Державний пакет акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств АТ “Сумихімпром” розміром 99,9952% статутного капіталу буде виставлено на електронний аукціон у торговій системі “Прозорро.Продажі” 13 жовтня 2026 року.
Таке рішення прийняла аукціонна комісія під головуванням заступника голови Фонду державного майна України Віталія Коваленка, повідомив Фонд у Facebook.
ФДМУ нагадав, що 8 липня цього року уряд затвердив умови та стартову ціну продажу цього пакету акцій на рівні 1,005 млрд грн.
Як повідомлялося, повторний онлайн-аукціону з приватизації “Сумихімпром”, призначений на 13 січня 2026 року зі зниженою на 9,3% ціною – 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ) – не відбувся через відсутність учасників, як і попередній аукціон 11 червня 2025 року.
“Сумихімпром” – це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, – акцентував ФДМУ.
Згідно з умовами конкурсу, новий власник повинен був зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом шести місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовано санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, і не допустити їх звільнення протягом шести місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств Сум та області. Виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМУ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМУ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дало можливість створити комітет кредиторів підприємства й ініціювати процедуру санації.
ФДМУ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кредиторська заборгованiсть підприємства на його кінець становила 4,135 млрд грн, з яких 1,292 млрд грн заборгованості уо справi про банкрутство, порушеної Господарським судом Сумської області у жовтні 2011 року, сформованої відповідно до затвердженого у судовому порядку реєстру кредиторів АТ.
“Відсутність у підприємства обігових коштів, збиткова діяльність та простій підприємства обумовлюють зростання кредиторської заборгованості”, – йдеться у звіті.
Виручка “Сумихімпром” 2025 року становила 129,2 млн грн (роком раніше – 395,9 млн грн), валовий прибуток – 53,3 млн грн (9,9 млн грн), чистий збиток – 405,7 млн грн (600,2 млн грн).
“Основною причиною збиткової діяльності “Сумихімпром” в 2025 році є вимушений простій виробничих потужностей з листопада 2024 року по 22 липня 2025 року та простій усіх структурних підрозділів у четвертому кварталі 2025 року. В 2025 році працював лише два місяці сірчанокислотний цех №5″, – йдеться у звіті.
Згідно з ним, через загострення небезпечної ситуації в області обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, що не дало підприємству змоги запустити виробничу програму з випуску комплексних мінеральних добрив, як це передбачалось затвердженим фінансовим планом на 2025 рік.
Надходження до бюджету від оренди державного майна у першому кварталі 2026 року становили майже 246 млн грн, що складає 30,7% річного плану, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
За даними відомства, у січні-березні було проведено 164 успішних аукціони оренди держмайна, середнє зростання ціни становило 1,7 раза. Також було продовжено 195 договорів оренди, середнє зростання вартості становило 1,01 раза.
Загальна кількість учасників аукціонів – 399.
Найбільшою угодою у першому кварталі стала оренда нежитлових приміщень у Києві за 120 тис. грн/міс.
Як повідомлялося, у 2025 році до бюджету надійшло 970,6 млн грн від оренди державного майна, що становило 97% річного плану.
Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на аукціон у системі “Прозорро.Продажі” 100%-ний держпакет акцій АТ “Завод “Радіореле” (Харків) за стартовою ціною 234,4 млн грн, що вдвічі більше ціни на повторному аукціоні в лютому поточного року, який не відбувся.
Як повідомляє ФДМ, онлайн-аукціон заплановано на 28 жовтня.
Об’єкт включає 5 од. нерухомого майна (нежитлові будівлі, будівлі складу та майстерні тощо) загальною площею 49,14 тис. кв. м, 12 од. транспортних засобів та спецтехніки 1983–2013 року випуску, з них один передано ЗСУ.
На балансі товариства також 3,51 тис. од. обладнання, меблів, інвентаря, 114 од. технічної літератури та 41 нематеріальний актив.
Крім того, станом на 15 вересня 2025 року частину нерухомого майна загальною площею 479,4 кв. м передано в оренду.
Згідно з умовами конкурсу, покупець АТ “Завод “Радіореле” зобов’язаний протягом шести місяців від дати переходу права власності погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом, а також не допустити звільнення працівників (станом на 30 червня 2025 року на заводі працювало 57 осіб.).
Основна номенклатура продукції заводу – слаботочні, мініатюрні електромагнітні реле.
За інфомацією ФДМ, станом на 30 червня 2025 року прострочена кредиторська заборгованість – 2,512 млн грн, зокрема, по заробітній платі відсутня, перед бюджетом – 1,28 млн грн, зі страхування – 0,14 млн грн.
Завод у січні-червні 2025 року отримав 5,7 млн грн збитків (за весь 2024 рік – 10,3 млн грн) і 2,3 млн грн чистого доходу (5,2 млн грн). Середньомісячна зарплата становила 10,9 тис. грн (10,2 тис. грн).
Обсяг реалізації продукції заводу за період 2022 рік – шість місяців 2025 року становив 23,1 млн грн, в тому числі експортної – 6,8 млн грн.
Як повідомлялося, на початку лютого 2025 року ФДМУ виставляв на аукціон держпакет АТ “Завод “Радіореле, але після того, як він не відбувся за відсутності учасників і на повторному аукціоні ціну було знижено вдвічі – до 117,2 млн грн, який також не відбувся.
Фонд державного майна України (ФДМУ), який одноосібно виконує функцію загальних зборів НАК “Украгролізинг”, зобов’язав компанію за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році розподілив прибуток і спрямував 80% на виплату дивідендів, а також затвердив загальний розмір річних дивідендів у сумі 1 592 192 грн.
Згідно з публікацією у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), ФДМУ зобов’язав НАК “Украгролізинг” сплатити до державного бюджету річні дивіденди у визначений законодавством строк, тобто не пізніше 1 липня 2025 року.
НАК “Украгролізинг” станом на 19 червня першу частину річних дивідендів у розмірі 592,19 тис. грн уже сплатив, а залишок річних дивідендів у розмірі 1 млн грн планує перерахувати до 30 червня 2025 року.
НАК “Украгролізинг” заснована в 1999 році. Вона займається наданням у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки, обладнання для сільського господарства під 7% річних нерозміщених цін на техніку на п’ять-сім років. У склад НАК входять підприємства технічного обслуговування, матеріально-технічного забезпечення та машинно-технічні станції.
Згідно даних сервісу Opendatabot, НАК “Украгролізинг” у 2024 року наростив на 38% дохід до 213,17 млн грн, чистий прибуток у 4,3 рази до 5,228 млн грн, активи на 15,9% до 430,69 млн грн, зобов’язання у 2,8 раза до 21,7 млн грн. Чисельність персоналу на держпідприємстві наразі становить 165 співробітників. Статутний капітал – 1,17 млрд грн.
Японські партнери підтвердили свою зацікавленість у проєктах підтримки агросектору України та навчанні ветеранів, відповідні команди двох країн спільно працюють над пошуком шляхів реалізації цих намірів, повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль за результатами візиту української делегації на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем на Конференцію з економічного розвитку та відбудови в Токіо.
Згідно з релізом Фонду, його очільник розповів про ключові напрямки роботи відомства, інвестиційні пропозиції для японського бізнесу та нові проєкти команди ФДМУ — робота з санкційним майном та Земельний Банк, запуск якого запланований на кінець поточного року.
Щодо останнього проєкту відбулася окрема зустріч голови Фонду з представниками Міністерства сільського, лісового і рибного господарств Японії, оскільки в управлінні ФДМУ є 386 тис. га земель с/г призначення, які мають працювати на українську економіку і приносити прибуток до держбюджету.
За словами Коваля, на зустрічі обговорили залучення японських інвесторів в український агросектор, зокрема, використання їхньої техніки, адже потреба українських аграріїв в механізованій техніці потужністю до 200 к. с. є дуже великою, а в Японії зосереджені світові лідери з виробництва такої техніки.
“Тут їхнім партнером може стати НАК “Украгролізинг”. Компанія знаходиться в управлінні ФДМУ і може допомогти з лізингом техніки”, — відзначив очільник Фонду.
Він також закликав іноземних партнерів звернути увагу на один з важливих напрямків роботи всієї країни — перекваліфікацію та навчання ветеранів, мова йде про управління та обслуговування аграрної техніки.
Коваль заявив, що Фонд держмайна має можливості аби сприяти у навчанні: його можна проводити в навчально-курсових комбінатах ФДМУ, і такі приміщення стануть центрами підготовки операторів та сервісних інженерів для японської аграрної техніки.
Як повідомлялося, в ході візиту делегація України підписала 56 документів, які стосуються співпраці в багатьох секторах економіки двох країн.