Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.
Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.
«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.
Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.
Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.
Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.
Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.
Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.
Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.
Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.
Ми також започаткували розробку великих материкових нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.
Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.
Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.
Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.
Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.
Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.
Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.
Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.
Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.
Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.
Уперше в Україні трансплантовано кістковий мозок дорослому пацієнту від нерідного донора
Київ. 16 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Лікарі Черкаського обласного онкодиспансеру спільно з фахівцями НДСЛ “Охматдит” (Київ) уперше в Україні пересадили кістковий мозок 18-річній пацієнтці від нерідного донора, повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я в четвер.
“За останні два роки трансплантація в Україні зрушила з мертвої точки, де вона перебувала понад два десятиліття, і з кожним місяцем набирає обертів. Сьогодні трансплантація – це один із пріоритетів у роботі міністерства. Ми гарантуємо оплату операцій з трансплантації, які виконані у закладах охорони здоров’я, що включені до пілота. Для пацієнта операції повністю безоплатні. Тарифи повністю ринкові, такі, що дають змогу лікарням виплатити гідну зарплату лікареві і мати кошти на модернізацію матеріально-технічної бази”, – прокоментував хід пілотного проекту з трансплантації міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Наразі до пілота входять 43 медзаклади, 22 із них уже робили операції з трансплантації.
Запаси природного газу в підземних сховищах (ПСГ) України перевищили 18 млрд куб. м, свідчать оперативні дані АТ “Укртрансгаз”.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, із закінчення сезону відбору газу зі сховищ 29 квітня по 27 серпня 2021 року запаси в ПСГ України збільшилися на 17,9% (на 2,731 млрд куб. м) – до 18,022 млрд куб. м.
Середньодобовий рівень закачування газу в травні становив 11,3 млн куб. м, у червні – 19,1 млн куб, м, у липні – 30,2 млн куб. м, у період з 1 по 27 серпня – 32,2 млн куб. м.
Раніше голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко зазначав, що Україна має намір увійти в опалювальний сезон 2021/2022 років із запасами природного газу в своїх ПСГ понад 19 млрд куб. м.
Як повідомлялося, Україна минулого опалювального сезону використовувала свої “підземки” в режимі відбору більше ніж півроку – з 20 жовтня 2020 року по 29 квітня 2021-го.
З опалювального сезону 2020/2021 років Україна вийшла із запасами 15,291 млрд куб. м (29 квітня), сезону 2019/2020 – 15,784 млрд куб. м (26 березня), сезону 2018/2019 – 8,745 млрд куб. м (4 квітня), сезону 2017/2018 – 7,435 млрд куб. м (8 квітня), сезону 2016/2017 – 8,1 млрд куб. м (22 березня), сезону 2015/2016 – 8,438 млрд куб. м (6 квітня).
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м), Вергунське (0,4 млрд куб. м).
Постачання природного газу до України з ЄС у січні-липні 2021 року скоротилися у вісім разів (на 8,05 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 1,15 млрд куб. м, повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, основний обсяг постачань припав на липень – 498 млн куб. м. У червні імпорт становив 90 млн куб. м, у травні – 8 млн куб. м, у квітні – 77 млн куб. м, у березні – 8 млн куб. м, у лютому – 29 млн куб. м, у січні – 439 млн куб. м.
При цьому 93% імпортованого за сім місяців газу було отримано віртуальним реверсом із Угорщини та Польщі. Віртуальний реверс дає змогу операторам ГТС економити на транспортуванні.
У ОГТСУ також зазначають, що залишається відкритим питання про створення віртуальної точки зі Словаччиною. Компанія продовжує працювати в цьому напрямі – створено відповідну робочу групу з Секретаріатом Енергетичного співтовариства, з ACER.
“Сенс віртуальних точок навіть не в економії, а в розширенні можливостей для імпорту газу. Фактично ми можемо імпортувати газ в обсягах транзиту за допомогою віртуального реверсу. Це зняло багато технічних і фізичних обмежень. Частково успіх закачування в сховища минулого року відбувся завдяки віртуальним точкам. Більшу частину газу Україна імпортувала через віртуальний реверс, тому вкрай важливим є збереження транзиту газу через Україну і після 2024 року”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, постачання природного газу до України у 2020 році збільшилося на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовані “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу до України у 2020 році становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019 році (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Обсяги постачання природного газу в Україну з ЄС в червні 2021 року сягнули 90,3 млн куб. м, що в 10,6 раза більше, ніж у травні (8,5 млн куб. м), повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, весь обсяг червневого імпорту було отримано віртуальним реверсом з Угорщини.
Водночас загальне постачання в країну за підсумками першого півріччя 2021 року впало в 12,4 раза (на 7,405 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,651 млрд куб. м. Зокрема, в режимі митного складу для зберігання в підземних сховищах до країни за шість місяців надійшло 0,097 млрд куб. м газу.
Чистий експорт природного газу з України до країн Європи в червні становив 0,015 млрд куб. м, реекспорт – 0,007 млрд куб. м. Загалом за січень-червень-2021 експортовано 0,064 млрд куб. м газу, реекспортовано з митного складу – 0,689 млрд куб. м.
“Унікальна розгалужена інфраструктура української ГТС дає змогу оперативно та гнучко реагувати на коливання попиту й за потреби надавати додаткові потужності для транзиту європейським партнерам”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Водночас, наголосив він, за відсутності довгострокового транзитного контракту інфраструктуру ГТС України буде оптимізовано, і європейський ринок втратить ці маневрені потужності, потрапивши в залежність від монополії “Газпрому”.
“Загроза будівництва обхідних газопроводів і монополізації маршрутів постачання – це загроза для всіх європейців з погляду енергетичної та економічної безпеки”, – резюмував Макогон.
Як повідомлялося, обсяги постачання природного газу в Україну в 2020 року збільшилися на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовано “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу в Україну у 2020-му становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019-му (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Транзит природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України у січні-квітні 2021 року становив 14,1 млрд куб. м, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2020 року (15,5 млрд куб. м), йдеться у повідомленні ТОВ “Оператор ГТС України”.
Зокрема, у західному напрямку транзитом поставлено 12,5 млрд куб. м газу (Словаччина – 8,4 млрд куб. м, Угорщина – 2,9 млрд куб. м, Польща – 1,2 млрд куб. м), у південному – 1,7 млрд куб. м (Молдова – 1,3 млрд куб. м, Румунія – 0,4 млрд куб. м).
За словами комерційного директора оператора Євгена Тодорова, ОГТСУ виставляв на аукціон із розподілу потужностей додаткові потужності на міждержавних точках входу з РФ на травень 2021 року, проте учасники ринку, зокрема російська сторона, не проявили інтерес до пропозиції.
“З урахуванням сезонного ринкового попиту на газ в ЄС і обмежених обсягів транспортування, починаючи з 1 квітня 2021 року ціна на газових хабах демонструвала зростання і з початку року до 12 травня збільшилася на 36% – до EUR26,4 за МВт-год на хабі NCG за умови постачання на добу вперед (приблизно EUR279/тис. куб. м)”, – зазначив він.
Крім того, транспортування газу з Європи до України у січні-квітні 2021 року становило 0,55 млрд куб. м, що всемеро менше, ніж за аналогічний період 2020 року (3,87 млрд куб. м). З боку Словаччини надійшло 0,07 млрд куб. м газу, Угорщини – 0,48 млрд куб. м, тоді як з боку Польщі, Румунії та Молдови газ у країну майже не завозився.
Зокрема, у режимі віртуального ревесрсу надходження газу до України становили 0,49 млрд куб. м, або майже 90% від транспортування. Надходження газу в режимі “митний склад” становило 0,08 млрд куб. м проти 1,22 млрд куб. м за аналогічний період 2020 року.
Реекспорт газу з України за чотири місяці становив 0,68 млрд куб. м, тоді як за весь минулий рік трейдери майже не замовляли послуги реекспорту.
Як повідомлялося, транзит природного газу через ГТС України у 2020 році становив 55,8 млрд куб. м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту на поточний рік становив 153 млн куб. м при заброньованих 178 млн куб. м.
У 2021-2024 рр. на українському газотранспортному коридорі діє нова обов’язкова “бронь” для “Газпрому”: 40 млрд куб. м (110 млн куб. м на добу) після 65 млрд куб. м (178 млн куб. м на добу) у 2020 році.
