Київський картонно-паперовий комбінат (ККБК, Обухів, Київська обл.) у 2024 році збільшить кількість днів донора для збору крові і його компонентів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна”, у 2023 році компанія проводила три дні корпоративних донацій, під час яких 320 працівників здали 150 л крові.
“У 2024 році кількість днів донора збільшиться. Перші три дні донора вже було проведено, у ці дні донорський внесок зробили 297 співробітників, які здали 130 л крові”, – повідомили в компанії.
На ККБК зазначили, що дні донорів проводяться в амбулаторії на території підприємства за участю бригад центрів переливання крові. Сучасне обладнання амбулаторії підприємства дає змогу організувати процес безпечного та зручного збору крові на всіх етапах.
“Кров та її компоненти нині надзвичайно потрібні в Україні для поранених військових та населення, яке потерпає від жорстоких нападів на цивільну інфраструктуру. Дні донорів на ККБК стали регулярними і масовими”, – підкреслили в компанії.
ККБК – головне підприємство однойменної групи компаній, один з найбільших європейських виробників картонно-паперової продукції з більш ніж 2,5 тис. співробітників.
У 2023 році комбінат випустив продукцію (гофротара, паперові вироби санітарно-гігієнічного призначення, лита тара для яєць) на 7,568 млрд грн, у січні-травні поточного року – на 3,173 млрд грн.
Власником комбінату виступає австрійська компанія Pulp Mill Holding.
Загальна сума зобов’язань допомоги Україні в гуманітарному розмінуванні, яку підтвердили в середу учасники першої такої спеціальної Міжнародної донорської конференції високого рівня в Загребі, становить майже EUR0,5 млрд, повідомив віце-прем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч.
“34 держави-учасниці висловили свою явну політичну підтримку Україні у сфері протимінної діяльності та підтримали свої політичні зобов’язання… Загальна сума цих внесків становить майже EUR0,5 млрд”, – сказав він на брифінгу після завершення першого дня конференції.
За його словами, додаткові внески були і будуть зроблені у вигляді обладнання, матеріалів та експертної допомоги.
“Деякі країни також взяли на себе зобов’язання, які будуть реалізовані у співпраці з міжнародними організаціями, такими як Програма розвитку ООН”, – додав Божинович.
Він наголосив, що конференція чітко дала зрозуміти, що партнери України об’єднають свої сили та спільно діятимуть на національному, європейському та міжнародному рівнях, щоб якнайшвидше визначити загрози статус-кво, що створюються мінами та вибухонебезпечними наслідками війни.
“Ми наголошуємо на важливості використання найсучасніших технологій, знань і досвіду, повністю усвідомлюючи, що це має життєво важливе значення для безпеки українських громадян, а також для економічного, соціального, екологічного та всіх інших аспектів повоєнного відновлення і розвитку України”, – заявив віцепрем’єр – глава МВС Хорватії.
Він нагадав, що наразі Рада ЄС обговорює 4-річну програму допомоги Україні на EUR50 млрд Ukraine Facility, після схвалення якої дуже важливо буде спрямувати частину цих коштів на цілі розмінування.
“Ми сподіваємося, що конференція, яка відбулася сьогодні, підтвердила ці очікування, і що вона буде належним чином відображена в майбутніх раундах переговорів у Раді та схвалена Єврокомісією”, – додав Божинович.
Він також привітав заяву Швейцарії організувати як продовження заходу в Загребі наступну міжнародну конференцію донорів з гуманітарного розмінування України в жовтні наступного року в Женеві.
У четвер, у другий день конференції, відбудеться експертне обговорення детальних заходів і заходів з розмінування в Україні.
Згідно з проведеним дослідженням Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, витрати на гуманітарне розмінування за рік після початку повномасштабного вторгнення РФ оцінювалися у понад EUR34 млрд з EUR383 млрд загальних витрат на реконструкцію та відновлення. Водночас повний ступінь забруднення залишається неясним через триваючі бойові дії та окупацію території.
Уряд України навесні оцінював першочергові потреби у фінансуванні гуманітарного розмінування цього року в $400 млн.
