Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) заявляє про викриття злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна (ФДМ) України, учасники якої протягом 2019-2021 рр. заволоділи понад 500 млн грн коштів АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) і АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК).
“При цьому сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю АТ “ОПЗ”, становить понад 2 млрд грн”, – повідомило НАБУ на сайті в середу.
У повідомленні відсутня пряма вказівка на прізвище голови ФДМ, окрім “ДС” або “Діма”. Тим часом у зазначений час Фондом керував Дмитро Сенниченко, який у 2019-2020 рр. тричі здавав НАБУ тих, хто пропонував йому хабарі, зокрема $5 млн за призначення директора ОПЗ.
Як стверджує тепер НАБУ, в очолювану Сенниченком злочинну організацію входили також наближена до нього особа (співорганізатор), радник глави ФДМ, два в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, два власники ТОВ – переможця аукціону на давальницьку переробку на ОПЗ і ще дві фізособи.
У повідомленні вказується, що в.о. директора ОПЗ і радника голови ФДМ затримано. Сімох осіб – ексглаву ФДМ, наближену до нього особу, в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, двох власників ТОВ і одну фізичну особу – повідомлено про підозру в порядку ст. 135, ст. 278 КПК (письмово), а ще одну особу – особисто.
Як повідомлялося, ОПЗ простоював з кінця квітня 2018 року. Підприємство називало роботу на давальницьких умовах єдиним можливим варіантом відновлення його роботи в умовах провалу спроб приватизації та накопиченої заборгованості за газ перед НАК “Нафтогаз України”, що перевищує 1,5 млрд грн.
У серпні 2019 року завод відновив роботу в рамках підписаного з ТОВ “Агро Газ Трейдинг” (Київ, “АТГ”) контракту за давальницькою схемою до 1 грудня 2019 року.
У вересні 2019 року головою ФДМ замість Віталія Трубарова було призначено Дмитра Сенниченка, який 11 грудня повідомив, що оновлений новим керівництвом ФДМ склад наглядової ради ОПЗ домовився з давальцем про підвищення ціни на переробку.
У середині грудня було оголошено, що наглядова рада ОПЗ погодила укладення з “АГТ” додаткової угоди до договору про переробку давальницької сировини на період з 1 січня по 30 квітня 2020 року.
Наприкінці січня 2020 року ОПЗ оголосив конкурс із відбору постачальника газу в обсязі 50-60 млн куб. м на місяць на давальницьких умовах для роботи підприємства в травні-грудні того самого року. Мінімальна ціна пропозиції становила $37 за тонну аміаку і $48 за тонну карбаміду (без ПДВ).
Наприкінці лютого 2020 року перший заступник директора ОПЗ Микола Щуриков повідомив, що підприємство прийняло заявки від восьми компаній на участь у конкурсі з відбору партнера для давальницької переробки газу в мінеральні добрива впродовж травня-грудня 2020 року: IBE Trade (США), Basis Trade AG, MADDOX SA (обидві – Швейцарія), а також українські ТОВ “Агро Газ Трейдінг”, ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна”, ТОВ “Тех Пром Газ”, АТ “Укрнафтобуриння” і ТОВ “Юг Газ”.
На початку березня Щуриков уточнив, що ПрАТ “Укрнафтобуріння” (“УНБ”) Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинніка запропонувало найкращі цінові умови у фінальному етапі конкурсу: за переробку тонни карбаміду – $77, аміак – $39,5.
У день офіційного оголошення результату 10 березня НР ОПЗ скасувала конкурс із відбору давальця. ФДМ заявив, що причиною скасування конкурсу стала “завищена, економічно необґрунтована пропозиція” “УНБ”, яка, на думку відомства, є нерентабельною для видобувної компанії.
Наглядова рада ОПЗ заявила, що вбачає в таких діях власників “УНБ” “прагнення отримати важелі управління заводом і взяти його під свій контроль, унаслідок чого будуть повернуті корупційні схеми на завод, знижена його ринкова вартість і створені передумови для переходу ОПЗ у приватні руки за безцінь”.
Зі свого боку Щуриков уточнив, що постачальником може залишитися “АГТ”, з яким можна продовжити контракт, але зазначив: “Контракт продовжити можна, хоча є нюанси. Питання в ціні переробки, яку “Укрнафтобуріння” запропонувало на $30 більше, ніж зараз. А це величезні гроші”.
У квітні НР ОПЗ погодила продовження договору з “АГТ” на постачання газу за давальницькою схемою на період з 1 травня до 30 червня 2020 року.
У червні ОПЗ оголосив новий конкурс з відбору давальця. До фінального етапу конкурсу увійшли IBE Trade, Maddox і “Агро Газ Трейдинг”. ОККО і SOCAR заявили про порушення в конкурсі ОПЗ.
Під приводом, що останній конкурс був заблокований у судах одним з його учасників, а затверджений наглядовою радою заводу порядок відбору компанії-давальця передбачав заборону на проведення відбору поза конкурсом, ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” з 1 вересня 2020 року.
У рамках пролонгації договору було поліпшено умови співпраці: з 1 вересня ціна за одну тонну аміаку становила $41 і $60 – за тонну карбаміду.
Наприкінці грудня 2020 року ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” ще на чотири місяці.
У квітні 2021 року ОПЗ провів електронний аукціон на давальницьку переробку сировини і відвантаження продукції, в якому взяли участь 10 компаній, але 20 квітня завод оголосив про тимчасове зупинення процедури відбору через позов “приватівського” трейдера ТОВ “Юнайтед Енерджі”.
У липні-2021 ОПЗ оголосив переможцем третього етапу процедури відбору на замовника робіт з переробки давальницької сировини сінгапурську Dachex Shipping Pte. Ltd. Водночас Господарський суд Одеської області заборонив ОПЗ укладати договір з сінгапурською компанією за заявою “АГТ”.
18 вересня правління ОПЗ ухвалило рішення про зупинку заводу після того, як “АГТ” повідомив підприємству про зниження постачань газу через високі ціни на природний газ, який є основною сировиною для виробництва продукції, та повільну динаміку зростання цін на карбамід, які склалися на світовому й українському ринках.
У свою чергу Dachex Shipping Pte відмовилася від підписання договору на переробку давальницької сировини.
Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
NABU, ОГХК, ОПЗ, Сенниченко, ФДМ
Новий приватизаційний аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту (МТП, Одеська обл.) призначено на 13 березня, Стартову ціну об’єкта знижено вдвічі – зі 187,57 млн грн до 93,78 млн грн, ідеться на сторінці об’єкта на сайті Фонду держмайна. Згідно з опублікованою інформацією, прийом пропозицій від покупців завершиться о 20:00 12 березня, а наступного дня о 12:30 буде проведено англійський аукціон із розміром мінімального кроку підвищення 937 тис. 871,2 грн.
Як повідомлялося, призначений на 3 березня перший аукціон із продажу порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся, ймовірна причина зриву аукціону – відсутність мінімум як двох заявок.
Раніше Фонд зазначав, що порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. Як вказував глава ФДМ Рустем Умеров, порт має великий потенціал для розвитку українського експорту і потребує інвестицій у розвиток.
За даними ФДМ, у 2019-2021 рр. чистий збиток Білгород-Дністровського МТП становив приблизно 23,5-28,5 млн грн, у січні-вересні 2022 року – 2,9 млн грн. Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за період 2019-дев’ять місяців 2022 року становив 80,8 млн грн, зокрема на експорт – 9,2 млн грн.
Загальна прострочена кредиторська заборгованість становить 104,6 млн грн, зокрема 13,66 млн грн – заборгованість із зарплати. Станом на 1 грудня 2022 року борг перед Державною податковою службою становив 59,6 млн грн, зокрема податковий борг сягав 57,9 млн грн, пеня – 1,7 млн грн.
Умовами продажу порту передбачено погашення протягом півроку заборгованості із зарплати та перед бюджетом у сумі, що складеться на дату переходу права власності на об’єкт приватизації. Крім того, протягом такого самого строку (шість місяців) не допускається звільнення співробітників приватизованого підприємства з ініціативи покупця або уповноважених ним органів, крім випадків вчинення співробітником дій, передбачених п.п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст.ст. 40 і 41 Кодексу законів про працю.
З 1 квітня 2022 року Білгород-Дністровський морський порт використовується як логістичний центр для портів на Дунаї. Приймає вантажі на автомобілях і далі відправляє їх у вагонах. З травня того ж року підприємство почало відвантаження зернових, перевалку залізорудних окатишів і перевантаження металопродукції. За шість місяців роботи після відновлення роботи перевалка вантажів у МТП зросла в 100 разів порівняно з 2021 роком. Порт прийняв понад 10 тис. вантажних автомобілів і відвантажив залізницею 4 тис. вагонів, чим істотно полегшив навантаження на дорожню інфраструктуру країни до портів “Ізмаїл” і “Рені” (Одеська обл.). Усю продукцію було відправлено на експорт.
ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” засновано 1971 року, він спеціалізується на перевалці лісових вантажів, мінеральних добрив, залізорудних окатишів, металопродукції та зернових вантажів. Основним видом його діяльності, згідно зі статутом, є допоміжне обслуговування водного транспорту.
На балансі порту перебувають дев’ять суден портового флоту, 47 од. автомобільного і 4 од. залізничного транспорту, 18 портальних кранів і спеціальна техніка: 41 автонавантажувач, чотири екскаватори, три бульдозери, кран на пневмоході, компресор. Частину майна порту (28 од., у тому числі нерухоме майно, автотранспорт) передано в оренду з граничним терміном дії наявних договорів оренди до 6.09.2027 року. Порт має шість зареєстрованих земельних ділянки загальною площею 65,63 тис. га.
За рішенням Одеської митної служби, на території об’єктів порту створено тимчасову зону митного контролю.
Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царегородського гирла довжиною 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу – 3 м (паспортна – 3,4-4,5 м). Єдиний майновий комплекс розташований на території 64,4 га за адресами: Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, б-р Золотий берег, 93; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, вул. Приморська, 1.
Раніше ФДМ продав за 200 млн грн цілісний майновий комплекс Усть-Дунайського порту на електронному майданчику Prozorro. Під час торгів його ціна зросла втричі.
Фонд державного майна України (ФДМ) нинішнього року планує повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого проведе онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів у всій країні.
Як повідомляється на Facebook-сторінці ФДМ у четвер, за 2,5 року з моменту демонополізації спиртової галузі відбулося вже 39 успішних аукціонів із продажу спиртзаводів, що поповнило бюджет країни більш ніж на 2 млрд грн, дало змогу залучити приватні інвестиції та скоротити нелегальне виробництво.
“А ви знали, що нещодавно в Україні існувала монополія на виробництво спирту? Ми були однією з двох країн у світі, де була така практика. Проте влітку 2020 року держава ухвалила рішення про демонополізацію галузі та розпочала приватизацію спиртзаводів. “, – нагадало відомство.
Згідно з його даними, до запуску приватизації Україна витрачала близько 200 млн грн на утримання збиткових заводів щорічно. Ще більшою проблемою було тіньове виробництво, яке становило 55% 2019 року.
Фонд уточнив, що в 39 завершених приватизаційних аукціонах узяли участь 133 підприємці, у результаті завдяки конкуренції вартість запропонованих активів зросла в середньому у 2,4 раза.
“У купівлі спиртзаводів зацікавлені не тільки виробники алкоголю. Участь в аукціонах беруть також фармацевтичні компанії, виробники автомобільного пального та агрокомпанії, зацікавлені в переробці власної продукції”, – наголосив ФДМ у повідомленні.
Як повідомлялося, у вересні-грудні 2022 року ФДМ провів 12 аукціонів із продажу спиртзаводів. Переможці торгів запропонували понад 849 млн грн за ці об’єкти, що втричі більше за їхню сукупну стартову вартість. Тим самим спиртзаводи стали одним із найпопулярніших напрямків для інвестицій у держмайно минулого року.
У грудні 2022 року ТОВ “Авербуд” (с.Чистилів Тернопільської обл.) виграло право на приватизацію частини майна держпідприємства “Мишковицький спиртзавод” (Теребовлянський р-н Тернопільська обл.), а саме підприємства з виробництва лікеро-горілчаних виробів у Чорткові (Тернопільська обл.).
На початку січня 2023 року Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ “Таймкол” (Київ) приватизувати Борщівський спиртозавод (Тернопільська обл.), який входить до складу держпідприємства “Укрспирт”, право на купівлю якого за 17,7 млн грн компанія виграла на онлайн-аукціоні в жовтні 2022 року.
Крім того, 12 січня ТОВ “Ес Ойл” (Львів) виграло право на приватизацію Сторонибабського спиртозаводу з активами в п’яти регіонах України за 142 млн грн, а 6 лютого ТОВ “Агропромпереробка” (с. Карбівка Вінницької обл.) виграло аукціон із приватизації Вашківського спиртозаводу (Вашківці Чернівецької обл.) за 1,99 млн грн.
Уряд України на засіданні у вівторок ухвалив рішення про передачу Фонду держмайна понад 800 підприємств з активами на суму 45 млрд грн, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
“Це найбільша передача підприємств за каденцію цього уряду. Фактично тепер у підпорядкуванні міністерств залишаються лише активи у сфері енергетики, інфраструктури, оборонної промисловості, культури та стандартизації та метрології”, – написав він у Facebook.
Згідно з наявною інформацією, у цьому переліку, зокрема, “Артемсоль”, “Конярство України”, НСК “Олімпійський”, “Одеська кіностудія”, вугільні підприємства.
Кудін уточнив, що також поки що Фонду не передано підприємства, щодо яких йде реструктуризація чи перетворення на іншу організаційну форму: наприклад, з ДП до державної установи чи державної організації, або компанії у стані ліквідації, або виконувати сервісні функції.
“Наступний крок за Фондом держмайна. Розраховуємо, що до середини листопада Фонд зможе фактично розпочати роботу як орган управління цими та іншими підприємствами, щодо яких рішення про передачу було прийнято раніше”, – зазначив перший заступник голови Мінекономіки, який раніше відповідав у Фонді за управління держактивами .
Кудін нагадав, що мета реформи – зменшити розмір держави в економіці та стимулювати приватну підприємницьку ініціативу. За його словами, щодо підприємств Фонд ухвалить рішення про приватизацію, тоді як інші будуть укрупнені в холдинги з управління активами і будуть приносити дивіденди до бюджету.
Фонд державного майна (ФДМ) України хотів би стати єдиним керуючим усією державною власністю в країні, тоді як наразі вона розподілена між 96 різними держвідомствами, заявив призначений цього тижня його головою Рустем Умеров.
Виступаючи в рамках організованого UkraineInvest у четвер форуму Rebuilding Ukraine, він висловив думку, що така централізація дозволить підвищити ефективність управління держвласністю.
Новий голова ФДМ Рустем Умеров, призначений Радою на початку вересня, раніше заявив про плани створення Суверенного фонду, в якому були б об’єднані основні державні підприємства, а також про намір зробити ФДМ єдиним керуючим усією державною власністю в країні, тоді як нині вона розподілена між 96 різними держвідомствами.
Верховна Рада призначила народного депутата Рустема Умерова на посаду керівника Фонду державного майна (ФДМ).
Ухвалення відповідного проекту постанови №8005 загалом підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у телеграм-каналі.
“Парламент призначив головою Фонду державного майна нашого колегу від “Голос” Рустема Умерова. За – 282 (голосів – ІФ). Проти – 0″, – написав він.
Як зазначив парламентар, за фракціями результати голосування за кандидатуру Умерова розподілилися таким чином: “Слуга народу” – 198 голосів, “Європейська солідарність” – 2 голоси, “Батьківщина” – 1 голос, група “Платформа за життя та мир” – 17, група “За майбутнє” – 9, “Голос” – 13, “Довіра” – 16, група “Відновлення України” – 14 та позафракційні депутати віддали 12 голосів.
Як повідомлялося, комітет ВР з питань економічної політики 7 вересня підтримав кандидатуру Умерова на посаду голови ФДМ.
Умеров – український політичний діяч, підприємець, інвестор та меценат, член української делегації на переговорах із Росією, делегат Курултаю кримськотатарського народу.
У 2019 році був обраний народним депутатом ІХ скликання від партії “Голос” (18-й номер у списку як безпартійний) та став членом однойменної фракції.
В українському парламенті обіймав посаду секретаря комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин, а також був заступником члена Постійної делегації у Раді Європи та співголовою депутатського міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”.
У вересні 2020 року Умеров увійшов до групи з розробки державної стратегії деокупації Криму та Севастополя при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО).
