Кабінет міністрів визначив критично важливі об’єкти, яким має бути забезпечено пріоритетне електропостачання під час обмежень електроенергії.
Відповідну ініціативу закріплено постановою від 24 травня №600 “Про затвердження Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності”, опублікованій у понеділок на урядовому порталі.
Згідно з нею, до таких об’єктів належать об’єкти критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та сектору системи життєзабезпечення, занесених до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Крім того, це заклади охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, військові частини та територіальні центри комплектування і соціальної підтримки (зокрема об’єкти, які використовуються для 9 територіальної громади в умовах воєнного стану), підприємства оборонного комплексу України, зокрема ті, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення) зі створення, виробництва, ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів, а також підприємства залізничного транспорту.
Водночас до пріоритетних для енергопостачання належать підприємства, діяльність яких важлива для забезпечення продовольчої, економічної та/або енергетичної безпеки країни, підприємства з безперервним циклом виробництва, електронні комунікаційні мережі, органи державної влади (Верховна Рада, Кабінет міністрів, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи, а саме органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об’єкти ДСНС).
Переліки критично важливих об’єктів затверджуються обласними, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) після консультацій з органами місцевого самоврядування, операторами систем розподілу (ОСР) та Держенергонаглядом щодо доцільності занесення об’єкта до переліку, допустимих мінімальних рівнів навантаження, схем електропостачання зазначеного споживача, наявних на одній лінії субспоживачів, які потребують відключення, тощо.
Зазначається, що ОСР зобов’язаний забезпечити справедливу та рівномірну черговість розподілу граничної потужності між іншими споживачами, що не входять до цього переліку.
Водночас під час застосування до них граничної потужності (лімітів) об’єкти критичної інфраструктури мають забезпечити їх дотримання. Крім того, вони мають відключити субспоживачів, які не впливають на їхню роботу, інакше їх можуть включати до графіків погодинних відключень.
У разі аварійної ситуації в енергосистемі та/або перевищення граничної потужності оператор системи передачі може ухвалити рішення про додаткове застосування ОСР графіків аварійних відключень.
Як повідомлялося, Кабмін на засіданні 24 травня затвердив порядок визначення граничних величин споживання електричної потужності.
Він визначає процедуру взаємодії між Міненерго, Держенергонаглядом, оператором системи передавання даних (ОСП), операторами систем розподілу (ОСР), а також споживачами в процесі визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. Порядок обов’язковий для ОСП, ОСР і споживачів незалежно від форми власності.
Контрольовані обмеження енергопостачання промислових споживачів (графіки обмеження потужності) будуть застосовані з 18:00 до 22:00 середи, повідомила пресслужба НЕК “Укренерго”.
За її даними, обмеження споживання для бізнесу та промислових підприємств будуть рівномірно розподілені в усіх регіонах України.
Водночас енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури та підприємств оборонного комплексу обмежуватися не буде.
“Необхідність обмеження енергопостачання – наслідок російських масованих ракетних і дронових атак на українські електростанції. Через погіршення погодних умов в Україні значно зросло споживання електроенергії. В енергосистемі зберігається нестача потужності”, – пояснили в НЕК.
“Просимо всіх споживачів ощадливо споживати електроенергію. А промисловість і бізнес максимально залучати імпорт електроенергії та альтернативні джерела живлення”, – додали в компанії.
Уряд обговорює ідею надання гарантій невідключення від електроенергії бізнесу в разі імпорту ним європейського ресурсу на ту потужність, яка була імпортована, повідомив голова енергокомітету Верховної Ради Андрій Герус.
“Ідея – дозволити бізнесу, споживачам (…) купувати дорогу електроенергію за імпортом, але якщо хтось купив ці 50 або 100 МВт, то його вже не можна відключати на цю потужність”, – сказав Герус на організованому Центром економічної стратегії круглому столі з бізнесом і владою в четвер.
За його словами, таку можливість мають отримати всі охочі, але насамперед це буде цікаво тим підприємствам, у яких частка електроенергії в собівартості становить 5-10%, але вона їм критично необхідна.
На його думку, для багатьох підприємств, які не мають або потребують дуже потужних генераторів, або робота на них виходить дорожчою, ніж на імпортованій е/е, реалізація цієї ідеї може дати можливість придбати дорогу е/е за імпортом, але водночас отримати гарантію забезпечення електропостачання.
При цьому Герус зазначив, що є певні технічні нюанси, як забезпечити гарантію, але загалом назвав ідею правильною.
Він додав, що зараз технічні можливості для імпорту вимірюються 800 МВт, але проблема в тому, що ціна європейської електроенергії у 2-2,5 раза вища за ціну української, тому жодному трейдеру не цікаво зараз займатися імпортом.
Водночас голова енергокомітету зазначив, що загальний дефіцит електроенергії в Україні, зумовлений переважно дефіцитом генерації, а в Києві ще й мережевим дефіцитом, становить 3-4 тис. МВт, і імпорт ресурсу міг би допомогти в цій ситуації.
У разі тривалих і непередбачуваних відключень енергопостачання виробники будівельних матеріалів будуть змушені зупиняти підприємства повністю, повідомив президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій.
“Якщо світла не буде понад 12 годин на добу, а підключення будуть поза прогнозованими графіками, то підприємства зупиняться: втрачати дороге обладнання ніхто не наважиться. Товарні бетони 3-4 години в ємностях не виживуть – це жахливі збитки”, – повідомив Салій у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, альтернативних джерел енергії для підприємств з виробництва будматеріалів з енергоємністю понад 1 МВт фактично немає.
Як повідомив президент ВСПС, спад виробництва і споживання будматеріалів в Україні, що розпочався з початку повномасштабної війни, продовжиться до старту будівельного сезону в 2023 році. Водночас він зазначив, що незважаючи на достатній запас сировинних ресурсів у виробників, фінансові ресурси майже вичерпані.
“Фінансові ресурси майже вичерпані – на весну 2023 року може розпочатися хвиля закриттів і продажів підприємств за борги”, – зазначив Салій.
