Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує рішення Національного банку України з 3 жовтня перейти від режиму фіксованого курсу гривні до режиму його керованої гнучкості та вважає, що це ще більше підтримає стійкість економіки і валютного ринку, заявив заступник голови місії МВФ в Україні Натан Епштейн (Natan Epstein).
“Здатність керувати обмінним курсом таким чином, щоб мінімізувати коливання, здалася нам важливим кроком уперед”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.
Епштейн нагадав, що в рамках програми НБУ наприкінці червня затвердив підтриману Фондом стратегію нормалізації своєї грошово-кредитної політики та валютної політики, що передбачає послаблення валютного контролю, а також поступове підвищення гнучкості обмінного курсу та, зрештою, повернення його до системи таргетування інфляції.
На думку заступника голови місії, необхідні для відмови від фіксованого курсу умови було виконано, насамперед, зниження інфляції, сильнішу позицію міжнародних резервів і стабільність на валютному ринку.
Загалом Епштейн відзначив довіру, яку вдалося завоювати Нацбанку в управлінні грошово-кредитною та валютною політикою під час війни.
Представники МВФ також висловили задоволення наявним діалогом між НБУ та Міністерством фінансів і його результатами, які не ставлять під сумнів незалежність центрального банку.
Середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств, оформлених у грудні, становила 10,6% річних, що на 0,6 відсоткового пункту (в.п.) вище за рівень листопада та на 4,9 в.п. за рівень травня, коли було досягнуто історичного мінімуму такої ставки.
Як ідеться в інформації Нацбанку України (НБУ) на його сайті, загалом за 2022 рік ставка за депозитами в нацвалюті збільшилася на 3,5 п.п.
Водночас ставка за гривневими кредитами домашнім господарствам у грудні залишилася на рівні листопада – 35,1% річних, а за рік її зростання становило лише 1,4 п.п.
Ставка за валютними депозитами, що досягла історичного мінімуму в 0,4% річних у квітні, у грудні знизилася з 0,7% до 0,6%, що може бути пов’язано з депозитами під купівлю валюти, ставка за якими, як правило, близька до нуля.
Що стосується корпоративного сектору, то ставка за новими гривневими депозитами в грудні зросла на 0,8 п.п. – до 10,4%, тоді як за валютними скоротилася на 0,1 п.п. – до 1,4% річних.
Середня ставка виданих у грудні гривневих кредитів корпоративному сектору зменшилася на 0,7 п.п. – до 20,1%, тоді як за валютними – на 0,2 п.п., до 5,2%.
Загалом за рік гривневі кредити корпоративному сектору подорожчали на 11 п.п., валютні – на 1,1 п.п.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховує, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 24 місяців до 14-19,5% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Розпочати перехід від фіксованого до плаваючого курсу з тимчасовим обмеженням добових коливань обмінного курсу у вузькому діапазоні пропонує професор економіки Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городниченко в статті на аналітичній платформі “Вокс Україна”.
“Через природу фіксованого обмінного курсу з плином часу накопичуються потенційні викривлення цін і дисбаланси, і економіка врешті-решт досягає критичної точки, коли знову необхідно коригувати курс. Отже, чергова корекція курсу під час затяжної війни відбудеться майже напевно”, – пояснив він необхідність відмови від цього режиму.
На думку Городниченка, серед уже видимих дисбалансів – зростання реального обмінного курсу, розрив між офіційним і готівковим обмінним курсом, брак уваги до євро (адже ЄС є основним торговельним партнером України) і політичне відтермінування необхідних коригувань курсу.
“З огляду на високу чутливість інфляційних очікувань до обмінного курсу в Україні, вільний плаваючий курс може спричинити надмірну макроекономічну волатильність. Дійсно, гривня різко коливалася протягом 2014-2015 років після першого російського вторгнення. Потрібне проміжне рішення”, – вважає водночас економіст.
На його думку, прийнятним проміжним варіантом могло б стати обмеження добових коливань курсу (наприклад, 0,1% у будь-який день). До переваг цього варіанта Городниченко відніс операційну свободу центрального банку, відсутність різких макроекономічних коригувань і потрясінь, управління НБУ курсом євро-гривня в процесі вступу України до ЄС.
Він додав, що такий режим не означає обов’язкової девальвації гривні. “Досвід гривні під час кризи COVID-19 підкреслює, наскільки це корисно для України: після того як гривня ослабла в перші дні кризи, врешті-решт вона зміцнилася, оскільки попит на українську продукцію залишався високим. Завдяки такій гнучкості українська економіка у 2020-2021 роках почувалася відносно добре”, – нагадав економіст.
Городниченко наголосив, що така політика сама по собі не може розв’язати всі проблеми, такі, наприклад, як зламаний механізм монетарної трансмісії, і для досягнення бажаних результатів її потрібно буде доповнити іншими заходами, зокрема обмеженням руху капіталу, вирівнюванням відсоткових ставок за депозитними сертифікатами НБУ та державними облігаціями.
Економіст зазначив, що є й інші варіанти проміжних рішень, однак вони, на його думку, є менш переважними.
Дія угоди між Нацбанком Польщі та Нацбанком України, в рамках якої українські біженці з кінця березня могли обміняти готівкову гривню на злотих, припиняється з 10 вересня.
За повідомленням прес-служби НБУ у вівторок, за понад п’ять місяців програми українці в Польщі обміняли близько 680 млн грн на злоті, зокрема 383 млн грн у квітні та 30 млн грн у серпні.
Курс гривні у вівторок на готівковому ринку зміцнився більше ніж на 1 грн/$1 – до рівня близько 39 грн/$1, на якому він перебував у перший день після перефіксування Нацбанком офіційного курсу з 29,25 грн/$1 до 36, 57 грн/$1.
Як повідомляють учасники ринку, зараз у Києві в окремих небанківських обмінниках вже можна придбати долар трохи дешевше за 39 грн/$1, тоді як більшість банків поки що пропонує курс продажу 39 грн/$1 і гірше.
За даними ресурсу “Мінфін”, у четвер вранці Райффайзен Банк задекларував курс продажу 38,8 грн/$1, Універсал Банк – 38,9 грн/$1, тоді як у ПриватБанку – 39,15 грн/$1, тоді як найкращі курси купівлі тепер не перевищують 38,4-38,5 грн/$1.
На готівковому “сірому” ринку на ранок четверга, за даними “Мінфіну”, долар котирувався: купівля – 38,4 грн/$1, продаж – 39 грн/$1, відігравши 0,1-0,2 грн після падіння на 1,1 -1,3 грн. напередодні.
Співзасновник monobank Олег Гороховський повідомив, що за першу добу після запуску увечері у вівторок у додатку купівлі безготівкової валюти для розміщення на депозит строком на три місяці було продано близько $9 млн і укладено 11,273 тис. договорів за загальної кількості клієнтів банку близько 6 млн.
Центральний банк Мальти та Національний банк України (НБУ) з 1 серпня запустили для українських біженців програму обміну готівкової гривні на євро, повідомила пресслужба НБУ.
Згідно з повідомленням, українці, які мають довідку про захист від Агентства міжнародного захисту на Мальті, зможуть обміняти до 10 тис. грн на одну людину.
До обміну приймають купюри від 100 до 1 000 грн.
Як повідомлялося, програма обміну готівкової гривні вже запрацювала у Польщі, Німеччині, Бельгії, Швеції, Італії, Нідерландах та Швейцарії.
