Фонд державного майна (ФДМ) виставив на продаж Зарубінський спиртовий завод у Тернопільській області. Стартова ціна становить 245,4 млн грн, повідомила прес-служба фонду.
“Основна продукція підприємства – етиловий спирт і денатурований, у тому числі біоетанол”, – розповіли у ФДМ.
Згідно з повідомленням, об’єкт має у своєму розпорядженні 58 одиниць нерухомого майна загальною площею 28,8 тис. кв. м, які розміщені на чотирьох земельних ділянках загальною площею 23,5 га. Транспортний парк підприємства – 27 одиниць. На заводі працює 129 осіб.
Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) (у тому числі експортної) за період 2020 рік – перше півріччя 2023 року становить 909,5 тис. грн, у тому числі експортної – 835,5 тис. грн.
Кредиторська заборгованість, станом на 30 червня 2023 року, становить 374 681 тис. грн, з якої 210,144 тис. грн прострочена. Заборгованість із зарплати персоналу – 732 тис. грн.
Аукціон має відбутися у вересні. Точна дата буде відома пізніше.
Фонд державного майна (ФДМ) України повторно виставив на приватизацію Ганнопільський спиртзавод у Хмельницькій області, повідомила прес-служба відомства.
“Це вже друга спроба продати Ганнопільський спиртзавод. На попередньому аукціоні інвестор запропонував 2,6 млн грн, проте не оплатив лот і втратив 400 тис. грн гарантійного внеску”, – повідомили у ФДМ.
Відомство нагадало, що на підприємствах спиртової галузі можна виробляти алкогольні напої, газовану воду, розчинники для хімічної промисловості та біоетанол.
Згідно з повідомленням, Ганнопільський спиртзавод розпочав свою діяльність 1928 року. Потенційно підприємство може виробляти 20 тис. л/добу спирту. Однак з 2011 року завод не здійснює діяльність.
Площа приміщень спиртзаводу становить 10,208 тис. кв. м – сюди входять 62 будівлі: адмінприміщення, склади, цехи, майстерні, спиртосховища та свердловини.
Крім переможної ставки новий власник має сплатити 16,2 млн гривень боргів перед працівниками та бюджетом.
Стартова вартість підприємства – 3,8 млн грн.
Аукціон призначено на 31 серпня.
Фонд держмайна (ФДМ) України призначив повторний аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту (МТП) на 15 серпня зі стартовою ціною 92,45 млн грн.
Як повідомляється на сайті ФДМ, раніше призначений на 14 червня аукціон, перед яким стартову ціну об’єкта знизили вдвічі – до 92,46 млн (без ПДВ), не відбувся через відсутність учасників торгів.
Переможець попереднього аукціону з продажу “Білгород-Дністровського МТП”, що відбувся 13 березня, ТОВ “Укрдонінвест” бізнесмена Віталія Кропачева відмовилося від купівлі порту на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМ в Одеській і Миколаївській областях. У компанії уточнили, що ціна продажу порту на аукціоні, який вона виграла, становила 264,12 млн грн (з ПДВ). Також повідомлялося, що “Укрдонінвест” не став вимагати повернення гарантійного внеску в розмірі 18,76 млн грн.
ФДМ повідомляло, що повторно проведе приватизаційний аукціон із продажу “Білгород-Дністровського МТП” у зв’язку з визнанням аукціону, на якому його продали ТОВ “Укрдонінвест”, таким, що не відбувся: переможець торгів не вніс кошти за об’єкт, повідомила прес-служба Фонду.
Призначений на 3 березня перший аукціон з продажу зазначеного порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся.
Раніше ФДМ зазначав, що заснований 1971 року Білгород-Дністровський порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. У першому кварталі 2023 року загальний дохід порту становив 7,391 млн грн. При цьому збиток за цей період становив – 4,45 млн грн. Розмір простроченої кредиторської заборгованості станом на 31 березня 2023 року – 118,7 млн грн, зокрема заборгованість із заробітної плати – 11,5 млн грн. Загальний борг із заробітної плати та платежів до бюджету становить 96,37 млн грн, зокрема пеня 1,7 млн грн.
У 2022 році Білгород-Дністровський МТП отримав 63 тис. грн прибутку проти збитків 28,5 млн грн у 2021 році та 25,2 млн грн у 2020 році.
Порт надає послуги з вантажно-розвантажувальних робіт для основної номенклатури вантажів: лісові вантажі, мінеральні добрива, залізорудні окатиші, металопродукція. Працює з лісовими та зерновими вантажами, що прямують на експорт.
Фонд держмайна буде основним одержувачем активів, стягнутих у дохід держави згідно із законом “Про санкції”, тому доцільно від самого початку передавати йому ці заарештовані об’єкти в управління, а не Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), вважає заступник міністра економіки Сергій Соболєв.
“Ми підтримуємо ідею, щоб управління активами передати від АРМА Фонду держмайна”, – сказав він на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
Під час дискусії наводилися конкретні приклади складнощів з активами підсанкційних осіб через те, що судові процеси проти них ідуть паралельно в кримінальних справах, де заарештовані активи передають АРМА, і через спеціальну процедуру стягнення у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), за підсумками якої вони потрапляють переважно до ФДМ.
Як вважає Соболєв, якщо Фонд держмайна буде від самого початку керувати такими активами, то спочатку буде зрозуміло, хто несе за них відповідальність.
За словами заступника міністра, з тисяч осіб, на яких було накладено санкції, і десяти тисяч юросіб, активи в Україні є приблизно в 400, а значні активи – “десь до сотні”, тоді як ВАКС поки що виніс 23 рішення.
“Тобто роботи попереду 1,5-2 роки. Думаю, наступного року ми через це пройдемо, решта – не такі великі активи”, – спрогнозував Соболєв, висловивши побажання, щоб справи з найбільшими активами відбулися ще цього року, і потім Фонд держмайна оперативно їх продавав.
Він наголосив, що це важливо ще й тому, щоб зберегти персонал і працездатність підприємств, які стягуються в дохід держави.
На презентації представник Офісу генпрокурора Іван Кибальчич повідомив, що в рамках кримінальних справ проти підсанкційних осіб і колаборантів було ухвалено вже 260 вироків, зокрема 120 із конфіскацією майна.
Фонд держмайна (ФДМ) домігся сплати 194,4 млн грн за купівлю Косарського спиртозаводу (с. Косарі та м. Сміла Черкаської обл.) від ТОВ “Агрофірма ім. Горького” (Київ), що входить до складу агрохолдингу Ristone Holdings, повідомляють у Facebook Фонду.
У ФДМ нагадали, що приватизаційний аукціон відбувся майже півтора року тому – 1 листопада 2021 року. На торгах ціна підвищилася в 3,3 раза – до 162 млн грн зі стартових 49,4 млн грн. Згодом переможець подав позов до суду й аргументував свої дії тим, що нібито ФДМ “не повідомив про недоліки майна спиртзаводу, які могли завадити переможцю повноцінно використовувати підприємство”.
“3 травня 2023 року Господарський суд Києва, спираючись на проведену судову експертизу, відмовив позивачу в задоволенні позову. Сьогодні кошти від приватизації надійшли до держбюджету і працюватимуть на посилення нашої обороноздатності”, – зазначено в повідомленні Фонду.
За даними на сайті ФДМ, актив, що приватизується, складається з 1,36 тис. найменувань будівель, споруд, рухомого та іншого майна, зокрема виробничого корпусу, бродильного відділення, зерносховища і спиртосховища, бардонасосної станції, фірмового магазину, свиноферми, складів, ангарів тощо.
Об’єкт оснащений основним технологічним обладнанням, а також необхідними комунікаціями. Потужності заводу дають змогу виробляти близько 35 тис. літрів спирту на рік.
Підприємство розташоване на дев’яти земельних ділянках загальною площею 75,74 га в с. Косарі та м. Сміла.
Група компаній Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” та ін.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом і оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема борошном, хлібом, хлібобулочною продукцією тощо.
Засновником і головою наглядової ради групи компаній є Вадим Нестеренко.
Як повідомлялося, керуючий партнер Національної електронної біржі Євгенія Божко написала в грудні цього року у Facebook, що “Агрофірма ім.Горького” не може реалізувати своє право на приватизацію Косарського спиртзаводу, оскільки половина ємностей для зберігання готової продукції на підприємстві заповнена спиртом, який перебуває під арештом із 2012 року, що унеможливлює відчуження активу.
Приватизація спиртової галузі передбачає продаж Фондом держмайна 41 спиртзаводу ДП “Укрспирт” і ще 37 заводів, об’єднаних у концерн “Укрспирт”. Загалом очікується залучити близько 2 млрд грн. У 2020 році сума продажу активів на 20 аукціонах склала 1,26 млрд грн.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) заявляє про викриття злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна (ФДМ) України, учасники якої протягом 2019-2021 рр. заволоділи понад 500 млн грн коштів АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) і АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК).
“При цьому сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю АТ “ОПЗ”, становить понад 2 млрд грн”, – повідомило НАБУ на сайті в середу.
У повідомленні відсутня пряма вказівка на прізвище голови ФДМ, окрім “ДС” або “Діма”. Тим часом у зазначений час Фондом керував Дмитро Сенниченко, який у 2019-2020 рр. тричі здавав НАБУ тих, хто пропонував йому хабарі, зокрема $5 млн за призначення директора ОПЗ.
Як стверджує тепер НАБУ, в очолювану Сенниченком злочинну організацію входили також наближена до нього особа (співорганізатор), радник глави ФДМ, два в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, два власники ТОВ – переможця аукціону на давальницьку переробку на ОПЗ і ще дві фізособи.
У повідомленні вказується, що в.о. директора ОПЗ і радника голови ФДМ затримано. Сімох осіб – ексглаву ФДМ, наближену до нього особу, в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, двох власників ТОВ і одну фізичну особу – повідомлено про підозру в порядку ст. 135, ст. 278 КПК (письмово), а ще одну особу – особисто.
Як повідомлялося, ОПЗ простоював з кінця квітня 2018 року. Підприємство називало роботу на давальницьких умовах єдиним можливим варіантом відновлення його роботи в умовах провалу спроб приватизації та накопиченої заборгованості за газ перед НАК “Нафтогаз України”, що перевищує 1,5 млрд грн.
У серпні 2019 року завод відновив роботу в рамках підписаного з ТОВ “Агро Газ Трейдинг” (Київ, “АТГ”) контракту за давальницькою схемою до 1 грудня 2019 року.
У вересні 2019 року головою ФДМ замість Віталія Трубарова було призначено Дмитра Сенниченка, який 11 грудня повідомив, що оновлений новим керівництвом ФДМ склад наглядової ради ОПЗ домовився з давальцем про підвищення ціни на переробку.
У середині грудня було оголошено, що наглядова рада ОПЗ погодила укладення з “АГТ” додаткової угоди до договору про переробку давальницької сировини на період з 1 січня по 30 квітня 2020 року.
Наприкінці січня 2020 року ОПЗ оголосив конкурс із відбору постачальника газу в обсязі 50-60 млн куб. м на місяць на давальницьких умовах для роботи підприємства в травні-грудні того самого року. Мінімальна ціна пропозиції становила $37 за тонну аміаку і $48 за тонну карбаміду (без ПДВ).
Наприкінці лютого 2020 року перший заступник директора ОПЗ Микола Щуриков повідомив, що підприємство прийняло заявки від восьми компаній на участь у конкурсі з відбору партнера для давальницької переробки газу в мінеральні добрива впродовж травня-грудня 2020 року: IBE Trade (США), Basis Trade AG, MADDOX SA (обидві – Швейцарія), а також українські ТОВ “Агро Газ Трейдінг”, ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна”, ТОВ “Тех Пром Газ”, АТ “Укрнафтобуриння” і ТОВ “Юг Газ”.
На початку березня Щуриков уточнив, що ПрАТ “Укрнафтобуріння” (“УНБ”) Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинніка запропонувало найкращі цінові умови у фінальному етапі конкурсу: за переробку тонни карбаміду – $77, аміак – $39,5.
У день офіційного оголошення результату 10 березня НР ОПЗ скасувала конкурс із відбору давальця. ФДМ заявив, що причиною скасування конкурсу стала “завищена, економічно необґрунтована пропозиція” “УНБ”, яка, на думку відомства, є нерентабельною для видобувної компанії.
Наглядова рада ОПЗ заявила, що вбачає в таких діях власників “УНБ” “прагнення отримати важелі управління заводом і взяти його під свій контроль, унаслідок чого будуть повернуті корупційні схеми на завод, знижена його ринкова вартість і створені передумови для переходу ОПЗ у приватні руки за безцінь”.
Зі свого боку Щуриков уточнив, що постачальником може залишитися “АГТ”, з яким можна продовжити контракт, але зазначив: “Контракт продовжити можна, хоча є нюанси. Питання в ціні переробки, яку “Укрнафтобуріння” запропонувало на $30 більше, ніж зараз. А це величезні гроші”.
У квітні НР ОПЗ погодила продовження договору з “АГТ” на постачання газу за давальницькою схемою на період з 1 травня до 30 червня 2020 року.
У червні ОПЗ оголосив новий конкурс з відбору давальця. До фінального етапу конкурсу увійшли IBE Trade, Maddox і “Агро Газ Трейдинг”. ОККО і SOCAR заявили про порушення в конкурсі ОПЗ.
Під приводом, що останній конкурс був заблокований у судах одним з його учасників, а затверджений наглядовою радою заводу порядок відбору компанії-давальця передбачав заборону на проведення відбору поза конкурсом, ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” з 1 вересня 2020 року.
У рамках пролонгації договору було поліпшено умови співпраці: з 1 вересня ціна за одну тонну аміаку становила $41 і $60 – за тонну карбаміду.
Наприкінці грудня 2020 року ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” ще на чотири місяці.
У квітні 2021 року ОПЗ провів електронний аукціон на давальницьку переробку сировини і відвантаження продукції, в якому взяли участь 10 компаній, але 20 квітня завод оголосив про тимчасове зупинення процедури відбору через позов “приватівського” трейдера ТОВ “Юнайтед Енерджі”.
У липні-2021 ОПЗ оголосив переможцем третього етапу процедури відбору на замовника робіт з переробки давальницької сировини сінгапурську Dachex Shipping Pte. Ltd. Водночас Господарський суд Одеської області заборонив ОПЗ укладати договір з сінгапурською компанією за заявою “АГТ”.
18 вересня правління ОПЗ ухвалило рішення про зупинку заводу після того, як “АГТ” повідомив підприємству про зниження постачань газу через високі ціни на природний газ, який є основною сировиною для виробництва продукції, та повільну динаміку зростання цін на карбамід, які склалися на світовому й українському ринках.
У свою чергу Dachex Shipping Pte відмовилася від підписання договору на переробку давальницької сировини.
Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
NABU, ОГХК, ОПЗ, Сенниченко, ФДМ
