Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, активно вживає різноманітних заходів із пилопригнічення для зниження впливу процесу видобутку залізної руди на навколишнє середовище.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, ЦГЗК отримав позитивну оцінку за виконання заходів із пилопригнічення під час відвідування фахівців обласного Управління державного екологічного нагляду та фахівців Управління екології виконкому Криворізької міськради. На хвостосховищі підприємства, на території санітарно-захисної зони (СЗЗ) Глеюватського кар’єру в селищі Верабово вони могли оцінити роботу, спрямовану на зменшення запилення.
При цьому уточнено, що на території Кривого Рогу розташовані основні цехи ЦГЗК: Глеюватський кар’єр, дробильна і збагачувальна фабрики, шахта ім. Колачевського і фабрика огрудкування. Для зниження впливу промдіяльності підприємства на навколишнє середовище на ЦГЗК розроблено заходи щодо проведення пилопригнічення на прилеглих територіях кар’єрів, хвостосховищ, відкритих складів готової продукції та автодоріг.
Реалізацію цих заходів для контролю за дотриманням природоохоронного законодавства перевірили члени екологічної комісії. Фахівці побували на території цеху шламового господарства ЦГЗК, де побачили застосування різних методів щодо запобігання запиленню на сухих ділянках хвостосховища. Зокрема, закріплення сипучих поверхонь за допомогою посівів жита, які цьогоріч становили 100 га, а також засадження їх очеретом. Серед традиційних ефективних методів були й залишаються намив пляжів технічною водою (823 га) та покриття їх розкривними породами. Застосовують на підприємстві й безпечний спосіб закріплення доріг хвостосховища за допомогою бішофіту.
Як пояснила начальник відділу охорони довкілля ГЗК Наталя Бєлозьорова, для пилопригнічення відвалів, складів готової продукції та автодоріг промислових майданчиків на ЦГЗК проводять зрошення їх технічною водою. Забої в кар’єрі та поверхні неробочих уступів обробляють сполучними речовинами. Також підприємство підтримує безперебійну роботу чотирьох автоматизованих постів моніторингу якості атмосферного повітря, встановлених у межах санітарно-захисної зони.
Завдяки системній роботі екологів щороку збільшується кількість зелених насаджень, що має позитивний вплив на стан атмосферного повітря та зменшення рівня шуму. У селищі Верабово, що межує із СЗЗ Глеюватського кар’єру, комісія оглянула стан висаджених торік 300 чагарників і дерев.
На виконання міської програми вирішення екопроблем Кривбасу ЦГЗК проводить за графіком зволоження автодоріг, прилеглих до підприємства житлових масивів.
“У результаті обстеження екологічною комісією було зроблено позитивні висновки щодо виконання ЦГЗК заходів із пилопригнічення на об’єктах хвостового господарства та оборотного водопостачання, автомобільних шляхах, а також заходів із розпланування, впорядкування та озеленення санітарно-захисних зон. Фахівці відділу охорони довкілля надали рекомендації щодо подальшої роботи в природоохоронному напрямі», – резюмується в прес-релізі.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг”(23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест» є ТОВ «Метінвест Холдинг».
Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Порушники природоохоронного законодавства завдали довкіллю за січень-вересень 2021 року збитків на понад 2 млрд грн, із яких половина нанесена земельним ресурсам, повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в понеділок.
“Держекоінспекція склала понад 35 тис. протоколів про адміністративні порушення, притягнула до відповідальності майже 32 тис. осіб. За матеріалами ДЕІ відкрито понад 400 кримінальних проваджень”, – наводить відомство слова свого голови Андрія Мальованого.
За його даними, третина полігонів для зберігання сміття в країні не відповідають екологічним вимогам. Крім того, внаслідок їх переповненості побутове сміття вивозиться до не призначених для цього місць, де викликає забруднення ґрунтів, водойм і загибель тварин.
Відомство наголосило, що вирішити питання створення інфраструктури поводження з відходами в більшості територіальних громад може ухвалення народними депутатами законопроекту №2207-1д “Про управління відходами”, який очікує ухвалення у другому читанні.
“Одна з вимог законопроекту – створення мережі муніципальних пунктів роздільного збору для різних видів побутових відходів. Це дасть змогу гарантувати достатню кількість матеріалів для вторинної переробки, що, у свою чергу, залучить до сфери інвестиції. Бізнес буде зацікавлений у будівництві сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів”, – уточнив Мальований у повідомленні ДЕІ.
Проект закону також впроваджує зобов’язання для виробника щодо переробки відходів, які утворюються внаслідок використання його продукції, що дасть змогу зменшити навантаження тергромад щодо поводження з відходами.
Як повідомлялося, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) у жовтні 2020 року закликала Верховну Раду прибрати із законопроекту №2207-1д можливість платити екологічний податок як альтернативу створенню системи розширеної екологічної відповідальності виробника.
Тоді ж асоціація навела дані голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, згідно з якими законопроект розглядатимуть орієнтовно в листопаді 2021 року.
