За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні в четвер на 4 коп. зміцнив його в п’ятницю ще на 5 коп. – до 41,6070 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«На валютному ринку України спостерігається зростання дефіциту валюти, спричинене високим попитом як у готівковому, так і в безготівковому сегментах. Національний банк України стабілізує ринок інтервенціями, які не здатні повністю задовольнити попит на валюту, але водночас досягають мети стабілізації ринку, що запобігає стрибкоподібній динаміці та дає змогу утримувати плавний девальваційний тренд«, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики “КІТ Group“.
За їхніми словами, підвищення попиту на валюту в обох сегментах валютного ринку – типове явище для початку місяця і наприкінці року.
Також аналітики зазначають, що останніми тижнями збільшився спред між курсами купівлі та продажу євро і долара США.
«Це свідчить про прагнення операторів валютного ринку заробити на підвищеному попиті на готівкову валюту серед населення, а збільшення різниці між курсами купівлі-продажу дає їм змогу компенсувати власні ризики на тлі слабо прогнозованої курсової ситуації», – пояснюють вони.
Водночас у «КІТ Group» вважають, що заяви міжнародних партнерів України щодо подальшого фінансування за рахунок заморожених росактивів, інфраструктурної підтримки та проектів економічного стимулювання не дають приводів для песимістичних курсових прогнозів.
Згідно з їхніми очікуваннями, у найближчій перспективі курс гривні до долара залишатиметься в межах 41,7-42 грн/$1 з тяжінням у бік позначки 42,5 грн/$1. «Близькі до показника 42 грн/$1 котирування вже були зафіксовані на початку грудня, що відповідає нашим курсовим очікуванням на кінець поточного року. Водночас сезонні чинники, як-от підвищений попит на валюту наприкінці року, можуть спричинити незначне короткострокове перевищення – до позначки 42,5 грн/$1«, – прогнозують у “КІТ Group”.
Однак водночас нещодавні зміни податкової політики можуть збільшити податкове навантаження на доходи з депозитів, що може стимулювати додатковий попит на валюту і перетікання валютних заощаджень з банківської системи в готівку, тим самим спровокувавши тиск на курс гривні.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 п’ятниці на рівні 41,5778 грн/$1, проти 41,6915 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку в п’ятницю подорожчав на 4 коп. при купівлі – до 41,84 грн/$1, а при продажі на 5 коп. – до 41,90 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,60 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Середньорічний курс закладений у бюджет-2024 – 40,7 грн/$1, а на кінець поточного року – 42,1 грн/$1.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні за минулий місяць опустився на 0,9%, або на 37 коп.
Водночас міжнародні резерви України в листопаді зросли на $3,344 млрд, або 9,1%, і станом на 1 грудня 2024 року, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6% – до $25 млрд 939 млн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до $785,4 млн, порівняно з $708,5 млн тижнем раніше.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/projects/1033645.html
Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мишаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не опуститься нижче рівня 40,20 грн/$1.
“Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень буде здійснювати деякий тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з поточного.
“Особисто моя думка: я бачу курс у червні в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як почнеться сезон збирання врожаю, вивезення погрожуючи, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1”, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.
Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах поточного рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.
“Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості”, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар.
“Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Влітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже до кінця року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року”, – зазначила вона.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу і вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.
Однак на відміну від колег, які очікують на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.
“Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і буде їх використовувати для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність”, – підкреслив він.
Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.
“Нещодавно озвучена представниками регулятора оцінка в $5,5 млрд дуже близька до наших розрахунків”, – резюмував він.
“Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу продовжуватиме залежати від допомоги міжнародних партнерів, стану справ на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення”, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.
Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики і не бачать якихось істотних ризиків для курсової стабільності.
Як повідомлялося, НБУ 3 травня оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Кабінет міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні став поступово знижуватися.
Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Чистий продаж доларів Нацбанком зріс на попередньому тижні до $533,4 млн з $507,8 млн.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив про занепокоєння зміцненням гривні і розраховує на ослаблення курсу до 41,4 грн/$1.
“Нас турбує зміцнення гривні… На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн/$1”, – сказав він на зустрічі Європейської бізнес асоціації “EBA Global Outlook: Нова економіка України” в Києві в понеділок.
Міністр уточнив, що йдеться про прогноз Мінекономіки та інших уповноважених структур, на які орієнтується Мінфін.
Марченко уточнив журналістам, що йдеться про середньорічний курс.
Говорячи про стурбованість зміцненням гривні, очільник Мінфіну наголосив, що для цього “немає жодних фундаментальних чинників”. За його словами, це мінус для експортно-орієнтованого бізнесу і загалом для економіки країни. Марченко додав, що “експорт не зростає взагалі”, тоді як ситуація з імпортом зворотна.
Водночас міністр уточнив, що не виступає за якусь різку девальвацію.
Нацбанк утримує фіксований офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня 2022 року. На готівковому ринку цього року курс стабілізувався на рівні до 38 грн/$1, тоді як минулого року він знижувався до 39 грн/$1 і навіть більше.
Члени Європейської бізнес асоціації у вересневому опитуванні спрогнозували середньорічний курс на 2024 рік 41 грн/$1, тоді як рік тому на 2023 рік вони очікували 43 грн/$1.
Президент України Володимир Зеленський заявив про стабілізацію гривні та відсутність ризиків для неї завдяки діям України та країн-союзників.
“Щодо гривні, я вважаю, що на сьогодні ми ситуацію втримали, незважаючи на ту паніку. Ми робили багато різних кроків, стабілізували гривню та заспокоїли ринки. Сьогодні триває зміцнення нацвалюти”, – сказав він на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Королівства Нідерландів Марком Рютте у середу.
За його словами, великий вплив на стабілізацію гривні мали дії країн-союзників України, які відкривали фінгарантії, що давало сигнал ринкам та інвесторам про те, що не варто виводити кошти.
Візити лідерів європейських країн також знизили ризики валютного ринку України, зазначив Зеленський.
