Національна служба здоров’я України (НСЗУ) від початку 2023 року виплатила медичним закладам за медичну допомогу в разі гострого мозкового інсульту та гострого інфаркту міокарда понад 2,22 млрд грн.
Як повідомляє пресслужба НСЗУ, зокрема, від початку 2023 року в межах Програми медичних гарантій (ПМГ) меддопомогу в разі гострого мозкового інсульту отримали понад 78,8 тис. пацієнтів, у разі гострого інфаркту міокарда – понад 21 тис. пацієнтів.
Крім того, НСЗУ нагадує, що наразі в програмі реімбурсації вартості лікарських засобів “Доступні ліки” беруть участь 232 торгові назви лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань і первинної та вторинної профілактики інфарктів та інсультів.
Договір із НСЗУ на участь у програмі реімбурсації мають понад 13,6 тис. приватних і комунальних аптек.
Договір на лікування гострого мозкового інсульту з НСЗУ мають 229 медзакладів, на лікування гострого інфаркту міокарда – 74 заклади. Зокрема, під час лікування інсульту медзаклад отримує 131 472 грн за застосування ендоваскулярних втручань, 62 565 грн – за застосування тромболітичної терапії, 14 952 грн – за надання допомоги без ендоваскулярних втручань або тромболітичної терапії.
За лікування інфаркту з проведенням стентування медзаклад отримує 43 573 грн, якщо стентування не проводили, НСЗУ оплачує 25 261 грн за надану під час інфаркту медичну допомогу.
Україна продовжує створення інсультних центрів і мережі клінік, які надають меддопомогу пацієнтам з інсультом, і впроваджує нові ефективні методики лікування інсульту.
Про це говорили учасники круглого столу на тему “Стратегічні питання боротьби з інсультом в Україні”, що відбувся у пресцентрі агентства “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами заступника міністра охорони здоров’я Олексія Яременка, через пандемію COVID-19 і війну в Україні може очікуватися зростання кількості інсультів, тому необхідність створення та розвитку спроможної мережі медзакладів, які можуть надавати допомогу пацієнтам з інсультом, стає вкрай актуальною.
“Ми маємо невтішну статистику, кількість інсультів в Україні зростає. У 2020 році ми мали 124 тис. інсультних хворих, у 2021 році – 134 тис. Надалі ми очікуємо, що кількість зростатиме, оскільки і COVID-19, і війна впливають на кожного з нас. Медична система має підготуватися до такого навантаження”, – сказав він.
При цьому Яременко зазначив, що метою України є, зокрема, забезпечення лікування 90% пацієнтів з інсультом у спеціалізованих відділеннях чи центрах.
“На жаль, в Україні роками існували застарілі підходи до лікування інсультів, коли хворих направляли до найближчої лікарні, багато з яких не були достатньо оснащені та не мали відповідних фахівців. У рамках реалізації Програми медичних гарантій (ПМГ) було визначено мережу медзакладів, які мають надавати безкоштовну медичну допомогу з лікування інсультів, і було запропоновано відповідні зміни до маршрутів пацієнтів. Наступним ключовим етапом стане формування спроможної мережі, ми визначимо медзаклади, які зможуть і технологічно, і географічно забезпечити доступність населення до відповідної безкоштовної медичної допомоги. Їх буде 450 на всю країну, щоб кожен пацієнт мав гарантії, що є фахівці та ліки”, – сказав він.
“Заплановано багато роботи, зокрема з екстренкою, щоб переглянути та відпрацювати маршрути пацієнтів, щоб спрямовувати їх саме до спроможних медзакладів. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) переглядає тарифи та договори з медзакладами, щоб забезпечити безоплатність медпослуг”, – наголосив Яременко.
У свою чергу член правління ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом” лікар-невролог Юрій Фломін відзначив зміни, що відбулися за останні п’ять років, у стратегії та тактиці лікування інсультів.
Раніше ситуація була зовсім іншою, пацієнтів відправляли в 500-800 різних лікарень, не всі з яких мали можливість своєчасної діагностики та лікування. Частота застосування сучасних методів лікування інсульту, таких як тромболізис і тромбомеханічна екстракція, була вкрай низькою, нам навіть було незручно повідомляти показники України на міжнародних конференціях, тому що вони були вкрай низькими, але зараз ситуація змінюється”, – сказав він.
Водночас, за словами Фломіна, наразі тимчасові методи лікування інсультів доступні лише в певних лікарнях, тому українські неврологи вітають передовий європейський досвід створення мережі інсультних лікарень.
“Якщо вчасно провести необхідну терапію, можна радикально змінити перебіг хвороби та поставити людину на ноги”, – сказав він.
У свою чергу голова ГО “Українська асоціація ендоваскулярної нейрорентгенохірургії” професор Дмитро Щеглов наголосив, що “високі технології та лікування, які вчора здавалися недоступними, сьогодні стають доступними широким верствам населення”.
“Ендоваскулярна нейрохірургія швидко розвивається, і методи, які дають змогу поставити пацієнта на ноги, стають частиною практики лікування інсультів і підтримуються НСЗУ”, – сказав він.
Водночас, за оцінками Щеглова, нині в Україні існує лише близько 10 лікарень, де надається медична допомога методами тромбоекстракції.
“Така допомога ще недостатньо поширена, мало фахівців, котрі можуть робити такі операції”, – сказав він.
Щеглов зазначив, що зараз Україні потрібно підготувати близько 200 фахівців-неврологів, які могли би проводити тромбоектомію, проте на таке навчання існує високий попит.
“Я бачу, що дуже багато робиться, і існує великий попит серед молодих нейрохірургів і неврологів, які хочуть займатися цим напрямом”, – сказав він.
У свою чергу завідувачка неврологічного відділення міської лікарні №2 міста Біла Церква Людмила Липовенко повідомила, що ця клініка “стала великим хабом для прийому пацієнтів з інсультом з інших регіонів”, приймає жителів близько 11 районів Київської області та Білої Церкви.
“Протягом року наше відділення лікує близько 2 тис. гострих інсультів, на рік проводиться понад 354 тромболітичні терапії. В нашій клініці здійснюється реабілітація, зокрема рання, а з 1 грудня плануємо розпочати пізню реабілітацію, впроваджуємо ендоваскулярні методи лікування. Це врятовані життя та можливості відновитися”, – сказала вона.
Зі свого боку лікарка фізичної реабілітаційної медицини, виконавча директорка ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом” Марина Гуляєва наголосила на важливості профілактики інсультів та своєчасної реабілітації.
Крім того, за її словами, незважаючи на дефіцит медичних кадрів в Україні, які володіють передовими методами лікування та реабілітації, нині “відтік кадрів за кордон не вплинув на надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом”.
“Інсультна служба працює на повну потужність. На вересень 2022 року ми маємо звіт від НСЗУ, що 44 тис. пацієнтів з інсультом отримали спеціалізовану допомогу саме в медзакладах, законтрактованих за пріоритетним пакетом лікування інсультів. Усі медзаклади, які контрактуються, мають реабілітаційні відділення”, – сказала вона.
Гуляєва зазначила, що “є багато міфів, які кажуть, що інсульт потрібно вилежувати місяцями, але це неправда”.
“Наразі завершується оновлення стандартів, без клінічного протоколу не надається допомога в жодній лікарні. Створюється правова база, щоб якість надання допомоги не відрізнялася від європейської. Дуже важливим компонентом є повернення пацієнта до суспільного життя. На рівні держави для цього багато робиться”, – сказала вона.
Гуляєва, інсульт, Липовенко, Фломін, Щеглов, ЭКСПЕРТЫ, Яременко
