025 року склали 570,9 млрд грн, або 94,2% плану, платежі з обслуговування – 319,9 млрд грн, або 98,2% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 в результаті двох його великих збільшень у липні та жовтні наразі має заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн, тоді як видатки – 4,65 трлн грн, у тому числі загального фонду – відповідно 2,28 трлн грн та 4,29 трлн грн.
За 2024 рік держбюджет отримав 3,12 трлн грн доходів, що на 0,45 трлн грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 0,51 трлн грн, або 30,9% – до 2,18 трлн грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 0,45 трлн грн порівняно з 0,43 трлн грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 0,46 трлн грн, або на 11,6% – до 4,48 трлн грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 0,45 трлн грн – до 3,49 трлн грн.
Верховна Рада 3 грудня ухвалила держбюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,82 трлн грн.
Німеччина готова швидко перенаправити доходи від заморожених російських активів на допомогу Україні, передає Reuters.
“Якщо існуватиме юридично можливий механізм, який дасть нам змогу ще краще розпоряджатися в майбутньому цими фінансовими потоками від заморожених активів, то ми точно відкриті”, – цитує видання слова своїх джерел у міністерстві фінансів Німеччини.
Водночас, передає Reuters, Німеччина наполягає, що готова конфіскувати тільки доходи від російських суверенних активів, а не самі активи. На переконання німецького мінфіну, такий підхід дасть змогу дотриматися основоположного принципу суверенної недоторканності держав.
Повідомляється, що наступного тижня це питання обговорюватимуть на зустрічі міністрів фінансів країн “Великої сімки” в Італії, на яку запрошено також Україну.
АТ “Укрпошта” 2023 року збільшило доходи на 1,9 млрд грн – до 11,9 млрд грн, що перевищило рекордний до цього рівень 2021 року в 11,1 млрд грн, ідеться в повідомленні на сайті Мінвідновлення з посиланням на гендиректора компанії Ігоря Смілянського.
“У 2023 році кількість відправлених посилок зросла на 40%. Також варто сказати про 15 млн посилок, які “Укрпошта” та “Укрзалізниця” перевезли разом – це зручна та дієва колаборація двох державних компаній”, – наголосив Смілянський.
Зазначається також, що на 40% збільшилася кількість грошових переказів.
У 2022 році “Укрпошта” доставила 41,5 млн посилок і виплатила 9,3 млн переказів.
Серед інших досягнень минулого року Смілянський назвав налагодження авіасполучення зі США. “Це важливо для наших підприємців. Адже навіть під час повномасштабної війни понад 1 млн українських товарів успішно реалізуються на американських маркетплейсах”, – пояснив він.
Окремо гендиректор “Укрпошти” наголосив на важливості кредитних угод з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму EUR63 млн і Європейським інвестиційним банком на суму EUR30 млн.
Згідно з представленими даними, компанія наростила кількість пересувних відділень до 1864 з 200 точками базування
Серед основних напрямків роботи на 2024 рік Смілянський назвав цифровізацію. За його словами, компанія планує охопити цифровими послугами 100% українських міст і сіл, а також довести рівень автоматичного сортування посилок до 100% завдяки введенню 18 нових сортувальних центрів.
Також вказується, що в разі отримання дозволів “Укрпошта” має намір покрити 100% міст і сіл банківськими послугами та послугами з доставки ліків.
Відновлення зобов’язання для чиновників подавати декларації про майно і доходи найближчими місяцями є однією з умов програми розширеного фінансування EFF на $15,6 млрд, затвердженої Міжнародним валютним фондом (МВФ) для України в п’ятницю, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
“У рамках програми влада віддана цілеспрямованому відновленню декларацій про активи навіть за нинішніх обставин. Ми розглядаємо це як важливий захід…”, – сказав він на брифінгу в п’ятницю.
Грей уточнив, що МВФ працюватиме з владою над цим питанням, щоб до першого перегляду програми в червні-липні цього року його вирішити.
Як повідомлялося, у лютому поточного року посли країн “Великої сімки” в Україні висловили сподівання на швидке відновлення Верховною Радою призупиненої на час воєнного стану системи електронного декларування майна та доходів чиновників, що “дасть змогу запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади”.
Голова Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) Олександр Новіков у середині березня заявив, що розраховує на відновлення декларування в найближчі два місяці, але вважає, що публічна частина реєстру декларацій має залишатися прихованою до кінця війни.
За його словами, всі органи державної влади мають доступ до даних реєстру декларацій і даних, необхідних їм для виконання посадових обов’язків.
Декларації за 2022 рік подали близько 6% декларантів. За 2021 рік – до 50%, зокрема двоє заступників керівника Офісу президента, міністр освіти і науки, міністр оборони, 28 народних депутатів, п’ять керівників обласних військових адміністрацій та 163 судді.
